Пісочний чоловік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пісочний чоловік
The Sandman
Обкладинка українського видання
Загальні дані про видання
ВидавецьVertigo[en] (DC Comics)
КраїнаСША США
Моваанглійська
Форматкомікс
Дата публікаціїсічень 1989 — березень 1996 року
Головні героїМорфей, бог сновидінь
Творча команда
Сценарист(и)Ніл Ґейман
Художник(и)Дейв Маккін, Сем Кіт, Майк Дрінгенберг та ін.
Колорист(и)Малкольм Джонс III, Стів Паркгауз, Джордж Пратт та ін.
Технічні дані про видання
К-сть сторінокВаріюється
К-сть випусків75
Переклад українською
Публікація укр.2017—2022
Перекладач(і)Олена Оксенич
CMNS: Пісочний чоловік у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пісочний чоловік (телесеріал).

«Пісочний чоловік» (англ. The Sandman) — серія коміксів, створених за сценарієм Ніла Ґеймана, що видавалася імпринтом «Vertigo», який належить видавництву DC Comics. Над коміксом працювали такі відомі художники: Дейв Маккін, Сем Кіт, Майк Дрінгенберг, Джилл Томпсон, Шон МакМанус, Марк Гемпел та Майкл Зуллі. «The Sandman» розповідає про Морфея, одного з семи Безмежних, Повелителя снів. Серія виходила у період з січня 1989 року по березень 1996 року та налічує 75 випусків, які пізніше були перевидані у вигляді 10 томів.

Головний персонаж «Пісочного чоловіка» — Сон, також відомий як Морфей, який є одним з семи Безмежних, до яких також входять Смерть, Схибленість, Спустошення, Снага, Судьба, Страждання. Однією з основних причин популярності серії є використання Ґейманом антропоморфної персоніфікації деяких метафізичних сутностей, поєднання міфології та історичних фактів у фентезійному світі.[1]

Сприйняття

[ред. | ред. код]

«Пісочний чоловік» отримав схвалення у критиків та був однією з перших графічних новел, яким вдалося побувати у списку бестселерів за версією «The New York Times», та однією з п'яти графічних новел, які потрапили до списку 100 найкращих літературних творів з 1983 по 2008 роки за версією «Entertainment Weekly».[2] Письменник Норман Мейлер назвав «The Sandman» «коміксом для інтелектуалів».[3] Також серія справила великий вплив на жанр фентезі загалом.

Книги

[ред. | ред. код]
  1. «Пісочний чоловік. Прелюдії й ноктюрни»
  2. «Пісочний чоловік. Ляльковий дім[en]»
  3. «Пісочний чоловік. Країна снів[en]»
  4. «Пісочний чоловік. Пора туманів[en]»
  5. «Пісочний чоловік. Гра в тебе[en]»
  6. «Пісочний чоловік. Притчі та відображення[en]»
  7. «Пісочний чоловік. Короткі життя[en]»
  8. «Пісочний чоловік. Кінець світів[en]»
  9. «Пісочний чоловік. Милостиві[en]»
  10. «Пісочний чоловік. Поминання[en]»

Твори, що не входять до основного циклу:

  1. «Пісочний чоловік. Ловці снів[en]»
  2. «Пісочний чоловік. Безмежні ночі[en]»
  3. «Пісочний чоловік. Увертюра[en]»

Переклади українською

[ред. | ред. код]

Екранізація

[ред. | ред. код]

Фільм

[ред. | ред. код]

У 2013 році кінокомпанія «Warner Bros.» заявила, що режисер Девід С. Ґоєр планує створити кіноадаптацію коміксу з Джозефом Ґордоном-Левіттом у головній ролі,[14] проте 5 березня 2016 року стало відомо, що Ґордон-Левітт залишив проект після творчих розбіжностей з Warner Bros. і її підструктурою New Line.[15]

Серіал

[ред. | ред. код]

В червні 2019 року Netflix підписав контракт на виробництво однойменного серіалу, а зйомки розпочалися в жовтні 2020 року — пізніше, ніж було заплановано, через COVID-19.[16] У січні 2021 року було оголошено, що Том Старрідж зіграє роль головного героя Сну, Гвендолін Крісті — Люцифера, Вів'єн Ачампонг — Люсьєнну, Бойд Холбрук — Корінтіана, Чарльз Денс — Родеріка Берджесса. Пізніше, у травні 2021 року, було оголошено список акторів, які зіграють інші ролі. Прем'єра серіалу відбулася 5 серпня 2022 року.

Примітки та джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Gaiman, Neil (2014). The Sandman Summary. NeilGaiman.com. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 13 березня 2014.
  2. ↑ The New Classics: Books. Entertainment Weekly. 18 червня 2007. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 20 квітня 2011.
  3. ↑ Anderson, Porter (30 липня 2001). Neil Gaiman: 'I enjoy not being famous'. CNN. Архів оригіналу за 10 серпня 2014.
  4. ↑ The Sandman. Пісочний Чоловік. Том 1. Прелюдії й ноктюрни. Рідна мова, 2017
  5. ↑ The Sandman. Пісочний Чоловік. Том 1. Прелюдії й ноктюрни. Махаон Україна, 2017
  6. ↑ The Sandman. Пісочний Чоловік. Том 2. Ляльковий дім. Рідна мова, 2018
  7. ↑ The Sandman. Пісочний Чоловік. Том 2. Ляльковий дім. Махаон Україна, 2018
  8. ↑ The Sandman. Пісочний чоловік. Том 3. Країна снів. Рідна мова, 2019
  9. ↑ The Sandman. Пісочний чоловік. Том 3. Країна снів. Махаон Україна, 2019
  10. ↑ The Sandman. Пісочний чоловік. Том 4. Пора туману. Рідна мова, 2019
  11. ↑ The Sandman. Пісочний Чоловік. Том 5. Гра в тебе. Рідна мова, 2020
  12. ↑ The Sandman. Пісочний чоловік. Том 6. Притчі й відображення. Рідна мова, 2020
  13. ↑ The Sandman. Пісочний Чоловік. Том 7. Короткі життя. Рідна мова, 2020
  14. ↑ Fleming, Jr., Mike (16 грудня 2013). Joseph Gordon-Levitt Eyeing Sandman as Director and Star, Producing with David Goyer at Warner Bros. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 16 грудня 2013. Joseph Gordon-Levitt is finalizing a deal to produce Sandman at Warner Bros with David Goyer, who pitched his treatment for the Neil Gaiman comic book classic. It has been rumored that Gordon-Levitt might star, and the deal he's making attaches him as the protagonist.
  15. ↑ Hughes, William (5 березня 2016). Joseph Gordon-Levitt just quit Sandman. The A.V. Club. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016.
  16. ↑ Netflix's Sandman Series Begins Filming, Neil Gaiman Teasing Casting Announcements. TV Shows (англ.). Процитовано 18 липня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • The Sandman на сайті Comic Book DataBase (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пісочний_чоловік&oldid=42226183