Очікує на перевірку

Літовченко Сергій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не варто плутати з іншим футболістом, що виступав за «Волинь» — Літовченко Сергій Сергійович
Ф
Сергій Літовченко
Сергій Літовченко
Сергій Літовченко
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Вікторович Літовченко
Народження 30 січня 1979(1979-01-30) (45 років)
  Миколаїв, УРСР
Зріст 186 см
Вага 80 кг
Громадянство  Україна
Позиція Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998—2000 Латвія «Даугава» 52 (0)
2001 Україна «Колос» (Степове) ААФУ ()
2001 Україна «Черкаси» 9 (0)
2002—2003 Україна «Нафком» 60 (4)
2004 Білорусь «Торпедо-СКА» 21 (0)
2005—2006 Україна «Таврія» 30 (2)
2006—2009 Україна «Арсенал» (Київ) 43 (0)
2010 Україна «Волинь» 11 (0)
2010 Узбекистан «Локомотив» 13 (0)
2011 Україна «Геліос» 3 (0)
2011 Україна «Миколаїв» 12 (0)
2012—2013 Україна «Буча» ААФУ ()
2014—2015 Україна «Арсенал» (Київ) ААФУ ()
2015 Україна «Арсенал-Київщина» 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2015 Україна «Арсенал» (Київ) (тренер)
2015—2018 Україна «Арсенал» (Київ)
2018 Білорусь «Дніпро» (Могильов)
2019—2020 Вірменія «Локомотив» (Єреван)
2020—2021 Україна «Рубікон» (Київ)
2021— Україна «Олімпік» (Донецьк)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Сергій Вікторович Літовченко (30 січня 1979, Миколаїв) — колишній український футболіст, захисник. Після завершення ігрової кар'єри — футбольний тренер. З 24 липня 2021 року — головний тренер клубу «Олімпік» (Донецьк).

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець миколаївського футболу. Футбольні виступи розпочав у аматорському клубі «Гідролізник» з смт Ольшанське.

1998 року виїхав закордон, перейшовши в ризьку «Даугаву», в якій провів три сезони.

На початку 2001 року повернувся в Україну, де став виступати за аматорський клуб «Колос» з села Степове.

Перед початком сезону 2001/2002 підписав контракт з «Черкасами», які тільки-но вилетіли в другу лігу. Майже відразу футболіста помітив один з лідерів другої ліги клуб «Нафком-Академія» (Ірпінь), до якого Літовченко перейшов на початку 2002 року. В тому сезоні команда зайняло 2 місце в групі Б, а наступного Літовченко допоміг клубу здобути 1 місце і вперше в історії вийти до першої ліги. Там Сергій продовжував залишатись основним захисником команди, проте на початку 2004 року перейшов у мінське «Торпедо-СКА», де відіграв цілий сезон.

На початку 2005 року Літовченко повернувся в Україну, підписавши контракт з вищоліговою сімферопольською «Таврією». В її складі він 1 березня 2005 року у віці 26 років дебютував у Вищій лізі в домашньому матчі проти бориспільського «Борисфена» (2-1).

Влітку 2006 року перейшов у київський «Арсенал», в якому грав до кінця 2009 року, проте в жодному з сезонів не був основним захисником команди.

У лютому 2010 року підписав контракт з першоліговою «Волинню»[1], де виступав до кінця сезону і допоміг клубі повернутися в Прем'єр-лігу, після чого перейшов в ташкентський «Локомотив», де провів ще пів року.

На початку 2011 року став гравцем першолігового «Геліоса»[2], проте заграти в команді не зумів, провівши за пів року лише три матчі в чемпіонаті, і влітку того ж року перейшов до новачка першої ліги «Миколаєва», де провів ще пів року.

З 2012 року виступав за аматорські клуби «Буча» та «Арсенал» (Київ), а завершив кар'єру у друголіговій команді «Арсенал-Київщина» у 2015 році.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

В серпні 2015 року йому запропонували роботу у тренерському штабі київського київського «Арсеналу», а вже 23 грудня 2015 року Літовченко був призначений головним тренером команди[3], який очолював до 22 червня 2018 року. Після того як 2018 року «каноніри» виграли першу лігу та вийшли до вищого дивізіону, Літовченка було звільнено, а на його місце призначили зіркового Фабріціо Раванеллі[4].

3 серпня 2018 року Літовченко очолив білоруське «Дніпро» (Могильов)[5]. Під його керівництвом "Дніпро" провело 10 матчів, в яких здобули одну перемогу, двічі зіграло внічию і 7 матчів програло, через що, за три тури до фінішу чемпіонату могильовська команда перебувала на останньому місці в турнірній таблиці, тому вже 6 листопада разом із своїм помічником Віталієм Розгоном був звільнений з посади[6].

Влітку 2019 року очолив вірменський «Локомотив» (Єреван), але вже у 2020 році Літовченко був довічно дискваліфікований Федерацією футболу Вірменії від будь-якої діяльності, пов'язаної з футболом, за участь в організації договірних матчів, а команда була розформована[7].

У жовтні 2020 року Літовченко очолив друголіговий «Рубікон» (Київ)[8]. Під його керівництвом команда фінішувала на 11-му місці своєї групи Другої ліги, після чого влітку 2021 року разом з більшою частиною гравців перейшов у «Олімпік» (Донецьк), який через фінансові проблеми відмовився від виступів в Прем’єр-лізі, відпустив усіх гравців та тренерський штаб і заявився у Першу лігу[9].

Приватне життя

[ред. | ред. код]

Має дружину Ірину та сина (2002 р.н.)[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Волинь» заявляє новачків. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 19 квітня 2013.
  2. UA-Футбол. У «Гелиоса» еще два новичка. Архів оригіналу за 19 січня 2011. Процитовано 19 квітня 2013.
  3. «Арсенал-Киев» представил Литовченко. MatchDay.ua (23 грудня 2015). Перевірено 23 грудня 2015.(рос.)
  4. Арсенал-Київ оголосив про призначення Раванеллі. www.ua-football.com (укр.). 22 червня 2018. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 25 липня 2021.
  5. Екс-тренер Арсеналу-Київ працевлаштувався в Білорусі. www.ua-football.com (укр.). 6 серпня 2018. Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 25 липня 2021.
  6. "Днепр" расторг контракт с Литовченко. football.by. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
  7. "Прославились" в Армении: 25 украинцев замешаны в договорных матчах. football.ua. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 25 липня 2021.
  8. Сергей Литовченко возглавил "Рубикон". Footboom.com (рос.). Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
  9. Мазур, Всеволод (24 липня 2021). Олімпік оголосив про призначення Литовченка на пост головного тренера команди. SPORTARENA.com (укр.). Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
  10. Все нападающие раскрываются в киевском «Арсенале». Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 19 квітня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]