Тайвань (острів): відмінності між версіями

|1 = місцева назва <span ...

Тайвань
Помилка Lua: expandTemplate: template "lang-nan-hant" does not exist.
Карта
Географія
23°46′00″ пн. ш. 121°00′00″ сх. д. / 23.766666666667° пн. ш. 121° сх. д. / 23.766666666667; 121
Континент	Азія
Місцерозташування	Південна Азія
Акваторія	Східнокитайське море, Південнокитайське море, Філіппінське море, Тайванська протока
Площа	35882,6258 км² (38-ме місце)
Довжина	394 км
Ширина	144 км
Берегова лінія	1239,5756 км
Найвища точка	3952 м (27-ме місце)
Країна
Республіка Китай/ Китай
Адм. одиниця	Тайвань
Населення	23269633 (2016)
Тайвань Тайвань (Республіка Китай)
Тайвань у Вікісховищі

Тайвань (кит. 臺灣 або 台灣; тайванська Tâi-oân) — острів у Східній Азії. Керується урядом Республіки Китай, яка також володіє Охрідськими островами, Зеленими островами у Тихому океані, а також Пескадорськими, Кінменськими і островами Мацу. Окрім Республіки Китай, на володіння островом претендує комуністичний уряд Китайської Народної Республіки. Найбільше місто — Сіньбей^[1].

Сам острів, також знаний як Формоза (від порт. Ilha Formosa — «гарний острів»), розташований у південній частині Східної Азії, на північ і на захід від континентального Китаю. На сході і південному сході Тайвань межує з водами Японії і островами Рюкю. На південь від нього розташовані Філіппіни. Тайвань омивається Тихим океаном на сході, Південно-Китайським морем і Лусонською протокою на півдні, Тайванською протокою на заході і Східно-Китайським морем на сході. Площа острова становить 35.801 км², довжина — 394 км, ширина — 144 км^[2]. На Тайвані переважають скелясті уступчасті гори вкриті тропічними і субтропічними лісами.

Острів витягнутий з півночі на південь на 394 км, ширина близько 140 км, площа 35 834 км2.

Східні береги часто обривисті, західні пологі. Протяжність берегової лінії — 1566 км.

Уздовж всього острова тягнуться вкриті лісами Тайванські гори (найвища точка — гора Юйшань, 3952 м); на півночі — група вимерлих вулканів, на заході — прибережна рівнина (тут проживає 90 % населення острова).

Клімат на півночі субтропічний, на півдні — тропічний мусонний. Сума опадів на рівнинній частині — 1500-2500 мм, в горах понад 5000 мм. В серпні і вересні часті тайфуни.

На Тайвані з червня по серпень триває сезон дощів. Для північної частини острова характерна висока хмарність протягом усього року. На півдні 90 % річних опадів випадає в сезон дощів.

Річки острова — гірські і багатоводні. Використовуються для зрошення і гідроенергетики.

Вологі тропічні ліси з великою видовою різноманітністю (понад 3000 видів, з яких понад 1500 ендемічні —  Chamaecyparis formosensis, ялиця Кавакамі Abies kawakamii, Cinnamonum camphora).

На нижніх частинах схилів — вологі вічнозелені ліси з панданусів, пальм, бамбуку, ліан; вище — широколистяні листопадні і змішані ліси з камфори, кипарисів, ялини, ялиці, деревовидних папоротей, та ін.

На висоті 3300 м ліси заміщаються поясами кущів рододендрону і високогірними луками. Прибережні рівнини зайняті полями рису, батату, плантаціями цукрового очерету, ананасів та ін. Уздовж узбережжя — місцями мангрові ліси.

У минулому В гірських лісах зустрічалося багато ендемічних видів — лазурова сорока, тайванський чорний ведмідь, плямистий олень, прісноводний лосось і багато інших.

Природні ресурси: невеликі родовища золота, міді, кам'яного вугілля, природного газу, вапняку, мармуру та азбесту.

Понад половину території острова займають ліси і чагарники, переважно в гірських районах, 24 % — орні землі (в основному на рівнині), 15 % території використовується для інших потреб. 5 % території займають пасовища, 1 % — багаторічні культури.

До найбільш серйозних екологічних проблем відносяться забруднення повітря, забруднення води промисловими водами і каналізацією, зараження джерел питної води, незаконне вивезення тварин, занесених до Червоної книги, а також забруднення радіоактивними відходами. Загрозу здоров'ю населення і місцевих лісах становлять кислотні дощі. На думку місцевих вчених, понад половина кислотних опадів потрапляє на острів з материкової частини Китаю під час періоду мусонів.

Населення острова часто потерпає від землетрусів і тайфунів. 21 вересня 1999 в центрі острова стався землетрус, в результаті якого загинуло більше 2 тисяч осіб. До людських жертв і значних руйнувань призводять і селеві потоки і зсуви, що виникають в результаті проливних дощів.

На острові налічується 17 заказників, 20 біосферних заповідників, 8 національних парків:

1. Янміншань
2. Юйшань
3. Тароко
4. Кендін
5. Сюеба
6. Шейпа
7. Цзіньмень
8. Тайдун

34 лісових резерватів (загальна площа 452 тис. га). Створено 13 особливих ландшафтних зон: Північного узбережжя, Північно-Східного узбережжя, Східного узбережжя, затоки Дапен, Маулін, Сіраю, гори Алішань, Жіюетань (Озеро Сонця і Місяця), Південного узбережжя, Острови Пенху, Східна рифтова долина Хуадун, гори Саншань, Островів Мацзу.

• Тайвань // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)(рос.)
• Почему Тайвань это Тайвань?
• Формоза, остров // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (рос.)

• Тайванський похід
• Тайванське генерал-губернаторство
• Республіка Китай

• Економіка Тайваню
• Список ссавців Тайваню
• Тайванська опера

Це незавершена стаття з географії Тайваню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.