| dbo:abstract
|
- التسمم المائي (بالإنجليزية: Water intoxication) المعروف أيضًا باسم تسمم الماء، أو فرط السوائل، أو الإفراط في الماء، هو اضطراب قاتل محتمل في وظائف المخ ينتج عندما يتم دفع التوازن الطبيعي للكهارل في الجسم إلى خارج الحدود الآمنة بسبب الإفراط في تناول الماء. في ظل الظروف العادية، يعد استهلاك الكثير من الماء عن طريق الخطأ أمرا نادرا بشكل استثنائي. نتجت جميع الوفيات تقريبا المتعلقة بتسمم المياه لدى الأفراد العاديين إما عن مسابقات شرب الماء، حيث يحاول الأفراد استهلاك كميات كبيرة من الماء، أو عن نوبات طويلة من التمارين الرياضية التي تم خلالها استهلاك كميات زائدة من السوائل. بالإضافة إلى ذلك، يمكن أن يسبب علاج المياه، وهي طريقة للتعذيب تجبر فيها الضحية على استهلاك كميات مفرطة من الماء، تسمم المياه. يمكن اعتبار الماء، مثل أي مادة أخرى، سُما عند الإفراط في الاستهلاك في فترة زمنية قصيرة. يحدث تسمم المياه في الغالب عندما يتم استهلاك المياه بكمية عالية دون تناول الكهارل الكافي. قد يكون الإفراط في ماء الجسم أيضا نتيجة لحالة طبية أو علاج غير لائق؛ راجع «نقص صوديوم الدم» للحصول على بعض الأمثلة. يعتبر الماء أحد المركبات الكيميائية الأقل سمية، مع جرعة مميتة وسطية يزيد عن 150 مل / كجم في الفئران. (ar)
- La hiperhidratació és una condició mèdica també coneguda com a intoxicació aquàtica en què el consum d'aigua per part d'un individu és excessiva. Una persona amb dos ronyons sans pot depurar un màxim d'un litre i mig per hora. Les conseqüències més importants d'aquest sobreconsum són la hiponatrèmia (reducció de sodi dins el plasma degut a la dissolució) i una supressió de la producció de l'hormona antidiürètica. La hiponatrèmia extrema (amb nivells de sodi al plasma inferiors a 100 mmol/L) condueix generalment a edemes cerebrals, espasmes, coma i mort. Tot i que la hiperhidratació condueix inevitablement a la hiponatrèmia, les dues condicions són de fet diferents; la hiponatrèmia pot succeir en absència d'un consum elevat d'aigua, per exemple sota condicions tal com la diarrea, quan el cos elimina sodi en excés). Algunes víctimes famoses d'hiperhidratació inclouen na i n' (ambdues moriren), la competidora de la Marató de Boston (també morí) i l'atleta (se salvà). En un cas molt mediatitzat de bullying en fraternitats universitàries, l'alumne de la va ser presumptament forçat per quatre membres de la Chi Tau House a beure quantitats excessives d'aigua, mentre feia cal·listènia en un soterrani fred, com a part d'uns ritus d'iniciació. Va perdre el coneixement i va morir d'una a causa d'hiperhidratació. (ca)
- Hyperhydratation (auch Hyperhydration) oder Überwässerung bezeichnet einen Volumenüberschuss der extrazellulären Flüssigkeit, zu der auch das Blutplasma zählt. Ursache ist eine Störung des Volumenhaushalts (Überschuss von Natrium und Wasser) oder der Osmoregulation (isolierter Wasserüberschuss). Sie tritt als krankhafter Zustand bei Herzinsuffizienz, Nierenerkrankungen, hormonellen Störungen oder übermäßiger Zufuhr (durch Trinken oder Infusionen) auf. Bei bestimmten Chemotherapien wird sie aber auch durch Infusionen therapeutisch herbeigeführt, um einer Nierenschädigung durch die Therapie vorzubeugen. Schwere Formen der Überwässerung können durch Dialyseverfahren wie Hämofiltration (kontinuierliche veno-venöse Hämofiltration (CVVH) bzw. kontinuierliche arteriovenöse Hämofiltration (CAVH)) oder kontinuierliche veno-venöse Hämodialyse (CVVHD) behandelt werden. (de)
- Oni konas per la termino hiperhidratiĝo aŭ toksiĝo pro akvo la sindromon kaj medicinan staton okazigita kiam estas hipertrogio de akvo en la korpo. Ĝi aperas kiam oni konsumas pli da akvo ol ti kion oni povas eligi. En normalaj kondiĉoj, sana persono ĉe kiu la hipofizo, la renoj kaj la koro funkcias senprobleme povas trinki ĝis 7 litrojn da akvo tage, po 1.5 litrojn (maksimume) por horo. La hiperhidratiĝo estas konata ankaŭ kiel akvotoksiĝo. Tio okazis foje ĉe defioj, vetkonkurencoj ktp. (eo)
- L'intoxication à l'eau, également connue sous le nom d'hyperhydratation ou empoisonnement à l'eau, est un trouble des fonctions cérébrales potentiellement mortel, qui est la conséquence d'un déséquilibre des électrolytes provoqué par une surconsommation d'eau. L'intoxication à l'eau ne doit pas être confondue avec la déshydratation, qui en est l'exact opposé même si elles peuvent présenter des symptômes similaires et apparaître dans des circonstances semblables. (fr)
- Se conoce como hiperhidratación o intoxicación por agua al síndrome y cuadro clínico que ocurre cuando hay un hiperexceso de agua en el cuerpo. Sucede cuando se consume más agua de la que se puede eliminar. En condiciones normales, una persona sana en la que la hipófisis, los riñones y el corazón funcionan sin problemas puede beber hasta 4,5 litros de agua al día, a razón de 1 litros (máximo) por hora. La hiperhidratación también se conoce como intoxicación por agua. Si se superan esos valores, se produce una excesiva dilución del sodio en la sangre (hiponatremia) y se disminuye la producción de la hormona antidiurética. En casos extremos, con niveles de sodio inferiores a 100 mmol/L, se pueden producir edemas cerebrales irreversibles, comas, o incluso morir por sobrepresión del cerebro al bulbo raquídeo, ya que el cerebro y sus anexos son los que más se ven afectados. En ocasiones, la hiperhidratación está relacionada con el uso de drogas, en particular con el éxtasis. También se puede dar en casos de resustitución hídrica en shock séptico, con mayor vulnerabilidad presente en neonatos y prematuros. (es)
- Keracunan air, hiperhidrasi, overhidrasi, atau toksemia air adalah gangguan fatal terhadap fungsi otak yang disebabkan oleh asupan air yang terlampau tinggi. Seperti semua substansi kimia yang ada di alam semesta, air dapat menjadi sebuah racun jika dosisnya terlalu tinggi. Efek ini sendiri muncul karena kadar elektrolit di dalam tubuh menjadi berada di bawah kadar normal. Sangat jarang manusia bisa minum terlalu banyak air. Hampir semua kematian yang dipicu oleh keracunan air diakibatkan oleh lomba minum air atau akibat olahraga berlebihan yang membuat seseorang minum terlalu banyak air. Air sendiri dianggap sebagai senyawa yang paling rendah kadar racunnya, dengan median dosis letal (LD50) di atas 90 ml/kg untuk tikus. (in)
- Water intoxication, also known as water poisoning, hyperhydration, overhydration, or water toxemia, is a potentially fatal disturbance in brain functions that results when the normal balance of electrolytes in the body is pushed outside safe limits by excessive water intake. Under normal circumstances, accidentally consuming too much water is exceptionally rare. Nearly all deaths related to water intoxication in normal individuals have resulted either from water-drinking contests, in which individuals attempt to consume large amounts of water, or from long bouts of exercise during which excessive amounts of fluid were consumed. In addition, water cure, a method of torture in which the victim is forced to consume excessive amounts of water, can cause water intoxication. Water, just like any other substance, can be considered a poison when over-consumed in a brief period of time. Water intoxication mostly occurs when water is being consumed in a high quantity without adequate electrolyte intake. Excess of body water may also be a result of a medical condition or improper treatment; see "hyponatremia" for some examples. Water is considered one of the least toxic chemical compounds, with an LD50 exceeding 90 ml/kg in rats; drinking 6 liters in three hours has caused the death of a human. (en)
- 과잉한 수액을 행한 경우등에 물이 과잉으로 체내로 정체해서 희석에 의해서 체액의 삼투압이 저하하는 상태이다. 나트륨 결핍은 나타나지 않으나 저나트륨혈증을 나타낸다. 신장이 정상으로 하수체, 부신이 정상이면 물과잉은 나타나지 않지만 어떠한 이유로, 사구체 여과량의 감소, 신혈행의 변화, 글루코코르티코이드의 결핍, 신세뇨관기능 장애가 나타난다. 급성증상에서는 안면조홍, 발한, 흥분, 경련, 혼수가 나타나며, 폐수종이나 심부전의 위험이 있다. 만성증상은 탈진, 오심, 구토, 설사, 경련, 혼수가 서서히 일어난다. 헤모글로빈, 헤마 토크리트, 총단백, 나트륨, 칼륨치가 감소한다. 치료는 물섭취의 금지와 고장(高張) 식염수수액이 있으나 급성의 경우에는 부신피질 스테로이드도 이용된다. (ko)
- 水中毒（みずちゅうどく、英語: water intoxication / water poisoning）とは、過剰の水分摂取によって生じる中毒症状であり、具体的には低ナトリウム血症や痙攣を生じ、重症では死亡に至る。人間の腎臓が持つ最大の利尿速度は、毎分16mLであるため、これを超える速度で水分を摂取すると、体内の水分過剰で細胞が膨化し、希釈性低ナトリウム血症を引き起こす水中毒に陥る。 (ja)
- Przewodnienie – nadmiar wody w organizmie. Na podstawie molalności płynów ustrojowych oraz stężenia sodu można rozróżnić:
* przewodnienie izotoniczne
* przewodnienie hipotoniczne
* przewodnienie hipertoniczne. (pl)
- L'intossicazione acuta da acqua, chiamata anche avvelenamento da acqua, è una condizione clinica caratterizzata da iperidratazione con grave iponatriemia, conseguente a una massiccia assunzione di acqua per via orale o parenterale o a una sua ridotta escrezione. Si distingue dall'intossicazione cronica che ha un'eziologia particolare e può derivare da sindrome da inappropriata secrezione di ADH (SIADH), dall'abuso di , da carenza di glucocorticoidi, da nefropatie croniche, da mixedema o da grave deplezione di potassio. (it)
- Waterintoxicatie of watervergiftiging is een vorm van hyponatriëmie die ontstaat wanneer te veel water en te weinig elektrolyten worden ingenomen. Als gevolg van waterinname vermindert de concentratie aan zouten (en andere stoffen) in het bloed. Door osmose stijgt de druk in de lichaamscellen, wat in het hoofd leidt tot een verhoogde druk in de schedel. Die beïnvloedt de werking van de hersenen en leidt tot eerste symptomen zoals misselijkheid, hoofdpijn, duizeligheid en desoriëntatie. Extreme zwelling van de hersenen leidt tot verstoring van de doorbloeding en druk op het cerebellum, epileptische aanvallen, coma en dood. Ook in de rest van het lichaam kunnen diverse orgaanproblemen ontstaan. Bij zuigelingen met diarree bestaat het gevaar voor een waterintoxicatie wanneer zij worden behandeld met wateroplossingen waarin te weinig elektrolyten zitten. Ook komt waterintoxicatie wel voor bij mensen die de neiging hebben abnormaal grote hoeveelheden water te drinken, zoals sommige anorexia-nervosapatiënten. (nl)
- Vattenförgiftning är en förgiftning som beror på ett alltför stort intag av vatten. Vattenförgiftning kan uppkomma till följd av polydipsi (onormalt stor törst) till exempel vid diabetes eller sportutövning. Vattenförgiftning kan också ses hos en del schizofrena patienter, samt hos människor med mentala funktionshinder. Vattenförgiftning med hyponatremi kan ses vid överdos av syntetiskt oxytocin. Ref:Peter HochmanSom en direkt följd av den ökade vattenmängden drabbas personen av rubbning i elektrolytbalansen, vilket kan ge hyponatremi. Förgiftningen beror på att njurarna inte förmår omvandla mer än 16 milliliter urin av vattnet i minuten, varmed cellerna, vid stort intag av vatten, tar upp vattnet och ödem bildas i inre organ, bland annat i hjärnan. De första symtomen på vattenförgiftning är desorientering, huvudvärk och yrsel, till följd av att blodflödet minskat, samt illamående och sluddrigt tal. Värre förgiftning kan leda till förvirring, kramper, koma och i värsta fall döden. LD50-dosen för vatten ligger omkring 6 liter. Vattenförgiftning uppkommer antingen för att en person dricker för mycket till följd av törst (polydipsi). Detta kan vara relaterat till sportutövning, livsstil, eller vara psykogent (vid till exempel schizofreni och anorexia nervosa). När någon dricker för mycket öl kallas tillståndet . Eller så är vattenförgiftning ett symtom på en inre obalans (hyponatremi, diabetes insipidus eller störningar i vasopressinbalansen), eller en biverkning av viss medicin. Hyponatremi kan både orsaka vattenförgiftning och bli konsekvensen. Det är ett tillstånd när kroppens natriumbalans är för låg. Ett annat tillstånd som kan uppkomma är hypoxemi (för låga värden syre i blodet). Vattenförgiftningen kan också påverka andra elektrolytnivåer (kalium, kalcium, fosfat och magnesium). (sv)
- 水中毒（Water intoxication）是一個因為人體於短時間內攝取過量水分而產生稀釋性低血鈉症的中毒徵狀。 人體腎臟的持續最大利尿速度是每分鐘16毫升，一旦攝取了超過這個速度的水分，過剩的水分會使細胞膨胀，從而引起稀釋性低鈉血症。當飲用過量水分時，血液內的電解質因為被水分排出體外而降至低於安全水分的濃度，影響到腦部的運作，可能會致命，雖然致死的機會非常低。 (zh)
- Гипергидратация (англ. hyperhydration; гипер- + гидратация; син. гипергидрия, водное отравление) — избыточное содержание воды в организме или отдельных его частях.Является формой нарушения водно-солевого обмена. Клинически у больных появляются отёки на лице, ногах, развивается асцит, отёк легких и мозга. Вода в организме человека содержится как в клетке, так и во внеклеточном секторе (внутрисосудистая, интерстициальная и трансцеллюлярная его часть), на долю которого приходится 30 % её общего количества. При почечной недостаточности гипергидратация связана прежде всего с нарушением состава и объёма внеклеточного сектора жидкости. В свою очередь, это влияет и на внутриклеточный сектор, изменяя тканевой метаболизм в сторону катаболических процессов с распадом белков, жиров и углеводов. Освобождающиеся при этом биологически активные вещества, ранее находившиеся в связанном состоянии внутри клетки, поступают во внеклеточный сектор, вызывая серьёзные гуморальные сдвиги. В случае, если больной выпивает более трёх литров воды в течение часа, происходит резкое развитие уремической интоксикации, больные нередко гибнут в таких ситуациях от гипокалиемии, отёка легких и отёка мозга. Гипергидратация наряду с патогенетическим лечением вызвавшего её заболевания требует соответствующей дегидратационной терапии. Отравление водой сопровождается такими симптомами, как: падение температуры тела, начинается слюноотделение, тошнота, рвота, нарушение координации движений, появляются судороги, мышечная слабость, головная боль. (Также можно заметить по симптомам, схожим с обычным отравлением.) (ru)
- Гіпергідратація (англ. hyperhydration; гіпер- + гідратація; син. гіпергідрія, водне отруєння) — надмірний вміст води в організмі або окремих його частинах. Є формою порушення водно-сольового обміну. Примусова гіпергідратація (англ. coaching to water intake) — надмірне свідоме вживання рідини (з метою забезпечення здорового образу життя). Застосовується у практично здорових людей та досліджується у людей із можливою патологічно дегідратацією. Проблема примусової гіпергідратації (ПГГ) розглядається сьогодні як один з елементів здорового образу життя. Примусова гідратація популярізована формулою кількості води щодо вживання людиною: маса тіла х 30 х 1,5. Наприклад, при масі тіла 60 кг: 60х30х1,5=2700 мл. Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) рекомендує щоденне споживання води 1,6 літра для жінок або 2,0 літра для чоловіків та 2000 мл (вода та рідина) для жінок і 2500 мл (вода та рідина) для чоловіків, які живуть в помірному кліматі і мають нормальній фізичній активності. Примусова гіпергідратація не має остаточних даних щодо терміну її дотримання, ефективності у збільшенні тривалості або підвищення якості життя. Безумовно гідратація корисна при дефіциті рідини, що, наприклад, нерідко важливо для літніх людей і спортсменів. Надмірна гідратація ефективна при рецидивуючих циститах в пременопаузі, але у жінок, які випивають невелику кількість рідини Збільшення вживання води на 2 л (в дійсності на 1.3 л) зменшує ризик кристалізації в сечі. Добре відома рекомендація про профілактичну надмірну гідратацію для людей із сечокам'яною хворобою, для її профілактики рекомендується гіпергідратація з метою отримання не менше 2 л сечі. Ключовим є не збільшення вживання рідини (води) на певний об'єм, а отримання заданої кількості сечі. Імовірно, коректні рекомендації полягають у вживанні здоровими тієї кількості рідини, що забезпечує фізіологічний діурез (1.2-1.8л). При цьому професійний підхід наголошує на нормоосмолярністі сечі. Якщо, наприклад, сеча гіперосмолярна, її кількість є недостатньою. Примусова гіпергідратація визначає можливість надмірного вмісту рідини в організмі за такою класифікацією 1. За вмістом в тканинах (внутрішньоклітина, позаклітинна, змішана) 2. За осмолярністю (гіпер, гіпо-, нормоосмолярна) 3. За походженням (аліментарна, пов'язана з порушенням функції органів, наприклад, при серцевій або нирковій недостатності). Примусова гіпергідратація має певні фізіологічні обмеження та залежить від функціонального стану серця і нирок. Акцент в основному іде на нирки, як головний орган регуляції об'єму рідини в організмі. Міжнародна асоціація нефрологів (ISN) започаткувала разом з Danone ініціативу з гідратації — ISN Hydration For Kidney Health Research. Протягом 10 років наука про гідратацію активно використовується для формулювання рекомендацій питного режиму. Hydration for health представив декілька публікацій з теми примусової гіпергідратації. Khan et al. вперше показали, що збільшення споживання води до 2,5 л / добу протягом чотирьох днів значно покращує когнітивну гнучкість в порівнянні з низьким споживанням води (0,5 л / добу) у дітей. EFSA рекомендує жінкам, що годують, збільшити кількість води приблизно на 700 мл / день, що означає адекватне споживання 2700 мл / день (з їжі та пиття) або приблизно 2200 мл / день з рідини. Калькулятор розрахунку гідратації від Hydration for health представлений тут: https://www.hydrationforhealth.com/en/hydration-tools/hydration-calculator/. Майже вся інформація цієї організації спрямована на примусову гіпергідратацію. Але важливим є розуміння споживання води і споживання рідини (вода + рідина), де великі об'єми вживання відносяться саме до води і харчової рідини. Залежність ПГГ найбільше вивчена у людей із хронічною хворобою нирок (ХХН). На сьогодні відомо три рандомізованих клінічних дослідження щодо надмірної примусової гідратації у пацієнтів з ХХН: The CKD WIT- «Chronic Kidney Disease Water Intake Trial», The ECIWIC — «Early Coaching to Increase Water Intake in CKD» та HYD45 — «Hydration in CKD 4-5 stages», які охоплюють всі 5 стадій ХХН. Проспективне багатоцентрове рандомізоване в 4 паралельних групах дослідження «Early Coaching to Increase Water Intake in CKD (ECIWIC)» було проведено у людей із ХХН 1-2, які отримували/ не отримували примусову гідратацію без обмеження вживання натрію хлориду протягом 12 місяців. Гідратація передбачала досягнення діурезу 1.7-2 л. Первинною контрольною точкою була зміна розрахункової швидкості клубочкової фільтрації — рШКФ, вторинними: співвідношення альбумін/креатинін сечі (САК) і якість життя по опитувальнику (1-10, 10 –найвищий бал якості життя). В групах примусової гідратації не було отримано статистично достовірних змін в рШКФ при ХХН 1 стадії (95 до гідратації і 96 мл/хв/1.73 м2 через рік) та при ХХН 2 стадії (78 мл/хв/м2 до та 78 відповідно після). В групах без водного навантаження рШКФ відповідно склала при ХХН 1 стадії 96 і 93, ХХН 2 стадії 76 і 73 (статистично недостовірне зниження: t=0,6, p=0,29, P≤0.05). Примусова гідратація супроводжувалась статистичною недостовірною, проте дещо вищою якістю життя. Виявилось, що пацієнти, що мали високий функціональний нирковий резерв — ФНР (понад 50 %) через рік підвищили рШКФ на 1,5 мл. Навпаки, люди з низьким резервом мали зниження рШКФ на 1,1 мл/хв при примусовій гідратації. САК також мало пряму кореляцію із високим функціональним нирковим резервом. Рандомізоване в двох паралельних групах клінічне дослідження CKD WIT- "Chronic Kidney Disease Water Intake Trial було проведено у пацієнтів з ХХН 3 стадії в двох групах протягом 12 місяців. Ті, що отримували примусову гідратацію мали на 0.6 л діурез більший. Середня зміна рШКФ склала -2,2 мл / хв / 1,73 м2 в групі гідратації і -1,9 мл / хв / 1,73 м2 в контрольній групі (скоригована різниця між групами, -0,3 мл / хв / 1 , 73 м2 [95 % ДІ Від -1,8 до 1,2; р = 0,74]). Рандомізоване проспективне в двох паралельних групах дослідження HYD45 — «Hydration in CKD 4-5 stages» ставило за мету оцінку рШКФ при примусовій гіпергідратації із досягненням більшого діурезу мінімально на 400 мл у 10 пацієнтів з ХХН 4, ХХН 5 стадій та по 10 пацієнтів з ХХН 4-5 стадій без примусової гіпергідратації. Заявлена тривалість складала 12 місяців, дослідження було припинено через 6 місяців з огляду на більш виражене зниження рШКФ в групі гідратації, а саме: — 3,3 мл проти 2 мл без ПГГ. Статистичної значущості між втратою функції нирок при примусовій гідратації і без неї в цілому не має (р=0.367, парний t-критерій Стьюдента дорівнює -1.059). Проте сумарна втрата функції нирок по рШКФ без гідратації дещо вища. Таким чином, доказові дані свідчать, що примусова гіпергідратація ефективна лише при ХХН 1 стадії та у людей із збереженим функціональним нирковим резервом. При ХХН 2 ПГГ суттєво не впливає на рШКФ, в той час як люди без гідратації втрачають клубочкову функцію. По мірі зниження функції нирок примусова гіпергідратація прискорює втрату функції нирок за показником рШКФ в діапазоні ХХН 3-5 із темпом — 5.3 мл/хв проти -3.9 мл/хв без гідратації. Наявність високого функціонального ниркового резерву (ФНР), очевидно, дозволяє проявити позитивні сторони примусової гіпергідратації. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Oni konas per la termino hiperhidratiĝo aŭ toksiĝo pro akvo la sindromon kaj medicinan staton okazigita kiam estas hipertrogio de akvo en la korpo. Ĝi aperas kiam oni konsumas pli da akvo ol ti kion oni povas eligi. En normalaj kondiĉoj, sana persono ĉe kiu la hipofizo, la renoj kaj la koro funkcias senprobleme povas trinki ĝis 7 litrojn da akvo tage, po 1.5 litrojn (maksimume) por horo. La hiperhidratiĝo estas konata ankaŭ kiel akvotoksiĝo. Tio okazis foje ĉe defioj, vetkonkurencoj ktp. (eo)
- L'intoxication à l'eau, également connue sous le nom d'hyperhydratation ou empoisonnement à l'eau, est un trouble des fonctions cérébrales potentiellement mortel, qui est la conséquence d'un déséquilibre des électrolytes provoqué par une surconsommation d'eau. L'intoxication à l'eau ne doit pas être confondue avec la déshydratation, qui en est l'exact opposé même si elles peuvent présenter des symptômes similaires et apparaître dans des circonstances semblables. (fr)
- 과잉한 수액을 행한 경우등에 물이 과잉으로 체내로 정체해서 희석에 의해서 체액의 삼투압이 저하하는 상태이다. 나트륨 결핍은 나타나지 않으나 저나트륨혈증을 나타낸다. 신장이 정상으로 하수체, 부신이 정상이면 물과잉은 나타나지 않지만 어떠한 이유로, 사구체 여과량의 감소, 신혈행의 변화, 글루코코르티코이드의 결핍, 신세뇨관기능 장애가 나타난다. 급성증상에서는 안면조홍, 발한, 흥분, 경련, 혼수가 나타나며, 폐수종이나 심부전의 위험이 있다. 만성증상은 탈진, 오심, 구토, 설사, 경련, 혼수가 서서히 일어난다. 헤모글로빈, 헤마 토크리트, 총단백, 나트륨, 칼륨치가 감소한다. 치료는 물섭취의 금지와 고장(高張) 식염수수액이 있으나 급성의 경우에는 부신피질 스테로이드도 이용된다. (ko)
- 水中毒（みずちゅうどく、英語: water intoxication / water poisoning）とは、過剰の水分摂取によって生じる中毒症状であり、具体的には低ナトリウム血症や痙攣を生じ、重症では死亡に至る。人間の腎臓が持つ最大の利尿速度は、毎分16mLであるため、これを超える速度で水分を摂取すると、体内の水分過剰で細胞が膨化し、希釈性低ナトリウム血症を引き起こす水中毒に陥る。 (ja)
- Przewodnienie – nadmiar wody w organizmie. Na podstawie molalności płynów ustrojowych oraz stężenia sodu można rozróżnić:
* przewodnienie izotoniczne
* przewodnienie hipotoniczne
* przewodnienie hipertoniczne. (pl)
- L'intossicazione acuta da acqua, chiamata anche avvelenamento da acqua, è una condizione clinica caratterizzata da iperidratazione con grave iponatriemia, conseguente a una massiccia assunzione di acqua per via orale o parenterale o a una sua ridotta escrezione. Si distingue dall'intossicazione cronica che ha un'eziologia particolare e può derivare da sindrome da inappropriata secrezione di ADH (SIADH), dall'abuso di , da carenza di glucocorticoidi, da nefropatie croniche, da mixedema o da grave deplezione di potassio. (it)
- 水中毒（Water intoxication）是一個因為人體於短時間內攝取過量水分而產生稀釋性低血鈉症的中毒徵狀。 人體腎臟的持續最大利尿速度是每分鐘16毫升，一旦攝取了超過這個速度的水分，過剩的水分會使細胞膨胀，從而引起稀釋性低鈉血症。當飲用過量水分時，血液內的電解質因為被水分排出體外而降至低於安全水分的濃度，影響到腦部的運作，可能會致命，雖然致死的機會非常低。 (zh)
- التسمم المائي (بالإنجليزية: Water intoxication) المعروف أيضًا باسم تسمم الماء، أو فرط السوائل، أو الإفراط في الماء، هو اضطراب قاتل محتمل في وظائف المخ ينتج عندما يتم دفع التوازن الطبيعي للكهارل في الجسم إلى خارج الحدود الآمنة بسبب الإفراط في تناول الماء. يمكن اعتبار الماء، مثل أي مادة أخرى، سُما عند الإفراط في الاستهلاك في فترة زمنية قصيرة. يحدث تسمم المياه في الغالب عندما يتم استهلاك المياه بكمية عالية دون تناول الكهارل الكافي. (ar)
- La hiperhidratació és una condició mèdica també coneguda com a intoxicació aquàtica en què el consum d'aigua per part d'un individu és excessiva. Una persona amb dos ronyons sans pot depurar un màxim d'un litre i mig per hora. Les conseqüències més importants d'aquest sobreconsum són la hiponatrèmia (reducció de sodi dins el plasma degut a la dissolució) i una supressió de la producció de l'hormona antidiürètica. La hiponatrèmia extrema (amb nivells de sodi al plasma inferiors a 100 mmol/L) condueix generalment a edemes cerebrals, espasmes, coma i mort. (ca)
- Hyperhydratation (auch Hyperhydration) oder Überwässerung bezeichnet einen Volumenüberschuss der extrazellulären Flüssigkeit, zu der auch das Blutplasma zählt. Ursache ist eine Störung des Volumenhaushalts (Überschuss von Natrium und Wasser) oder der Osmoregulation (isolierter Wasserüberschuss). Sie tritt als krankhafter Zustand bei Herzinsuffizienz, Nierenerkrankungen, hormonellen Störungen oder übermäßiger Zufuhr (durch Trinken oder Infusionen) auf. Bei bestimmten Chemotherapien wird sie aber auch durch Infusionen therapeutisch herbeigeführt, um einer Nierenschädigung durch die Therapie vorzubeugen. (de)
- Se conoce como hiperhidratación o intoxicación por agua al síndrome y cuadro clínico que ocurre cuando hay un hiperexceso de agua en el cuerpo. Sucede cuando se consume más agua de la que se puede eliminar. En condiciones normales, una persona sana en la que la hipófisis, los riñones y el corazón funcionan sin problemas puede beber hasta 4,5 litros de agua al día, a razón de 1 litros (máximo) por hora. La hiperhidratación también se conoce como intoxicación por agua. (es)
- Keracunan air, hiperhidrasi, overhidrasi, atau toksemia air adalah gangguan fatal terhadap fungsi otak yang disebabkan oleh asupan air yang terlampau tinggi. Seperti semua substansi kimia yang ada di alam semesta, air dapat menjadi sebuah racun jika dosisnya terlalu tinggi. Efek ini sendiri muncul karena kadar elektrolit di dalam tubuh menjadi berada di bawah kadar normal. Sangat jarang manusia bisa minum terlalu banyak air. Hampir semua kematian yang dipicu oleh keracunan air diakibatkan oleh lomba minum air atau akibat olahraga berlebihan yang membuat seseorang minum terlalu banyak air. (in)
- Water intoxication, also known as water poisoning, hyperhydration, overhydration, or water toxemia, is a potentially fatal disturbance in brain functions that results when the normal balance of electrolytes in the body is pushed outside safe limits by excessive water intake. Water, just like any other substance, can be considered a poison when over-consumed in a brief period of time. Water intoxication mostly occurs when water is being consumed in a high quantity without adequate electrolyte intake. (en)
- Waterintoxicatie of watervergiftiging is een vorm van hyponatriëmie die ontstaat wanneer te veel water en te weinig elektrolyten worden ingenomen. Als gevolg van waterinname vermindert de concentratie aan zouten (en andere stoffen) in het bloed. Door osmose stijgt de druk in de lichaamscellen, wat in het hoofd leidt tot een verhoogde druk in de schedel. Die beïnvloedt de werking van de hersenen en leidt tot eerste symptomen zoals misselijkheid, hoofdpijn, duizeligheid en desoriëntatie. Extreme zwelling van de hersenen leidt tot verstoring van de doorbloeding en druk op het cerebellum, epileptische aanvallen, coma en dood. Ook in de rest van het lichaam kunnen diverse orgaanproblemen ontstaan. (nl)
- Гипергидратация (англ. hyperhydration; гипер- + гидратация; син. гипергидрия, водное отравление) — избыточное содержание воды в организме или отдельных его частях.Является формой нарушения водно-солевого обмена. Клинически у больных появляются отёки на лице, ногах, развивается асцит, отёк легких и мозга. Вода в организме человека содержится как в клетке, так и во внеклеточном секторе (внутрисосудистая, интерстициальная и трансцеллюлярная его часть), на долю которого приходится 30 % её общего количества. (ru)
- Vattenförgiftning är en förgiftning som beror på ett alltför stort intag av vatten. Vattenförgiftning kan uppkomma till följd av polydipsi (onormalt stor törst) till exempel vid diabetes eller sportutövning. Vattenförgiftning kan också ses hos en del schizofrena patienter, samt hos människor med mentala funktionshinder. Vattenförgiftning med hyponatremi kan ses vid överdos av syntetiskt oxytocin. (sv)
- Гіпергідратація (англ. hyperhydration; гіпер- + гідратація; син. гіпергідрія, водне отруєння) — надмірний вміст води в організмі або окремих його частинах. Є формою порушення водно-сольового обміну. Примусова гіпергідратація (англ. coaching to water intake) — надмірне свідоме вживання рідини (з метою забезпечення здорового образу життя). Застосовується у практично здорових людей та досліджується у людей із можливою патологічно дегідратацією. Примусова гіпергідратація визначає можливість надмірного вмісту рідини в організмі за такою класифікацією 2. За осмолярністю (гіпер, гіпо-, нормоосмолярна) (uk)
|