| dbo:abstract
|
- Jako Lužickosrbská oblast osídlení se všeobecně označuje prostor na východě Saska a jihu Braniborska (historické Horní a Dolní Lužice), ve kterém je západoslovanský lid Lužických Srbů autochtonní (původní, domácí). Toto území bylo v minulých stoletích následkem asimilace, germanizace a nadměrnou těžbou hnědého uhlí stále zmenšováno. Dnes je lužickosrbské území vymezeno úředně vládami států Sasko a Braniborsko. Podíl Lužických Srbů se dále podle spolkových a zemských zákonů nesmí přezkoumávat, například při sčítání lidu. (cs)
- Η Περιοχή εποικισμού των Σόρβιων ( στο. -Συμβουλευτείτε Serbski sydlenski rum, n. -Συμβουλευτείτε Serbski sedlišćowy teritorium, γερμανικά: Sorbisches Siedlungsgebiet Sorbisches Siedlungsgebiet ) είναι περιοχή επίσημα αναγνωρισμένη από τις κυβερνήσεις των ομόσπονδων κρατιδίων της Σαξονίας και του Βρανδεμβούργου όπου εκεί οι πολίτες αναγνωρίζονται ως ιθαγενείς. Βρίσκεται στα ανατολικά του ομόσπονδου κρατιδίου της Σαξονίας και στο νότο του ομόσπονδου κρατιδίου του Βρανδεμβούργου. Αποτελεί μέρος της ιστορικής Λουζίας, η οποία υποβλήθηκε σε γερμανισμό και αφομοίωση κατά τους προηγούμενους αιώνες. Η περιφέρεια των Σόρβιων έχει ομοσπονδιακή ονομασία "παραδοσιακή περιοχή εποικισμού" (angestammte Siedlungsgebiet), η οποία καθορίζεται από τους ομοσπονδιακούς νόμους της Γερμανίας. Τα όρια της περιοχής εποικισμού βασίζονται σε μεγάλο βαθμό στην περιοχή των Σόρβιων όπως καθορίζεται από το βιβλίο "Die Entwicklung der sorbischen Bevölkerung", που δημοσιεύθηκε το 1956. Στο ομόσπονδο κρατίδιο της Σαξονίας, η περιοχή των Σόρβιων εξομαλύνεται από τον νόμο «για τα δικαιώματα των Λουζάτων στη Σαξονία» (31 Μαρτίου 1999). Ο Σαξονικός Νόμος για τα Ανθρώπινα Δικαιώματα στη Σαξονία διακηρύσσει την πρόθεση να διατηρηθεί και να προστατευθεί ο παραδοσιακός πολιτισμός των Σόρβιων στην περιοχή αυτή. Ο νόμος του Βρανδεμβούργου (7 Ιουλίου 1994) ορίζει τον αυτόχθονο πληθυσμό της επικράτειας ως «κοινότητες που επιθυμούν να ανήκουν στον πληθυσμό των Σόρβιων» (Gesetz zur Ausgestaltung der Rechte der Sorben (Wenden). Σύμφωνα με τους νόμους για τα δικαιώματα των Σόρβιων στην Σαξονία, οι δήμοι είναι υπεύθυνοι για την ανάπτυξη και διατήρηση της κουλτούρας των Σόρβιων, καθώς και τη καθιέρωση δίγλωσσων επίσημων πληροφοριών για οδικές πινακίδες, δημόσιους και κρατικούς θεσμούς. Επί του παρόντος, η πλειοψηφία του πληθυσμού των Άνω Σόρβιων ζει στην περιοχή μέσα και γύρω από τις πόλεις Μπάουτσεν, Κάμεντς και Χογιερσβέρντα και στις γύρω περιοχές. Σε πολλές περιοχές εκεί η σορβική είναι επίσημη. Στην Κάτω Σορβία, οι περισσότεροι Σόρβοι ζουν στις κοινότητες Πάιτς και Σπρέβαλντ. (el)
- Als Sorbisches Siedlungsgebiet (in Brandenburg amtlich Siedlungsgebiet der Sorben/Wenden; niedersorbisch Serbski sedleński rum, obersorbisch Serbski sydlenski rum) wird allgemein jener Raum im Osten Sachsens und Süden Brandenburgs bezeichnet, in dem das westslawische Volk der Sorben (in Brandenburg auch als Wenden bezeichnet) autochthon ist.Umgangssprachlich wird das Siedlungsgebiet der Sorben auch als Sorbenland bezeichnet; vor 1945 war – teils abwertend – auch der Begriff Wendei in Gebrauch. Dieses Gebiet ist in den vergangenen Jahrhunderten infolge von Assimilation, Germanisierung und Inanspruchnahme durch Braunkohletagebaue beständig geschrumpft. Zudem ist das Bekenntnis zum sorbischen Volk nach Bundes- und Landesgesetzen frei und darf nicht nachgeprüft werden, zum Beispiel durch Volkszählungen. Daher gibt es sehr verschiedene Ansätze zur Abgrenzung. Bekennende Sorben oder Sorbischsprachige stellen in den meisten Gemeinden dieses Gebietes nicht die Bevölkerungsmehrheit, sondern eine – teils sehr kleine – Minderheit. (de)
- The Sorbian settlement area (Lower Sorbian: Serbski sedleński rum, Upper Sorbian: Serbski sydlenski rum, German: Sorbisches Siedlungsgebiet; in Brandenburg officially Siedlungsgebiet der Sorben/Wenden) commonly makes reference to the area in the east of Saxony and the South of Brandenburg in which the West Slavic people of the Sorbs (in Brandenburg also called "Wends") live autochthonously. In colloquial German, it is called Sorbenland (Land of the Sorbs); before 1945 also – sometimes pejoratively – called Wendei. This area was reduced constantly during the centuries due to assimilation, Germanization and strip mining lignite. Additionally, the identification as Sorb is free under federal and state law and cannot be verified. Therefore, different approaches on defining who belongs to the Sorbian people exist. Identifying Sorbs are not in the majority in most of the Sorbian settlement area, but rather a – in part very small – minority. (en)
- Лужицкая поселенческая область (в.-луж. Serbski sydlenski rum, н.-луж. Serbski sedlišćowy teritorium, нем. Sorbisches Siedlungsgebiet) — официально признаваемая правительствами федеральных земель Саксония и Бранденбург территория, на которой лужичане признаны коренным народом. Располагаясь на востоке федеральной земли Саксонии и на юге федеральной земли Бранденбург, Лужицкая поселенческая область является частью исторической Лужицы, которая в прошлые века подвергалась германизации и ассимиляции. Лужицкая поселенческая область имеет федеральный статус «Традиционное районное поселение» (angestammte Siedlungsgebiet), который определяется федеральными законами Германии. Границы «Лужицкой поселенческой области» в значительной мере определены на основе статистического исследования лужицкого учёного и редактора Арношта Черника «Die Entwicklung der sorbischen Bevölkerung», изданного в 1956 году. В федеральной земле Саксония Лужицкая поселенческая область нормализуется «Законом о правах сорбов» (Gesetz über die Rechte der Sorben im Freistaat Sachsen.) от 31 марта 1999 года. Саксонский закон «О правах лужичан в Саксонии» провозглашает намерение сохранять и защищать традиционную культуру лужичан на этой территории. В отличие от саксонского варианта, бранденбургский закон «О правах лужицких сербов (вендов)» (Gesetz zur Ausgestaltung der Rechte der Sorben (Wenden)от 7 июля 1994 года определяет автохтонное население территории как «общины, которые хотят принадлежать к лужицкому населению и имеют непрерывную языковую и культурную преемственность с лужицкой традицией, которая сохранилась до настоящего времени». Данную формулировку закона критикуют защитники национальных меньшинств и представители лужицкого населения, которые говорят, что некоторым лужичанам трудно доказать свою принадлежность к лужицкому народу из-за многовековых национального угнетения и ассимиляции. В соответствии с законами «О правах лужичан в Саксонии» и «О правах лужицких сербов (вендов)» местные муниципалитеты несут ответственность за сохранение, развитие лужицких языков и поощрение лужицкой культуры, установление двуязычной официальной информации на дорожных знаках, общественных и государственных учреждениях. В настоящее время большинство лужицкого населения в Верхней Лужице проживает между городами Баутцен, Каменц и Хайерсверда и в пяти католических коммунах Гёда, Нешвиц, Пушвиц и Виттихенау. На этой территории лужицкое население составляет большинство и здесь верхнелужицкий язык используется в различных сферах его употребления. В Нижней Лужице большинство лужичан проживают в коммунах Пайц и Шпревальд. (ru)
- Територія розселення лужичан ( в. -луж. Serbski sydlenski rum, н. -луж. Serbski sedlišćowy teritorium, нім. Sorbisches Siedlungsgebiet Sorbisches Siedlungsgebiet) - офіційно визнана урядами федеральних земель Саксонія і Бранденбург територія, на якій лужичанивизнані корінним народом . Розташовуючись на сході федеральної землі Саксонії і на півдні федеральної землі Бранденбург, територія розселення лужичан є частиною історичної Лужиці, яка в минулі століття піддавалася германізації та асиміляції . Територія розселення лужичан має федеральний статус «Традиційне районне поселення» (angestammte Siedlungsgebiet), який визначається федеральними законами Німеччини. Межі «території розселення лужичан» значною мірою визначені на основі статистичного дослідження лужицького вченого і редактора Арношта Чорниці «Die Entwicklung der sorbischen Bevölkerung», виданого в 1956 році. У федеральній землі Саксонія Територія розселення лужичан регулюється законом «Про права лужичан в Саксонії» (Gesetz über die Rechte der Sorben im Freistaat Sachsen ) від 31 березня 1999 року. Саксонський закон «Про права лужичан в Саксонії» проголошує намір зберігати і захищати традиційну культуру лужичан на цій території. На відміну від саксонського варіанту, бранденбурзький закон «Про права лужицьких сербів (вендів)» (Gesetz zur Ausgestaltung der Rechte der Sorben (Wenden) від 7 липня 1994 року визначає автохтонне населення території як «громади, які хочуть належати до лужицького населення і мають безперервну мовну і культурну спадкоємність з лужицької традицією, яка збереглася до нашого часу». Дане формулювання закону критикують захисники національних меншин і представники лужицького населення, які говорять, що деяким лужичанам важко довести свою приналежність до лужицького народу через багатовікове національне гноблення і асиміляції. Відповідно до законів «Про права лужичан в Саксонії» та «Про права лужицьких сербів (вендів)» місцеві муніципалітети несуть відповідальність за збереження, розвиток лужицьких мов і заохочення лужицької культури, встановлення двомовної офіційної інформації на дорожніх знаках, громадських і державних установах. На даний час більшість лужицького населення у Верхній Лужиці проживає між містами Баутцен, Каменц і Хайерсверда і в п'яти католицьких комунах Гёда, Нешвіц, Пушвіц і Віттіхенау. На цій території Лужицьке населення становить більшість і тут верхньолужицька мова використовується в різних сферах його вживання. У Нижній Лужиці більшість лужичан проживають в комунах Пайц і Шпревальд. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Jako Lužickosrbská oblast osídlení se všeobecně označuje prostor na východě Saska a jihu Braniborska (historické Horní a Dolní Lužice), ve kterém je západoslovanský lid Lužických Srbů autochtonní (původní, domácí). Toto území bylo v minulých stoletích následkem asimilace, germanizace a nadměrnou těžbou hnědého uhlí stále zmenšováno. Dnes je lužickosrbské území vymezeno úředně vládami států Sasko a Braniborsko. Podíl Lužických Srbů se dále podle spolkových a zemských zákonů nesmí přezkoumávat, například při sčítání lidu. (cs)
- Η Περιοχή εποικισμού των Σόρβιων ( στο. -Συμβουλευτείτε Serbski sydlenski rum, n. -Συμβουλευτείτε Serbski sedlišćowy teritorium, γερμανικά: Sorbisches Siedlungsgebiet Sorbisches Siedlungsgebiet ) είναι περιοχή επίσημα αναγνωρισμένη από τις κυβερνήσεις των ομόσπονδων κρατιδίων της Σαξονίας και του Βρανδεμβούργου όπου εκεί οι πολίτες αναγνωρίζονται ως ιθαγενείς. Βρίσκεται στα ανατολικά του ομόσπονδου κρατιδίου της Σαξονίας και στο νότο του ομόσπονδου κρατιδίου του Βρανδεμβούργου. Αποτελεί μέρος της ιστορικής Λουζίας, η οποία υποβλήθηκε σε γερμανισμό και αφομοίωση κατά τους προηγούμενους αιώνες. (el)
- Als Sorbisches Siedlungsgebiet (in Brandenburg amtlich Siedlungsgebiet der Sorben/Wenden; niedersorbisch Serbski sedleński rum, obersorbisch Serbski sydlenski rum) wird allgemein jener Raum im Osten Sachsens und Süden Brandenburgs bezeichnet, in dem das westslawische Volk der Sorben (in Brandenburg auch als Wenden bezeichnet) autochthon ist.Umgangssprachlich wird das Siedlungsgebiet der Sorben auch als Sorbenland bezeichnet; vor 1945 war – teils abwertend – auch der Begriff Wendei in Gebrauch. (de)
- The Sorbian settlement area (Lower Sorbian: Serbski sedleński rum, Upper Sorbian: Serbski sydlenski rum, German: Sorbisches Siedlungsgebiet; in Brandenburg officially Siedlungsgebiet der Sorben/Wenden) commonly makes reference to the area in the east of Saxony and the South of Brandenburg in which the West Slavic people of the Sorbs (in Brandenburg also called "Wends") live autochthonously. In colloquial German, it is called Sorbenland (Land of the Sorbs); before 1945 also – sometimes pejoratively – called Wendei. (en)
- Лужицкая поселенческая область (в.-луж. Serbski sydlenski rum, н.-луж. Serbski sedlišćowy teritorium, нем. Sorbisches Siedlungsgebiet) — официально признаваемая правительствами федеральных земель Саксония и Бранденбург территория, на которой лужичане признаны коренным народом. Располагаясь на востоке федеральной земли Саксонии и на юге федеральной земли Бранденбург, Лужицкая поселенческая область является частью исторической Лужицы, которая в прошлые века подвергалась германизации и ассимиляции. (ru)
- Територія розселення лужичан ( в. -луж. Serbski sydlenski rum, н. -луж. Serbski sedlišćowy teritorium, нім. Sorbisches Siedlungsgebiet Sorbisches Siedlungsgebiet) - офіційно визнана урядами федеральних земель Саксонія і Бранденбург територія, на якій лужичанивизнані корінним народом . Розташовуючись на сході федеральної землі Саксонії і на півдні федеральної землі Бранденбург, територія розселення лужичан є частиною історичної Лужиці, яка в минулі століття піддавалася германізації та асиміляції . (uk)
|