Пілар, герцогиня Бадахоська
Пілар, герцогиня Бадахоська ісп. Pilar de Borbón | |
---|---|
Біографічні дані | |
Імена | ісп. María del Pilar Alfonsa Juana Victoria Luisa Ignacia de Todos los Santos de Borbón y Borbón |
Релігія | католицька церква |
Народження | 30 липня 1936[1] Канни |
Смерть | 8 січня 2020[2][3][…] (83 роки) Мадрид, Іспанія[2] колоректальний рак[2][5][6] |
Поховання | цвинтар Сан-Ісідроd |
У шлюбі з | Луїс Гомес-Аседоd |
Діти | Simoneta Gómez-Acebod[1], Juan Gómez-Acebod[1], Bruno Alexander Gomez-Acebo y de Borbónd[1], Luis Beltran Gomez-Acebo y de Borbónd[1] і Fernando Umberto Gomez-Acebo y de Borbónd[1] |
Династія | Іспанські Бурбони |
Батько | Хуан, граф Барселонський[1] |
Мати | Марія де лас Мерседес де Бурбон-Сицилійська[1] |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Іспанська королівська сім'я Іспанські Бурбони Іспанська монархія |
---|
|
Інші члени королівської родини |
|
Інфанта Пілар, герцогиня Бадахоська і віконтеса де Ла-Торре (повне ім'я: Марія дель Пілар Альфонса Хуана Вікторія Луїса Іґнасія і Тодос лос Сантос де Бурбон і Бурбон, ісп. María del Pilar Alfonsa Juana Victoria Luisa Ignacia y Todos los Santos de Borbón y Borbón), також відома як Пілар де Бурбон (ісп. Pilar de Borbón; 30 липня 1936, Канни, Франція — 8 січня 2020, Мадрид, Іспанія) — старша дочка Хуана, графа Барселонського, та принцеси Марії де лас Мерседес де Бурбон-Сицилійської, старша сестра колишнього короля Іспанії Хуана Карлоса I[7].
Інфанта Пілар була першою дитиною в сім'ї інфанта Хуана, титулярного наступника іспанського короля Альфонса XIII, та принцеси Марії де лас Мерседес де Бурбон-Сицилійської. Народилася 30 липня 1936 року у віллі Сен-Блез (фр. Ville Saint Blaise), будинку батьків поблизу Канн, де вони проживали після вигнання іспанської королівської родини із Іспанії у 1931 році[8]. Хрещена у Каннах під ім'ям Марія дель Пілар Альфонса Хуана Вікторія Луїса Іґнасія і Тодос лос Сантос де Бурбон і Бурбон. Хрещеними батьками інфанти були дід, король Альфонсо XIII, та бабуся за материнською лінією Луїза Орлеанська. Від народження отримала титул інфанти Іспанії, оскільки була дочкою титулярного наступника престолу, та форму звертання Її Королівська Високість. Проте офіційне визнання цих титулів відбулося тільки тоді, коли її брат, Хуан Карлос, уже був королем Іспанії[9].
Коли Пілар була інфантою, сім'я переїхала до Рима, де іспанська королівська сім'я перебувала під час вигнання. 1941 року, коли Альфонсо XIII зрікся престолу (15 січня) і згодом помер (28 лютого), батько інфанти, Хуан, став володарем династичних прав Іспанської Корони в екзилі[10]. Під час Другої світової війни разом із сім'єю Пілар мешкала у Лозанні в нейтральній Швейцарії, де також мешкала її бабуся — королева Вікторія Євгенія. 1946 року родина переселилася до Ешторіла у Португалії.
Родина намагалася одружити Пілар із Бодуеном, принцом Бельгії і королем із 1951 року, який, проте, одружився із Фабіолою де Мора і Арагон[11][12].
На весіллі брата Хуана Карлоса із Софією, принцесою Греції, була однією з восьми подруг нареченої[13].
Пілар була змушена зректися прав на іспанський престол, щоб одружитися із чоловіком немонаршої крові, як це передбачено Прагматичною санкцією Карлоса III[14].
Інфанта одружилася із Доном Луїсом Гомес-Асебо і Дуке де Естрада, 2-м віконтом де Ла-Торре, 5 травня 1967 року в Лісабоні в монастирі єронімітів. Чоловік Пілар за шлюбом отримав титул гранда Іспанії[15][16]. У шлюбі народилося п'ятеро дітей:
- Донья Марія де Фатіма Симонета Луїса Гомес-Асебо і Бурбон (нар. 31 жовтня 1968);
- Дон Хуан Філіберто Ніколас Гомес-Асебо і Бурбон, згодом 3-й віконт де Ла-Торре (нар. 6 грудня 1969);
- Дон Бруно Алехандро Гомес-Асебо і Бурбон (нар. 15 червня 1971);
- Дон Луїс Бельтран Атаульфо Альфонсо Гомес-Асебо і Бурбон (нар. 20 травня 1973);
- Дон Фернандо Умберто Гомес-Асебо і Бурбон (нар. 13 вересня 1974).
Чоловік Пілар помер від лімфоми 9 березня 1991 року[17].
Пілар де Бурбон підтримувала міжнародний кінний спорт. Вона була президенткою Міжнародної федерації кінного спорту у 1994—2006 роках, а її наступницею на цій посаді була йорданська принцеса Хайя бінт аль-Хусейн[18]. Інфанта написала передмову до офіційного іспанського перекладу посібника Німецької національної федерації кінного спорту (Técnicas Avanzadas de Equitación — Manual Oficial de Instrucción de la Federación Ecuestre Alemana)[19].
У 1996—2006 роках була почесною членкинею Міжнародного олімпійського комітету від Іспанії та Виконавчої ради Олімпійського комітету Іспанії[20].
Пілар де Бурбон була однією зі співзасновників Asociación Nuevo Futuro (Асоціація Нового Майбутнього), міжнародної організації з підтримки дітей, створеної у 1968 році, і була її президенткою та пізніше почесною президенткою[21]. До смерті вона була однією з лідерів та спонсорів івенту Rastrillo Nuevo Futuro, який забезпечував частину доходу Асоціації. Івент свого часу був відвіданий королевами Іспанії Софією та Летицією. «Rastrillo завжди був місцем знайомств, солідарності та насолоди для неї», — написав журнал ¡Hola! у січні 2019 року[22].
Пілар також була членкинею ради директорів Іспанського інституту Королеви Софії у Нью-Йорку, президенткою Всесвітнього фонду пам'яток і, з 2007 по 2009, президенткою Europa Nostra — загальноєвропейської федерації асоціацій із захисту культурної спадщини[23][24]. Вона також була великою фанаткою музики і, разом із братом, Хуаном Карлосом I, та племінниками, була фанаткою матчів бою биків[25][26].
Юридична фірма «Mossack Fonseca» володіє документами, які свідчать про те, що у серпні 1974 року Пілар де Бурбон стала президенткою та директоркою компанії «Delantera Financiera SA», зареєстрованої у Панамі в травні 1969 року, у якій її чоловік був секретарем та директором. У 1993 році колишній лондонський суддя Тімоті Ллойд заявив, що Пілар володіла цією компанією. Від березня 1993 року посередником, що представляв компанію, була мадридська юридична фірма «Gómez-Acebo & Pombo», заснована шурином Пілар — Ігнасіо Гомес-Асебо. Від липня 2006 року до розпуску у червні 2014 року, за п'ять днів до коронації Філіпа VI, небожа Пілар, Бруно, її син, був директором компанії[27][28][29].
3 квітня 2016 року відбувся масштабний витік документів фірми «Mossack Fonseca», відомий як «Панамські документи». Уже 7 квітня інфанта Пілар заявила, що звинувачення щодо її компанії є справедливими, але водночас натякнула, що особисто ніколи не ухилялася від сплати податків[30][31].
Пілар оперували через кишкову непрохідність 2 лютого 2019 року у Мадриді[32][33], і в неї діагностували колоректальний рак, про що стало відомо у травні того ж року[34][35]. 5 січня 2020 року вона була госпіталізована, оскільки її хвороба загострилася[36]. За три дні, 8 січня 2020 року, інфанта померла у лікарні Hospital Ruber Internacional поруч із сім'єю[37].
Тіло Пілар було кремоване 9 січня, і її останки були поховані поруч із її чоловіком на цвинтарі Сан-Ісідро в Мадриді[38][39]. 28 січня 2020 року відбулася служба на її честь у Ескоріальському монастирі за присутності короля Філіпа VI, принцеси Беатрікс, колишньої королеви Нідерландів, Хуана Карлоса I та королеви Софії, герцога Браганського Дуарте Піу та іспанських політиків: віцепрем'єр-міністерки Кармен Кальво, мера Мадрида Хосе Луїса Мартінеса-Альмеїда та президентки Конгресу депутатів Мерічель Батет[40][41].
- Іспанські
- Великий хрест Ордену Карлоса III[42]
- Дама Ордену Королеви Марії Луїзи
- Великий хрест Королівського ордену Спортивних досягнень[43]
- Іноземні
- Грецька королівська сім'я: Дама Великого хреста Ордену Святих Ольги та Софії[44]
- Неаполітанські Бурбони: Дама Великого хреста юстиції Константинівського ордену Святого Георгія[45]
- Португалія: Великий хрест Ордену інфанта Енріке[46]
- ↑ а б в г д е ж и Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в Sie verlor den Kampf gegen den Krebs — Gala, 2020.
- ↑ Muere la infanta Pilar de Borbón a los 83 años — Madrid: Grupo Planeta, 1998. — ISSN 1576-7078; 1576-7094
- ↑ Muere la infanta Pilar de Borbón — Barcelona: La Vanguardia Ediciones, 1881. — ISSN 1133-4835
- ↑ https://www.lavanguardia.com/politica/20200108/472791549414/muere-la-infanta-pilar-de-borbon.html
- ↑ https://elpais.com/elpais/2020/01/08/gente/1578491042_429621.html
- ↑ Spain’s Infanta Pilar has died. Royal Central (брит.). 8 січня 2020. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ LOS INFANTES DE ESPAÑA TRAS LA DEROGACIÓN DE LA LEY SÁLICA (1830) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Hortet, Eusebio Ferrer; Garcia, Maria Teresa Puga (2 вересня 2015). 24 INFANTAS DE ESPAÑA: SUS VIDAS, ENTRE LAS ILUSIONES Y EL DESTINO (ісп.).
- ↑ ABDICACIÓN DE ALFONSO XIII. www.fororeal.net. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Fabiola de Mora y Aragón: Por amor a Balduino. La Vanguardia (ісп.). 5 грудня 2014. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Sin proponérselo, Fabiola le quitó el novio a la Infanta Pilar, hermana del rey Juan Carlos | Círculo de Opinión. web.archive.org. 12 січня 2020. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Hemeroteca - La Vanguardia - Home. hemeroteca.lavanguardia.com. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ La infanta Pilar, la mujer que renunció a sus derechos dinásticos por amor: su vida, en imágenes. El Español (ісп.). 8 січня 2020. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Villar, Cote (9 березня 2021). Luis Gómez-Acebo, el motor de una familia que se quedó huérfana muy pronto. vanitatis.elconfidencial.com (ісп.). Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ ABC MADRID 06-05-1967 página 41 - Archivo ABC. abc. 9 серпня 2019. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ País, El (9 березня 1991). Luis Gómez-Acebo, duque de Badajoz, fallece en Madrid a los 57 años. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ FEI Presidents since 1921 | FEI. web.archive.org. 8 липня 2017. Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Federación Ecuestre Alemana (2012). Picobello Publishing. ed. Técnicas Avanzadas de Equitación — Manual Oficial de Instrucción de la Federación Ecuestre Alemana. Picobello Publishing. pp. 278. ISBN 9788493672188.
- ↑ HRH the Infanta Doña Pilar de BORBÓN | Spain | IOC Member since 1996. web.archive.org. 21 лютого 2011. Архів оригіналу за 21 лютого 2011. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ ¿Qué es Nuevo Futuro y cuáles son sus hogares?. web.archive.org. 4 серпня 2018. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Press, Europa (23 листопада 2019). La Infanta Doña Pilar vuelve al Rastrillo Nuevo Futuro arropada por sus hijos. www.europapress.es. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Periódico, El (8 січня 2020). Muere la infanta Pilar, hermana mayor del rey Juan Carlos. elperiodico (ісп.). Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Muere la Infanta Pilar de Borbón, hermana mayor de Don Juan Carlos, a los 83 años. abc (ісп.). 8 січня 2020. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Con su sobrina la Infanta Elena disfrutando de una tarde de toros. ELMUNDO (ісп.). 8 січня 2020. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Pilar de Borbón y el Rey Juan Carlos: una relación más allá de la fraternidad. ELMUNDO (ісп.). 10 січня 2020. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ The Power Players: Politicians in the Panama Papers - ICIJ (амер.). 31 січня 2017. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Panama Papers | The Power Players. projects.icij.org. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Pilar de Borbón mantuvo 40 años una sociedad en Panamá. ELMUNDO (ісп.). 3 квітня 2016. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Alberola, Miquel (7 квітня 2016). Pilar de Borbón admite ser titular de una sociedad opaca en Panamá. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Confidencial, El (6 квітня 2016). La infanta Pilar reconoce la sociedad en Panamá, pero dice que nunca evadió. elconfidencial.com (ісп.). Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ La infanta Pilar, operada de urgencia por un problema intestinal. La Vanguardia (ісп.). 4 лютого 2019. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ País, El (4 лютого 2019). La infanta Pilar, operada de urgencia. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ La infanta Pilar de Borbón confirma que padece cáncer. La Vanguardia (ісп.). 29 травня 2019. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Periódico, El (26 травня 2019). Pilar de Borbón padece cáncer. elperiodico (ісп.). Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Preocupación por la infanta Pilar de Borbón, ingresada en una clínica en Madrid. ELMUNDO (ісп.). 7 січня 2020. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Spanish royal family members say goodbye to King Felipe’s aunt Infanta Pilar. HOLA (амер.). 8 січня 2020. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ País, El (9 січня 2020). Pilar de Borbón rompe los hábitos de la familia del Rey y fue incinerada. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Tiburcio, Núria (9 січня 2020). Sin pompa ni oropeles: el atípico funeral de la infanta Pilar de Borbón. vanitatis.elconfidencial.com (ісп.). Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Funeral de infanta para Pilar de Borbón. La Vanguardia (ісп.). 29 січня 2020. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ País, El (29 січня 2020). Fotos: Los Reyes y las infantas, juntos por el funeral de Pilar de Borbón. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ "Boletín Oficial del Estado" (PDF).
- ↑ Royal Decree 1297/2002 Infanta Pilar of Spain member of the Royal Order of the Sports Merit (PDF).
- ↑ Fallece S.A.R. la Infanta Doña Pilar de Borbón y Borbón. web.archive.org. 30 жовтня 2020. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Membership of the Constantinian Order. web.archive.org. 5 березня 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Inicio - Actividades y Agenda - Cena de Gala ofrecida por Sus Majestades los Reyes en honor de SS.EE. el Presidente de la República de Portugal y Sra. de Cavaco Silva. www.casareal.es. Процитовано 11 березня 2023.