Джованні Баттіста Зелотті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джованні Баттіста Зелотті
італ. Giovanni Battista Zelotti
При народженніітал. Giovanni Battista Zelotti
Народження1526(1526)
Венеція
Смерть1578(1578)
 Мантуя
Національністьіталієць
КраїнаВенеційська республіка
Жанррелігійна картина, фреска
Навчанняу венеційських художників
Діяльністьхудожник, рисувальник
НапрямокВідродження
Роки творчості1539–1577
ВпливПаоло Веронезе
ВчительАнтоніо Баділе
Творирелігійний твір, фреска
Роботи в колекціїМузей Прадо, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Штедель, Національний музей у Варшаві, Державні художні зібрання Дрездена, Музей образотворчих мистецтв, Королівські музеї витончених мистецтв[1], Національна галерея Ірландії, Музей фюрера, Musée d'art et d'histoire de Narbonned, Музей Вікторії та Альберта, Музей Бойманса - ван Бенінгена[2] і Courtauld Galleryd

CMNS: Джованні Баттіста Зелотті у Вікісховищі

Джованні Баттіста Зелотті (італ. Giovanni Battista Zelotti, тобто Баттіста Фарінаті; 1526, Венеція – 1578, Мантуя) — венеційський художник доби відродження, переважно фрескіст.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Венеції. Художню майстерність опановував у веронських художників Антоніо Баділе та у Доменіко Річчо, більш відомого як Доменіко Брузазорчі (1561-1567).

На відміну від стилістики маньєризму (пармського та римського зразків), котру розділяв Брузазочі, Зелотті був прихильником врівноваженої ренесансної манери в її декоративному варіанті. В цьому він був найближче до свого сучасника Паоло Веронезе, теж учня Антоніо Баділе і одного з найкращих фрескістів доби. Частку творів він виконав у співдружності із Паоло Веронезе, трохи поступаючись тому у значимості творів.

У зв'язку із скороченням торгівлі з країнами арабського сходу, венеційські багатії почали вкладати гроші у земельні ділянки на террафермі, ви розбудовують вілли та переходять на промислове вирощування рослин. Для венеційських архітекторів, художників-декораторів, скульпторів і садівників відкрились несподівано широкі можливості для творчості. Низинна, місцями болотяна терраферма вкрилась палацовими комплексами з заміськими віллами, пристанями на каналах, регулярними садами, прикрашеними парковими павільйонами та скульптурами. Засобом швидко і недорого прикрасити приміщення віл стала фреска. До створення численних декоративних фресок на террафермі і були залучені венеційські художники різного ступеня обдарованості, серед котрих були —

  • Паоло Веронезе,
  • Джованні Баттіста Зелотті,
  • Джованні Антоніо Фазоло (1530–1572)
  • Бернардино Індія (1528 - 1590),
  • Марчелло Фоголіно (1483-1558),
  • Джованні Баттіста Маганца старший (1509-1586) тощо.

Зростання майстерності Джованні Баттіста Зелотті було настільки помітним, що його залучили до створення пишних декоративних полотен у Палаці дожів та в Бібліотеці Марчіана в Венеції.

Наприкінці життя художник отримав запрошення на працю до герцогів Мантуї, де працював до власної смерті 28 серпня 1578 року.

Обрані твори (галерея фресок)

[ред. | ред. код]
Джованні Баттіста Зелотті. Вілла Емо. Декоративна фреска в Західній залі.

Галерея (живопис олійними фарбами)

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні Баттіста Зелотті

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Gerda Bödefeld und Berthold Hinz: Die Villen im Veneto. DuMont Kunst-Reiseführer, Köln 1987, ISBN 3-7701-1838-3

Michelangelo Muraro und Paolo Marton: Villen in Venetien. Könnemann, 1996, ISBN 3-89508-214-7

  • Cesare Bernasconi: Studi sopra la storia della pittura italiana dei secoli xiv e xv e della scuola pittorica veronese dai medi tempi fino tutto il secolo xviii. 1864, S. 333–334
  • Sydney J. Freedberg: Pelican History of Art: Painting in Italy, 1500-1600. Penguin Books, 1993, S. 559–560.
  • Irma B. Jaffe und Gernando Colombardo: Zelotti’s Epic Frescoes at Cataio. The Obizzi Saga. Fordham University Press, 2007, ISBN 9780823227426
  1. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/zelotti-giambattista-1
  2. колекція Бойманса онлайн — 2010.