Напилок

Напи́лок^[1] (терпу́г^[2]) — сталевий брусок певного профілю і довжини, на поверхні якого є насічки (нарізки), що утворюють западини і гостро заточені зубці, які у перерізі мають форму клина.

За ДСТУ 2233-93^[3]: Терпуг — багатолезовий інструмент з великою кількістю рядів відносно дрібних лез, які працюють при поступальному або обертовому головному русі різання та русі подавання у будь-якому напрямі.

Напилки виготовляють^[4] зі сталі У13 чи У13А (ГОСТ 1435-90) або сталі 13Х (ГОСТ 5950—73) профілів 1…7 (ГОСТ 5210—82). Після насічення піддають термічній обробці до твердості понад 60 HRC.

Напилки поділяють за розміром насічки, її формою, довжиною та формою бруска.

За призначенням напилки поділяють на такі групи:

• загального призначення, що служать для загальнослюсарних робіт.
• спеціального призначення служать для обробки сплавів кольорових металів, виробів з легких сплавів і неметалевих матеріалів, а також, до них відносять таровані (для перевірки твердості у малодоступних частинах виробу) та алмазні (для обробки і доведення твердосплавних частин інструмента і штампів) напилки;
• надфілі^[5] — невеликі напилки для лекальних, граверних робіт, а також для зачищання у важкодоступних місцях (отворах, кутах, коротких ділянках профілів тощо);
• рашпілі^[6], що призначені для обробки м'яких металів (свинцю, олова, міді тощо) і неметалевих матеріалів (шкіри, гуми, деревини, пластичної маси);
• машинні:
  • стрижневі — для обпилювальних верстатів зі зворотно-поступальним рухом: малих розмірів, котрих закріплюють у спеціальних патронах і середніх розмірів, що мають з обох сторін хвостовики для їх закріплення таких же профілів, що й слюсарні напилки, і таку ж насічку, як і напилки загального призначення.
  • обертові напилки (борнапилки, дискові та пластинчасті) застосовуються для обпилювання й зачищання поверхонь на спеціальних обпилювальних верстатах.

Насічка на поверхні напилка утворює зубці, що знімають стружку з оброблюваного матеріалу. Зубці напилків виготовляють на насічних верстатах за допомогою спеціального зубила, на фрезерних верстатах, на шліфувальних верстатах — спеціальними шліфувальними кругами, а також накатуванням, протягуванням на протяжних верстатах (протяжками) та на зубонарізних верстатах.

Чим менше насічок на 10 мм довжини напилка, тим більшим є зубець. Розрізняють^[4] напилки з одинарною, або простою, з подвійною, або перехресною, точковою, або рашпільною, і дуговою насічками. Одинарну насічку наносять під кутом 65° до осі напилка. Подвійну (перехресну) насічку наносять: основну — під кутом 65°, допоміжну — під кутом 45° до осі напилка. Крок основної насічки більший за крок допоміжної. В результаті зубці розміщуються один за одним по прямій, яка з віссю напилка становить кут 5°, при рухові напилка сліди зубців частково перекривають один одного, що сприяє зменшенню шорсткості обробленої поверхні. Круглі напилки можуть мати спіральну одинарну насічку з кутом нахилу (70±5)°. Вузькі сторони ножівкових і одна з вузьких сторін плоских напилків повинні мати одинарну насічку під кутом 65°.

За числом n насічок (зубців), що припадають на 10 мм довжини, напилки поділяють на шість класів, а насічки мають номери 0, 1, 2, 3, 4 і 5:

• до першого класу належать напилки з насічками № 0 та 1 (n = 4÷12). Їх називають драчовими. Вони мають найбільші зубці і служать для грубого обпилювання;
• до другого класу належать напилки з насічками № 2 та 3 (n = 13÷24). Їх називають лицьовими і застосовують для чистого обпилювання.
• до третього, четвертого, п'ятого і шостого класів належать напилки з насічками № 4 і 5 (n ≥ 28). Їх називають оксамитовими і застосовують для остаточної обробки і доведення поверхонь;

Напилки за формою поперечного перерізу бруска поділяють на такі типи:

• плоскі та плоскі гостроносі — застосовують для обпилювання зовнішніх або внутрішніх плоских поверхонь, а також пропилювання шліців і рівців;
• квадратні — застосовують для розпилювання квадратних, прямокутних і багатокутних отворів, а також для обпилювання вузьких плоских поверхонь;
• тригранні — служать для обпилювання гострих кутів, що становлять 60° і більше, як із зовнішнього боку деталі, так і в пазах, отворах і рівцях, а також для загострення пилок по дереву;
• круглі — використовують для розпилювання круглих або овальних отворів та увігнутих поверхонь невеликого радіуса;
• напівкруглі — із сегментним перерізом, застосовують для обробки увігнутих криволінійних поверхонь великого радіуса і великих отворів; площин, опуклих криволінійних поверхонь і кутів понад 30° (плоскою стороною);
• ромбічні — застосовують для обпилювання зубів зубчастих коліс, дисків і зірочок, для зняття задирок з цих деталей після обробки їх на верстатах, а також обпилювання кутів понад 15° і пазів;
• ножівкові — служать для обпилювання внутрішніх кутів, клиноподібних рівців, вузьких пазів, площин у тригранних, квадратних і прямокутних отворах, а також для виготовлення різальних інструментів і штампів.

Довжина робочої частини напилка за ГОСТ 1465—80^[4] може складати від 100 до 450 мм

Напилки з одинарною насічкою можуть знімати широку стружку всією насічкою. Їх застосовують при обпилюванні м'яких металів, сплавів (латуні, цинку, бабіту, свинцю, алюмінію, бронзи, міді тощо) з незначним опором різанню, а також неметалевих матеріалів. Окрім того, ці напилки використовують для загострення пил, ножів, а також для обробки деревини і корка.

Напилки з подвійною (перехресною) насічкою застосовують для обпилювання сталі, чавуну й інших твердих матеріалів з великим опором різанню. Перехресна насічка краще подрібнює стружку, що полегшує роботу.

Напилки з рашпільною (точковою) насічкою (рашпілі) застосовують для обробки дуже м'яких металів і неметалевих матеріалів — шкіри, гуми тощо. Рашпільна (точкова) насічка утворюється вдавлюванням металу спеціальними тригранними зубилами, які залишають розміщені у шаховому порядку місткі виїмки, що сприяє кращому розміщенню стружки.

Напилки з дуговою насічкою застосовують для обробки м'яких металів (міді, дюралюмінію тощо). Дугову насічку отримують фрезеруванням; вона має великі западини між зубцями та дугоподібну форму, яка забезпечує високу продуктивність і підвищує якість оброблюваних поверхонь.

• Рашпіль
• Надфіль

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Напилок

• Копелевич В. Г., Спиридонов І. Г., Буфетов Г. П. Слюсарна справа.- К.: Освіта, 1997.- 206 с. — ISBN 966-04-0068-3
• Макієнко М. І. Загальний курс слюсарної справи. — К.: Вища школа, 1994.-311 с. — ISBN 5-11-004084-2
• Кропивницький М. М. Загальний курс слюсарної справи. — К.: Техніка, 1970.- 344 с.