Гребовицькі пісні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гребовицькі пісні  — це пісні спів яких супроводжував процес згрібання сіна, такі пісні виконувалися вже після завершення жнив. Ці пісні належать до календарної обрядовості[1]. Хоча жанр гребовицьких пісень менш чисельний за більшість інших жанрів пісень календарної обрядовості, але деякі мотиви цього виду пісень наявні в інших жанрах народної землеробської творчості. Так, наприклад, досить поширене стилістичне величання робітників-гребців, оспівування їх важкої праці[2].

У гребовицьких піснях аналогічно як і у жниварських і косарських піснях, наявні мотиви замовлянь на сонце (для того, щоб воно занадто не пекло), до вітру (для того, щоб не розкидав сіно і освіжав працівників під час важкої праці), до вечора (для того, щоб швидше прийшов і настав відпочинок). Особливо гостро відповідні мотиви звучать в творах, де вони суміжні з темою панщини і найманої роботи тощо.

Існують такі відомі гребовицькі пісні "Ой чиї ж се гребці", "Наші гребці — як гребці", "А я сіно громадила, складала в копиці"[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Обрядові пісні. Всеукраїнський портал: Ukraine-in.ua. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2016.
  2. Гребовицькі пісні. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 28 серпня 2016.
  3. Ігри та пісні весняно-літня поезія трудового року. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 28 серпня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]