Євангеліє від Матвія (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євангеліє від Матвія
Il Vangelo Secondo Matteo
Жанрдрама
РежисерП'єр Паоло Пазоліні
ПродюсерАльфредо Біні
СценаристП'єр Паоло Пазоліні
На основіМт
У головних
ролях
Енріке Іразокі, Маргеріта Карузо
ОператорТоніно Деллі Коллі
КомпозиторЛуїс Енрікес Бакалов
ХудожникЛуїджі Скаччаноче
КостюмерДаніло Донаті
КінокомпаніяArco Film (Італія)
Lux Compagnie Cinématographique de France (Франція)
Дистриб'юторTitanus[d] і Netflix
Тривалість137 хв.
Моваіталійська
КраїнаІталія Італія
Франція Франція
Рік1964
Дата виходу2 жовтня 1964 (Італія)
IMDbID 0058715

«Євангеліє від Матвія» (італ. Il Vangelo secondo Matteo) — фільм П'єра Паоло Пазоліні 1964 року, знятий за мотивами Євангелія від Матвія і присвячений римському Папі-реформатору Іоанну ХХІІІ.

Картина отримала дві премії Венеційського кінофестивалю (1964), премію Національної ради кінокритиків США (1967) та низку інших нагород.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Сюжет побудовано за текстом Євангелія від Матвія, задля чого Пазоліні вибрав з нього найбільш детальну і реалістичну розповідь апостола Матвія, втіливши свій задум «від рядка до рядка наслідувати текст євангеліста Матвія, не роблячи ні сценарію, ні режисерської розробки. Переводити з максимальною точністю в образотворчий ряд. Жодної видуманої фрази в інтересах монтажу»[1]. Сцени стрічки короткі, переважно без слів.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Фільму передував довгий підготовчий період, позначений низкою складнощів і проблем. Фільм було нелегко «запустити» перш за все через сумніви потенційних спонсорів щодо того, як представити на суд громадської думки Христа, створеного атеїстом і марксистом Пазоліні[2]. Крім того режисер роком раніше з'являвся перед судом за образу релігійних почуттів у зухвалій комічній притчі «Овечий сир» про селянина, який під час знімання фільму на біблейський сюжет помер на хресті, обжершись сиром[1].

Більше року Пазоліні шукав виконавця на роль Христа. Розглядалися кандидатури Аллена Гінсберга і Євгена Євтушенко[1], але у своєму виборі режисер зупинився на 19-річному іспанському студентові Енріке Іразокі, побачивши якого відразу зрозумів, що це саме той образ, якого він шукав[2]. Більшість інших ролей зіграли непрофесійні актори[3].

Знімання «Євангелія» розпочали на початку весни 1964 року а наприкінці літа стрічку завершили. Планувалося, що місцем дії повинна була стати Палестина, але через постійний воєнний стан Ізраїлю та з економічних міркувань, від цієї ідеї відмовилися[2]. Знімання Йордану відбувалося між Орте і Вітербо, сцену на Оливковій горі — на березі між Віллою Адріана і Тіволі, Вифлеємом стало село в Апулеї, Єрусалим — в старовинній частині Матери і Кротоне, на Етні знімали спокушування диявола.

Над фільмом працювали такі відомі в кіноіндустрії особистості, як художник по костюмах Даніло Донаті і оператор Тоніно Деллі Коллі.

Саундтрек до фільму був дуже еклектичний, варіюючись від Баха і Моцарта до фолк-блюз-джаз співачки Одетти.

Прем'єра фільму відбулася 4 вересня 1964 року на 24-му Міжнародному кінофестивалі у Венеції. Демонстрація закінчилася бурхливими тривалими оплесками[2].

Актори

[ред. | ред. код]

Художні собливості фільму

[ред. | ред. код]

На відміну від багатьох фільмів на біблейські теми, в «Євангелії від Матвія» зроблено наголос на реалістичність.

Основними особливостями стрічки є чорно-біла плівка (темрява), камера без штативу (відчуття моменту), плани головних осіб з-за спини (близькість), часто великі плани облич (розмова), очі які дивляться на тебе (вічність), музика Бетховена і блюз у джаз-виконанні Одетти (спокій), дитя-ангел (ідея), характери персонажів (боротьба).

Пазолілі, як зазначає російський кінокритик Сергій Кудрявцев[ru], повідав історію Христа так, як вона могла статися насправді, при цьому особливо підкресливши бунтарський характер Ісуса, «першого люмпена» і «першого революціонера», що кинув виклик сильним світу цього, фарисеям і римській владі[4].

Сам Пазоліні, визнаючи, що «Євангеліє від Матвія» — дуже суперечливий фільм, заплутаний, часом дезорієнтуючий, так характеризує свою роботу[1]:

«Розповідаючи історію Христа, я не реконструював її в істинному виді. Це мені просто не вдалося б, тому що тоді потрібно було б робити релігійний фільм, а я людина невіруюча. <…> Я хотів відтворити не життя Христа такою, якою вона була, а історію Христа плюс два тисячоліття її інтерпретації — за цей час християнство сильно міфологізувало його біографію, яка сама по собі дуже малозначуща».

Ще один важливий момент фільму «Євангеліє від Матвія» — це його монументальність. Це кіно, має свою позицію, яка може комусь подобатись або ні. Особистий вибір формує розуміння відповідного сприйняття чи не сприйняття. Фільм викликає відчуття в процесі думок, він несе ідею Пазоліні. Тому це кіно і вважається класикою, але розуміється як світ одного автора.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Діву Марію у сценах страти Ісуса зіграла мати режисера — Сюзана Пазоліні.
  • Апостола Пилипа зіграв 21-літній філософ Джорджо Агамбен. Письменники Хуан Родольфо Вількок і Наталія Гінзбург зіграли Каяфу і Марію з Віфанії відповідно.
  • У фільмі відбувся дебют Нінетто Даволі в ролі без слів (зіграв пастора), проте в титрах не був згаданий. Пізніше актор стане постійним учасником фільмів Пазоліні.
  • Пазоліні «пропустив» слово «святий» у назві фільму, але, зокрема, англійською мовою назва переведена як «The Gospel According to St. Matthew».

Премії і номінації

[ред. | ред. код]

Фільм був відзначений на МКФ у Венеції Великим призом Екуменічного журі, що діє від імені Ватикану.

Фільм було номіновано у 1966 році на Оскар в категоріях:

  • Найкраща робота художника-постановника/декоратора;
  • Найкращий дизайн костюмів (Данило Донаті);
  • Найкраща музика.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Мусский, 2008.
  2. а б в г Сичилиани, 2012.
  3. ПЬЕР ПАОЛО ПАЗОЛИНИ. «Евангелие от Матфея». Библейский сюжет (укр.). Студия «Неофит». 17 березня 2018. Процитовано 27 червня 2024.
  4. Сергей Кудрявцев. 3500. Книга кинорецензий. — М. : «Печатный Двор», 2008. — Т. 1. — 688 с. — ISBN 978-5-9901318-2-8, ISBN 978-5-9901318-3-5. Архівовано з джерела 20 грудня 2014

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Э. Сичилиано. Жизнь Пазолини. — СПб. : Лимбусс Пресс, ООО «Издательство К. Тублина», 2012. — 715 с. — ISBN 978-5-8370-0548-0.(рос.)
  • Мусский И. А. Евангелие от Матфея //  — М. : Вече, 2008. — ISBN ISBN 978-5-9533-2750-3.(рос.)
  • "Pasolini, Il Cristo dell'Eresia (Il Vangelo secondo Matteo). Sacro e censura nel cinema di Pier Paolo Pasolini (Edizioni Joker, 2009) by Erminia Passannanti, ISBN 978-88-7536-252-2

Посилання

[ред. | ред. код]