Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
| Qrьm ASSR Крымская АССР Кримська АРСР | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| Столиця | Сімферополь | ||||||||||
| Мови | кримськотатарська, російська | ||||||||||
| Форма правління | Автономна Радянська Соціалістична Республіка | ||||||||||
| Історія | |||||||||||
| - Засновано | 18 жовтня 1921 | ||||||||||
| - скасовано | 30 червня 1945 | ||||||||||
| - відтворено[a] | 12 лютого 1991 | ||||||||||
| - скасовано відтворену автономію | 26 лютого 1992 | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Кримська Автономна Соціалістична Радянська Республіка (рос. Крымская Автономная Социалистическая Советская Республика, тогочасною крим. Qrьm Avonomjalь Sotsialist Sovet Respublikasь, сучасною крим. Qırım Muhtar Sotsialist Şuralar Cumhuriyeti, до 5 грудня 1936 — Автономна Кримська Соціалістична Радянська Республіка) — національно-територіальна автономія кримських татар[3][4][5][1], що існувала на території Криму з 1921 по 1945 роки, коли вона була скасована після визнаної незаконною та злочинною[6] депортації кримських татар.
Державними мовами визнавалися — кримськотатарська (в документі того часу — «татарська») та російська, корінними народами — кримські татари та караїми[7][8]. Займала всю територію Кримського півострова.
Облік населення півострова внаслідок численних фальсифікацій[9] дав такі результати за національним складом: 50 % — росіяни (у цю графу було об'єднано разом росіян, українців і білорусів), 25 % — татари, решта — представники всіх інших національностей — болгари, вірмени, греки, караїми, кримчаки, німці та інші[9].
Створена 18 жовтня 1921 радянським державним і партійним діячем татарином Саїд-Галієв Сахиб-гару. Першим фактичним головою республіки став кримський татарин Велі Ібраїмов, якого пізніше, 1928, репресували та незаконно розстріляли.
У 1924 ліквідований наркомат національностей. Після цього «Особливе представництво» перейшло до ведення ВЦВК, його завданням вважалося вирішення в урядових органах РСФРР питань господарчого та культурного будівництва Криму. Діяло до грудня 1938, доки остаточно не було ліквідоване.
Згідно з Конституцією РРФСР всі АРСР у її складі були національно-територіальними утвореннями[10]. На думку деяких українських дослідників, національний характер автономії був лише декларативним, номінальним[11][12][13].
Автономію ліквідували 30 червня 1945 після депортації з Кримського півострову кримських татар, греків, болгар, німців.
У 1945–1991 існувала Кримська область, передана в 1954 зі складу РРФСР до УРСР.
Після референдуму в січні 1991 автономію (вже не кримськотатарську) відтворено (але не відновлено) 12 лютого тепер у складі Української РСР.
На загальне голосування було винесено питання: «Ви за відтворення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної республіки як суб'єкта Союзу РСР і учасника Союзного договору?» (рос. «Вы за воссоздание Крымской автономной Советской социалистической Республики, как субъекта СССР и участника Союзного договора?»), тоді як, згідно рішення ВР СРСР від 29.11.1989, відновлення прав кримськотатарського народу було неможливо без відновлення (восстановления) автономії, про референдум в указі нічого не сказано.
26 лютого 1992 перейменована на Республіку Крим, із 21 вересня 1994 — Автономна Республіка Крим.
Автономію так і не було відновлено[3]. Радянський державний та партійний діяч Анастас Мікоян у своїх мемуарах згадував, чому нібито не могла бути відновлена автономія кримських татар[3]:
|
Головна причина, чому не була відновлена Кримсько-Татарська автономна республіка, полягала в наступному: територія її була заселена іншими народами, і за повернення татар довелося б дуже багато людей знову переселяти. Оригінальний текст (рос.) Главная причина, почему не была восстановлена Крымско-Татарская автономная республика, заключалась в следующем: территория ее была заселена другими народами, и при возвращении татар пришлось бы очень много людей снова переселять. |
|
— Анастас Мікоян, радянський державний та партійний діяч | ||
За попередніми результатами сталінського перепису 1939 року населення Кримської АРСР нібито складало 1 млн. 126 тис. осіб, з яких нібито 49,6 % становили росіяни, 19,4 % кримські татари, 13,7 % українці, 5,8 % євреїв, 4,5 % німців.[14]
За даними радянського історика і дисидента Л. М. Алексєєвої, до початку Другої світової війни в Криму проживало 560 тисяч кримських татар[15].
- Коментарі
- ↑ КАРСР, згідно рішення ВР СРСР від 28.11.1989 № 845-1, повинна була бути відновлена (восстановлена), натомість влада Криму організувала референдум щодо відтворення (воссоздания), але не відновлення республіки. В результаті референдуму, який бойкотували кримські татари, було проголошено відтворення автономії у іншому вигляді (не національно-територіальна кримськотатарська)[2]
- Примітки
- ↑ а б Деякі дослідники вважають, що національний характер автономії був номінальним
- ↑ Белая книга национального движения крымских татар
- ↑ а б в А. І. Мікоян. Так было [Архівовано 19 липня 2019 у Wayback Machine.] — Москва: Вагриус, 1999. — 612 с. — ISBN 5-264-00032-8
- ↑ Закон «О реабилитации репрессированных народов» (1991) [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.] // РИА — 26.04.2016: «Из них семь — немцы, карачаевцы, калмыки, ингуши, чеченцы, балкарцы и крымские татары — лишились при этом и своих национальных автономий»
- ↑ Малая Советская Энциклопедия. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
- ↑ Декларация Верховного Совета СССР «О признании незаконными и преступными репрессивных актов против народов, подвергшихся насильственному переселению, и обеспечении их прав». Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 22 листопада 2019.
- ↑ Конституция Крымской АССР [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Установленная 1-м Всекрымским Учредительным С'ездом Советов Рабочих, Крестьянских, Красноармейских и Краснофлотских Депутатов 7 ноября 1921 г. Крымская Советская Социалистическая Республика входит в состав Федерации Р. С. Ф. С. Р. на основе постановления В. Ц. И.К'а и С. Н. К. Р. С. Ф. С. Р. от 18 октября 1921 г. // Крымиздат, 1924
- ↑ Малая Советская Энциклопедия // Крымская АССР. Архів оригіналу за 10 березня 2019. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ а б Т. Б. Бикова. Кримська Автономна Соціалістична Радянська Республіка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 350. — ISBN 978-966-00-0855-4. || Архівна копія
- ↑ Cт. 11 Конституції РРФСР. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 30 листопада 2019.
- ↑ Станіслав Кульчицький. Український Крим. — «День». — № 27. — 18 лютого 2009 р. [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Лариса Якубова. Як здійснювалася політика коренізації в Криму? // Крим: шлях крізь віки. Історія у запитаннях і відповідях [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] / НАН України. Інститут історії України. Відп. ред. В.А. Смолій. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — 456 с. — С. 285-286.
Неоднозначне враження справляла схвалена установчим з'їздом рад Конституція КрАСРР, де не містилося й натяку на те, що це основний закон автономної республіки з істотно обмеженим спектром повноважень. У Конституції було відсутнє положення про те, що кримські татари являють собою титульну націю. Йшлося про територіальну, а не національну автономію. Вже після утворення республіки, у листопаді 1921 р. секретар обкому І. Акулов на V обласній партконференції зізнався: «Ми добре враховували настрої татарської частини населення, що оголошення автономної республіки тлумачилося ними як об'ява татарської республіки. Коли б ми нашу політику побудували таким чином, то ця політика була б помилковою».
- ↑ Тетяна Бикова. Кримська автономія 1920–1930-х рр.: національна чи територіальна? // Крим: шлях крізь віки. Історія у запитаннях і відповідях [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] / НАН України. Інститут історії України. Відп. ред. В.А. Смолій. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — 456 с. — С. 290.
Самостійність КрАСРР мала номінальний характер. Намагання кримськотатарських лідерів отримати власну національну автономію більшовицьке керівництво ігнорувало. КрАСРР мала цілковито радянський характер. У 1921 р. до територіального принципу додався деякий національний антураж. Окрім згадки в Конституції про державну мову, прапор, герб і фіксовану квоту татар в органах влади, власне кримськотатарський народ не виділявся серед інших національностей, які мешкали на півострові.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 квітня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Алексєєва, 1983.
- Т. Б. Бикова. Кримська Автономна Соціалістична Радянська Республіка [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 350. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Т. Б. Бикова. Кримська Автономна Соціалістична Радянська Республіка [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Османов Юрій Бекірович. Белая книга национального движения крымских татар [Архівовано 16 березня 2018 у Wayback Machine.].
- Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Т. Б. Бикова Створення Кримської АСРР (1917—1921 рр.) [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- (рос.)Алексєєва Л. М. История инакомыслия в СССР. Крымскотатарское движение за вовзращение в Крым. — М., 1983.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
- Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка [Архівовано 21 березня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
Абхазька АРСР (1930—1992) • Аджарська АРСР (1921—1990) • Башкирська АРСР (1919—1990) • Бурятська АРСР (1923—1990; Бурят-Монгольська АРСР до 1958) • Горно-Алтайська АРСР (1990—1991) • Горська АРСР (1920—1924) • Дагестанська АРСР (1921—1991) • Кабардинська АРСР (1944—1957) • Кабардино-Балкарська АРСР (1936—1944; 1957—1991) • Калмицька АРСР (1935—1943; 1958—1990) • Карачаєво-Черкеська АРСР (1990—1991) • Каракалпацька АРСР (1932—1992) • Карельська АРСР (1923—1940; 1956—1991) • Казакська АРСР (1920—1936) • Киргизька АРСР (1926—1936) • Комі АРСР (1936—1990) • Кримська АСРР (1921—1945; 1991—1992) • Марійська АРСР (1936—1990) • Молдавська АРСР (1924—1940) • Мордовська АРСР (1934—1990) • Нахічеванська АРСР (1924—1990) • Німців Поволжжя АРСР (1918—1941) • Північно-Осетинська АРСР (1936—1990) • Таджицька АРСР (1924—1929) • Татарська АРСР (1920—1990) • Туркестанська АРСР (1918—1924) • Тувинська АРСР (1961—1990) • Удмуртська АРСР (1934—1991) • Чечено-Інгушська АРСР (1936—1944; 1957—1990) • Чуваська АРСР (1925—1990) • Якутська АРСР (1922—1990) |
 Крим у темах | ||
|---|---|---|
| Політичний устрій | Конституція • Парламент (політичні партії) • Прем'єр-міністр • Уряд • адміністративний поділ • символіка (прапор • герб • гімн) |  |
| Історія | Боспорська держава • Херсонес Таврійський • Римська доба • Скіфія • сармати • кримські готи • гуни • Хозарський каганат • Тмутороканське князівство • половці • Феодоро • Генуезькі колонії • Кримське ханство • анексія Російською імперією • Кримська війна • Таврійська область • Таврійська губернія • Кримська ДР • РСР Тавриди • крайові уряди (перший • другий) • Кримська РСР • Кримська АРСР • битва за Крим • депортація кримських народів (кримських татар) • масове перейменування населених пунктів • Кримська область • передача до складу УРСР • Повернення кримських татар із депортації • АР Крим • Тимчасова окупація Росією (Республіка Крим ∙ Кримський федеральний округ) • Резолюція ГА ООН № 68/262 | |
| Географія | місцевий час • кордони • геологія • рельєф (Кримські гори • Роман-Кош • каньйони • яйла) • узбережжя (Чорне море • Азовське море • пляжі • Південне узбережжя • Керченський півострів • Тарханкутський півострів • Арабатська стрілка • Перекопський перешийок • миси) • клімат • річки (Салгир) • водоспади (Джур-Джур) • озера (Сиваш) • флора • фауна (ссавці • птахи • плазуни • амфібії • риби • комахи) • охорона природи (Кримський заповідник) • пам'ятки природи | |
| Економіка | промисловість • гірнича промисловість • корисні копалини • агровиробництво (виноробство) • енергетика (Сімферопольська ТЕЦ • СЕС «Перове» • енергоміст до Криму • †Кримська АЕС) • туризм • транспорт (аеропорт «Сімферополь» • залізниця • тролейбус • керченська переправа) • телекомунікації • зовнішня торгівля | |
| Населення | ||
| Культура | архітектура (пам'ятки архітектури • замки та палаци • парки) • кухня • мистецтво • музеї • музика • кінематограф (Ялтинська кіностудія) • ЗМІ • наука • спорт • пам'ятки культури • вірменська культурна спадщина | |
| Інше | ||
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
- Історичні держави Європи
- Незавершені статті з колишніх держав
- Держави і території, засновані 1921
- Радянська доба Криму
- Кримськотатарський національний рух
- Автономні республіки УРСР
- Автономні республіки РРФСР
- Колишні суб'єкти Російської Федерації
- Колишні республіки
- Засновані в Україні 1921
- Кримська АРСР
- Засновані в СРСР 1991