Геропогон гібридний
| Геропогон гібридний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Підродина: | Цикорієві (Cichorioideae) |
| Триба: | Cichorieae |
| Підтриба: | Scorzonerinae |
| Рід: | Геропогон (Geropogon) L. |
| Вид: | G. hybridus
|
| Біноміальна назва | |
| Geropogon hybridus | |
Геропогон гібридний[1] (Geropogon hybridus) — вид трав'янистих рослин родини айстрові (Asteraceae), поширений у Середземномор'ї й на Близькому Сході. Геропогон гібридний — єдиний вид у свому роді.
Однорічна рослина 20–60(80) см заввишки, гладка, проста або розгалужена. Листки вузько лінійні, гострі. Квіти від рожевого до фіолетового забарвлення[2]. Листки довжиною до 18.0 см, шириною 0.8 см, голі чи запушені при основі. Сім'янка 2.0–2.5 мм довжиною, шириною 1.5 мм, блідо-коричневим, з ниткоподібним дзьобом; дзьоб ≈2.5 мм довжиною. Папуси зовнішніх сім'янок 2.0–9.0(12.0) мм довжиною; папуси внутрішніх сім'янок 12.0–18.0 мм довжиною[3].
Північна Африка: Єгипет, Алжир, Лівія, Туніс, Марокко, Макаронезія; Азія: Азербайджан, Кіпр, Грузія, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Сирія, Ірак, Іран, Туреччина; Європа: Крим — Україна, Греція, Албанія, Хорватія, Мальта, Італія, Франція, Іспанія, Португалія[4][5].
Входить до переліків видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях АРК і м. Севастополя[6].
- ↑ Додаток 1 до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.06.2013 р. № 1323-6/13 Перелік видів рослин, що підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2014. Процитовано 15.05.2018. (англ.)
- ↑ Tela Botanica. Процитовано 15.05.2018. (фр.)
- ↑ Cichorieae Portal. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 15.05.2018. (англ.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Процитовано 15.05.2018. (англ.)
- ↑ Catalogue of Life. Процитовано 15.05.2018. (англ.)
- ↑ Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
|
Це незавершена стаття про капустяні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
