| dbo:abstract
|
- La Crise de Zagreb (en croate Zagrebačka kriza) est le nom donné aux événements qui suivirent les élections de l’assemblée de la ville de Zagreb (Croatie), le 29 octobre 1995. (fr)
- The Zagreb crisis (Croatian: Zagrebačka kriza) is the political crisis that followed the elections for the City of Zagreb local assembly held in October 1995. During the crisis the winning parties were unable to appoint their candidate for the Mayor of Zagreb because President of Croatia Franjo Tuđman refused to provide the formal confirmation of their decision. A centre-left coalition of winning parties continued to hold majority in the local assembly during the crisis and continued to suggest other candidates, but they were all eventually turned down by the President as Croatian law at the time required a formal Presidential confirmation of the appointment. Meanwhile, the city was run by the government-appointed acting mayor, which meant that the city de facto had two parallel administrations. The situation led to several huge protests and was not resolved until the next local elections in April 1997 after which two opposition members of the assembly switched to Tuđman's Croatian Democratic Union (HDZ) party. This meant that HDZ finally succeeded in gaining the majority in the 50-seat assembly, which enabled the party to appoint their mayor, who was afterwards approved by Tuđman. (en)
- Загребська криза (хорв. Zagrebačka kriza) — політична криза внаслідок виборів до Загребської міської скупщини 1995 року. Скупщина зібралася 29 жовтня 1995, але партіям-переможницям СДП і ХСЛП не вдалося призначити мером Загреба свого висуванця через протидію президента Франьо Туджмана і ХДС. Партії, які перемогли на цих виборах, склали більшість у місцевій владі та висунули кілька своїх кандидатів, але, за хорватським законодавством, кандидатуру міського голови мав затвердити Президент Хорватії, а Франьо Туджман відмовився це робити, в результаті чого місто не отримало свого демократично обраного керівника, а Загреб і Загребську жупанію очолив призначений урядом уповноважений . Ситуація обернулася масштабними демонстраціями протесту і не владналася до наступних виборів 1997 р., коли ХДС Туджмана зуміла перетягти до своїх лав двох членів опозиції, тим самим здобувши більшість у міській скупщині (26 із 50 місць) та обравши на посаду мера Марину Матулович-Дропулич, яка вступила на цю посаду вдруге (уперше в 1996 р. як призначена урядом Хорватії на пропозицію президента держави). Усю цю кризу найгірше пережив сам президент Хорватії Франьо Туджман, який через невизнання результатів виборів втратив у міжнародному масштабі статус демократичного президента та набув рис автократа. (uk)
|