Напівчагарничок

Згідно з класифікацією життєвих форм рослин І. Г. Серебрякова, напівчагарнички належать до 4-го типу, проміжного між деревними рослинами та травами^[1]. Їх характерними рисами є низький ріст (це хамефіти за класифікацією Раункієра) та напівздерев'янілі пагони (Hemixyles за класифікацією Ейнара Дю Ріє (швед. Einar Du Rietz, 1931)^[2]).

За описом Серебрякова, ортотропні надземні пагони напівчагарничків на значній частині їх довжини залишаються трав'янистими і в кінці сезону відмирають. Залишаються і дерев'яніють лише базальні частини надземних пагонів. Багаторічна частина з бруньками відновлення залишається близько до поверхні. До групи прямостоячих напівчагарничків він залічує середньоазійські пустельні види роду Artemisia підроду seriphidum, деякі Chenopodiaceae (напр. віниччя сланке (Kochia prostrata)), а до другої групи — напівчагарничків з сукулентними пагонами — багаторічні види середньоазійських солянок (Chenopodiaceae).^[3] Іншим прикладом напівчаганичків є чебреці.

Група напівчагарничків залишається все ще маловивченою, і деякі потенційні «клітинки» у їх класифікації не знайшли підтвердження конкретними дослідженими видами.

• Напівчагарник
• Чагарничок

• «Du Rietz 1931»>Du Rietz, G. E. (1931) Life-forms of terrestrial flowering plants [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]. I. Acta Phytogeographica Suecica 3 (1): 95 pp.(англ.)
• http://herba.msu.ru/shipunov/school/books/serebryakov1962_ekol_morf_rasten.djvu [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)