Хатлонська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хатлонська область

тадж. Вилояти Хатлон

Адм. центр місто Бохтар
Країна Таджикистан Таджикистан
Межує з: сусідні адмінодиниці
район республіканського підпорядкуванняd, Гірський Бадахшан, Афганістан, Узбекистан ?
Номерний знак 03РТ
Населення
 - повне 2831700 осіб (2013[1])
 - густота 115,11 осіб/км²
Площа
 - повна 24600 км²
Часовий пояс UTC+5
Дата заснування 1988
Голова Хукумату Гайбулло Авзалі
Код ISO 3166-2 TJ-KT

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Хатлонська область

Хатло́нська область (тадж. Вилояти Хатлон) — адміністративна одиниця Таджикистану, розташована на південному заході країни, центр — місто Бохтар. Має кордон з Узбекистаном і Афганістаном. Площа 24,6 тисяч км².

Область розташована на південних відрогах Гіссаро-Алая, в адміністративному відношенні розділена на 4 міста і 21 район. Клімат — континентальний.

Хатлон (Хутталон) — історична область на території Таджикистану, існувала приблизно в 690—948 роках. Свою назву отримала від племені ефталітів, які в V—VI століттях захопили Кушанське царство. За повідомленнями вірменських і візантійських рукописів того часу, західні народи називали ефталітів хайталами.

Хутталон досліджувався європейськими вченими з середини XIX століття у зв'язку з численними знахідками куфічних і саманідських (і в тому числі хуттальських) дирхемів в Росії і в країнах Північної та Східної Європи у складі скарбів срібла.

Область утворена у складі Таджицької РСР у вересні 1988 року в результаті об'єднання колишніх Кулябської і Курган-Тюбинської областей. До її складу увійшло також місто Норак[2]. У 19901992 роках область не існувала — була розділена на Курган-Тюбинську і Кулябську. 1992 року вона була відновлена у своїх межах.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Область поділяється на 21 район та 4 міст обласного підпорядкування:

Район Площа,
км²
Населення,
осіб (2010[3])
Населення,
осіб (2013[1])
Центр Селища Дехоти Нас. пункти
місто Куляб 276 177800 190600 Куляб - 4 64
місто Бохтар 10 74500 77000 Бохтар - - 1
місто Нурек 398 47900 52300 Нурек - 2 37
місто Левакант 131 38000 41100 Левакант - 2 14
ім. Абдурахмоні Джомі 590 132300 144700 імені Абдурахмоні Джомі 1 7 77
Балджувонський район 1330 23900 25800 Балджувон - 5 83
Вахський район 960 155800 169200 Вахш 2 5 91
Восейський район 770 173700 187300 Хульбук 1 7 70
Дангаринський район 2010 119700 129800 Дангара 1 8 76
Джайхунський район 970 107800 117000 Дусті 1 5 45
ім. Джалоліддіна Балхі 905 154200 167500 Балх 2 6 82
Дустинський район 1240 87900 95300 Джилікуль 1 5 56
Кубодійонський район 1834 144900 156900 Кубодійон - 7 43
Кушонійонський район 580 212400 231400 імені Ісмоїлі Сомоні 3 5 127
ім. Мір Саїда Алії Хамадоні 510 121500 130100 Московський 1 7 56
Мумінободський район 920 76200 81600 Мумінобод 1 6 128
Носірі Хісрава 810 29500 32400 Бахор - 3 12
Пяндзький район 881 91600 99200 Пяндж 1 5 51
Темурмаліцький район 1010 57500 61700 Бахманруд 1 6 66
Фархорський район 1183 134700 144900 Фархор 1 9 57
Ховалінзький район 1738 47800 51300 Ховалінг - 5 70
Хуросонський район 890 89700 97800 Обікіїк 1 5 67
ім. Шамсіддіна Шохіна 2280 44700 47900 Шурообод - 7 109
Шахрітуський район 1520 99500 107700 Шахрітус 1 5 35
Яванський район 930 174800 191200 Яван 2 7 70

81,77 % населення — таджики, 12,94 % — узбеки, 0,52 % — туркмени.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017. Процитовано 16 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 586(рос.)
  3. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2016. Процитовано 16 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)