Генріх Кайзер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріх Кайзер
нім. Heinrich Gustav Johannes Kayser
Ім'я при народженнінім. Heinrich Gustav Johannes Kayser
Народився16 березня 1853(1853-03-16)[1][2][3]
Бінген-ам-Райн, Майнц-Бінген, Рейнланд-Пфальц
Помер14 жовтня 1940(1940-10-14)[1][2][3] (87 років)
Бонн, Кельн, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія[4]
ПохованняПоппельсдорфський цвинтарd
Країна Німецький Райх
Діяльністьфізик, викладач університету
Alma materБоннський університет
HU Berlin[5]
Галузьфізика[6], acoustic waved[6] і спектроскопія[6]
ЗакладБоннський університет
Ганноверський університет
Науковий керівникВільгельм Конрад Рентген і Август Кундт
Аспіранти, докторантиFerdinand Kurlbaumd
Joseph Kölzerd[5]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Петербурзька академія наук
Нагороди

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (9 листопада 1911)

CMNS: Генріх Кайзер у Вікісховищі

Генріх Густав Йоганнес Кайзер (нім. Heinrich Gustav Johannes Kayser; 1853—1940) — німецький фізик.

Біографія

[ред. | ред. код]

Брат німецького вченого-геолога — Еммануеля Кайзера.

Закінчив Боннський університет, де в 1894—1920 роках викладав, а також створив центр спектроскопії. Спочатку займався дослідженнями акустичних хвиль, що було темою його дисертації в Берлінському університеті у 1879 році, встановив присутність гелію в атмосфері Землі. Разом із Карлом Рунге досліджував спектри хімічних елементів.

На честь Кайзера названа одиниця СГС «кайзер», що позначає хвильове число.

Основні роботи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119464748 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних

Література

[ред. | ред. код]
  • Paul Trommsdorff: Der Lehrkörper der Technischen Hochschule Hannover 1831—1931. Hannover, 1931, S. 29.
  • Matthias Dörries und Klaus Hentschel (Hrsg.): Heinrich Kayser, Erinnerungen aus meinem Leben. Annotierte wissenschaftshistorische Edition des Originaltyposkriptes aus dem Jahr 1936. ISBN 3-89241-019-4.
  • Храмов Ю. А. Кайзер Генрих Густав Иоганнес (Kayser Heinrich Gustav Johannes) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 123. — 400 с. — 200 000 экз. (в пер.)
  • Joseph F. Mulligan: Doctoral oral examination of Heinrich Kayser, Berlin, 1879. [недоступне посилання з квітня 2019] In: Am. J. Phys. 60, 1992, S. 38-43.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Генріх_Кайзер&oldid=29709032