Горила

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горила

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Надтип: Вториннороті (Deuterostomia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Хребетні (Vertebrata)
Інфратип: Щелепні (Gnathostomata)
Надклас: Чотириногі (Tetrapoda)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Плацентарні (Eutheria)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Сухоносі (Haplorrhini)
Інфраряд: Мавповиді (Simiiformes)
Надродина: Людиноподібні (Hominoidea)
Родина: Людинові (Hominidae)
Рід: Горила Gorilla
(I. Geoffroy, 1852)
Мапа поширення західного та східного виду горил у Африці
Мапа поширення західного та східного виду горил у Африці

Gorilla gorillaЗахідна горила
Gorilla beringeiСхідна горила

Синоніми
Pseudogorilla Elliot, 1913
Посилання
Вікісховище: Gorilla
Віківиди: Gorilla
EOL: 42003
ITIS: 572837
NCBI: 9592
Fossilworks: 97178

Гори́ла (Gorilla) — рід найбільших людиноподібних ссавців, з родини Людинові.

Статевий диморфізм черепа

Зріст дорослих самців може варіювати від 1,65 до 1,75 м (за іншими даними — до 2 м) при ширині плечей близько 1 м. Вага самців в середньому 140–170 кг, але може перевищувати й 200 кг. Самиці важать приблизно вдвічі менше. Будова тіла горил масивна, сильно розвинена мускулатура; ці тварини володіють величезною силою. Волосся й шкіра чорні, у дорослих самців на спині з'являється поперечна срібляста смуга. Задні кінцівки набагато коротші від передніх, тому горили пересуваються спираючись на кулаки передніх кінцівок. Голова велика, з низьким лобом, масивною щелепою, що виступає вперед, і могутнім надочноямковим валом. Об'єм мозку — близько 600 см³.

Статева зрілість у самиць настає в 10—12 років, у самців в 11—13 (у неволі раніше). Раз на 3—5 років народжують одне дитинча, яке залишається з матір'ю до появи наступного. Вагітність триває 8,5 місяців. Живуть горили до 30—50 років.

Поширення, екологія

[ред. | ред. код]
Горила у дикій природі

У природі горили мешкають в екваторіальних лісах Західної і Центральної Африки, гірські горили — по схилах вулканічних гір Вірунґа, вкритих лісом. Тримаються невеликими групами, що складаються з самця-ватажка, декількох самиць, їх дитинчат. Харчуються рослинною їжею, хоча при нагоді не уникають і тваринної. У неволі молоді горили швидко звикають до будь-якої людської їжі. Всупереч поширеній думці, горили спокійні і миролюбні тварини, що частково пояснюється вегетаріанським способом життя. При зустрічі самця-ватажка і самця-одинака, який не проти заволодіти гаремом, справа найчастіше обмежується демонстрацією сили і до бійки доходить рідко. На інших тварин ніколи не нападають, хоча, звичайно, в разі потреби захищаються[1].

Горили досить добре переносять неволю, розмножуються. Чисельність горил невисока і продовжує скорочуватися головним чином через знищення лісів, а також через полювання та браконьєрство.

Систематика

[ред. | ред. код]

Першим горил описав американський антрополог французького походження Поль дю Шаю. Сьогодні рід горил відносять до родини гомінід, яка включає і людину. Згідно з останніми дослідженнями[2] рід горил включає два види з двома підвидами у кожному:

Західна горила Gorilla gorilla

  • Gorilla gorilla gorilla
  • Gorilla gorilla diehli

Східна горила Gorilla beringei

  • Гірська горила Gorilla beringei beringei
  • Східна рівнинна горила Gorilla beringei graueri

Згідно з давнішою класифікацією горил відносили до родини понгид і виділяли один вид горила звичайна Gorilla gorilla з трьома підвидами:

  • Західна берегова горила Gorilla gorilla gorilla
  • Східна гірська горила Gorilla gorilla beringei
  • Східна рівнинна горила Gorilla gorilla manyema

Знамениті горили

[ред. | ред. код]
  • Коко — самиця горили, яка опанувала понад тисячу знаків мови жестів і здатна сприймати на слух і розуміти близько двох тисяч англійських слів.

Література

[ред. | ред. код]
  • Биологический энциклопедический словарь под редакцией М. С. Гилярова и др., М., изд. Советская Энциклопедия, 1989. (рос.)
  • Брэм А. Э. Жизнь животных: В 3 т. Т. 1: Млекопитающие. — М.: ТЕРРА, 1992. (рос.)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Нейпье П., Нейпье Дж. «Обезьяны» — М.: ТЕРРА, 1996. — 128 стр. (рос.)
  2. Primate Taxonomy, Colin Groves 2001 ISBN 1-56098-872-X (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]