| dbo:abstract
|
- Η Μπαλάντα της φυλακής του Ρέντιν είναι ποίημα του Όσκαρ Γουάιλντ, που γράφηκε κατά την αυτοεξορία του, αμέσως μετά την αποφυλάκισή του από την φυλακή του Ρέντιν, στις 19 Μαρτίου του 1897 (Reading Goal, το οποίο προφέρεται Ρέντιν Τζέιλ), στο Μπερνεβάλ Λε Γκραν, κοντά στη Ντιέπ της Νορμανδίας. Ο Γουάϊλντ είχε φυλακιστεί για διαφθορά των νέων σε δύο χρόνια καταναγκαστικά έργα. Κατά τον εγκλεισμό του Γουάιλντ, στις 7 Ιουλίου 1896, πραγματοποιήθηκε η εκτέλεση δι' απαγχονισμού του στρατιώτη της Αγγλικής Βασιλικής Ιππικής Φρουράς Charles Thomas Woolridge που είχε καταδικαστεί σε θάνατο για τον φόνο της συζύγου του, κόβοντας με ξυράφι τον λαιμό της. Το ποίημα ξεκινά από αυτή την πραγματική ιστορία και καταλήγει στη συμβολική ταυτοποίηση του συνόλου των φυλακισμένων. Δεν γίνεται προσπάθεια να εκτιμηθούν η δικαιοσύνη και οι νόμοι που τους καταδίκασαν, αλλά τονίζεται η αποκτήνωση της τιμωρίας που οι καταδικασμένοι μοιράζονται μεταξύ τους. Ταυτόχρονα ο ποιητής ταυτίζει τον εαυτό του με τον μελλοθάνατο, αφού κι αυτός είχε χωρίσει από τη γυναίκα του και τα παιδιά του, στον στίχο "Μα ο καθένας από μας σκοτώνει ό, τι αγαπάει". (el)
- The Ballad of Reading Gaol ist ein Gedicht von Oscar Wilde. Es erschien 1898 und ist Wildes letztes zu seinen Lebzeiten veröffentlichtes Werk. Wilde verarbeitete darin seine Zeit im Gefängnis von Reading, wo er zwei Jahre verbracht hatte, nachdem er 1895 wegen seiner Homosexualität zu harter Zwangsarbeit verurteilt worden war. Auf Deutsch erschienen zahlreiche Übersetzungen und Nachdichtungen, meist unter dem Titel Die Ballade vom Zuchthaus zu Reading. (de)
- La Ballade de la geôle de Reading (en anglais The Ballad of Reading Gaol) est un long poème écrit par Oscar Wilde lors de son exil en France, à Berneval-le-Grand, près de Dieppe, après avoir été libéré de la prison de Reading en mai 1897. Il a été publié pour la première fois par Leonard Smithers en 1898, sans que puisse apparaître le nom de Wilde. (fr)
- La Balada de la cárcel de Reading (en inglés en el original, Ballad of Reading Gaol) es un poema escrito por Oscar Wilde durante su exilio en Berneval o Dieppe, Francia. Fue escrito tras su liberación de la prisión de Reading en torno al 19 de mayo de 1897. El poema es una de las baladas más representativas tanto del autor como de la literatura en inglés. Nótese que la palabra inglesa gaol se pronuncia igual que jail (AFI dʒeɪl), forma actualmente más difundida para cárcel/prisión. (es)
- The Ballad of Reading Gaol is a poem by Oscar Wilde, written in exile in Berneval-le-Grand, after his release from Reading Gaol (/rɛ.dɪŋ.dʒeɪl/) on 19 May 1897. Wilde had been incarcerated in Reading after being convicted of gross indecency with other men in 1895 and sentenced to two years' hard labour in prison. During his imprisonment, on Tuesday, 7 July 1896, a hanging took place. Charles Thomas Wooldridge had been a trooper in the Royal Horse Guards. He was convicted of cutting the throat of his wife, Laura Ellen, earlier that year at Clewer, near Windsor. He was aged 30 when executed. Wilde wrote the poem in mid-1897 while staying with Robert Ross in Berneval-le-Grand. The poem narrates the execution of Wooldridge; it moves from an objective story-telling to symbolic identification with the prisoners as a whole. No attempt is made to assess the justice of the laws which convicted them, but rather the poem highlights the brutalisation of the punishment that all convicts share. Wilde juxtaposes the executed man and himself with the line "Yet each man kills the thing he loves". Wilde too was separated from his wife and sons. He adopted the proletarian ballad form, and suggested it be published in Reynold's Magazine, "because it circulates widely among the criminal classes – to which I now belong – for once I will be read by my peers – a new experience for me". The finished poem was published by Leonard Smithers on 13 February 1898 under the name "C.3.3.", which stood for cell block C, landing 3, cell 3. This ensured that Wilde's name – by then notorious – did not appear on the poem's front cover. It was not commonly known, until the 7th printing in June 1899, that C.3.3. was actually Wilde. The first edition, of 800 copies, sold out within a week, and Smithers announced that a second edition would be ready within another week; that was printed on 24 February, in 1,000 copies, which also sold well. A third edition, of 99 numbered copies "signed by the author", was printed on 4 March, on the same day a fourth edition of 1,200 ordinary copies was printed. A fifth edition of 1,000 copies was printed on 17 March, and a sixth edition was printed in 1,000 copies on 21 May 1898. So far the book's title page had identified the author only as C.3.3., although many reviewers, and of course those who bought the numbered and autographed third edition copies, knew that Wilde was the author, but the seventh edition, printed on 23 June 1899, actually revealed the author's identity, putting the name Oscar Wilde, in square brackets, below the C.3.3. The poem brought him a small income for the rest of his life. The poem consists of 109 stanzas of 6 lines, of 8-6-8-6-8-6 syllables, and rhyming a-b-c-b-d-b. Some stanzas incorporate rhymes within some or all of the 8-syllable lines. The whole poem is grouped into 6 untitled sections of 16, 13, 37, 23, 17 and 3 stanzas. A version with only 63 of the stanzas, divided into 4 sections of 15, 7, 22 and 19 stanzas, and allegedly based on the original draft, was included in the posthumous editions of Wilde's poetry edited by Robert Ross, "for the benefit of reciters and their audiences who have found the entire poem too long for declamation". (en)
- The Ballad of Reading Gaol is een gedicht uit 1898 van de Brits-Ierse schrijver Oscar Wilde. In 1895 werd Wilde wegens homoseksuele praktijken veroordeeld tot twee jaar gevangenisstraf met dwangarbeid. Aanvankelijk werd hij opgesloten in Londen, maar in november 1895 werd hij wegens zijn zwakke gezondheidstoestand overgebracht naar de kleinere gevangenis in Reading met een landelijke omgeving. De te verrichten dwangarbeid was voor die tijd licht van aard. Tijdens zijn gevangenschap werd in de gevangenis van Reading de militair Charles Thomas Wooldridge opgehangen, veroordeeld voor de moord op zijn 23-jarige vrouw. Deze gebeurtenis vormde na zijn vrijlating op 19 mei 1897 de inspiratie voor het lange gedicht dat Wilde (middels initialen) aan Wooldridge opdroeg. Het gedicht is grotendeels een aanklacht tegen de doodstraf, de toenmalige strafwetgeving en de kwalijke gevangenispraktijken. Een ander thema is zijn idee dat ieder mens in wezen kwaad kan aanrichten en vergeving behoeft. Een beroemde zinsnede uit het gedicht is Each man kills the thing he loves, die een aantal malen in het gedicht voorkomt. Het eind van het gedicht luidt als volgt: And all men kill the thing they love,By all let this be heard,Some do it with a bitter look,Some with a flattering word,The coward does it with a kiss,The brave man with a sword! (nl)
- La ballata del carcere di Reading (in inglese The Ballad of Reading Gaol) è un celebre componimento poetico di Oscar Wilde, scritto dopo la sua scarcerazione il 19 maggio 1897 dalla prigione di Reading e pubblicato nel 1898 da Leonard Smithers, unico editore inglese disposto ad avere contatti con Wilde (ma le prime edizioni non portano il nome dell'autore). La poesia fu scritta durante la permanenza di Oscar Wilde a Berneval-le-Grand, Francia, in un piccolo hotel chiamato chalet Bourgeat, che fu distrutto definitivamente con i bombardamenti della seconda guerra mondiale. Rimane una targa descrittiva a ricordo. (it)
- Ballada o więzieniu w Reading (The Ballad of Reading Gaol) – poemat irlandzkiego poety, prozaika i dramaturga Oscara Wilde’a, zainspirowany przeżyciami autora z pobytu w zakładzie karnym, opublikowany w 1898. Tematem utworu jest egzekucja byłego żołnierza. Bohater w rzeczywistości nazywał się Charles Thomas Wooldridge. Za zbrodnię popełnioną na własnej żonie został skazany na powieszenie. Utwór został napisany strofą sześciowersową z rymami wewnętrzno-zewnętrznymi w niektórych wersach (In Debtors' Yard the stones are hard). Na język polski utwór tłumaczyli między innymi Jan Kasprowicz i Adam Włodek. I never saw a man who lookedWith such a wistful eyeUpon that little tent of blueWhich prisoners call the sky,And at every drifting cloud that wentWith sails of silver by. (pl)
- «Балада Редінзької в'язниці» (англ. The Ballad of Reading Gaol) — поема ірландського письменника Оскара Вайлда, опублікована в 1898 році під псевдонімом С.3.3 (блок С, майданчик 3, камера 3). Поема описує історію повішання, що відбулось в Редінзькій в'язниці 7 липня 1896 року, коли Вайлд відбував там своє покарання за «сороміцьку непристойність». Вайлд розповідає про повішання тридцятирічного солдата на ймення Чарлз Томас Вулрідж (англ. Charles Thomas Wooldridge), який перерізав горло своїй дружині. Поему можна розділити на дві частини:
* реакція в'язнів на те, що одного з них засудили на страту;
* полемічна дискусія про природу правосуддя та звинувачення в надмірній жорстокості в'язничної системи. (uk)
- "The Ballad of Reading Gaol" (em português: "A Balada do Cárcere de Reading") é um poema de Oscar Wilde, escrito em seu exílio ou em Berneval-le-Grand ou em Dieppe, ambas na França, após sair da prisão em (pronuncia-se como "redding jail", em inglês) em 19 de maio de 1897. Wilde fora encarcerado após ser condenado a dois anos de trabalho forçado em prisão por comportamento homossexual. Durante sua prisão, em sete de julho de 1896, uma quinta-feira, um enforcamento aconteceu. fora um soldado da Cavalaria Real. Ele foi condenado por ter cortado a garganta de sua mulher, Laura Ellen, no começo daquele ano em , na região de Windsor. Ele tenha tinha trinta anos quando executado. Wilde passou meados de 1897 com Robert Ross em Berneval-le-Grand, onde ele escreveu "The Ballad of Reading Gaol." O poema narra a execução de Wooldridge; a narração vai de uma estória objetiva até uma identificação simbólica com os prisioneiros como um todo. A obra não pretende avaliar a justiça das leis que os condenaram, mas sim destacar brutalização da punição compartilhada por todos os convictos. Wilde justapõe o homem executado e si mesmo no verso "Yet each man kills the thing he loves" ("Ainda assim, cada homem mata as coisas que ama"). Assim como Wooldridge, Wilde foi separado de sua mulher e de seus filhos. Ele escolheu o formato proletário de balada e sugeriu que o poema fosse publicado na Reynold's Magazine "porque [a revista] circula amplamente entre as classes criminosas - às quais eu agora pertenço - e assim serei lido pelos meus iguais - uma experiência nova para mim". O poema finalizado foi publicado por Leonard Smithers em 13 de fevereiro de 1898, com o autor sendo "C.3.3.", o que significa bloco de celas C, patamar 3, cela 3. Isso assegurou que o nome de Wilde - na época, notório - não aparecesse na capa da obra. Não se sabia publicamente, até a sétima edição, em junho de 1899, que C.3.3. era na verdade Wilde. A primeira edição, de 800 cópias, esgotou-se em uma semana, e Smithers anunciou que uma segunda edição estaria pronta em mais uma semana; esta foi impressa em 24 de fevereiro, com mil cópias, que também se esgotaram. Uma terceira edição, com 99 cópias "assinadas pelo autor", foi impressa em quatro de março, o mesmo dia em que a quarta edição, de 1200 cópias ordinárias. Uma quinta edição, de mil cópias, foi impressa em 17 de março, e uma sexta edição, também de mil cópias, em 21 de maio de 1898. A partir de então, a capa do livro passou a identificar o autor como Wilde, apesar do fato de que muitos críticos, e, é claro, aqueles que compraram a terceira edição, sabiam a real identidade do escrito. Assim, com a sétima edição, em 23 de junho de 1899, foi revelado publicamente que Wilde escrevera o poema, sendo seu nome escrito ente colchetes sob "C.3.3." O livro lhe trouxe uma pequena renda até 1900, quando morreu. O poema é composto por 109 sextilhas de versos octossílabos e hexassílabos intercalados. Há estrofes que apresentam rimas internas nos versos octossílabos. O poema está organizado em seis grupos sem-título de 16, 13, 37, 23, 17 e 3 estrofes. Uma versão com somente 63 estrofes, dividida em quatro secções de 15, 7, 22 e 19 estrofes, supostamente baseada no rascunho original, foi incluída nas edições póstumas da poesia de Wilde editada por Robert Ross, "para o benefício dos recitadores e das audiências que acharam o poema completo muito longo para declamação". (pt)
- «Балла́да Ре́дингской тюрьмы́» (англ. The Ballad Of Reading Gaol) — поэма, написанная Оскаром Уайльдом в конце 1897 года во Франции. Впервые опубликована отдельным изданием в 1898 году. Оскар Уайльд пишет эту поэму, отбыв двухлетнее заключение в каторжной тюрьме в Рединге (Беркшир) (1895—1897) по обвинению в безнравственности. Подпись, использованная автором для этой поэмы (С.3.3), означает его тюремный номер: третья площадка галереи С камера три. В основе сюжета баллады лежат реальные события: казнь одного из заключенных — гвардейца-кавалериста Чарлза Томаса Вулриджа (ок. 1866 — 7 июля 1896), приговоренного к смерти за убийство своей жены из ревности. Ему было 30 лет, когда приговор был приведен в исполнение. Казнь произвела глубокое впечатление на заключенного Уайльда. Мотивы любви, глубоких чувств сочетаются с горячим состраданием к несчастью человека. Поэма состоит из шести глав. Самый известный перевод на русский язык был сделан В. Брюсовым в 1915 году. Последний катрен 4-й главы использован в качестве эпитафии на могиле Уайльда. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- The Ballad of Reading Gaol ist ein Gedicht von Oscar Wilde. Es erschien 1898 und ist Wildes letztes zu seinen Lebzeiten veröffentlichtes Werk. Wilde verarbeitete darin seine Zeit im Gefängnis von Reading, wo er zwei Jahre verbracht hatte, nachdem er 1895 wegen seiner Homosexualität zu harter Zwangsarbeit verurteilt worden war. Auf Deutsch erschienen zahlreiche Übersetzungen und Nachdichtungen, meist unter dem Titel Die Ballade vom Zuchthaus zu Reading. (de)
- La Ballade de la geôle de Reading (en anglais The Ballad of Reading Gaol) est un long poème écrit par Oscar Wilde lors de son exil en France, à Berneval-le-Grand, près de Dieppe, après avoir été libéré de la prison de Reading en mai 1897. Il a été publié pour la première fois par Leonard Smithers en 1898, sans que puisse apparaître le nom de Wilde. (fr)
- La Balada de la cárcel de Reading (en inglés en el original, Ballad of Reading Gaol) es un poema escrito por Oscar Wilde durante su exilio en Berneval o Dieppe, Francia. Fue escrito tras su liberación de la prisión de Reading en torno al 19 de mayo de 1897. El poema es una de las baladas más representativas tanto del autor como de la literatura en inglés. Nótese que la palabra inglesa gaol se pronuncia igual que jail (AFI dʒeɪl), forma actualmente más difundida para cárcel/prisión. (es)
- Η Μπαλάντα της φυλακής του Ρέντιν είναι ποίημα του Όσκαρ Γουάιλντ, που γράφηκε κατά την αυτοεξορία του, αμέσως μετά την αποφυλάκισή του από την φυλακή του Ρέντιν, στις 19 Μαρτίου του 1897 (Reading Goal, το οποίο προφέρεται Ρέντιν Τζέιλ), στο Μπερνεβάλ Λε Γκραν, κοντά στη Ντιέπ της Νορμανδίας. Ο Γουάϊλντ είχε φυλακιστεί για διαφθορά των νέων σε δύο χρόνια καταναγκαστικά έργα. (el)
- The Ballad of Reading Gaol is a poem by Oscar Wilde, written in exile in Berneval-le-Grand, after his release from Reading Gaol (/rɛ.dɪŋ.dʒeɪl/) on 19 May 1897. Wilde had been incarcerated in Reading after being convicted of gross indecency with other men in 1895 and sentenced to two years' hard labour in prison. During his imprisonment, on Tuesday, 7 July 1896, a hanging took place. Charles Thomas Wooldridge had been a trooper in the Royal Horse Guards. He was convicted of cutting the throat of his wife, Laura Ellen, earlier that year at Clewer, near Windsor. He was aged 30 when executed. (en)
- La ballata del carcere di Reading (in inglese The Ballad of Reading Gaol) è un celebre componimento poetico di Oscar Wilde, scritto dopo la sua scarcerazione il 19 maggio 1897 dalla prigione di Reading e pubblicato nel 1898 da Leonard Smithers, unico editore inglese disposto ad avere contatti con Wilde (ma le prime edizioni non portano il nome dell'autore). (it)
- The Ballad of Reading Gaol is een gedicht uit 1898 van de Brits-Ierse schrijver Oscar Wilde. In 1895 werd Wilde wegens homoseksuele praktijken veroordeeld tot twee jaar gevangenisstraf met dwangarbeid. Aanvankelijk werd hij opgesloten in Londen, maar in november 1895 werd hij wegens zijn zwakke gezondheidstoestand overgebracht naar de kleinere gevangenis in Reading met een landelijke omgeving. De te verrichten dwangarbeid was voor die tijd licht van aard. (nl)
- Ballada o więzieniu w Reading (The Ballad of Reading Gaol) – poemat irlandzkiego poety, prozaika i dramaturga Oscara Wilde’a, zainspirowany przeżyciami autora z pobytu w zakładzie karnym, opublikowany w 1898. Tematem utworu jest egzekucja byłego żołnierza. Bohater w rzeczywistości nazywał się Charles Thomas Wooldridge. Za zbrodnię popełnioną na własnej żonie został skazany na powieszenie. Utwór został napisany strofą sześciowersową z rymami wewnętrzno-zewnętrznymi w niektórych wersach (In Debtors' Yard the stones are hard). Na język polski utwór tłumaczyli między innymi Jan Kasprowicz i Adam Włodek. (pl)
- "The Ballad of Reading Gaol" (em português: "A Balada do Cárcere de Reading") é um poema de Oscar Wilde, escrito em seu exílio ou em Berneval-le-Grand ou em Dieppe, ambas na França, após sair da prisão em (pronuncia-se como "redding jail", em inglês) em 19 de maio de 1897. Wilde fora encarcerado após ser condenado a dois anos de trabalho forçado em prisão por comportamento homossexual. (pt)
- «Балла́да Ре́дингской тюрьмы́» (англ. The Ballad Of Reading Gaol) — поэма, написанная Оскаром Уайльдом в конце 1897 года во Франции. Впервые опубликована отдельным изданием в 1898 году. Оскар Уайльд пишет эту поэму, отбыв двухлетнее заключение в каторжной тюрьме в Рединге (Беркшир) (1895—1897) по обвинению в безнравственности. Подпись, использованная автором для этой поэмы (С.3.3), означает его тюремный номер: третья площадка галереи С камера три. Последний катрен 4-й главы использован в качестве эпитафии на могиле Уайльда. (ru)
- «Балада Редінзької в'язниці» (англ. The Ballad of Reading Gaol) — поема ірландського письменника Оскара Вайлда, опублікована в 1898 році під псевдонімом С.3.3 (блок С, майданчик 3, камера 3). Поема описує історію повішання, що відбулось в Редінзькій в'язниці 7 липня 1896 року, коли Вайлд відбував там своє покарання за «сороміцьку непристойність». Вайлд розповідає про повішання тридцятирічного солдата на ймення Чарлз Томас Вулрідж (англ. Charles Thomas Wooldridge), який перерізав горло своїй дружині. Поему можна розділити на дві частини: (uk)
|