Жовтяниця (медицина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жовтяниця
Пожовтіння склер і шкіри при гепатиті А
Пожовтіння склер і шкіри при гепатиті А
Пожовтіння склер і шкіри при гепатиті А
Спеціальністьвнутрішні захворювання
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11ME10.1
МКХ-10R17
DiseasesDB7038
MedlinePlus003243
MeSHD007565
SNOMED CT18165001
CMNS: Jaundice у Вікісховищі

Жовтяни́ця[1][2] (англ. jaundice, лат. icterus, розм. — жовтуха) — поняття, що має два значення:

1. Жовте забарвлення склер, слизових оболонок, шкіри, яке виникає внаслідок збільшення рівня білірубіну в крові. Воно найбільш характерне для ураження печінки і жовчних шляхів, а також для захворювань, які перебігають із масивним гемолізом.

2. Весь комплекс уражень органів і систем, які відбуваються при жовтяниці, у широкому сенсі слова називають синдромом жовтяниці.

Жовтяниця зумовлена надлишковим вмістом білірубіну (який складається з прямої та непрямої фракції) у сироватці крові. Звідти він дифундує насамперед в склери і слизові оболонки, а потім у шкіру, тканини, які забарвлюються, таким чином, у жовтий колір.

Класифікація жовтяниць

[ред. | ред. код]

Жовтяниці поділяють за рівнем виникнення патологічного процесу.

Сироватка крові хворого, у якого є жовтяниця.

Розрізняють такі види жовтяниці згідно з механізмом і місця виникнення:

  • надпечінкова (найчастіше вона має гемолітичний характер — у крові зростає рівень непрямого білірубіну)
  • печінкова (паренхіматозна — в крові зростає рівень обох фракцій білірубіну, однак рівень прямої фракції значно перевищує рівень непрямої)
  • холестатична (підпечінкова, обтураційна, застаріле — механічна; підвищується, зазвичай, рівень прямої фракції білірубіну)

Розрізняють:

Види набутої жовтяниці

[ред. | ред. код]

Надпечінкова жовтяниця

[ред. | ред. код]

Найчастіше вона є гемолітичною — не пов'язана із ураженням печінки та виникає при значному гемолізі внаслідок посиленого руйнування еритроцитів та підвищеного утворення білірубіну. Діагностичне значення має визначення рівня у крові непрямого білірубіну, кількості еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, ретикулоцитів тощо. Забарвлення шкіри має лимонно-жовтий відтінок. Через наявність анемії хворі скаржаться на сильну слабкість, запаморочення, шум у вухах, швидке серцебиття тощо.

Печінкова

[ред. | ред. код]

Розвивається при пошкодженні печінкових клітин, що спричиняється вірусами гепатитів, деякими іншими інфекційними збудниками, різноманітними токсичними факторами тощо. Розвивається гепатит, а надалі, при продовженні дії пошкоджуючих факторів, можливий й цироз печінки. При цьому порушення виділення білірубіну у жовчні шляхи супроводжується викидом його у кровоносні капіляри, що призводить до підвищення його вмісту у сироватці крові. Жовтяниця нерідко яскрава, часто на початку її знебарвлюється кал (не потрапляють жовчні пігменти до тих відділів кишок, де формується кал) і темніє, піниться сеча (через пряме потрапляння туди прямого білірубіну).

Холестатична

[ред. | ред. код]

Ця жовтяниця розвивається при порушенні відтоку жовчі по жовчовивідних шляхах. Жовчний протік може бути закритий каменем, а також стиснутий пухлиною голівки підшлункової залози. Печінкова обтурація дрібних жовчних шляхів може бути при холангіті, первинному біліарному цирозі печінки. У всіх випадках жовтяниця буває вираженою, супроводжується свербежем, брадикардією, що пов'язано з підвищенням вмісту жовчних кислот у крові. У сироватці крові значно підвищений вміст прямої фракції білірубіну, а також холестерину. Кал безбарвний. Сеча темна. Своєчасне встановлення генезу холестатичної жовтяниці та місця можливої перешкоди відтоку жовчі має велике значення для подальшого оперативного втручання.

Диференціальна діагностика жовтяниць[3][4]
Середовище Показник Здорова
людина
Надпечінкова
(найчастіше — має гемолітичну причину)
жовтяниця
Печінкова
(паренхіматозна)
жовтяниця
Холестатична
(застаріле — механічна)
жовтяниця
Сироватка
крові
Непрямий
(некон'югований) білірубін
0,2-0,7 мг/дл підвищення підвищення норма
Прямий
(кон'югований) білірубін
0,1-0,4 мг/дл норма підвищення підвищення
Сеча Уробіліноген 0,4 мг/добу підвищений знижений відсутній
Білірубін відсутній відсутній наявний наявний
Кал Уробіліноген 40-280 мг/добу підвищений знижений майже відсутній

Лікування

[ред. | ред. код]

Залежить від виду жовтяниці та пов'язане з її генезом.

Невідкладна допомога

[ред. | ред. код]

Насамперед необхідна хворим з токсичним ураженням печінки. Вона полягає в негайному припиненні надходження токсичної речовини в організм, швидкому знешкодженні та видаленні його (антидоти, внутрішньовенна дезінтоксикаційна терапія, екстракорпоральна детоксикація). Хворим з обтураційною хірургічною жовтяницею при вираженому болю вводять підшкірно розчин атропіну сульфату і розчин папаверину. Від введення препаратів групи морфіну краще утриматися, щоб не підсилити спазм сфінктера Одді. При появі жовтяниці пацієнт повинен бути однозначно госпіталізований.

Консервативне лікування

[ред. | ред. код]

Жовтяниця завжди є показником для госпіталізації в стаціонар. Лікування хворого на жовтяницю внаслідок вірусних гепатитів або інших інфекційних захворювань, що перебігають з жовтяницею, повинне здійснюватися в інфекційному відділенні. Лікування хворих з токсичними гепатитами здійснюють в терапевтичних або токсикологічних стаціонарах. Хворого на обтураційну жовтяницю часто направляють в хірургічний стаціонар для обстеження і розв'язання питання про оперативне лікування. Хворих на гемолітичну жовтяницю зі спленомегалією направляють на лікування у терапевтичний стаціонар (гематологічний).

При хронічних захворюваннях печінки стабільна жовтяниця прогностично несприятлива, оскільки є ознакою функціональної недостатності печінки. Усім хворим на хронічні захворювання печінки зі стійкою паренхіматозною або холестатичною жовтяницею рекомендовано планову госпіталізацію в терапевтичне відділення.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Жовтяниця1 // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. Жовтяница // Ганна Дидик-Меуш. Українська медицина. Історія назв. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2008. — С. 169—172. ISBN 978-966-02-5048-2.
  3. «Biochemistry» by Pankaja Naik [Архівовано 25 лютого 2016 у Wayback Machine.] 2016, ISBN 978-93-5152-989-7 (С.319-320,399,498)
  4. (рос.)Журнал «Медицина невідкладних станів» 5(52) 2013: Дифференциальная диагностика желтух [Архівовано 1 березня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Москаленко В. Ф., Сахарчук І. І., Дудка П. Ф., Тарченко І. П., Бодарецька О. І., Ільницький Р. І., Бондаренко Ю. М. Пропедевтика внутрішніх хвороб / Книга плюс. — 2007. — 632 с. ISBN 978-966-7619-94-7. [сторінка?]
  • Джон Мерта Справочник врача общей практики. (пер. з англійської John Murtagh General Practice. McGraw-Hill Book Company, Sydney, 1998) «Практика» М., McGraw-Hill Libri Italis srl. — 1230 стор., 540 іл.(англ.) ISBN 0-07452807-6,(рос.) ISBN 5-88001-030-9 [сторінка?]