Гу́-би-чі

Іменник, неістота, I відміна (тип відмінювання мн. <4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Губич-; закінчення: -і.

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

геогр.

1. назва населених пунктів в Старосамбірському та Ріпкинському районах Україні. ^{[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.
2. до 1933 року село в Дрогобицькому повіті біля Борислава. Тепер — район в Бориславі. 20 травня 1930 року році Губичі, а також села Тустановичі, Баня Котівська і Мражниця були приєднані до міста Борислав. ^{[≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]} ◆ Колишнє село Губичі знаходиться в північній частині Борислава вздовж річки Тисмениця, межує з селами Попелі, Дережичі та Модричі.

Від ??

• Словник УЛІФ: Губичі

У Вікіпедії є стаття

Губичі