Джованні Баттіста Зелотті
Джованні Баттіста Зелотті | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Giovanni Battista Zelotti | ||||
При народженні | італ. Giovanni Battista Zelotti | |||
Народження | 1526 Венеція | |||
Смерть | 1578 | |||
Мантуя | ||||
Національність | італієць | |||
Країна | Венеційська республіка | |||
Жанр | релігійна картина, фреска | |||
Навчання | у венеційських художників | |||
Діяльність | художник, рисувальник | |||
Напрямок | Відродження | |||
Роки творчості | 1539–1577 | |||
Вплив | Паоло Веронезе | |||
Вчитель | Антоніо Баділе | |||
Твори | релігійний твір, фреска | |||
Роботи в колекції | Музей Прадо, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Штедель, Національний музей у Варшаві, Державні художні зібрання Дрездена, Музей образотворчих мистецтв, Королівські музеї витончених мистецтв[1], Національна галерея Ірландії, Музей фюрера, Musée d'art et d'histoire de Narbonned, Музей Вікторії та Альберта, Музей Бойманса - ван Бенінгена[2] і Courtauld Galleryd | |||
| ||||
Джованні Баттіста Зелотті у Вікісховищі | ||||
Джованні Баттіста Зелотті (італ. Giovanni Battista Zelotti, тобто Баттіста Фарінаті; 1526, Венеція – 1578, Мантуя) — венеційський художник доби відродження, переважно фрескіст.
Народився у Венеції. Художню майстерність опановував у веронських художників Антоніо Баділе та у Доменіко Річчо, більш відомого як Доменіко Брузазорчі (1561-1567).
На відміну від стилістики маньєризму (пармського та римського зразків), котру розділяв Брузазочі, Зелотті був прихильником врівноваженої ренесансної манери в її декоративному варіанті. В цьому він був найближче до свого сучасника Паоло Веронезе, теж учня Антоніо Баділе і одного з найкращих фрескістів доби. Частку творів він виконав у співдружності із Паоло Веронезе, трохи поступаючись тому у значимості творів.
У зв'язку із скороченням торгівлі з країнами арабського сходу, венеційські багатії почали вкладати гроші у земельні ділянки на террафермі, ви розбудовують вілли та переходять на промислове вирощування рослин. Для венеційських архітекторів, художників-декораторів, скульпторів і садівників відкрились несподівано широкі можливості для творчості. Низинна, місцями болотяна терраферма вкрилась палацовими комплексами з заміськими віллами, пристанями на каналах, регулярними садами, прикрашеними парковими павільйонами та скульптурами. Засобом швидко і недорого прикрасити приміщення віл стала фреска. До створення численних декоративних фресок на террафермі і були залучені венеційські художники різного ступеня обдарованості, серед котрих були —
- Паоло Веронезе,
- Джованні Баттіста Зелотті,
- Джованні Антоніо Фазоло (1530–1572)
- Бернардино Індія (1528 - 1590),
- Марчелло Фоголіно (1483-1558),
- Джованні Баттіста Маганца старший (1509-1586) тощо.
Зростання майстерності Джованні Баттіста Зелотті було настільки помітним, що його залучили до створення пишних декоративних полотен у Палаці дожів та в Бібліотеці Марчіана в Венеції.
Наприкінці життя художник отримав запрошення на працю до герцогів Мантуї, де працював до власної смерті 28 серпня 1578 року.
-
Джованні Баттіста Зелотті. Вілла Емо. «Алегорія архітектури».
-
Джованні Баттіста Зелотті. Вілла Кальдоньйо.
-
Джованні Баттіста Зелотті. Вілла Емо. «Алегорія скульптури».
-
Джованні Баттіста Зелотті. Вілла Емо. Декор на стелі з імітацією альтанки
-
Джованні Баттіста Зелотті. Вілла Годі. Декоративна фреска
-
Джованні Баттіста Зелотті. Вілла Емо. Зразок гротеску
-
Джованні Баттіста Зелотті. «Містичні заручини Катерини Алесандрійської з католицькою церквою», 1547 р. Національний музей західноєвропейського мистецтва (Токіо)
-
Джованні Баттіста Зелотті. «Аполлон карає Марсія за перемогу над ним у музичному змаганні», Національний музей (Варшава)
-
Джованні Баттіста Зелотті. «Марс, Венера і Нептун», палац дожів, Венеція
-
Джованні Баттіста Зелотті. «Оплакування Христа»
- Чінквеченто
- Відродження
- Фреска
- Вілла Емо
- Вілла Кальдоньйо
- Антоніо Баділе
- Паоло Веронезе
- Джованні Антоніо Фазоло
- Марчелло Фоголіно
- Культура Відродження
- Венеційська школа
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні Баттіста Зелотті
- Gerda Bödefeld und Berthold Hinz: Die Villen im Veneto. DuMont Kunst-Reiseführer, Köln 1987, ISBN 3-7701-1838-3
Michelangelo Muraro und Paolo Marton: Villen in Venetien. Könnemann, 1996, ISBN 3-89508-214-7
- Cesare Bernasconi: Studi sopra la storia della pittura italiana dei secoli xiv e xv e della scuola pittorica veronese dai medi tempi fino tutto il secolo xviii. 1864, S. 333–334
- Sydney J. Freedberg: Pelican History of Art: Painting in Italy, 1500-1600. Penguin Books, 1993, S. 559–560.
- Irma B. Jaffe und Gernando Colombardo: Zelotti’s Epic Frescoes at Cataio. The Obizzi Saga. Fordham University Press, 2007, ISBN 9780823227426