Морелос

Морелос
—  Штат  —
Morelos
Герб Морелосу Прапор Морелосу
Столиця	Куернавака
Країна	Мексика
Межує з: сусідні адмінодиниці Мехіко, Пуебла, Ґерреро, Мехіко ?
Муніципалітетів	33
Офіційна мова	Іспанська
Населення
- повне	1 612 899 (22-гий)
Етнікон	італ. Morelense
Площа
- повна	4 950 км²
- широта	18º 22' - 19º 07'º N N
- довгота	98º 37' - 99º 30'º W W
Висота
- максимальна	5 610 м (Pico de Orizaba)
- мінімальна	1169 м
Часовий пояс	UTC−6
ВВП	7 462 млрд. $ (2003)
ІРЛП	0,7856 - середній
Став штатом	17 квітня 1869
Губернатор	Marco Adame Castillo (PAN)
Число сенаторів	3 (PAN: 2, PRD: 1)
Число депутатів	16 (PAN: 3, PRD:1, PRI: 1)
Вебсайт	e-morelos.gob.mx
- код ISO 3166-2	MX-MOR
- поштове ск.	Mor.
Штат Морелос на мапі Мексики
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Морелос

Море́лос (ацт.Temoānchan ісп. Morelos) — штат Мексиканської Республіки, розташований в центрі країни. Межує з Федеральним округом і штатами Мехіко, Пуебла, Ґерреро. Столиця штату — місто Куернавака. Населення штату станом на 2007 рік становило 1 612 899 мешканців.

Після проголошення незалежності Мексики у 1824 році було створено третій військовий округ Куернавака, як входив до складу Мехіко^[1]. У 1834 році, після першої хвилі американського вторгнення на територію Мексики, місто Куернавака було захоплене генералом Каудаладером^[2]. У 1854 році у місті Куаутла вибухнуло повстання проти Антоніо Санта-Анни. І хоча Санта-Анна жорстоко помстився спаливши місто, його було усунуто від влади -- президентом було обрано Хуана Альвареса. Альварес перемістив столицю Мексики до Куернаваки, також перемістивши іноземні дипломатичні представництва. У 1857 році відповідно до нової конституції Куернавака стає столицею Мексики, але після відставки Альвареса столиця знову повернулася до Мехіко. У 1858-1861 роках, під час війни за реформи, Куернавака стала оплотом консерваторів, у той час коли Куаутла була бастіоном лібералів^[3]. 

У 1862 році, після французької інтервенції в Мексиці, проти французів на чолі з Франціско Лейва, з Куернаваки до штату Пуебла вирушила армія. Після захоплення французами Мексики та проголошення імператором наставника Наполеона III Максиміліана I, у Куернавакі імператор використовував будинок Хардін Борда як свою резиденцію^[4]. У 1866 році в Куернавакі з'явилася перша телеграфна лінія. 1 січня 1867 року республіканські війська під керівництвом Франсіско Лейви, Ігнасіо Фігеро та Ігнасіо Мануеля Альтамірано розпочали восьмиденну облогу Куернаваки.  Австрійські та бельгійські добровольці розформувалися і частково приєдналися до мексиканської армії, хоча деякі намагались залишити країну.  15 травня Максиміліан потрапив до полону, а через місяць розстріляний^[2].  

21 вересня 1868 року на федеральному з'їзді уряду було вирішено про створення штату Морелос на честь мексиканського борця за незалежність Мексики Хосе-Марія Морелоса. 17 квітня 1869 року Морелос став одним із штатів Мексики. Куернавака було оголошено столицею нового штату. Суперечки за кордони поміж штатами виникали протягом 20 років, але в 1890 році були врегульовані. Першу конституцію штату  ратифікували у 1870 році^[1]. 

У 1867 та 1869 роках телеграфна лінія була прокладена поміж Куеранавакою та Мехіко, а в 1870 році телеграфну лінію було прокладено в містах Ігуала, Чільпансінго, Тіксла, а в 1875 році поміж Куернавакою та Куаутлою^[5]. В цей період було побудоване шосе Толука-Куернавака, залізничні лінії з Мехіко виходили до самого Тихого океану. 11 травня 1874 року столиця була перенесена до Куаутли, але з 1 січня 1876 року Куенавака знову стала столицею. У 1894 році була заснована Куернавакська Єпархія, першим єпископом якої став Фортіно Хіполіто Віра^[1]. 

Наприкінці XIX-го початку XX-го століття, в період правління Порфіріо Діаса, на великих плантаціях цукрової тростини використовувалися парові машини та відцентрові екстрактори, що дозволяло отримувати більше води та витісняти менших конкурентів^[6]. Заможні землевласники мали політичний захист від федерального уряду, в той час коли їхні робітники працювали в тяжких умовах та за низьку платню. Також у 1884-1905 роках 18 промислових містечок були зайняті хацієндами, що ще більше підбурювали робітничі маси до страйкування^[7].   

Виробництво цукру, інвестиції в підприємства та закони, сприятливі для бізнесу та іноземних інвестицій, дозволили штату Морелос відігравати одну з основних ролей у світовому експорті на початку XX-го століття. Деякі містечка штату перетворилися в промислові міста з кількістю працівників від 250 до 3000 зі своїми власними крамницями, електростанціями, школами та поліцією^[8]. Проте розвиток промисловості відбувався за рахунок корінних мешканців, які втрачали свої права на землі. Будівництво великих підприємств зайняло 77% площі територій штату, куди наймали в основному іноземних працівників (хаціендів). Така ситуація в країні в цілому спровокувала робітничі спільноти до страйків, а згодом до революції^[8].

Уроженці штату Морелос Еміліано Сапата та генерал Геновево-де-ла-О^[en] підняли перші повстання в місті Куернавак та організували власну Армію Визволення Півдня^[en][9]. В 1911 році штат опинився під контролем південно-західної армії Сапати, яка фактично керували усіма півдненими землями Мексики. Сапатисти обклали великими податками хаціендів, а коли господарі підприємств у містах Чінамека, Тенанго, Трінта, Атілхайан, Сата-Інес та Санта-Габрієлі відмовилися платити — повстанці спалили їхні цукрові плантації. Спроби федеральних військ налагодити ситуацію, фактично стали можливими лише в 1919 році, після смерті Сапати^[10]. 

В післяреволюційний період в Морелосі значно зріз бандитизм. У 20-30-х роках виникали проблеми з бандами на авто- та залізничних шляхах. У 1936 році було побудовано автодорогу Буенавіста-Тепостлан. Нове шосе в кінцевому результаті припинило дію деяких залізничних шляхів. У 1963 році залізнична дорога Мехіко-Куернавака-Ігуала припинила своє функціонування^[2].. 

В кінці 1990-х, на початку 2000-х років значно зросла злочинність із викраденням людей заради викупу. В результаті частих випадків викрадення інвестиції в економіку штату знизилися на 245 млн. доларів США, в 1999 році до 102 млн. дол. Також у штаті виникла проблема наркоторгівлі на шляху до Мехіко. Найбільше злочинів скоєно в Куернаваці. На початку 2000-х федеральний уряд викрив злочинну групу, яка складалася із корумпованих поліцейських, адвокатів та суддів і які захищали викрадачів. Найбільш відомий злочинець тих часів  -- Даніель "Моккі-Вуха" Арізменді (ісп. Daniel "Mocha Orejas" Arizmendi), який отримав своє прізвисько відрізаючи вуха своїм жертвам і надсилаючи їх членам сімей^[11]. 

Держава вважається однією з найнебезпечніших, незважаючи на її малі розміри та невелику кількість населення. Найбільше злочинів скоюється у Куернаваці. Рівень злочинності перевищує рівень Мехіко в порівнянні зі злочинами які припадають на 1000 осіб. Це на 50% вище, ніж у середньому по всій країні^[12]. 

• Jimenez Gonzalez, Victor Manuel, ed. (2009). Morelos: Guia para descubrir los encantos del estado. Mexico City: Editorial Oceano de Mexico SA de CV. ISBN 978-607-400-230-0(ісп.).
• Romo, Luis (2006). "La ciudad de la eterna primavera". Rutas Turisticas:Morelos Mexico Desconocido. Mexico City: Grupo Editorial Impresiones Aéreas. 130. ISSN 0188-5146(ісп.).
• Secretaria de Educación Publica. Morelos: Monografía estatal: 1982(ісп.).

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Морелос

• Morelos State Government Site (ісп.)
• Morelos Mac with travel, cultural, archeology, etc. (ісп.)
• Morelos Travel portal tourist information, municipal, cultural, archaeological, and so on. (ісп.)
• Air Video of Tequesquitengo, Xochicalco and El Rodeo [Архівовано 14 грудня 2021 у Wayback Machine.]
• Morelos in Mexico, portal events and tourist attractions, municipal, cultural, archaeological, and so on. [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.] (ісп.)