Кутно

Кутно Kutno
Герб Прапор
Ратуша
Основні дані
52°14′ пн. ш. 19°22′ сх. д. / 52.233° пн. ш. 19.367° сх. д. / 52.233; 19.367
Країна	Польща
Регіон	Лодзинське воєводство
Столиця для	Кутновський повіт і Ґміна Кутно
Засновано	1301
Магдебурзьке право	1386
Площа	33,59 км²
Населення	46429 (2011)[1]
· густота	1402 (2008[2]) осіб/км²
Міста-побратими	Бат-Ям, Куворден (2004)
Телефонний код	(48) 24
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	EKU
GeoNames	3094170
OSM	↑2218244 ·R (Кутновський повіт)
SIMC	0969103
Поштові індекси	99-300 до 99-302
Міська влада
Вебсайт	um.kutno.pl
Мапа
Кутно у Вікісховищі

Ку́тно (пол. Kutno) — місто у центральній Польщі, адміністративний центр Кутнівського повіту Лодзинського воєводства.

Місто розташоване у північній частині Лодзького воєводства, за 20 км від географічного центру Польщі.

Клімат континентальний.

Середня температура січня −3.3 °C, липня +18.4 °C. У середньому випадає 550 мм опадів на рік. Більшість опадів випадає у тепле півріччя, найменше — в зимові місяці та в березні.

Кутно не поділене на менші управлінські одиниці^[3]. Склалося так, що деякі частини міста прийнято називати «osiedle» (наприклад, Лукошин — колишнє містечко, яке зараз стало частиною Кутна). В українській мові немає відповідника цьому слову. Можна порівняти з українським фразеологізмом «іду в місто», де під «містом» мається на увазі центральний масив міста.

У реєстрі топоніміки зареєстровано такі місцевості в Кутні: Антонів, Азори, Білявки, Дибів, Костюшків, Малі Котлиська, Лукошин (старий і новий), Пусники, Скленчки, Стара Весь (Старе село), Стодулки, Валентинів, Вікторин, Жвіровня.

Стихійно від об'єктів і назв вулиці додатково утворились сучасні назви районів: Піски, Рейтана, Тарновського, Олімпійська, «Венеція», Майдани, Грюнвальд, Баторего, Ратаї (між кільцем Солідарності, Тарговицею і Будинком культури), «Белфаст» (між віадуктом і Азорами).

Кутно є дуже древнім поселенням. З великою ймовірністю воно могло існувати уже в середині дванадцятого століття.

Зберігся документ від 1161 року про податок, який накладав Ленчицька препозитура на кутнян.

У 1753 і 1774 роках у місті були нищівні пожежі.

У 1775-му Анджей Замойський продав місто ленчицькому воєводі Станіславу Гадомському.

У 1833 році розпочалися вистави в театрі.

Сучасний етап розвитку міста розпочався з відкриттям залізниці Варшава-Бидгощ у 1862-му році: місто почало розростатися.

Про заснування міста існує безліч народних переказів та легенд.

• Кутненський університет народного господарства, вулиця Лелевела, 7
  • «Школа тшечєго вєку» (спеціалізований університет для активних пенсіонерів)
  • на базі Кутненського університету діють філії Лодзького та інших університетів
• музичне училище ім. Курпінського
• близько десятка середніх загальоноосвітніх шкіл, а також гімназій (як номерних, так і спеціалізованих). Більшість іменні. Так, є школи імені Сенкевича, Міцкевича, Костюшки, Марії Склодовської-Курі
• католицькі школи
• розвинена мережа дошкільної освіти.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][4]:

Налагоджено систему міських, приміських та дальніх перевезень.

Із Кутна можна потрапити без пересадок у такі міста як Варшава, Познань, Краків, Берлін, Ряшів, Лодзь, Бидгощ, Гдиня, Сопот, Щецин залізничним та автотранспортом.

Станція Кутно є вузловою, звідси розходяться чотири напрямки. Перший потяг було прийнято ще в середині 19-го століття.

Подорожуючим з України можуть бути цікаві прямі поїзди та автобуси до Пшемисля і Любліна, або проїзд з пересадкою (див. сайт e-podroznik.pl).

Найближчі аеропорти — Лодзь, Варшава-Модлін, Варшава-Окенче (ім. Шопена), Катовіце-Пиржовіце.

• Старе Місто — охоплює два ринки, сполучені між собою вулицею Королівською, котра разом з відремонтованою площею Пілсудського стала визначною пам'яткою міста, місцем, де кутняни охоче проводять свій вільний час, прогулюючись Старим містом, тут дуже легко знайти сліди середньовічного міста: стара ринкова площа (площа Свободи), костел і Здунський Ринок (вул. Здуньска і Театральна). Деякі кам'яні будинки на вул. Королівській були споруджені в вісімнадцятому столітті. Нинішній Новий ринок і вул. Королівська засновані в першій половині дев'ятнадцятого століття. Деякі будинки зберегли ліпні прикраси і оригінальні форми, створюючи рідкісний і цінний архітектурний ансамбль з періоду Королівства Польського.
• Ратуша в Кутні — Сьогодні в будівлі розміщується Регіональний музей.
• Музей Битви над Бзурою — В парку ім. Весни Народів знаходиться усипальна каплиця Мнєвських — колишніх власників Кутна. Вона була побудована в дев'ятнадцятому столітті. В даний час всередині діє Музей битви над Бзурою.
• Поштовий палац — Палац поштовий, також званий саксонським палацом, був палацом короля Августа III по дорозі з Варшави у Дрезно. Будівля є однією з найстарших у місті, як це було встановлено ще у вісімнадцятому столітті. 11 грудня 1812, під час втечі з Росії, у палаці саксонському зупинився імператор Наполеон Бонапарт. Сьогодні палац поступово відновлюють після пожежі, яка пошкодила будівлю в січні 2003.

• Gazeta Lokalna Kutna i Regionu (місцева газета Кутна і регіону)
• місцевий журнал КСІ
• офіційний сайт міста
• офіційний сайт міської управи

• про Кутно пише Мечислав Фіялковський в мемуарних книгах «Неймовірний світ» i «Усмішки минулих років»
• Кутно є головним місцем дії у поетично-прозаїчній книзі Артура Фриза «місто на битвою. 24 муніципальних сонети»
• про вокзал станції Кутно співає гурт «Польска»
• пісня «O Кутно» (слова: Ярема Пшибора)
• Куба Сенкевич співає про Кутно в пісні «Marymoncki dzwon»
• Войцех Млинарський співає у пісні «Неділя на головному»
• Анджей Росевич має в репертуарі пісню «Весільна подорож до Кутна»
• гурту Піджама Порно в пісні: «Дурна 6, Мудра 11»
• в пісні «Давайте пити так» гурту Play & Mix,
• EBS (Есенція Багатих Слів) — співає пісню, яка називається «Кутно»
• У Кутні пройшла частина фільму «Вбити священика» (режисер Агнешка Холланд)
• У військовому серіалі «Ставка понад життя» в розділі 6 «Залізний хрест», Агент J-23 (Станіслав Микульський) при розмові з годинникарем, згадує ім'я генерала Вєнігера. Годинникар (у виконанні Броніслава Павлика) відповідає, що нібито генерал наказав розстріляти польських військовополонених під Кутном.
• У комедійному серіалі «Зрадниці» в розділі 8 «Фартовний день»
• У фільмі «Контрольовані бесіди» Ришард Оходський, якого грає Станіслав Тим, дзвонить знайомому полковнику Зигмунту Малібдену в готель в Сувалки і помилково дозвонюється в Кутно.

• V Konferencja Badań Operacyjnych i Systemowych BOS'98, Kutno, 1998
• Погода в Кутні українською мовою

• Kutno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 956. (пол.).— S. 956—963. (пол.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Kutno

Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.