Євген Кватерник

Євген Кватерник
Eugen Kvaternik
Пам'ятник Євгену Кватернику в селі Раковиці, де він загинув
Народився	31 жовтня 1825(1825-10-31) Загреб, тепер Хорватія
Помер	11 жовтня 1871(1871-10-11) (45 років) Раковиця, Кордун, тепер Хорватія ·вбитий під час повстання
Поховання	Загребський собор
Громадянство	Австро-Угорщина
Національність	хорват
Діяльність	хорватський політичний письменник і діяч
Галузь	політика[1]
Відомий завдяки	один із засновників Хорватської партії права
Alma mater	Університет Печа
Знання мов	хорватська[2]
Партія	Хорватська партія права
Конфесія	Католицизм
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Євген Кватерник

Євген Кватерник (Eugen Kvaternik; 31 жовтня 1825, Загреб, тепер Хорватія — 11 жовтня 1871, Раковиця, Кордун, тепер Хорватія) — хорватський політичний письменник і діяч, один із засновників Хорватської партії права.

Нині його ім'я носить одна з площ столиці Хорватії.

Євген Кватерник народився 31 жовтня 1825 року в Загребі, в сім'ї професора. В 1842—44 роках вивчав теологію в Сені та Загребі, потім — право (1844—45) і педагогіку (1845—46) в Пешті. У 1847 році здобув право викладати, а 1848 року — право займатися адвокатською діяльністю.

Після скасування в 1848 році баном Йосипом Єлачичем феодалізму, хорватам була надана більша незалежність від Австро-Угорщини. Це надихало прибічників повної незалежності Хорватії, серед яких був і Кватерник. Пропрацювавши адвокатом у місті Брод-на-Купі з 1851 до 1857 року, він був змушений емігрувати з Австро-Угорщини у зв'язку із забороною займатись адвокатською практикою.

1858 року Євген Кватерник пробував знайти політичну підтримку в Російської імперії, де перебував в еміграції. Коли це не вдалося, Кватерник вирішив дистанціюватися від усіх слов'янських держав і народів та звернутися по допомогу до Франції.

Повернувшись у Загреб в 1860 році, Кватерник був обраний депутатом Парламенту Хорватії. 26 червня 1861 року разом з іншим депутатом — Анте Старчевичем представив на засіданні Сабору програму, що декларувала наділення Хорватії правами широкої автономії у складі Габсбурзької монархії (на той час країну було розділено на декілька частин). Таким чином цю дату — 26 червня 1861 року прийнято вважати днем ​​заснування Хорватської партії права.

У 1862 році за свою політичну діяльність Кватерник спочатку був заарештований, а потім — висланий з Австро-Угорщини. Перебуваючи в Італії, співпрацював із Джузеппе Гарібальді і польськими, угорськими та чеськими емігрантами.

Після коронації Франца Йосифа в 1867 році Кватернику нарешті було дозволено повернутися на батьківщину.

На початку жовтня 1871 року Кватерник і кілька членів Хорватської партії права, не погоджуючись зокрема і з офіційною політикою власної партії, почали повстання в селі Раковиця в Кордуні. Повсталі проголосили наступні цілі:

• Звільнення хорватів від австрійського й угорського утиску.
• Проголошення незалежної Хорватії.
• Загальна рівність перед Законом.
• Муніципальне самоврядування.
• Скасування Військової границі і утворення вільних жупаній.
• Повага до всіх релігій.

Повсталі також закликали приєднатися до них православних сербів, що деякі з них і зробили, проте повстання було швидко придушене. Більшість учасників, включаючи Кватерника, були вбиті.

• "La Croatie et la confédération italienne. Avec une introduction par L. Leouzon Le Duc", Paris, 1859.
• "Das historisch-diplomatische Verhältniss des Königreichs Kroatien zu der ungarischen St. Stephans-Krone", Zagreb, 1860.
• "Govor na Saboru trojedne kraljevine dne 18. lipnja 1861", Zagreb, 1861.
• "Was ist die Wahrheit? Eine Erwiederung auf das Szálaysche Pamphlet betitelt 'Zur Kroatischen Frage'.", Zagreb, 1861.
• "Odgovor 'Pozoru' na članak 'Odziv' u 108. broju sadržan", Zagreb 1862.
• "Politička razmatranja. Na raskrižju hrvatskog naroda", Sv. 1 i 2. Zagreb, 1862.
• "Nekoliko riječi mojim nazlobnikom i ozloglasiteljem", Zagreb, 1862.
• "Hrvatski glavničar ili putokaz k narodnoj obrtnosti a kroz ovu k narodnjem blagostanju", Zagreb, 1863.
• "Istočno pitanje i Hrvati. Historično-pravna rasprava", Zagreb, 1868.
• "Riječ u zgodno vrijeme", Zagreb, 1870.
• "Izvještaj o dopuštanju izlaženja lista 'Hervatska'. Napisali -, V. Bach, Zagreb, 1870.
• "Otvoreno pismo od 25. studenoga 1870. u vezi s izdavanjem političkog časopisa 'Hervatska'.", Zagreb, (Bez oznake godine).

посмертно:

• "Historičko-diplomatski odnošaj Kraljevine Hrvatske napram ugarskoj kruni sv. Stjepana.", Zadar, 1894.
• "Prvo progonstvo Eugena Kvaternika. Godine 1858-1860. Prilog za noviju hrvatsku povijest.", Zagreb, 1907. Po Kvaternikovom dnevniku priredio Kerubin Šegvić.
• "Drugo progonstvo Eugena Kvaternika. Godine 1861-1865. Prilog za povijest konspiracije naroda proti Austriji. Ozažeo iz njegova dnevnika [i priredio za tisak Kerubin Šegvić].", Zagreb, 1907.
• "Promemorija princu Jeromeu Napoleonu. Preveo i predgovor napisao Franjo Bučar.", Матиця Хорватська, Zagreb, 1936.

• Советская историческая энциклопедия: Кватерник [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Šeper. Євген Кватерник [Архівовано 28 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). — Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1969. — Band 4, S. 383. (нім.)
• Biografije: Eugen Kvaternik (хор.)
• Ferdo Šišić: Kvaternik (Rakovička buna) [Архівовано 8 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (хор.)

1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
2. ↑ CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133