Префект вігілів

Префект вігілів (лат. Praefectus vigilum) — римська посадова особа, командувач корпусом Вігілів, відав пожежною охороною Риму і відповідав за порядок в нічний час. Посада з'явилася на початку I століття^[1].

Спочатку гасінням пожеж в Римі займалися приватні слабкоорганізовані групи з рабів (лат. Triumviri Nocturni). Оскільки така система була вкрай неефективна, імператор Август, з метою зберегти місто (і під враженням від пожежі в Олександрії), створив нові суспільні сили — корпус Вігілів (лат. Vigiles, букв. — несплячі, іноді Vigiles Urbani або Cohortes Vigilum), які були покликані гасити і запобігати пожежі в стародавньому Римі^[2].

Було створено 7 когорт (з розрахунку 14 районів Рима), по 500 чоловік (пізніше по 1 000^[3][4]) у кожній. В основному вігіли набиралися з відпущеників, що визначало становище вігілів в римському війську. І хоча Вігілія були загонами з військовою дисципліною і військовими підрозділами (когорти і центурії, солдатами вони не вважалися. Кожна когорта складалася з 7 центурій, за фахом (категорії) пожежної справи^[5]:

• Siphonarii — ремонтники, що обслуговували та стежили за станом помп;
• Aquarii — водоноси, які організовували подачу води до місця пожежі;
• Emitularii — рятувальники, що розстеляли біля палаючої будівлі товсті матраци, куди стрибали люди з палаючих поверхів;
• Centonarii — завідували величезними сукняними і повстяними полотнищами, які змочували в оцті і накидали на вогонь;
• Uncinarii — діяли довгими жердинами, забезпеченими на кінці гаками;
• Falciarii — діяли довгими жердинами, забезпеченими на кінці серпоподібним знаряддям;
• Ballistarii — каменекидачі, в чиєму розпорядженні були балісти. Останні три категорії давньоримських пожежників — спеціальності, що повинні були розтягувати або знищувати будівлі, на які міг перебратися вогонь. До того ж, при кожній когорті перебували лікарі (не менше чотирьох)^[5].

Крім пожежної охорони, Вігілії виконували поліцейські функції, патрулюючи місто вночі^[5].

Кожна когорта мала казарму (основне місце дислокації) та по два вартових пости (лат. excubitoriae) біля кордону району із суміжним (крім свого району, кожна когорта мала в разі потреби прийти на допомогу когорти сусіднього району)^[5][2].

На чолі всього корпусу Вігілів стояв префект, який призначається на невизначений термін самим імператором з числа ​​ вершників. Вище цієї посади були лише ​​ префекти Єгипту, аннони та Преторія. Штаб-квартира префекта Вігілів перебувала при казармі I-ї когорти, розташованої в південній частині ​​Марсового поля ^[5]. Відповідно до закону, префект Вігілів повинен був пильнувати всю ніч^{[4] [3]}.

Префект Вігілів особисто розслідував причини кожної пожежі. У випадку, якщо спалах викликано недбалістю, префект накладав грошовий штраф чи міг піддати тілесному покаранню (у випадку, якщо винний у помилці був людиною не вільною і не римським громадянином). У разі навмисного підпалу, винний засуджувався до смерті. Суду префекта так само підлягали грабіжники і злодії^[5][2]. Крім судових справ, префект Вігілів мав право оглядати будівлі (кухні), перевіряти стан печей і опалювальних приладів, встановлювати, яка кількість води повинна бути запасена на випадок пожежі в квартирі й в усьому домі^[5].