Привалов Іван Васильович

Привалов Іван Васильович
Особисті дані
Народження	27 лютого (12 березня) 1902
	Харків, Російська імперія
Смерть	26 січня 1974(1974-01-26) (71 рік)
	Харків, Українська РСР, СРСР
Зріст	170 см
Вага	72 кг
Громадянство	СРСР
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1920—1923 Штурм (Харків) ? (?) 1924 КФК ? (?) 1925—1927 Рабіс ? (?) 1928—1937 Динамо (Харків) ? (?) 1938—1939 Спартак (Харків) ? (?)
Національна збірна
Роки ' І (г) 1928—1935 УРСР 10 (1) 1924—1925 СРСР 2 (0)
Звання, нагороди
Нагороди	Суддя всесоюзної категорії (1941)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (грудень 2022)

Іва́н Васи́льович Прива́лов (нар. 12 березня 1902, Харків — пом. 26 січня 1974, Харків) — український радянський футболіст, лівий півзахисник харківського «Динамо». Заслужений майстер спорту СРСР — 1934.

Грати у футбол почав 1916 року в харківській команді «Вікторія».

У складі збірної Харкова став чемпіоном СРСР 1924 року, капітан збірної УРСР, виступав за збірну СРСР у перших іграх.

2-й призер чемпіонату і Всесоюзної Спартакіади 1928; 3-й призер 1935.

Серед перших представників футболу удостоєний звання заслуженого майстра спорту СРСР (1934); суддя всесоюзної категорії.

Грав у харківських командах —

• «Штурм», 1920—1923,
• «КФК» — 1924,
• «Рабіс» — 1925—1927,
• «Динамо» — 1928 −1937,
• «Спартак», 1938-39.

У збірній Харкова — в 1920—1935,

• УРСР — 1924—1935 роки.

1924 року був учасником першого матчу збірної СРСР. Учасник чемпіонатів СРСР 1931 та 1932 років — 10 матчів, 1 гол.

У чемпіонаті України — 1922, 1923, 1924, 1927, 1928, 1932, 1934 роки.

У 1926, 1927 та 1930 зі збірною СРСР їздив до Австрії, Латвії, Німеччини та Норвегії.

Капітан збірної УРСР в 1930—1935 роках.

У Москві грав в матчі зі збірною Туреччини 1933 року, на воротах стояв Антон Ідзковський, грали Сергій Копійко і «москвич» Станіслав Леута.

1933 року в «списку 33-х» був футболістом число 1.

У складі збірної СРСР провів 2 офіційні та 5 товариських матчів.

У сезоні 1940—1941 років як суддя провів 5 матчів.

З 1978 року приз пам'яті Привалова розігрують команди Харківської області.

• Люди
• 12 березня в історії
• ФФУ

Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.