Ейріх

Ейріх
лат. Euricus, Evaricus, Erwig
Ім'я при народженні	гот. Aiwareiks
Народився	420[1]
Помер	28 грудня 484 Арль
Діяльність	суверен
Титул	король вестготів
Посада	король вестготів
Рід	Балти
Батько	Теодорік I
Брати, сестри	Теодорік II, Торізмунд, Retemerisd, Federickd, Himnerithd і wife of Rechiard
У шлюбі з	Ragnahildad
Діти	Аларіх II[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Ейріх (гот. Aiwareiks, лат. Euric, Evaric, Eurico, бл. 440–484) — король Вестготського королівства у 466-484 роках.

Прийшов до влади у другій половині 460-х, перемігши свого старшого брата Теодоріха II. Він взяв курс на незалежність Вестготського королівства від Риму. До нього вестготи формально були федератами Риму.

На його бік перейшов Вінцентій, що був останнім римським дуксом на півострові. Ейріх розширив свої володіння майже на весь Піренейський півострів за винятком північного заходу, що залишився під контролем свевів. Він також окупував майже всю Галлію аж до Сомми. Також його радником був галло-римський аристократ Лев Нарбонський.

У 475 імператор Юлій Непот визнав незалежність Вестготського королівства. Після падіння Західної Римської імперії в 476, Ейріх фактично ділив її територію з Одоакром.

• Едвард Гіббон, History of the Decline and Fall of the Roman Empire [Архівовано 13 березня 2005 у Wayback Machine.] Chapter 37
• Едвард Гіббон, History of the Decline and Fall of the Roman Empire [Архівовано 17 серпня 2004 у Wayback Machine.] Chapter 38