Недогарки (Кременчуцький район)

село Недогарки
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Кременчуцький
Рада	Недогарківська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA53020190140070951
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1729
Населення	1768
Поштовий індекс	39722
Телефонний код	+380 5366
Географічні дані
Географічні координати	49°10′18″ пн. ш. 33°16′0″ сх. д. / 49.17167° пн. ш. 33.26667° сх. д. / 49.17167; 33.26667
Середня висота над рівнем моря	81 м
Відстань до районного центру	18 км
Найближча залізнична станція	27 км (роз'їзд)
Місцева влада
Карта
Недогарки
Недогарки
Мапа
Недогарки у Вікісховищі

Недо́гарки — село Кременчуцького району Полтавської області. Населення близько 1768 чол. Село Недогарки — центр сільської ради, у яку входять також села Рокитне-Донівка, Пащенівка, Панівка.

Село Недогарки знаходиться біля греблі Кременчуцького водосховища на лівому березі річки Дніпро, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Максимівка. До села примикає невеликий лісовий масив (сосна). Поруч проходять автомобільні дороги Н08, Т 1713 та залізниця, станція Платформа 27 км. Біля села знаходиться невеликий аеродром.

Село Недогарки — спадкоємець історичного поселення Пиви (або Пива, згадки 16-17 ст.). Перші згадки власне Недогарок — з 1729 року (як хутір Власівської сотні Миргородського полку). Мало дерев'яну церкву 19 століття та церковно-парафіяльну недільну школу.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

• Ліцей
• Дитячий садок
• Сільський клуб
• Бібліотека
• Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини
• Аптека

• ТОВ «Іскра»
• ПП «Дніпровські зорі»

Село газифіковане, телефонізоване та радіофіковане. Недогарки мають 3 магазини. Вулиці асфальтовано.

Уродженцями села є:

• Пащенко Олександр Йосипович — український художник декоративного мистецтва.
• Черниш Микола Костянтинович — генеральний директор ТОВ "Виробниче об'єднання «Кременчуцький автоскладальний завод», заслужений машинобудівник України, почесний громадянин Кременчука.

• Погода в селі Недогарки [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]

1. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних