Кельн

Кельн Köln|мер міста=
герб прапор
Основні дані
50°56′26.4″ пн. ш. 6°57′35.7″ сх. д. / 50.940667° пн. ш. 6.959917° сх. д. / 50.940667; 6.959917
Країна	Німеччина
Регіон	Північний Рейн-Вестфалія
Столиця для	Кельн, Галльська імперія, Кельнське курфюрство і Landschaftsverband Rheinlandd
Межує з — сусідні нас. пункти Райн-Ерфт, Райн-Зіг, Райніш-Бергішер, Леверкузен, Меттман, Рейн-Нойс, Гюрт ?
Поділ	Кельн-Інненштадтd, Rodenkirchend, Lindenthald, Ehrenfeldd, Nippesd, Chorweilerd, Porzd, Kalkd, Mülheimd
Засновано	50 р. н. е.
Площа	405.15 км²
Населення	1 007 119 (31.12.2010)[1]
Агломерація	6 573 567
Висота НРМ	59 м[2]
Водойма	Рейн
Назва мешканців	нім. Kölner, нім. Kölnerin, нім. Kölnerinnen, англ. Cologner, есп. Kolonjano, ісп. colonés, ісп. colonesa, фр. Colognais і фр. Colognaise
Міста-побратими	Ліверпуль (травень 1952)[3], Еш-сюр-Альзетт[4], Лілль[4], Льєж (3 липня 1958)[5][6], Роттердам, Турин[4], Кіото (29 травня 1963), Туніс, Турку, Neuköllnd, Клуж-Напока (13 листопада 1976)[7][8], Тель-Авів-Яфо, Барселона, Пекін, Салоніки, Корк, Corintod, Індіанаполіс (1988), Волгоград (28 листопада 1988)[9][10], Трептов-Кепенік, Катовиці (1991), Вифлеєм (1996), Стамбул (1997), Ріо-де-Жанейро (19 вересня 2011)[11], Цзяоцзо
Телефонний код	(00) 0221
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	K[12]
GeoNames	3247451
OSM	r62578  ·R
Поштові індекси	50441-51149
Міська влада
Lord Mayor of Cologned	Henriette Rekerd
Вебсайт	офіційна
Мапа
Кельн Кельн (Німеччина)
Кельн у Вікісховищі

Кельн (нім. Köln) — місто в Німеччині, у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія. Четверте за кількістю населення місто країни після Берліна, Гамбурга і Мюнхена; третє найбільше за площею. Найбільше місто федеральної землі. Заснований в I ст. н. е. як римська колонія. У 953–1803 рр. було столицею самоврядного Кельнського архієпископства (курфюства) в складі Священної Римської імперії. Сильно постраждало внаслідок бомбардувань під час Другої світової війни (1940—1945). Відоме своєю культурною та архітектурною спадщиною (Кельнський собор, Кельнський університет), а також подіями міжнародного значення, що відбувалися в місті.

• Кельн (нім. Köln МФА: [kœln] ( прослухати)) — сучасна німецька назва, узгоджена з настановою чинного українського правопису передавати ö, œ, oe українським е.
• Кьо́льн — альтернативна назва^[13]; суперечить чинній настанові правопису.
• Коло́нія (лат. Colonia) — латинська назва міста.
• Коло́н (фр. і англ. Cologne) — назва міст у ряді європейських мов.

На цій території тривалий час мешкало кельтське плем'я ебуронів. Останні виступили у 53 році до н. е. проти римлян на чолі із Гаєм Юлієм Цезарем, але зазнали поразки. Вслід за цим Цезар поселив у цій місцині союзне германське плем'я убіїв.

Кельн одне з найстаріших міст Німеччини. Спочатку називався Oppidum Ubiorum. З часом отримав назву «Колонія Агрипіна» від імені народженої тут правнуки імператора Авґуста — Агрипіни молодшої (лат. Colonia Agrippina, повністю - Colonia Claudia Ara Agrippinensium).

У 20 або 19 році до н. е. Марк Віпсаній Агріппа дозволив убіям пересилитися на Лівобережжя Рейну. Агріппа дозволив їм влаштуватися в Кельнській бухті. Це зміцнило позиції римлян на Рейні. Поселення убіїв організували в самоврядну громаду античного типу — civitas Ubiorum (Цивітас Убіорум), що було неподалік від військового табору. З останнього Друз та Тиберій у 16-13 роках до н. е.

Близько 7-10 років н. е. усі поселення перетворилися на єдине поселення з чітким плануванням. За формою являло собою неправильний, відповідно до контуру височини, чотирикутник, що мав площу близько 1 км². Дві осі, які перетиналися під кутом 90°, досі лежать в основі найжвавіших кельнських вулиць — Hohe Straße (античне — Cardo maximus) і Schildergasse (античне — Decumanus maximus). Відповідно, всю територію римські архітектори розбили на прямокутники мережею широких вулиць. В результаті утворилося 70 інсул-кварталів (insulae) з боками близько 100 м. Значну їх частку, між валом, що тягнувся паралельно Рейну, і Cardo maximus, було відведено для громадських будівель. Там згодом розмістилися адміністративні будівлі, зокрема ставка військового командування (преторій), форум і храми. Важливою спорудою був Вівтар убіїв (ara Ubiorum), що згідно Тациту, до 15 року набув загальногерманського значення.

50 року за наказом імператора Клавдія Кельн отримав статус міста італійського права. Тоді ж було змінено його назву на Colonia Claudia Ara Agrippinensium. Набуття нового статусу відбулося з ініціативи Агрипіни Молодшої, дружини імператора Клавдія, яка вирішила таким чином вшанувати місце свого народження. Сюди було переведено ветеранів як колоністів. У 69-70 та 88 роках місто було центром повстань і змов проти імператорської влади в Римі. 85 року за рішення імператора Доміціана стає головним містом провінції Нижня Германія (provinciae caput). 96 року саме в Колонії Агрипіна було оголошено імператором Траяна.

У повсякденній мові вживалися коротші назви міста — Colonia Agrippinensium, Claudia Ara або просто Ara. З середини III в. використовується також найменування civitas Agrippinensium, Colonia Claudia Agrippina і Colonia Agrippina. Остання назва в літературних пам'ятках IV ст. зустрічається поряд з Claudia Agrippina або просто Agrippina. Мешканці називали себе Agrippinenses — агрипінці. У період занепаду Римської імперії та в франксько-каролінзький період писали Colonia. Це написання зустрічається в Григорія Турського, Фредегара. Згодом перетворюється на німецьке Coellen — Cölln — сучасне написання Köln, французьке та англійське Cologne.

За часів розквіту Римської імперії населення міста сягало 40 тисяч осіб, тут мирно уживалися як римляни, так і германи. Це було найбільше місто Європи на північ від Альп і свого роду «парадне вікно» чи «вітрина» Риму у варварський германський світ.

Кельн став важливим ремісничим центром. Цьому сприяла розробка у прилеглій окрузі, у першу чергу на південному сході, у гористому Айфелі, родовищ корисних копалин: свинцю, заліза, кремніє-цинкової руди, золота, міді, вугілля. Для масового виробництва посуду використовувалася якісна, зокрема біла, глина, а також пісок й інші мінерали. Гончарні майстерні будувалися спочатку в західній частині міста, поступово поширюючись за його межі. Потреби місцевого населення задовольняли будівельна справа, обробка шкіри й сукна, випічка хліба, також були бойні та інші підприємства. Через місцевий ринок відбувалася торгівля різними товарами: мед диких бджіл, хутра та шкіри, окости і гусячий пух, намивні золото і бурштин, жіноче волосся, раби, вино, породиста худоба, зерно, предмети розкоші.

Між 455 і 459 роками Колонією Агрипіни оволоділи ріпуарські франки. Вважається, що це сталося в результаті свого роду військового перевороту, коли їх вождь, він же воєначальник на римській службі, узурпував владу в обох німецьких провінціях, його ім'я невідоме. Близько 470 року Колонія стала центром королівства першого відомого короля ріпуарських франків — Зігіберта Кельнського (пом. 508 року). Як його резиденції використовувалася частина колишнього Преторія — Aula Regia.

У битві проти алеманів, що сталася 496 року при Цюльпіхі недалеко від Кельна, Зігіберт підтримав короля салічних франків Хлодвіга, який у 486—487 роках захопив владу в провінції Бельгіка Друга. З часом Хлодвігу, який спирався на союз з ортодоксальною церквою, вдалося усунути суперників. Була знищена і Ріпуарська династія. 508 року Хлодвіга оголосили в Кельні королем усіх франків.

Після смерті Хлодвіга у 511 році та до часу володарювання Карла Великого в Кельні, поряд з Метцом (сучасна Франція), перебувала одна з резиденцій правителя Австразії. 520 року сюди разом з королем Теодоріхом I приїхав Св. Галл. Проповідник обурився впертістю жителів Кельна та околиць, які продовжували поклонятися поганським богам, і підпалив їх храм. Від розгніваної юрби, яку насилу заспокоїв король, святий сховався в Aula Regia.

Починаючи з VI ст. на деяких франкських монетах карбували назву міста COLVNIA/COLONIA118. У Кельні знаходився центр єпископства, з 795 р. — архієпископства. У другій половині VI ст. в місті з'явився перший єпископ з франкським ім'ям — Еверігізил. Після послаблення Франкської імперії тут постає самостійне церковне володіння Кельнська архієпископія. Її очільники були найвпливовішими після Майнцського архієпископа. У часи піднесення починають будувати Кельнський собор, спорудження якого тривало століття. Під час правління імператора Фрідріха I Гогенштауфена архієпископ отримує в управління Вестфалію, яку було відібрано у Генріха Льва з династії Вельфів.

Значні підконтрольні території, вигідне становище сприяло посиленню впливу архієпископа. Водночас зростало місцеве самоврядування, представники якого намагалися обмежити самовладдя кліру. Разом з тим Кельн стає членом торговельного союзу Ганза. В політичному плані зберігає свою опозиційність імператорській владі. За реформою Карла IV Люксембурга архієпископ отримав титул курфюрста, що надавало право обирати імператора.

На початку Реформації в місті посилилася боротьба між протестантською та католицькою партіями. Лише завдяки втручанню у справи міста іспанського короля Філіпа II Габсбурга, місто та держава залишилися католицькими. В часи Тридцятирічної війни місто підтримувало Католицьку лігу. Внаслідок чого зазнало нападу шведських військ. У подальшому архієпископи переважно були союзниками французьких королів з династії Бурбонів. Як самостійна держава припинило своє існування в часи Наполеонівських війн.

Зараз Кельн — важливий комерційний центр, транспортний вузол з найбільш напруженим рухом залізниці та найбільшою контейнеро- та вантажозавантажувальною станцією Німеччини (Umschlagbahnhof Köln Eifeltor). Порти Рейну є одними з найважливіших європейських річкових портів.

Місто розташоване на річці Рейн. Тут знаходиться знаменитий Кельнський собор (нім. Kölner Dom) — резиденція католицького архієпископа Кельна.

Кельн — також економічна і культурна столиця регіону Рейнланд. У місті знаходиться більше ніж 30 музеїв і сотні галерей. Тут проводять численні виставки — від розкопок залишок римської цивілізації до сучасних графічних робіт і скульптури. У 2005 р. в Кельні відбувся 20-й Міжнародний день католицької молоді, яку відвідав папа Римський Бенедикт XVI. Це була одна з найбільших зустрічей молоді, де брало участь понад мільйон учасників.

В місті знаходиться найбільший в Німеччині університет — Кельнський університет, у якому навчаються 44 000 студентів. Кельнський університет — один з найстаріших університетів Європи і відомий далеко за межами Німеччини своїми факультетами економіки та інформатики. В місті знаходиться найбільша фахова вища школа (нім. Fachhochschule Köln) Німеччини з 16 500 студентами, також тут розміщені численні інші фахові вищі школи.

Історичний архів міста Кельна — один з найбільших і найбагатших міських архівів Європи. 3 березня 2009 року він провалився під землю внаслідок недбальства під час будівництва нової гілки підземного трамвая.

Будівництво доріг було головним питанням у 1920-х роках під керівництвом мера Конрада Аденауера. Перша німецька дорога з обмеженим доступом була побудована після 1929 року між Кельном і Бонном. Сьогодні це Автобан A555. У 1965 році Кельн став першим німецьким містом, яке повністю оточене кільцевою автострадою. Приблизно в той же час було заплановано будівництво об’їзної дороги у центрі міста (Stadtautobahn), але вона була введена в дію лише частково через спротив екологічних груп. Завершена ділянка стала Bundesstraße ("Федеральна дорога") B 55a , яка починається від Zoobrücke ("Зоопарк") і перетинається з A 4 і A 3 на розв'язці Cologne East. Попри це, більшість місцевих жителів називають його Stadtautobahn. На відміну від цього, Nord-Süd-Fahrt («Північно-Південний проїзд») був фактично завершений, нова чотири/шість смугова автострада в центрі міста, яку вже пропонував Фріц Шумахер^[en] у 1920-ті роки. Остання ділянка на південь від Ебертплац була завершена в 1972 році.

У 2005 році перша ділянка восьмисмугової автомагістралі в Північному Рейні-Вестфалії була відкрита для руху на Автобан A3, частині східної ділянки кільцевої дороги між розв'язками Кельн-Східний і Гоймар.

Порівняно з іншими містами Німеччини, у Кельні транспортне сполучення не дуже зручне для велосипедистів. Він неодноразово входив до списку найгірших у незалежному оцінюванні^[14], проведеному «Allgemeiner Deutscher Fahrrad-Club». У 2014 році він посідав 36 місце серед 39 міст Німеччини з населенням понад 200 тис.

Кельн обслуговують потяги Deutsche Bahn InterCity та ICE, які зупиняються на станціях Кельн-Головний, Кельн — Мессе/Дойц та аеропорт Кельн/Бонн. Високошвидкісні поїзди ICE та TGV Thalys сполучають Кельн з Амстердамом, Брюсселем (за 1 годину 47 хвилин, 9 відправлень/день) та Парижем (за 3 години 14 хвилин, 6 відправлень/день). Здійснюються регулярні рейси поїздів ICE до інших міст Німеччини, включаючи Франкфурт-на-Майні та Берлін.

Кельнський штадтбан, якою керує Stadtwerke Köln^[en] (KVB)^[15], є розгалуженою мережею легкорейкового транспорту, яка частково прокладена під землею та обслуговує Кельн та низку сусідніх міст. Він розвинувся з трамвайної мережі.

S-Bahn Рейн-Рур має 5 ліній, які перетинають Кельн. S13/S19 курсує 24/7 між Кельн-Головний та аеропортом Кельна/Бонна.

Є також часті автобуси, які охоплюють більшу частину міста та прилеглі передмістя, а автобуси Eurolines курсують до Лондона через Брюссель.

«Häfen und Güterverkehr Köln» (Порти та вантажні перевезення Кельн, HGK) є одним із найбільших операторів річкових портів у Німеччині.^[16] Це порти Кельн-Дойц, Кельн-Годорф і Кельн-Ніль I іта II.

Міжнародний аеропорт Кельна — аеропорт Кельн/Бонн (CGN). Його також називають аеропортом імені Конрада Аденауера на честь першого післявоєнного канцлера Німеччини Конрада Аденауера, який народився в місті та був мером Кельна в 1917 — 1933 рр. У Кельні знаходиться штаб-квартира Європейського агентства з безпеки польотів (EASA).

У місті діє професійний футбольний клуб «Кельн», неодноразовий чемпіон Німеччини та володар національного Кубка.

Кельн знаходиться в зоні помірного клімату. У місті переважають північно-західні вітри, часто трапляються шквалисті пориви. У зимовий період температура рідко падає нижче 0 °C, заморозки трапляються при переміщенні холодних повітряних мас зі Скандинавії та Східної Європи. Літо в місті помірно тепле. Весна досить прохолодна і затяжна. Середньорічна сума опадів становить 839 мм.

Клімат Кельна
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	16,2	20,7	25,3	30,8	32,4	36,8	37,2	38,3	32,2	27,6	20,2	16,7	38,8
Середній максимум, °C	5,4	6,7	10,9	15,2	19,4	22	24,5	24,1	19,9	15,1	9,5	5,9	14,9
Середня температура, °C	2,5	2,9	6,3	9,7	14	16,6	18,8	18,1	14,5	10,6	6,2	3,3	10,3
Середній мінімум, °C	−0,5	−0,6	2,1	4,3	8,3	11,1	13,4	12,8	9,9	6,9	3,2	0,5	6
Абсолютний мінімум, °C	−25	−20	−13,4	−8,8	−7,2	−0,5	2,9	1,9	−1,3	−6,1	−10,4	−18	−25
Норма опадів, мм	62	54	65	54	72	91	86	75	75	67	67	71	839
Джерело: Погода і Клімат

• Музей Вальрафа-Ріхарца
• Римсько-германський музей
• Кельнський музей Шоколаду (Schokoladenmuseum Köln)
• Музей парфумів (Будинок Фаріни)
• Музей Вальрафа-Рікарца (Wallraf-Richartz-Museum)
• Музей мистецтв(Museum of Applied Art Cologne)
• Людвіґ музей (Museum Ludwig)
• Музей мистецтв Колумба (Kolumba)
• Музей Раутенстрауха-Йоеста (Rautenstrauch-Joest-Museum)
• Музей Шнютген (Schnütgen Museum)
• Музей-сокровищница Кёльнского собора (Domschatzkammer)
• Історичний музей EL-DE Haus.
• Німецький спортивний і Олімпійський музей
• Музей історії медицини Кельна (Medizinhistorisches Museum Köln)
• Музей мистецтва Східної Азії (Museum für Ostasiatische Kunst)
• Міський музей Кельна (Kölnisches Stadtmuseum)
• Романо-германський музей у Бельгійському будинку (Römisch-Germanisches Museum im Belgischen Haus)
• Магазин гірчиці (Historische Senfmühle)
• Музей геології (GeoMuseum)
• Товариство сучасного мистецтва (Gesellschaft für Moderne Kunst)
• Кельнська художн асоціації на мосту (Die Brücke Kölnischer Kunstverein)
• Художній музей Боннська Музейна Миля (Kunstmuseum Bonn Museumsmeile)
• Музей Кельнської фортеці (Kölner Festungsmuseum)
• Німецький музей клинків (Deutsches Klingenmuseum)
• Музей німецького кіно (DFF - Deutsches Filminstitut & Filmmuseum)
• Фонд культури SK.Колекція фотографій (Die Photographische Sammlung/SK Stiftung Kultur)
• Неандертальський музей (Neanderthal Museum)
• Музей Рейнської промислової залізниці (Rheinisches Industriebahn-Museum)
• Світи тіла (Körperwelten)
• Музей СуперКенді попап (Supercandy Pop-Up Museum)
• Музей Кете Кольвіц (Käthe Kollwitz Museum)
• Музей Раутенстрауха-Йоеста (Rautenstrauch-Joest-Museum)

• Агріппіна Молодша (15—59) — дружина римського імператора Клавдія, сестра Калігули, мати імператора Нерона.
• Хлодвіг I (бл. 466—511) — король франків.
• Бруно Кельнський (1030—1101) — богослов, католицький святий, засновник Ордену картузіанців.
• Альберт Великий (1193?—1280) — домініканський чернець, філософ, теолог, видатний представник середньовічної схоластики.
• Герард фон Ріла, (або Майстер Герхард, 13 ст.) перший архітектор Кельнського собору.
• Тома Аквінський (1225—1274) — філософ і теолог, систематизатор ортодоксальної схоластики, засновник томізму.
• Штефан Лохнер (1400—1451) — німецький художник, або майстер Стефан Кельнський, майстер перехідної доби від Середньовіччя до Відродження.
• Марія Медічі (1575—1642) — королева Франції, що померла в Кельні, де в кінці життя перебувала у вигнанні.
• Пітер Пауль Рубенс (1577—1640) — художник, що народився в Німеччині.
• Йост ван ден Вондел (1587—1679) — нідерландський поет і драматург.
• Адольф Абель — архітектор, спроєктував «Messeturm».
• Жак Оффенбах (1819—1880) — французький композитор.
• Макс Брух (1838—1920) — німецький композитор і диригент.
• Отто Вільгельм Томе (1840—1925) — німецький ботанік і ботанічний художник-ілюстратор.
• Герман Йозеф Клейн (1844—1914) — німецький астроном і метеоролог.
• Макс Ернст (1891—1976) — німецький художник і скульптор.
• Гельмут Греттруп (1916—1981) — німецький інженер-ракетник, спеціаліст з систем управління.
• Генріх Белль (1917—1985) — німецький письменник
• Ніко (1938—1988) — вокалістка, композитор, автор текстів, акторка
• Удо Кір (*1944) — німецький актор.

• 
  Площа в центрі Кельна
• 
  Кельнський собор
• 
  Церква Святого Мартіна
• 
  Церква Святого Куніберта
• 
  Ратуша
• 
  Брама Ганенторбург
• 
  Брама Святого Северіна
• 
  Кельнський університет
• 
  Залізничний вокзал

• Блакитний Банан
• Кельнський собор
• Kranhaus

• Кельнський собор [Архівовано 20 березня 2014 у Wayback Machine.] на allcastle.info
• «Западная Европа» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 300—301 (рос.)

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2014)

Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.