| dbo:abstract
|
- المدن المستدامة، أو المدينة البيئية، هي مدينة صممت مع مراعاة الأثر البيئي، والتي يقطنها شعب مخصص لتقليل المدخلات المطلوبة من إنتاج الطاقة والمياه والمواد الغذائية، والنفايات من الحرارة، وتلوث الهواء - CO2، والميثان، وتلوث المياه . ريتشارد سجل أول من صياغه لمصطلح «المدن البيئية» في كتاب له 1987، بيركلي المدن البيئية:بناء مدن من أجل مستقبل صحي. شخصيات بارزة أخرى تصورت المدينة المستدامة المهندس المعماري Paul f Downton، الذي أسس لاحقا شركة Ecopolis بي تي واي المحدودة، وكتاب تيموثي Beatley وستيفن ليمان (2)، الذين كتبوا على نطاق واسع حول هذا الموضوع. مجال علم البيئة الصناعية ويستخدم أحيانا في التخطيط لهذه المدن. لا يزال هناك لا اتفاق تماما على تعريف لماذا المدينة المستدامة ينبغي أن تكون أو موافقة تامة على نموذج لمكونات ما ينبغي أن تتضمنه. بشكل عام، والخبراء يتفقون على أن التنمية المستدامة يجب أن تلبي احتياجات الحاضر دون التضحية بقدرة الأجيال المقبلة على تلبية احتياجاتها الخاصة. الغموض في هذه الفكرة يؤدي إلى قدر كبير من التباين من حيث كيفية تنفيذ المدن محاولاتهم لتصبح مستدامة. ومع ذلك، المدينة مستدامة ينبغي ان تكون قادرة على إطعام نفسها مع اعتماد ضئيل على المناطق الريفية المحيطة بها، وتقوي نفسها مع مصادر الطاقة المتجددة. جوهر هذا هو خلق أصغر بصمة الإيكولوجية ممكنه، وإنتاج أقل كمية ممكنه من التلوث، لاستخدام الأراضي بكفاءة، ومواد السماد المستخدمة، وإعادة تدويره أو تحويل النفايات إلى طاقة، وبالتالي المساهمة الشاملة للمدينة في التغير للمناخي سيكون في الحد الأدنى، إذا ما انضمت إلى مثل هذه الممارسات. وتشير التقديرات إلى أن أكثر من 50٪ من سكان العالم يعيشون الآن في المدن والمناطق الحضرية.هذه المجتمعات الكبيرة على حد سواء توفر التحديات والفرص لمطوري الوعي البيئي، وهناك مزايا واضحة لزيادة تحديد والعمل على تحقيق أهداف المدن المستدامة. البشر مخلوقات اجتماعية وتزدهر في الأماكن الحضرية التي تعزز الروابط الاجتماعية. بسبب هذا، فإن التحول إلى المناطق الحضرية، الأكثر كثافة توفر متنفسا للتفاعل الاجتماعي والظروف التي يمكن للإنسان ان يزدهر. على عكس الاعتقاد الشائع، يمكن أن تكون النظم الحضرية أكثر استدامة بيئيا من المعيشة في الريف أو في الضواحي. مع الناس والموارد الموجودة على مقربة من بعضها البعض أنه من الممكن توفير الطاقة وموارد الأشياء مثل نقل المواد الغذائية وأنظمة النقل الجماعي. أخيرا، المدن تعود بالنفع على الاقتصاد من خلال تحديد موقع رأس المال البشري في منطقة واحدة جغرافية صغيرة نسبيا حيث يمكن توليد الأفكار. (ar)
- Ville durable est une expression qui désigne une ville ou une unité urbaine respectant les principes du développement durable et de l'urbanisme écologique, qui cherche à prendre en compte simultanément les enjeux sociaux, économiques, environnementaux et culturels de l'urbanisme pour et avec les habitants par exemple au travers d'une architecture HQE, en facilitant les modes de travail et de transport sobres, en développant l'efficience du point de vue de la consommation d'énergies et des ressources naturelles et renouvelables. Ce sont souvent des éco-villes ou écoquartiers cherchant à diminuer leur empreinte écologique en compensant leurs impacts et en tentant à rembourser leur « dette écologique ». Leur gouvernance se fait généralement suivant le principe de l'Agenda 21 local, incluant des modes de démocratie participative et parfois un objectif d'autarcie énergétique, voire alimentaire. À plus petite échelle on parle d'écovillage. Ce concept est soutenu par l'ONU et l'Europe qui ont via le PNUE et le Comité des Régions d'Europe en 2012 dans le cadre « Rio + 20 » signé un accord de partenariat pour des villes et des régions durables. (fr)
- Una ciudad sostenible, ecociudad o ecópolis es una ciudad que está diseñada siguiendo principios ecológicos. La idea de las ecociudades surge como una nueva aproximación del desarrollo sustentable. Los ambientalistas, así como cada día más gente, consideran que la vida en las ciudades es polutiva y destructiva para el medio ambiente, ya que propicia la acumulación de basura y condiciones insalubres. Una ciudad ecológica puede proveerse a sí misma con mínima dependencia de las zonas rurales que la rodean, y crea la menor huella ecológica posible para sus residentes. Esto resulta en una ciudad que es amigable con el medio ambiente, en términos de contaminación, uso de la tierra y reducción de las causas que contribuyen al calentamiento global. Las ecociudades pueden ser caracterizadas por varios aspectos, por ejemplo:
* Agricultura ecológica, agricultura sostenida por la comunidad, para reducir las distancias de transporte de los alimentos producidos.
* Fuentes de energía renovable, tales como aerogeneradores, células fotoeléctricas o biogás creado de aguas negras. Las ciudades proveen economías de escala que hacen viables estas fuentes de energía.
* Variados métodos para reducir la necesidad de usar aire acondicionado (que demanda mucha energía), como por ejemplo construir edificios de poca altura para permitir una mejor circulación de aire o aumentar las áreas verdes para que equivalgan al menos a un 20% del total de la superficie urbana.
* Sistema de transporte público mejorado y fomento de la peatonalización para reducir las emisiones de combustibles de los automóviles. Esto requiere un cambio radical en la planificación urbana. Ejemplos de eco-ciudades existen algunos, como el barrio solar Vauban (Friburgo). En una menor escala, hay edificios bioconstruidos, como el edificio municipal de Melbourne, en Australia. Muchos asentamientos informales hoy en día practican los principios de las ciudades ecológicas: uso eficiente de la energía, reciclaje, agricultura comunitaria, y peatonalización. El proyecto Sociópolis (en la ciudad española de Valencia) pretende desarrollar viviendas integradas de bajo impacto ambiental, combinado con zonas de agricultura tradicional y sistemas de regadíos; el proyecto "Ecumenópolis" o de Ecociudadelas de de Colombia, que propone la inclusión de tecnología de avanzada y alto rendimiento energético de su propia invención. Pero quizás el proyecto más ambicioso se lleva en China, país que ha fomentado la construcción de cinco ecociudades (tres cerca de Shanghái y dos en Pekín). La primera de éstas, Dongtan, se está desarrollando en la isla de Chongming, Shanghái, y ha sido diseñada cumpliendo rigurosos estándares para minimizar el impacto ambiental. El primer ejemplo mundial de una ciudad totalmente nueva -para 50.000 habitantes- y con una utilización energética cien por cien solar es Masdar de Emiratos Árabes Unidos, diseñado por el despacho de Foster + Partners en 2006 y que se inaugurará en el año 2020. (es)
- The sustainable city, eco-city, or green city is a city designed with consideration for social, economic, environmental impact (commonly referred to as the triple bottom line), and resilient habitat for existing populations, without compromising the ability of future generations to experience the same. The UN Sustainable Development Goal 11 defines sustainable cities as those that are dedicated to achieving green sustainability, social sustainability and economic sustainability. They are committed to doing so by enabling opportunities for all through a design focused on inclusivity as well as maintaining a sustainable economic growth. The focus also includes minimizing required inputs of energy, water, and food, and drastically reducing waste, output of heat, air pollution – CO2, methane, and water pollution. Richard Register first coined the term ecocity in his 1987 book Ecocity Berkeley: Building Cities for a Healthy Future, where he offers innovative city planning solutions that would work anywhere. Other leading figures who envisioned sustainable cities are architect Paul F Downton, who later founded the company Ecopolis Pty Ltd, as well as authors Timothy Beatley and Steffen Lehmann, who have written extensively on the subject. The field of industrial ecology is sometimes used in planning these cities. The UN Environment Programme calls out that most cities today are struggling with environmental degradation, traffic congestion, inadequate urban infrastructure, in addition to a lack of basic services, such as water supply, sanitation, and waste management. A sustainable city should promote economic growth and meet the basic needs of its inhabitants, while creating sustainable living conditions for all. Ideally, a sustainable city is one that creates an enduring way of life across the four domains of ecology, economics, politics and culture. The European Investment Bank is assisting cities in the development of long-term strategies in fields including renewable transportation, energy efficiency, sustainable housing, education, and health care. The European Investment Bank has spent more than €150 billion in bettering cities over the last eight years. Cities occupy just 3 percent of the Earth's land but account for 60 to 80 percent of energy consumption and at least 70 percent of carbon emissions. Thus, creating safe, resilient and sustainable cities is one of the top priorities of the Sustainable Development Goals. The Adelaide City Council states that socially sustainable cities should be equitable, diverse, connected, democratic, and provide a good quality of life. Priorities of a sustainable city include the ability to feed itself with a sustainable reliance on the surrounding natural environment and the ability to power itself with renewable sources of energy, while creating the smallest conceivable ecological footprint and the lowest quantity of pollution achievable. All of this is to be accomplished by efficient land use, composting organic matter, recycling used materials, and/or converting waste-to-energy. The idea is that these contributions will lead to a decrease of the city's impact on climate change. Today, 55 percent of the world is estimated to be living in urban areas and the United Nations estimates that by the year 2050, that number will rise to 70 percent. By 2050, there may be nearly 2.5 more billion individuals living in urban cities, possibly making it more difficult to create more sustainable communities. These large communities provide both challenges and opportunities for environmentally-conscious developers. There are distinct advantages to further defining and working towards the goals of sustainable cities. Humans are social creatures and thrive in urban spaces that foster social connections. Richard Florida, an urban studies theorist, focuses on the social impact of sustainable cities and states that cities need more than a competitive business climate; they should promote a great people climate that appeals to individuals and families of all types. Because of this, a shift to denser urban living would provide an outlet for social interaction and conditions under which humans can prosper. These types of urban areas would also promote the use of public transit, walkability and biking which would benefit citizens' health as well as benefiting the environment. (en)
- 持続可能な都市（じぞくかのうなとし、英: Sustainable City〈サステイナブル・シティ〉）またはエコシティ（英: eco-city）とは、住人のために最小化された必要なエネルギー、水、食料、廃棄物排出量の熱、大気汚染、CO2、メタン、水質汚染等の環境負荷の考慮した都市設計をおこなった都市である。 持続可能な開発目標11は、持続可能な都市をグリーン持続可能性、社会的持続可能性、経済的持続可能性の達成に専念する都市と定義している。彼らは持続可能な経済成長を維持するだけでなく、包摂性に焦点を当てた設計を通じてすべての人に機会を提供することに専念している。また、エネルギー、水、食品の必要な投入を最小限に抑え、廃棄物、熱、大気汚染を大幅に削減することにも焦点を当てている。 生態都市、環境都市、環境共生都市、持続可能な都市、エコシティなど様々な用語が混用されているが、それらは都市を一つの有機的生態系に認識する新たなパラダイムを表現している。"エコシティ"(ecocity)という用語はリチャード・レジスタ(Richard Register)が1987年、自分の本"Ecocity Berkeley:Building Cities for a Healthy Future"で初めて作った用語である。 (ja)
- 생태도시(生態都市)란 개념은 1992년 브라질 리우환경회의 이후로 대두된 개념인 지속가능한 발전을 목표로 제기되었다. 생태도시, 환경도시, 환경공생도시, 지속가능한 도시, 에코시티 등 여러 가지 용어가 혼용되고 있는데 이들은 도시를 하나의 유기적 생태계로 인식하는 새로운 패러다임을 표현하고 있다. "에코시티"(ecocity)라는 용어는 리처드 레지스터(Richard Register)가 1987년 자신의 책 "Ecocity Berkeley: Building Cities for a Healthy Future"에서 처음 만든 용어이다. 유형별로 나눠보면 생물의 다양성을 증진하는 생물 다양성 생태도시(:녹지 및 쾌적한 수계와 다양한 생물이 서식하는 환경을 만들어내고 유지하는 체계), 자연 순환체계를 확립하는 자연순환성 생태도시(수질, 대기, 폐기물처리가 환경친화적이며 무공해에너지를 사용하고, 자원을 최대한 절약하고 재사용하는 체계) 지속가능한 발전을 추구하는 지속가능형 생태도시(시민의 편의를 최대한 고려한 도시, 건축 및 교통계획과 인구 계획이 확립된 체계) 등으로 유형화할 수 있다. (ko)
- A ecocidade ou cidade sustentável é um conjunto urbano que compartilha de um espaço de vida em comum e adota conscientemente o projeto de transformar a cidade numa grande casa (do grego oikos, moradia) solidária, na qual tudo será organizado e realizado para o fim de diminuir o impacto sobre o meio ambiente. Uma sobre o desenvolvimento de Ecocidades aconteceu de fevereiro a junho de 2003 via internet, como uma atividade que facilitou aos participantes da 5ª Conferência sobre Ecocidades, previamente concluída em Shenzhen, China, em agosto de 2002, continuarem a trocar ideias e experiências. Também possibilitou, às pessoas que não puderam comparecer à conferência, participarem, pela internet, das discussões dos documentos que foram apresentados, e poderem apresentar seus próprios trabalhos. Um dos objetivos dessa conferência virtual foi promover o trabalho em rede e a cooperação sobre desenvolvimento de Ecocidades com os seus organizadores. Todos os resumos e documentos apresentados na 5ª Conferência estão disponíveis no site da Universidade das Nações Unidas referido abaixo. Num trabalho titulado "ECOCIDADES - Esboço de ideias-sementes para um Projeto de Desenvolvimento Urbano Integral", o ativista brasileiro Marcos Arruda afirmou que na EcoCidade, a crescente personalização ocorre simultaneamente à crescente socialização, que consiste na partilha consciente dos bens e recursos disponíveis a fim de aumentar o bem-viver de cada um e de todos: "Ambos estes processos se situam no contexto da integração harmônica e durável com o ecossistema em que vive cada cidadão e a sociedade como um todo". (pt)
- Zrównoważone miasto – termin odwołujący się bezpośrednio do raportu „Nasza Wspólna Przyszłość” przygotowanego przez Światową Komisję ds. Środowiska i Rozwoju (tzw. Raport Brundtland) i parafrazujący definicję zrównoważonego rozwoju zakładając, iż potrzeby mieszkańców miasta zrównoważonego muszą być zaspokajane bez umniejszania szans przyszłych mieszkańców na ich zaspokojenie. Zgodnie z wypracowanymi przez ONZ oraz Unię Europejską standardami, miasta powinny być projektowane w sposób ograniczający do minimum ich negatywne oddziaływanie na środowisko, z szacunkiem dla lokalnej społeczności, dziedzictwa kulturowego, ale także przy uwzględnieniu rachunku ekonomicznego. (pl)
- Екологічно чисте місто, або еко-місто, — це місто, спроектоване з урахуванням впливу на довкілля, заселене людьми, які прагнуть мінімізувати споживання енергії, води та продуктів харчування, виключити нерозумне вивільнення теплової енергії, забруднення повітря вуглекислим газом і метаном, а також забруднення води. Першим, слово «еко-місто» використав Річард Регістер в 1987 р. у книзі «Еко-місто Берклі: будівництво міста для здорового майбутнього». Іншими постатями, хто долучився до розробки образу екологічного міста були архітектор Пауль Даунтон, який пізніше заснував компанію Ecopolis Pty, а також письменник Тімоті Бітлей, який присвятив деякі свої твори даній тематиці. При проектуванні таких міст іноді використовується методи індустріальної екології — підхід, який вивчає матеріальні та енергетичні потоки через промислові системи. На сьогодні все ще не існує узгодженого визначення для того, яким стабільне місто має бути, або повністю узгодженої парадигми компонентів включених до концепції. Загалом, експерти сходяться на думці, що стабільне місто має задовольняти потреби нинішнього покоління без зменшення можливостей для задоволення власних потреб майбутніми поколіннями.Стійке місто має відповідати критеріям самозабезпечення з мінімальною залежністю від довкілля, а енергію виробляти за допомогою поновлюваних джерел. Складність ідеї полягає в тому, щоб залишити мінімально можливий екологічний слід та мінімізувати потенційне забруднення. Для цього потрібно ефективно використовувати землю, компостувати залишки використовуваних матеріалів, переробляти відходи або перетворювати їх в енергію. За умов дотримання визначеної тактики, загальний внесок міста у кліматичні зміни буде мінімальним.Підраховано, що близько 50 % населення планети живе в містах і міських поселеннях. Ці великі спільноти створюють як проблеми, так і хороші можливості для екологічно спрямованих дій. Для того, щоб зробити місто більш стабільним, проектування та експлуатація будівель, а також спосіб життя і свідомість жителів мають бути повернені у бік стабільного мислення. (uk)
- 生态城市（Eco-city）又稱永續城市（Sustainable city），是一種趨向盡可能降低對於能源、水或是食物等必需品的需求量，也盡可能降低廢熱、二氧化碳、甲烷與廢水的排放城市。這類的城市願景首先是被建築師（Paul Francis Downton）等人所提出的，保羅·弗朗西斯·道頓後來建立了「生態建築」公司。 一個永續性都市可以自行供應自己本身所需要的能源與食物，盡量減少對於週围鄉村的依賴，並且盡量使都市的居民減少产生生態足跡。在這樣的城市中，能夠對待周圍環境更加友善，減少污染、土地利用與全球暖化。 (zh)
- Данная статья посвящена экогородам. По теме экопоселений имеется отдельная статья. Усто́йчивый го́род, или э́кого́род — это город, спроектированный с учётом влияния на окружающую среду, населённый людьми, стремящимися минимизировать потребление энергии, воды и продуктов питания, исключить неразумное выделение тепла, загрязнение воздуха углекислым газом CO2 и метаном, а также загрязнение воды. Первым слово «экогород» использовал Ричард Регистер в 1987 г. в книге Экогород Беркли: строительство города для здорового будущего. Из других видных личностей, которые предвидели появление экогородов, можно назвать архитектора Пауля Даунтона, который позднее основал компанию Ecopolis Pty, и писателя Тимоти Битлея, много писавшего по этой теме. При проектировании таких городов иногда используется методы индустриальной экологии. Устойчивый город может прокормить себя с минимальной зависимостью от окружающей местности, а энергию производить с помощью возобновляемых источников. Трудность состоит в оставлении минимально возможного экологического следа, в минимизации возможного загрязнения. Для этого нужно эффективно использовать землю, компостировать остатки используемых материалов, перерабатывать отходы или преобразовывать их в энергию. Если такая практика соблюдается, общий вклад города в изменение климата будет минимальным. Подсчитано, что около 50 % населения планеты живёт в городах и городских поселениях. Эти большие сообщества создают как проблемы, так и хорошие возможности для экологически целенаправленных действий. Для того, чтобы сделать город более стабильным, проектирование и эксплуатация зданий, а также образ жизни и сознание жителей должны быть повёрнуты в сторону стабильного мышления. В России первый экогород Новое Ступино предполагается построить в Московской области. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- 持続可能な都市（じぞくかのうなとし、英: Sustainable City〈サステイナブル・シティ〉）またはエコシティ（英: eco-city）とは、住人のために最小化された必要なエネルギー、水、食料、廃棄物排出量の熱、大気汚染、CO2、メタン、水質汚染等の環境負荷の考慮した都市設計をおこなった都市である。 持続可能な開発目標11は、持続可能な都市をグリーン持続可能性、社会的持続可能性、経済的持続可能性の達成に専念する都市と定義している。彼らは持続可能な経済成長を維持するだけでなく、包摂性に焦点を当てた設計を通じてすべての人に機会を提供することに専念している。また、エネルギー、水、食品の必要な投入を最小限に抑え、廃棄物、熱、大気汚染を大幅に削減することにも焦点を当てている。 生態都市、環境都市、環境共生都市、持続可能な都市、エコシティなど様々な用語が混用されているが、それらは都市を一つの有機的生態系に認識する新たなパラダイムを表現している。"エコシティ"(ecocity)という用語はリチャード・レジスタ(Richard Register)が1987年、自分の本"Ecocity Berkeley:Building Cities for a Healthy Future"で初めて作った用語である。 (ja)
- 생태도시(生態都市)란 개념은 1992년 브라질 리우환경회의 이후로 대두된 개념인 지속가능한 발전을 목표로 제기되었다. 생태도시, 환경도시, 환경공생도시, 지속가능한 도시, 에코시티 등 여러 가지 용어가 혼용되고 있는데 이들은 도시를 하나의 유기적 생태계로 인식하는 새로운 패러다임을 표현하고 있다. "에코시티"(ecocity)라는 용어는 리처드 레지스터(Richard Register)가 1987년 자신의 책 "Ecocity Berkeley: Building Cities for a Healthy Future"에서 처음 만든 용어이다. 유형별로 나눠보면 생물의 다양성을 증진하는 생물 다양성 생태도시(:녹지 및 쾌적한 수계와 다양한 생물이 서식하는 환경을 만들어내고 유지하는 체계), 자연 순환체계를 확립하는 자연순환성 생태도시(수질, 대기, 폐기물처리가 환경친화적이며 무공해에너지를 사용하고, 자원을 최대한 절약하고 재사용하는 체계) 지속가능한 발전을 추구하는 지속가능형 생태도시(시민의 편의를 최대한 고려한 도시, 건축 및 교통계획과 인구 계획이 확립된 체계) 등으로 유형화할 수 있다. (ko)
- 生态城市（Eco-city）又稱永續城市（Sustainable city），是一種趨向盡可能降低對於能源、水或是食物等必需品的需求量，也盡可能降低廢熱、二氧化碳、甲烷與廢水的排放城市。這類的城市願景首先是被建築師（Paul Francis Downton）等人所提出的，保羅·弗朗西斯·道頓後來建立了「生態建築」公司。 一個永續性都市可以自行供應自己本身所需要的能源與食物，盡量減少對於週围鄉村的依賴，並且盡量使都市的居民減少产生生態足跡。在這樣的城市中，能夠對待周圍環境更加友善，減少污染、土地利用與全球暖化。 (zh)
- المدن المستدامة، أو المدينة البيئية، هي مدينة صممت مع مراعاة الأثر البيئي، والتي يقطنها شعب مخصص لتقليل المدخلات المطلوبة من إنتاج الطاقة والمياه والمواد الغذائية، والنفايات من الحرارة، وتلوث الهواء - CO2، والميثان، وتلوث المياه . ريتشارد سجل أول من صياغه لمصطلح «المدن البيئية» في كتاب له 1987، بيركلي المدن البيئية:بناء مدن من أجل مستقبل صحي. شخصيات بارزة أخرى تصورت المدينة المستدامة المهندس المعماري Paul f Downton، الذي أسس لاحقا شركة Ecopolis بي تي واي المحدودة، وكتاب تيموثي Beatley وستيفن ليمان (2)، الذين كتبوا على نطاق واسع حول هذا الموضوع. مجال علم البيئة الصناعية ويستخدم أحيانا في التخطيط لهذه المدن. لا يزال هناك لا اتفاق تماما على تعريف لماذا المدينة المستدامة ينبغي أن تكون أو موافقة تامة على نموذج لمكونات ما ينبغي أن تتضمنه. بشكل عام، والخبراء يتفقون على أن التنمية المستدامة يجب أن (ar)
- Una ciudad sostenible, ecociudad o ecópolis es una ciudad que está diseñada siguiendo principios ecológicos. La idea de las ecociudades surge como una nueva aproximación del desarrollo sustentable. Los ambientalistas, así como cada día más gente, consideran que la vida en las ciudades es polutiva y destructiva para el medio ambiente, ya que propicia la acumulación de basura y condiciones insalubres. Las ecociudades pueden ser caracterizadas por varios aspectos, por ejemplo: (es)
- Ville durable est une expression qui désigne une ville ou une unité urbaine respectant les principes du développement durable et de l'urbanisme écologique, qui cherche à prendre en compte simultanément les enjeux sociaux, économiques, environnementaux et culturels de l'urbanisme pour et avec les habitants par exemple au travers d'une architecture HQE, en facilitant les modes de travail et de transport sobres, en développant l'efficience du point de vue de la consommation d'énergies et des ressources naturelles et renouvelables. Ce sont souvent des éco-villes ou écoquartiers cherchant à diminuer leur empreinte écologique en compensant leurs impacts et en tentant à rembourser leur « dette écologique ». Leur gouvernance se fait généralement suivant le principe de l'Agenda 21 local, incluant d (fr)
- The sustainable city, eco-city, or green city is a city designed with consideration for social, economic, environmental impact (commonly referred to as the triple bottom line), and resilient habitat for existing populations, without compromising the ability of future generations to experience the same. The UN Sustainable Development Goal 11 defines sustainable cities as those that are dedicated to achieving green sustainability, social sustainability and economic sustainability. They are committed to doing so by enabling opportunities for all through a design focused on inclusivity as well as maintaining a sustainable economic growth. The focus also includes minimizing required inputs of energy, water, and food, and drastically reducing waste, output of heat, air pollution – CO2, methane, (en)
- Zrównoważone miasto – termin odwołujący się bezpośrednio do raportu „Nasza Wspólna Przyszłość” przygotowanego przez Światową Komisję ds. Środowiska i Rozwoju (tzw. Raport Brundtland) i parafrazujący definicję zrównoważonego rozwoju zakładając, iż potrzeby mieszkańców miasta zrównoważonego muszą być zaspokajane bez umniejszania szans przyszłych mieszkańców na ich zaspokojenie. (pl)
- A ecocidade ou cidade sustentável é um conjunto urbano que compartilha de um espaço de vida em comum e adota conscientemente o projeto de transformar a cidade numa grande casa (do grego oikos, moradia) solidária, na qual tudo será organizado e realizado para o fim de diminuir o impacto sobre o meio ambiente. (pt)
- Данная статья посвящена экогородам. По теме экопоселений имеется отдельная статья. Усто́йчивый го́род, или э́кого́род — это город, спроектированный с учётом влияния на окружающую среду, населённый людьми, стремящимися минимизировать потребление энергии, воды и продуктов питания, исключить неразумное выделение тепла, загрязнение воздуха углекислым газом CO2 и метаном, а также загрязнение воды. Первым слово «экогород» использовал Ричард Регистер в 1987 г. в книге Экогород Беркли: строительство города для здорового будущего. Из других видных личностей, которые предвидели появление экогородов, можно назвать архитектора Пауля Даунтона, который позднее основал компанию Ecopolis Pty, и писателя Тимоти Битлея, много писавшего по этой теме. При проектировании таких городов иногда используется метод (ru)
- Екологічно чисте місто, або еко-місто, — це місто, спроектоване з урахуванням впливу на довкілля, заселене людьми, які прагнуть мінімізувати споживання енергії, води та продуктів харчування, виключити нерозумне вивільнення теплової енергії, забруднення повітря вуглекислим газом і метаном, а також забруднення води. Першим, слово «еко-місто» використав Річард Регістер в 1987 р. у книзі «Еко-місто Берклі: будівництво міста для здорового майбутнього». Іншими постатями, хто долучився до розробки образу екологічного міста були архітектор Пауль Даунтон, який пізніше заснував компанію Ecopolis Pty, а також письменник Тімоті Бітлей, який присвятив деякі свої твори даній тематиці. При проектуванні таких міст іноді використовується методи індустріальної екології — підхід, який вивчає матеріальні та е (uk)
|