Чехія
Чехія на карті Че́хія (чеськ. Česko Tzechia ), офіційна назва — Че́ська Респу́бліка (абревіатура ЧР , чеськ. Česká republika , абревіатура ČR ) — держава на території Європи , що межує на півночі і заході з Німеччиною , на північному сході — з Польщею , на південному сході — зі Словаччиною , на півдні — з Австрією . До складу сучасної Чехії входять історичні області Богемія (чеськ. Čechy ; історична провінція в Європі між Сілезією , Моравією , Австрією , Баварією та Саксонією ), Моравія (чеськ. Morava ) та Чеська Сілезія (чеськ. české Slezsko ). У минулому Богемія була ядром Чеського королівства . Площа держави — 78864 км². Населення — 10 млн. 320 тис. у 1982 р., 10 млн. 250 тис. у 2003 р.. Столиця — Прага . Рельєф — частково гористий. Основні річки: Морава , Лаба (Ельба) , Влтава , Сазава :::::::::::::::: читати далі
Скорочення: П:ЧЕХ ; Оновити кеш
Література про Чехію
Новак А, «Барокко Праги», Прага, 1947
Маца И. Л. «Архитектура Чехословакии», М, 1959
Всеобщая история искуств, т 2, М, «Искусство»,1960
Всеобщая история искуств, т 4, М, «Искусство», 1963
Ceskoslovenska architektura. Od najstarsi doby po soucasnost. Pod red. O. Starego Praha 1948
Oldrich J.Blazicek Barockkunst in Bohmen Prag Artia 1967
Zdislav Šíma: Astronomie a Klementinum. (= Astronomy and Clementinum ). Praha 2001. ISBN 80-7050-386-6
Kateřina Hekrdlová & Zděnek Franc: Klementinská knihovna. K 220. výročí zveřejnění. (= The Clementinum Library ). Praha 1997.
Цтибор Рыбар, «Прага», Олимпия, 1981
Артур Шницлер «ВОЗВРАЩЕНИЕ КАЗАНОВЫ» Перевод с немецкого А. Зелениной ()[1] (читати)
Архів
Чи Ви знаєте?
об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО в Чехії , станом на 2021 рік, віднесено 16 об'єктів, що складає 1,38 % від їхньої загальної кількості у світі. Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини Чехословаччина підписала 1972 року, однак ратифікація відбулася лише 15 лютого 1991 року. Вже наступного року історичні центри Праги , Чеського Крумлова та Тельча стали складовою Світової спадщини. 1994 року до списку був доданий костел Святого Яна Непомуцького у Ждярі-над-Сазавою , 1995 — історичний центр Кутної Гори , 1996 — ледницько-вальтицький культурний ареал , 1998 — палац зі садами в Кромержижі та історичне село Голашовиці , 1999 — Літомишльський замок , 2000 — колона Святої Трійці в Оломоуці , 2001 — вілла Тугендгат в Брно , 2003 — єврейський квартал та церква в Тршебичі , 2019 — гірничий регіон Рудні гори та кінна ферма в Кладрубах-над-Лабем , 2021 — трикутник міст-курортів в Карловарському краї та Їзерськогорський буковий ліс неподалік Ліберця .
Адміністративний поділ
За історію Чехії утворилося 14 областей зі столицею — містом Прагою ::::::::::::::::: читати далі
Корисні шаблони
Корисні шаблони:
Добра стаття
Празький метрополітен . Нестандартна конструкція станції Райська заграда Празький метрополітен
Празький метрополітен або Празьке метро (чеськ. Pražské metro, Metro v Praze ) — єдиний метрополітен Чехії , один із основних засобів транспорту в Празі і 7-й за річним пасажиропотоком серед метрополітенів Європи , зі щорічним пасажиропотоком понад 500 мільйонів пасажирів . Відкритий 9 травня 1974 року.
Празьке метро складається, на середину травня 2015, з трьох ліній , 61 станцій (серед них три вузли пересадок) та має загальну довжину ліній 65.5 км, включає чотири тунелі під Влтавою . Метрополітен працює з 4-5 годин ранку з неділі до четверга (в п'ятницю та суботу останні поїзди вирушають близько години ночі). Інтервали руху становлять від 2-5 хвилин у робочі дні до 7,5-10 у вихідні.
Максимальна швидкість, на яку розрахована система, становить 80 км/год, хоча середня швидкість на практиці (включаючи зупинки на станціях) у 2009 році досягала 35,5 км/рік.:::::::::::::::: Докладніше
Архів
