Приймак Борис Іванович

Приймак Борис Іванович
Народження	29 травня (11 червня) 1909 Новочеркаськ, Область Війська Донського, Російська імперія[1]
Смерть	17 лютого 1996(1996-02-17) (86 років) Київ, Україна
Країна (підданство)	СРСР  Україна
Навчання	Харківський художній інститут (1930)
Діяльність	архітектор, викладач університету
Праця в містах	Київ
Учні	Нечай-Сорока Світлана Аркадіївна
Нагороди
Автограф
Приймак Борис Іванович у Вікісховищі

Бори́с Іванович Прийма́к (29 травня (11 червня) 1909, Новочеркаськ, Область Війська Донського, Російська імперія — 17 лютого 1996(1996-02-17), Київ) — український радянський архітектор та педагог, головний архітектор Києва (1955–1973), професор. Заслужений будівельник УРСР (7.08.1965), народний архітектор СРСР (1970).

Народився 29 травня (11 червня) 1909(19090611) року в місті Новочеркаську, Росія. Закінчив Харківський художній інститут, архітектурний факультет в 1930 році, аспірантуру Академії архітектури СРСР (1936–1940).

З 1930 року — у проєктних організаціях Харкова, зокрема у місцевому відділенні «Діпроміста». З 1946 року — керівник архітектурно-планувальної майстерні інституту «Київпроєкт»^[2].

Заступник головного архітектора Києва з 1952 року. Головний архітектор Києва з 1955 по 1973 роки. Професор, керівник архітектурної майстерні Київського художнього інституту з 1971 року^[2].

У 1990 році вийшов на пенсію. Помер на 87-му році життя 17 лютого 1996 року в Києві. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59.84″ пн. ш. 30°30′6.16″ сх. д. / 50.4166222° пн. ш. 30.5017111° сх. д. / 50.4166222; 30.5017111).

• Дружина — Клавдія Хмельова (1910—1994).
• Дочка — Марина Приймак (1940—1995), архітекторка КиївЗНДІЕП.
• Онука — Анастасія Снісаренко-Єржиковська (нар. 1967), архітекторка-дизайнерка.

• Проєкти планування міст Маріуполя, Кривого Рогу, Тбілісі. 1930—1935.
• Один з авторів затвердженого конкурсного проєкту забудови Хрещатика. 1949—1954.
• Будинок Міністерства зв'язку та поштамту на площі Калініна (нинішня адреса — вулиця Хрещатик, 22, спільно з архітекторами Ладним, Хлєбниковою, Слуцьким). Будівництво 1950—1957.
• Готель «Москва» (спільно з архітекторами Добровольским, Косенком, Мілецьким, Сазанським). Будівництво 1959—1966.
• Оформлення моста Патона (спільно з архітекторами Буділовським, Хлєбниковою, Ладним, Фокічевою).
• Станція метрополітену «Завод Більшовик» (спільно з архітектором Малиновським). Будівництво 1962—1963.
• Станції метрополітену «Нивки», «Жовтнева» (1971 р.), «Червона площа» (1976 р.).
• Генплан забудови Києва, затверджений у 1949 р. (спільно з Власовим, Козловим, Дибовським, Поліщуком та Малоземовим).
• Генплан забудови Києва, розроблений у 1964 р. (спільно з Гречиною, Слуцьким, Мусатовою).
• Житлові будинки на Хрещатику:
  • № 1З, 17 (спільно з архітекторами Власовим О. В., Добровольським А. В.). Будівництво 1950—1951 рр.
  • № 29 Будівництво 1955 р.
• Житловий будинок на площі Українських Героїв, 1 (нинішня адреса — вулиця Велика Васильківська, 24, спільно з архітектором В. Поліщуком). Будівництво 1954 р.
• пам'ятник В. І. Леніну в Запоріжжі (1960, скульптори М. Лисенко, Г. Суходолов, архітектори Б. Приймак, В. Ладний).
• надгробок на могилі Ванди Василевської (1969, скульптор Г. Кальченко)

• 
  Центральний поштамт у Києві (1952–1957)
• 
  Готель «Україна» (1954–1961)
• 
  Станція метро «Шулявська» (1963)
• 
  Станція метро «Берестейська» (1971)
• 
  Станція метро «Нивки» (1971)
• 
  Станція метро «Контрактова площа» (1976)

• Заслужений будівельник УРСР, 7.08.1965 р.
• Лауреат премії Ради Міністрів СРСР, 1973 р.
• Народний архітектор СРСР, 1979 р.
• Почесний професор Української академії мистецтв, 1993 р.

• Приймак Борис Иванович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Приймак Борис Иванович // Популярная художественная энциклопедия / под ред. В. М. Полевого. — М.: Советская энциклопедия, 1986. (рос.) [Архівовано 16 листопада 2017 у Wayback Machine.]
• Приймак Борис Іванович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 490 . — ISBN 5-88500-071-9.
• Приймак Борис Іванович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.
• Приймак Борис Іванович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Приймак Борис Иванович, _06.1909, инженер-капитан. Учетно-послужная картотека // Веб-сайт «память народа. 1941—1945». (рос.)