Піем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піем
Pihem

 
Країна Франція Франція
Регіон О-де-Франс 
Департамент Па-де-Кале 
Округ Сент-Омер
Кантон Лембр
Код INSEE 62656
Поштові індекси 62570
Координати 51° пн. ш. 2° сх. д.H G O
Висота 70 - 134 м.н.р.м.
Площа 7,13 км²
Населення 942 (01.01.2021[1])
Густота 132,1 ос./км²
Розміщення
Піем. Карта розташування: Франція
Піем
Влада
Мер
Мандат
Jean-Claude Coyot
2020-2026

Мапа

Піе́м (фр. Pihem) — муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Па-де-Кале. Населення — 942 особи (01.01.2021)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 210 км на північ від Парижа, 60 км на захід від Лілля, 60 км на північний захід від Арраса.

Демографія

[ред. | ред. код]

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 439 96 44 158 101 40 0
Жінки 508 117 56 158 125 52 0


Економіка

[ред. | ред. код]

2010 року серед 683 осіб працездатного віку (15—64 років) 492 були активними, 191 — неактивною (показник активності 72,0%, у 1999 році було 66,6%). З 492 активних мешканців працювало 446 осіб (242 чоловіки та 204 жінки), безробітними було 46 (26 чоловіків та 20 жінок). Серед 191 неактивної 58 осіб було учнями чи студентами, 73 — пенсіонерами, 60 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 347 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 976,0 особи, медіана доходів виносила 17 795 євро на одного особоспоживача[8]

Сусідні муніципалітети

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. le site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 27 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  4. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 27 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 27 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.