Едуардо Галеано
| Едуардо Галеано | ||||
|---|---|---|---|---|
| Eduardo Galeano | ||||
 Едуардо Галеано | ||||
| Ім'я при народженні | ісп. Eduardo Germán María Hughes Galeano | |||
| Народився | 3 вересня 1940 Монтевідео,  Уругвай | |||
| Помер | 13 квітня 2015 (74 роки) Монтевідео, Уругвай[1][2][3] ·рак легень[4] | |||
| Країна |  Уругвай[5] Іспанія[3] | |||
| Місце проживання | Монтевідео[6] | |||
| Діяльність | Письменник, журналіст, лівий політичний діяч | |||
| Мова творів | іспанська | |||
| Роки активності | з 1956 | |||
| Magnum opus | Розтин вен Латинської Америки, Days and Nights of Love and Ward, Memory of Fire: 1. Genesisd, Memory of Fire: 2. Faces and Masksd, Memory of Fire: 3. Century of the Windd, The Book of Embracesd, We Say No: Chronicles, 1963 - 1991d, Walking Wordsd, Football in Sun and Shadowd, Upside Down: A Primer for the Looking Glass Worldd, Voices of Time: A Life in Storiesd, Mirrorsd і Children of the Daysd | |||
| У шлюбі з | Helena Villagrad[7] | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Едуардо Галеано у Вікісховищі | ||||
Едуа́рдо Галеа́но (ісп. Eduardo Germán María Hughes Galeano, (3 вересня 1940—13 квітня 2015) — уругвайський письменник, журналіст, лівий політичний діяч. Автор публіцистичних праць з історії, політики і художніх романів.
Народився в столиці Уругваю Монтевідео у 1940 році. Сім'я Галеано належала уругвайськой аристократії у занепаді, сам Едуардо був самоуком, закінчивши лише два роки середньої школи. У 13 років почав писати політичні коментарі для місцевої газети. Пізніше працював редактором різних газет і журналів, головним редактором тижневика «Марча» і директором щоденника «Епока» (Час). У 1973—1976 рр. був у вигнанні в Аргентині, потім, до 1984 р. в Іспанії, після чого повернувся на батьківщину. Під час вигнання у Буенос-Айресі, заснував і очолив журнал «Крісіс» (криза). Автор більше ніж десятка книжок, перекладених на 20 мов світу, і численних есе.
- Los días siguientes (1963)
- China (1964)
- Guatemala, país ocupado (1967)
- Reportajes (1967)
- Los fantasmas del día del león y otros relatos (1967)
- Su majestad el fútbol (1968)
- ¡Manos arriba!
- Розтин вен Латинської Америки (1971)
- Siete imágenes de Bolivia (1971)
- Violencia y enajenación (1971)
- Crónicas latinoamericanas (1972)
- Vagamundo (1973)
- La canción de nosotros (1975)
- Conversaciones con Raimón (1977)
- Días y noches de amor y de guerra (1978)
- La piedra arde (1980)
- Voces de nuestro tiempo (1981)
- Memoria del fuego (1982–1986)
- Aventuras de los jóvenes dioses (1984)
- Ventana sobre Sandino (1985)
- Contraseña (1985)
- La encrucijada de la biodiversidad colombiana (1986)
- El descubrimiento de América que todavía no fue y otros escritos (1986)
- El tigre azul y otros artículos (1988)
- Entrevistas y artículos (1962–1987) (1988)
- El libro de los abrazos (1989)
- Nosotros decimos no (1989)
- América Latina para entenderte mejor (1990)
- Palabras: antología personal (1990)
- Ser como ellos y otros artículos (1992)
- Amares (1993)
- Las palabras andantes (1993)
- Úselo y tírelo (1994)
- El fútbol a sol y sombra (1995)
- Patas arriba: Escuela del mundo al revés (1998)
- Bocas del Tiempo (2004)
- Carta al señor futuro (2007)
- Espejos. Una historia casi universal (2008)
- Офіційна сторінка Едуардо Галеано [Архівовано 1 вересня 2008 у Wayback Machine.] (ісп.)
|
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ http://www.buenosairesherald.com/article/186654/writer-eduardo-galeano-dies-at-74
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119042673 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ Muere el escritor uruguayo Eduardo Galeano a los 74 años — 2015.
- ↑ Authority file of the National Library of Uruguay
- ↑ uik
- ↑ https://www.theguardian.com/books/2015/apr/15/eduardo-galeano