Бобровников Олексій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Вікторович Бобровников
Народився24 квітня 1912(1912-04-24)
Київ, Російська імперія
Помер18 вересня 1998(1998-09-18) (86 років)
Київ, Україна
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьхудожник театру і кіно
Alma materНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури
ЧленствоНаціональна спілка кінематографістів України і Національна спілка художників України
РодичіБрат — художник Бобровников Кирило Вікторович
Брати, сестриКирило Бобровников
IMDbID 0090445

Олексій Вікторович Бобро́вников (нар. 24 квітня 1912 року, Київ — пом. 18 вересня 1998, Київ) — радянський і український художник театру та кіно, графік; член Спілки художників України з 1945 року, Спілки кінематографістів України з 1959 року та Спілки театральних діячів України з 1978 року. Брат художника Кирила Бобровникова.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 11 [24] квітня 1912(19120424) року в Києві. 1929 року — закінчив кінофотофакультет Київського художнього технікуму; з 1929 по 1933 рік навчався на театральному факультеті Київського художнього інституту (викладачі Костянтин Єлева, Микола Тряскін).

З 1934 року (з перервами) працював художником-постановником Київської кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка, театральним художником у Київському державному академічному російському драматичному театрі імені Лесі Українки, Київському театрі юного глядача, Київському державному академічному українському драматичному театрі імені І. Франка, Київському театрі музичної комедії (19401950-ті роки, 1993), Уманському міському театрі. У 19821996 роках викладав на кафедрі композиції Київського художнього інститу.

Жив у Києві в будинку на вулиці Круглоуніверситетській № 7, квартира 7, потім в будинку на вулиці Антоновича № 25, квартира 17[1]. Помер у Києві 18 вересня 1998 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював в галузі театрального та кінодекораційного мистецтва. Художник-постановник спектаклів:

Працював у галузях живопису, графіки, книжкової графіки.

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1945 року, всесоюзних з 1967 року. Персональна виставка відбулася у Києві у 1965 році.

Автор «Повісті про нещасних марсіан», опублікованої у альманасі «Світ пригод» (Київ, 1963).

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  1. 1934: «Щасливий фініш»
  2. 1936: «Одного разу влітку» (у співавторстві з Соломоном Зарицьким)
  3. 1936: «Том Соєр» (у співавторстві з Миколою Тряскіним)
  4. 1938: «Директор» (у співавторстві з Миколою Тряскіним)
  5. 1939: «Гомони містечко»
  6. 1939: «Ескадрилья № 5» (у співавторстві з Михайлом Солохою)
  7. 1946: «Центр нападу»
  8. 1950: «У мирні дні»
  9. 1953: «Тарапунька і Штепсель під хмарами»
  10. 1954: ««Богатир» йде в Марто»
  11. 1955: «Полум'я гніву»
  12. 1955: «Пригода з піджаком Тарапуньки»
  13. 1956: «Кривавий світанок»
  14. 1958: «Вогненний міст»
  15. 1960: «Роман та Франческа»
  16. 1961: «Закон Антарктиди»
  17. 1962: «Їхали ми, їхали...»
  18. 1965: «Акваланги на дні»
  19. 1965: «Над нами Південний хрест»
  20. 1967: «З нудьги» (у співавторстві з Олександром Кудрею)
  21. 1967: «Туманність Андромеди» (1-а частина «Бранці залізної зірки»)
  22. 1969: «Де 042?»
  23. 1969: «Серце Бонівура»
  24. 1971: «Іду до тебе…»
  25. 1973: «Абітурієнтка»
  26. 1975: «Білий башлик»
  27. 1975: «Втеча з палацу» (у співавт. з Василем Безкровним)
  28. 1976: «Припустимо — ти капітан...» (у співавт. з Василем Безкровним)
  29. 1979: «Оглядини»
  30. 1981: «Дівчина і море»
  31. 1982: «Високий перевал» (у співавт. з Василем Безкровним i Анатолієм Мамонтовим) та інше.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Довідник членів Спілки художників України (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 21 грудня 2020.

Література

[ред. | ред. код]