Токійський національний музей
Токійський національний музей | |
---|---|
35°43′08″ пн. ш. 139°46′33″ сх. д. / 35.71889° пн. ш. 139.77583° сх. д. | |
Тип | національний |
Статус спадщини | Важливі культурні пам'ятки Японії[1] |
Склад | Gallery of Hōryū-ji Treasuresd |
Частина від | Найшище пожалуваний парк Уено[2] |
Країна | Японія |
Розташування | Японія, Токіо |
Адреса | 110-8712 110-8712, Токіо, Тайто, парк Уено 13-9 |
Стиль | Japanese-Western Eclectic Architectured і Imperial Crown Styled |
Архітектор | Джосайя Кондер і Jin Watanabed |
Засновано | 1872 |
Відкрито | 17 квітня 1872[3] |
Оператор | Національні інститути культурної спадщини Японіїd |
Фонд | понад 110 000 експонатів (2009) |
Відвідувачі | 2 684 754 осіб (2019)[4] 605 214 осіб (2021)[5] |
Директор | Masami Zeniyad |
Сайт | tnm.jp |
Токійський національний музей у Вікісховищі |
Токійський національний музей (яп. 東京国立博物館, とうきょうこくりつはくぶつかん, токьо кокуріцу хакубуцукан) — державний музей в Японії. Найбільший і найстаріший музей мистецтв країни. Зберігає та експонує матеріали, присвячені археології, історії, мистецтву, ремеслам Японії та азійських країн. Розташований в парку Уено району Тайто, Токіо. Станом на березень 2009 року нараховував 110 тисяч експонатів. З них 87 мали статус національних скарбів, а 622 — статус цінних культурних надбань Японії.
Токійський національний музей виник на базі конфуціанського храму Юсіма 1872 року. Через десятиліття його перенесли на територію колишнього монастиря Кан'ейдзі в парку Уено. Нова будівля музею була споруджена за проектом британського архітектора Джошуа Кондера. 1908 року Катаяма Токума збудував додатковий Церемоніальний корпус. 1923 року, після Кантоського землетрусу, булівля Кондера згоріла, тому замість неї 1938 року спорудили новий Головний корпус за проектом Іто Тюти.
Музей неодноразово змінював назви. До кінця Другої світової війни він іменувався Токійськийм імперським музеєм[6] та Токійським музеєм Імператорського дому[7]. 1947 року, після набуття чинності нової Конституції Японії, його перейменували на Японський національний музей, а 1950 року — на Токійський національний музей. З 1968 року він підпорядковувався відділу культури Міністерства культури Японії, а з квітня 2001 року став автономною організацією.
Музей займається збором, зберіганням та експонуванням цінних культурних пам'яток Японії та азійських країн. Працівники музею — професійні історки, археологи, мистецтвознавці. Одним із дослідницьких центрів музею є архів, збудований в лютому 1984 року. Музей випускає місячне періодичне видання «Новини Токійського національного музею» та журнал «Museum», організовує публічні лекції, здійснює обмін виставками з іноземними музеями.
Працює щодня, за винятком понеділків та Новорічних свят з 26 грудня по 3 січня.
- Головний корпус (яп. 本館, ほんかん, хонкан)
- Збудований 1938 року. Площа 22416 м². Архітектор Іто Тюта. Цінне культурне надбання Японії. Зберігає і експонує матеріали присвячені японському мистецтву, ремеслам, історії, археології.[8]
- Другий поверх. Зали 1 — 10. Тема: «Розвиток японського мистецтва».
- Зал 1: «Зародження японського мистецтва», «Розквіт буддизму».
- Зал 2: «Зал національних скарбів».
- Зал 3: «Буддистське мистецтво», «Палацове мистецтво», «Дзен і тушеві картини».
- Зал 4: «Чайне мистецтво».
- Кімнати 5-6: «Самурайські обладунки».
- Зал 7: «Настінні і надвірні картини».
- Зал 8: «Меблі», «Каліграфія».
- Зал 9: «Но і кабукі».
- Зал 10: «Укійо-е та одяг».
- Спеціальні зали 1-2: «Нові надходження».
- Перший поверх. Зали 11 — 20. Тема: «Японські ремесла».
- Зал 11: «Буддистська скульптура».
- Зал 12: «Скульптура і ювелірна справа».
- Зал 13: «Порцеляна, лаковані вироби, мечі».
- Зал 14: «Ремесла».
- Зал 15: «Етнологічні матеріали».
- Зал 16: «Історичні матеріали».
- Зал 17: «Реставраційні матеріали».
- Зал 18: «Нове мистецтво».
- Зал 19: «Нові ремесла».
- Зал 20: «Просвіта».
- Спеціальні зали 3-4: «Нові надходження».
- Спеціальний зал 5: «Виставки».
- Підвал. Музейна крамниця, бібліотека.
- Другий поверх. Зали 1 — 10. Тема: «Розвиток японського мистецтва».
-
Посудина, період Дзьомон (3000-2000 р.р. до н.е).
-
Кокін вака-сю, період Хейан, X століття.
-
Бодгісаттва Самантабхадра, період Хейан, XII століття.
-
Чінтамані, XII-XIII століття.
-
Дванадцять Небесних Генералів, період Камакура, XIII століття.
-
Самурайські обладунки, період Едо, XVI століття.
-
Маска Но, період Едо, XVIII століття.
- Азійський корпус (яп. 東洋館, とうようかん, тойокан)
- Збудований 1968 року. Площа 12531 м². Архітектор Таніґуті Йосіро. Зберігає і експонує матеріали присвячені азійському мистецтву, ремеслам, історії, археології. З 2009 року перебуває на ремонті. Відкриття заплановане на 2012 рік. Експонати перенесені до Церемоніального корпусу.[9]
- Зал 1: Скульптура Китаю, Індії, Кандагару.
- Зал 2: Ювелірна справа Китаю і Південно-східної Азії.
- Зал 3: Мистецтво Єгипту, Західної, Південно-східної і Південної Азії.
- Зал 4: Археологія Китаю.
- Зал 5: Археологія та ремесла Китаю.
- Кімнати 6-7: Мистецтво Китаю.
- Зал 8: Образотворче мистецтво та каліграфія Китаю.
- Зал 9: Мистецтво Кореї та Центральної Азії.
- Корпус скарбів Хорюдзі (яп. 法隆寺宝物館, ほうりゅうじほうもつかん, хорюдзі хомоцукан)
- Збудований 1964 року. Площа 3980 м². Архітектор Таніґуті Йосіро. Зберігає і експонує скарби з буддистського монастиря Хорюдзі[10].
- Зал 1: Буддистські хорогви.
- Зал 2: Буддистські скульптури.
- Зал 3: Театр і музика.
- Зал 4: Теслярство і лакування.
- Зал 5: Ювелірна справа.
- Зал 6: Картини, каліграфія, ткацтво.
- Церемоніальний корпус (яп. 表慶館, ひょうけいかん, хьокейкан)
- Збудований 1908 року. Площа 2049 м². Архітектор Катаяма Токума. Цінне культурне надбання Японії. Зберігає і експонує матеріали присвячені азійському мистецтву, ремеслам, історії, археології.[11]
- Хейсейський корпус (яп. 平成館, へいせいかん, хейсейкан)
- Збудований 1999 року. Площа 17 981 м². Зберігає і експонує матеріали археологічних розкопок в Японії.[12]
- Музей Куроди (黒田記念館, くろだきねんかん, курода кіненкан)
- Збудований 1928 року. Присвячений пам'яті японського художника Куроди Сейкі. Зберігає і експонує картини Куроди та інших митців.[13]
- ↑ https://kunishitei.bunka.go.jp/heritage/detail/102/3699
- ↑ http://www.kensetsu.metro.tokyo.jp/toubuk/ueno/sisetu.html
- ↑ https://www.tnm.jp/modules/r_free_page/index.php?id=144
- ↑ Art's most popular: Exhibition and museum visitor figures 2019 // The Art Newspaper — 2020. — Vol. XXIX, Iss. 322. — ISSN 0960-6556
- ↑ Art's most popular: Exhibition and museum visitor figures 2021 // The Art Newspaper — 2022. — ISSN 0960-6556
- ↑ яп. 帝国博物館.
- ↑ яп. 帝室博物館.
- ↑ Головний корпус // Токійський національний музей [Архівовано 29 травень 2010 у Wayback Machine.].
- ↑ Азійський корпус // Токійський національний музей [Архівовано 6 січень 2010 у Wayback Machine.].
- ↑ Корпус скарбів Хорюдзі // Токійський національний музей [Архівовано 18 квітень 2010 у Wayback Machine.].
- ↑ Церемоніальний корпус // Токійський національний музей [Архівовано 6 січень 2010 у Wayback Machine.].
- ↑ Хейсейський корпус // Токійський національний музей [Архівовано 19 квітень 2010 у Wayback Machine.].
- ↑ Музей Куроди // Токійський національний музей [Архівовано 29 травень 2010 у Wayback Machine.].
Токійський національний музей // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.)(англ.) Токійський національний музей