| dbo:abstract
|
- La teledetecció és un mètode basat en l'aparició d'una pertorbació (energia electromagnètica, camps gravitacionals, ones sísmiques, etc.) en el que el procés o objecte estudiat es reprodueix en el medi i que pot ser registrat per un objecte receptor.Posteriorment totes aquestes dades seran processades i interpretades. La radiometria seria una disciplina que estudiaria la radiació electromagnètica emesa per aquests objectes i processos.Els intervals de l'espectre electromagnètic més utilitzats són el visible, l'infraroig i, en menor mesura, la regió de les microones. Les tècniques de teledetecció inclouen l'aerografia (fotos aèries), les tècniques geofísiques de mesures elèctriques, sísmiques o radiomagnètiques, preses dels vaixells, avions o satèl·lits. Les imatges obtingudes per la teledetecció poden ser analògiques o digitals. Les càmeres de fotos i televisió tradicionals proporcionen informació gràfica en forma d'imatges analògiques. Tradicionalment es produeixen parells de fotos estereoscòpics que donen sensació de relleu. (ca)
- الاستشعار عن بعد، يُعد من أحدث الاختراعات في عالم التقنية الحديثة، ويُعين في الكشف عن خبايا الأرض من الفضاء العريض. ويعتمد هذا الأسلوب على قياس انعكاسات الأشعة الكهرومغناطيسية المرتدة، من الموارد الطبيعية المدفونة في الأعماق، أو المتناثرة على سطح الأرض، أو بقياس الإشعاعات، التي تطلقها هذه الموارد. كما يمكن بوساطة هذه الوسائل متابعة الموارد الطبيعية وملاحظة ما يصيبها من خلل أو ثراء. فإزالة النبات يمكن رصدها، وكذلك حركة الرمال، وجفاف المسطحات المائية، وغور مياه الأعماق. هناك تعاريف عدّة لمصطلح الاستشعار عن بُعد، جميعها تدور حول مفهوم أساسي، وهو جمع المعلومات والبيانات من مسافة (بعد). ومن هذه التعاريف تعريف جيمس كامبل الذي يعرف علم الاستشعار عن بعد على أنه علم استخلاص المعلومات والبيانات عن سطح الأرض والمسطحات المائية باستخدام صورة ملتقطة من أعلى، بواسطة تسجيل الأشعة الكهرومغناطيسية المنعكسة أو المنبعثة من سطح الأرض. وتنبأ عدد غير قليل من العلماء بضرورة استخدام الصور الجوية الرقمية والمرئية الفضائية، وذلك لما يليه من أحداث ستزود البشرية بأداة لدراسة أشكال سطح الأرض، واحتمالات الملاحظات الجوية. وقد ارتبط ذلك بالتطور التكنولوجي في تسجيل البيانات ونظم معالجتها، ووسائل النقل الجوي. وقد بدأت التطبيقات في أول الأمر بصورة محدودة، بالملاحظة البصرية فقط، وأصبحت المنصات الجوية ذات أهمية كبيرة، حينما اكتشفت معالجات الصور الضوئية، على أساس وجود مركبات كيميائية معينة ذات حساسية للضوء. فعلم الاستشعار عن بعد يهتم بمعرفة ماهية الأجسام دون تماس فيزيائي أو كيميائي مباشر مع هذه الأجسام ومن أهم وأكثر تطبيقاته في الوقت الحالي هو الصور الفضائية التي يتم التقاطها عن طريق السواتل (الأقمار الاصطناعية) أو الصور الجوية «باستخدام الطائرات» يتم معالجة هذه الصور باستخدام برامج معالجة خاصة لأهداف متعددة منها:
* جيولوجية: الكشف عن النفط، المياه، المعادن، الفلزات، الفوالق، ومتابعة التشوهات الجيولوجية.
* زراعية: وجود الأمراض عند النباتات ومعرفة أنواع النباتات في منطقة معينة.
* الجليديات: متابعة حركة الكتل الجليدية وذوبانها. (ar)
- Dálkový průzkum Země (DPZ) je moderní metoda získávání informací o objektech a jevech na povrchu planety Země bez nutnosti fyzického kontaktu. Základem metody dálkového průzkumu je využití dvou následujících poznatků:
* člověk, sám či s přístroji je schopen získávat kvalitativní i kvantitativní informace o jevech a objektech, které ho obklopují;
* každý tento jev nebo objekt nějakým charakteristickým způsobem ovlivňuje své okolí. Systém dálkového průzkumu tvoří oblast sběru, přenosu a úpravy dat, tzv. technická stránka a oblast analýzy a interpretace dat - zpracování prostorové informace. Lidský zrak je také možno přirovnat k dálkovému průzkumu. Objekty a jevy, které nás obklopují, zrakem registrujeme, vnímáme, a poté je analyzujeme a interpretujeme. (cs)
- Με τον όρο τηλεπισκόπηση εννοείται η επιστήμη παρατήρησης φαινομένων και χαρακτηριστικών από απόσταση. Η λέξη είναι σύνθετη και αποτελείται από το επίρρημα τηλε- και το ρήμα επισκοπέω/-ώ, δηλαδή παρατηρώ από μακριά. Στη διεθνή βιβλιογραφία χρησιμοποιείται ο όρος remote sensing, και ορισμένοι Έλληνες επιστήμονες έχουν μεταφράσει επακριβώς τον όρο σε τηλεανίχνευση, αλλά έχει επικρατήσει ο όρος τηλεπισκόπηση. Σύμφωνα με τον αρχικό ορισμό, η έννοια της τηλεπισκόπησης μπορεί να συμπεριλάβει ένα ευρύ πεδίο εφαρμογών, τεχνικών ή και φυσιολογικών λειτουργιών, όπως για παράδειγμα την ανθρώπινη όραση. Στην πραγματικότητα, σήμερα με το όρο «τηλεπισκόπηση» εννοούμε «την επιστήμη και την τεχνολογία παρατήρησης και μελέτης των χαρακτηριστικών της γήινης επιφάνειας από απόσταση, βάσει της αλληλεπίδρασης των υλικών που βρίσκονται επάνω σε αυτή με την ηλεκτρομαγνητική ακτινοβολία». Στην πράξη χρησιμοποιούμε τα επιτεύγματα της τηλεπισκόπησης τόσο στην καθημερινή μας ζωή όσο και σε πολύ εξειδικευμένα πεδία επιστημών. Το Κτηματολόγιο υλοποιείται με τις πληροφορίες που λαμβάνονται από αεροφωτογραφίες και δορυφορικές εικόνες, η καθημερινή πρόγνωση του καιρού γίνεται αξιοποιώντας δεδομένα από μετεωρολογικούς δορυφόρους, η παγκόσμια κλιματική αλλαγή τεκμηριώνεται με τη χρήση δορυφόρων που παρακολουθούν τη θερμοκρασία στην επιφάνεια του πλανήτη, το βαρυτικό πεδίο της Γης χαρτογραφείται με εξειδικευμένα δορυφορικά ζεύγη κ.ά. Στην τρέχουσα χρήση του ο όρος τηλεπισκόπηση αναφέρεται γενικά στη χρήση τεχνολογιών αισθητήρων που εδράζονται σε δορυφόρους ή αεροσκάφη για τον εντοπισμό και την ταξινόμηση αντικειμένων στη Γη. Περιλαμβάνει την επιφάνεια, την ατμόσφαιρα και τους ωκεανούς, με βάση τα μεταδιδόμενα σήματα (π.χ. ηλεκτρομαγνητική ακτινοβολία). Μπορεί να χωριστεί σε «ενεργητική» τηλεπισκόπηση (όταν εκπέμπεται σήμα από δορυφόρο ή αεροσκάφος στο αντικείμενο και η ανάκλασή του ανιχνεύεται από τον αισθητήρα) και «παθητική» τηλεπισκόπηση (όταν η αντανάκλαση του ηλιακού φωτός ανιχνεύεται από τον αισθητήρα). Η παρατήρηση της επιφάνειας της Γης είναι δυνατή με τη χρήση ψηφιακών σαρωτών (τηλεπισκοπικών ανιχνευτών) που ανιχνεύουν την ανάκλαση της ηλεκτρομαγνητικής ακτινοβολίας της γήινης επιφάνειας και την αποδίδουν ως ψηφιακή εικόνα.Οι σαρωτές μπορεί να είναι εγκατεστημένοι σε τεχνητούς δορυφόρους που βρίσκονται σε τροχιά γύρω από τη Γη ή να βρίσκονται σε αερομεταφερόμενα μέσα (αεροσκάφη, ελικόπτερα). Ένα διαστημικό όχημα μπορεί να μεταφέρει περισσότερους από ένα ανιχνευτές, έτσι πολλές φορές προκαλείται σύγχυση μεταξύ οχήματος και σαρωτή. Για παράδειγμα ο δορυφόρος Terra μεταφέρει, μεταξύ άλλων, τον ανιχνευτή ASTER και τον ανιχνευτή MODIS. Όταν αναφερόμαστε στα δεδομένα που μεταδίδονται στη γη, συνήθως τα διακρίνουμε βάση του ανιχνευτή, έτσι λοιπόν μιλάμε για δορυφορική εικόνα ASTER και όχι για δορυφορική εικόνα TERRA. (el)
- Der Begriff Fernerkundung bezeichnet die Gesamtheit der Verfahren zur Gewinnung von Informationen über die Erdoberfläche oder andere nicht direkt zugängliche Objekte durch Messung und Interpretation der von ihnen ausgehenden oder reflektierten elektromagnetischen oder Schallwellen. Im Gegensatz zu anderen Erfassungsmethoden, welche einen direkten Zugang zum Untersuchungs- oder Beobachtungsobjekt erfordern, versteht man unter Fernerkundung die berührungsfreie Erkundung der Erdoberfläche einschließlich der Erdatmosphäre. Dies wird beispielsweise durch Flugzeug- oder Satelliten-getragene Sensoren ermöglicht (Fernerkundungssensoren wie Kameras oder Scanner). Vereinzelt kommen aber auch „Drohnen“ oder Ballons als Plattform zum Einsatz. Der Fernerkundung zugeordnet sind Photogrammetrie und Satellitengeodäsie. Dagegen sind Planetologie und Astronomie nicht der Fernerkundung zugeordnet, obwohl auch hier Fernerkundungssensoren zum Einsatz kommen. Bei der Fernerkundung finden passive oder aktive Systeme Verwendung, wobei weite Bereiche des elektromagnetischen Spektrums ausgewertet werden können. Passive Systeme zeichnen die von der Erdoberfläche reflektierte Sonnenstrahlung auf (zum Beispiel Multispektralkamera) sowie die von der Erdoberfläche emittierte Eigenstrahlung (zum Beispiel Wärmebildkamera). Im Gegensatz dazu senden aktive Systeme Mikrowellen- oder Laserstrahlen aus und empfangen deren reflektierte Anteile (zum Beispiel Radarsysteme und Laseraltimeter). Fernerkundungsdaten sind insbesondere in den Geowissenschaften, Geographie, den Umweltwissenschaften und der Geophysik von großer Bedeutung, da eine globale Beobachtung der Erdoberfläche und -atmosphäre in hoher räumlicher Auflösung nur mit Hilfe von Fernerkundungssensoren möglich ist. Neben dem synoptischen Überblick über große Räume ermöglichen satellitengestützte Fernerkundungssensoren zudem eine wiederholte (zum Teil tägliche) Abdeckung ein und desselben Gebiets. Zudem bieten Fernerkundungsdaten gegenüber Vor-Ort-Messungen insbesondere bei schwer zugänglichen Gebieten der Erdoberfläche Vorteile. Eine hohe Aktualität und Kontinuität der Messwerte kann erreicht werden. (de)
- En la moderna kosmoesploro, distanca sondado estas la atingo de informoj pri la surfaco de la tero aŭ alia astro sen fizika kontakto kun ĝi. Tio estas farita perceptante kaj registrante reflektitan aŭ elradiitan energion kaj per transformado, analizado kaj uzado de la gajnitaj informoj. Ofte ĉi tiu procezo inkluzivas interagadojn inter alvenanta radiado kaj la celobjektoj. Tamen rimarku, ke distanca sondado ankaŭ inkludas la percepton de elradiita radiado kaj uzadon de ne-bildigaj sensoroj.Ĝenerale, oni povas realigi la procezon tiel: 1.
* Generado de energio aŭ iluminado: la unua antaŭkondiĉo por distanca sondado estas havi fonton de energio, kiu iluminas la celoobjekton aŭ provizas elektromagnetan energion al ĝi. 2.
* Radiado kaj la atmosfero: kiam energio moviĝas de sia ekirejo al la celo, ĝi kontaktiĝas kaj interagas kun la trapasata atmosfero. Ĉi tiu interagado povas okazi duan fojon dum la energi-reiro de la celo al la sensoro. 3.
* Interagado kun la celo: post kiam la energio trapasas la atmosferon, ĝi interagas kun la celo depende de la kvalitoj de ambaŭ la celo kaj la radiado. 4.
* Registrado de energio per la sensoro: post kiam la energio estis refkeltita aŭ elradiita de la celo, oni bezonas sensilon (distancan – sen kontakto kun la celo) por kolekti kaj stori la elektromagnetajn ondojn. 5.
* Sendo, ricevo kaj procezado: la sensile storita energio estas transsendenda, ofte en cifereca maniero, al ricevanta kaj procezada stacio, kie la datenoj estas transformitaj al bildoj (dura kopio kaj/aŭ cifereca). 6.
* Interpretado kaj analizo: la procezitaj bildoj estas interpretitaj per okuloj kaj/aŭ cifere aŭ elektronike, por ekstrakti informojn pri la iluminita celo. 7.
* Aplikado: la fina elemento de distanca sondado estas atingita, se oni aplikas la informojn, kiujn oni povis gajni per la bildaro pri la celo, por pli bone kompreni ĝin, malkovri iun ajn novan informon aŭ asisti en solvado de certaj problemoj. Tiuj sep elementoj reprezentas la distancan sondadon kiel procedon de komenco al fino. (eo)
- La teledetección, o detección remota, es la adquisición de información a pequeña o gran escala de un objeto o fenómeno, ya sea usando instrumentos de grabación o instrumentos de escaneo en tiempo real inalámbricos o que no están en contacto directo con el objeto (como por ejemplo aviones, satélites, astronave, boyas o barcos). En la práctica, la teledetección consiste en recoger información a través de diferentes dispositivos de un objeto concreto o un área. Por ejemplo, la observación terrestre o los satélites meteorológicos, las boyas oceánicas y atmosféricas, las imágenes por resonancia magnética (MRI en inglés), la tomografía por emisión de positrones (PET en inglés), los rayos-X y las sondas espaciales son todos ejemplos de teledetección. Actualmente, el término se refiere de manera puntual al uso de tecnologías de sensores para adquisición de imágenes, incluyendo: instrumentos a bordo de satélites o aerotransportados, usos en electrofisiología, y difiere en otros campos relacionados con imágenes como por ejemplo en imagen médica. Hay dos clases de teledetección principalmente: teledetección pasiva y teledetección activa:
* Los teledetectores pasivos detectan radiación natural emitida o reflejada por el objeto o área circundante que está siendo observada. La luz solar reflejada es uno de los tipos de radiación más comunes medidos por esta clase de teledetección. Algunos ejemplos pueden ser la fotografía, los infrarrojos, los sensores CCD (charge-coupled devices, “dispositivo de cargas eléctricas interconectadas”) y los radiómetros.
* Los teledetectores activos por otra parte emiten energía para poder escanear objetos y áreas con lo que el teledetector mide la radiación reflejada del objetivo. Un radar es un ejemplo de teledetector activo, el cual mide el tiempo que tarda una emisión en ir y volver de un punto, estableciendo así la localización, altura, velocidad y dirección de un objeto determinado. La teledetección hace posible recoger información de áreas peligrosas o inaccesibles. Algunas aplicaciones pueden ser monitorizar una deforestación en áreas como la cuenca del Amazonas, el efecto del cambio climático en los glaciares y en el Ártico y en el Antártico, y el sondeo en profundidad de las fallas oceánicas y las costas. El colectivo militar, durante la Guerra Fría, hizo uso de esta técnica para recoger información sobre fronteras potencialmente peligrosas. La teledetección remota también reemplaza la lenta y costosa recogida de información sobre el terreno, asegurando además que en el proceso las zonas u objetos analizados no se vean alterados. Las plataformas orbitales pueden transmitir información de diversas franjas del espectro electromagnético que en colaboración con sensores aéreos o terrestres y un análisis en conjunto, provee a los investigadores con suficiente información para monitorizar la evolución de fenómenos naturales tales como El Niño. Otros usos engloban áreas como las ciencias de la Tierra, en concreto la gestión de recursos naturales, campos de agricultura en términos de uso y conservación, y seguridad nacional. (es)
- Teledetekzioa airetik edo espaziotik irudiak hartu eta irudi horien tratamendua barne hartzen dituen prozesua da. Teledetekzio-teknikarik erabiliena airetiko argazkia da oraindik, baina espazioan sateliteetan jarritako sentsoreen bidez hartzen diren irudien garrantzia gero eta handiagoa da. Geofisikak ultramoreak baino uhin-luzera txikiagoko erradiazioak (X eta gamma izpiak) edo luzeagokoak (irrati-uhinak) darabiltzan bitartean, teledetekzioak uhin ultramore eta mikrouhinen arteko luzeretan bakarrik du bere eragina. Horrela izanda, teledetekzioaren definizioa 0,25 mikra eta 9 mm-ko uhin-luzeren arteko espektro-eremuan mugaturik dihardu. Mundu osoan diharduten espazio-programa ezagunenak Landsat estatubatuarra eta europarra dira. Sentinel programak Europako Espazio Agentziaren bidez kudeatzen dira ikerketa-programaren barruan. Lurreko behaketaren ikuspuntu hauetatik aztertzen ditu: lurra, itsasoa, atmosfera, klima-aldaketak, larrialdien kudeaketa eta segurtasuna. Teledetekzioak dituen aplikazioen artean, ingurumenari loturikoek gorakada handia izan dute azken urteotan, batez ere 1970eko hamarkadaz geroztik. Besteak beste, ondoko hauek aipa daitezke: isurtze-ereduen sorrera, azaleko uren inbentarioa, hodei-masen analisia denbora errealean, eta itsaslasterren kontrola, uraren kalitate fisikoaren kontrola, lurrazaleko landarediaren kartografia, landarediaren estres-egoeren ebaluazioa (lehorteak, suteak, baso-soiltzea), uzten inbentarioa eta uzten iragarpena, etab. Adibidez, infragorri ertainaren banda lurrazalaren hezetasuna ezagutzeko erabil daiteke, eta horrela labore bat lehorrekoa den edo ureztatua den froga daiteke; NDVI izeneko algoritmoak, bestalde, landareen jokabide erradiometriko bereziaz baliatzen dira landaredi mota ezberdinak bereizteko; azken adibide bat aipatzearren, infragorri termikoa deritzon bandaren bitartez beroa atzeman daiteke eta, beraz, suteak kontrolatzeko erabil daiteke. (eu)
- Bealach éigin chun tréithe réada a thomhas gan teagmháil a dhéanamh leis is ea cianmhothú. Luaitear é i gcás íomhánna an Domhain a thógtar le satailítí nó ó eitleán a bhíonn in ann feiniméin éagsúla a mhapáil. Samplaí is ea Meteosat a íomhánn an clúdach scamall, agus Landsat a íomhánn patrúin úsáid na talún. (ga)
- Remote sensing is the acquisition of information about an object or phenomenon without making physical contact with the object, in contrast to in situ or on-site observation. The term is applied especially to acquiring information about Earth and other planets. Remote sensing is used in numerous fields, including geography, land surveying and most Earth science disciplines (e.g. hydrology, ecology, meteorology, oceanography, glaciology, geology); it also has military, intelligence, commercial, economic, planning, and humanitarian applications, among others. In current usage, the term remote sensing generally refers to the use of satellite- or aircraft-based sensor technologies to detect and classify objects on Earth. It includes the surface and the atmosphere and oceans, based on propagated signals (e.g. electromagnetic radiation). It may be split into "active" remote sensing (when a signal is emitted by a satellite or aircraft to the object and its reflection detected by the sensor) and "passive" remote sensing (when the reflection of sunlight is detected by the sensor). (en)
- Pengindraan jarak jauh (disingkat indraja) adalah pengukuran atau akuisisi data suatu objek atau fenomena oleh sebuah alat yang tidak secara fisik melakukan kontak dengan objek tersebut atau dari jarak jauh, misalnya dari pesawat, pesawat luar angkasa, satelit, dan kapal. Contoh pengindraan jauh antara lain satelit pengamatan bumi, satelit cuaca, memonitor janin dengan ultrasonik, dan wahana luar angkasa yang memantau planet dari orbit. Indraja berasal dari bahasa Inggris remote sensing, bahasa Prancis télédétection, bahasa Jerman Fernerkundung, bahasa Portugis sensoriamento remota, bahasa Spanyol percepcion remote, dan bahasa Rusia distangtionaya. Pada masa modern, istilah pengindraan jauh mengacu kepada teknik yang melibatkan instrumen pada pesawat atau pesawat luar angkasa dan dibedakan dengan pengindraan lainnya seperti atau fotogrametri. Walaupun semua hal yang berhubungan dengan astronomi sebenarnya adalah penerapan dari pengindraan jauh (pengindraan jauh yang intensif), istilah pengindraan jauh umumnya lebih kepada yang berhubungan dengan terestrial dan pengamatan cuaca. (in)
- La télédétection est l'ensemble des techniques utilisées pour déterminer à distance les propriétés d'objets naturels ou artificiels à partir des rayonnements qu'ils émettent ou réfléchissent. Les techniques de télédétection comprennent l'ensemble du processus : la capture et l'enregistrement de l'énergie d'un rayonnement émis ou réfléchi par les objets observés, le traitement des données résultantes et enfin l'analyse des données finales. Ce processus met en œuvre un capteur (appareil photographique, laser, radar, sonar, lidar, sismographe, gravimètre,...) qui est généralement embarqué à bord d'une plateforme mobile : avion, satellite, ballon, navire (sonar),... La télédétection moderne repose normalement sur des traitements numériques mais peut tout aussi bien utiliser des méthodes non numériques. Une grande partie du spectre électromagnétique du rayonnement X aux ondes radios (en passant par l'ultraviolet, la lumière visible et l'infrarouge) peut être utilisée. Chaque partie du spectre est susceptible de fournir des informations sur l'objet : forme, température, composition chimique, moléculaire et minéralogie, distance,... La technique de la télédétection apparaît avec l'invention de la photographie et l'essor de l'aviation, mais elle se développe plus particulièrement dans les années 1970 grâce à la mise au point des satellites d'observation de la Terre et de capteurs numériques. La télédétection a de multiples applications à la fois scientifiques et opérationnelles : météorologie, reconnaissance militaire, gestion des ressources agricoles et forestières, cartographie, gestion des catastrophes, étude du climat, modélisation des processus atmosphériques,... La télédétection spatiale, dans le domaine de l'astronautique, est l'ensemble des connaissances et des techniques utilisées pour déterminer les caractéristiques de la surface et de l'atmosphère de la Terre ou d'une autre planète, par des mesures effectuées à partir d'un engin spatial évoluant à distance convenable de cette dernière. Le terme correspondant en anglais est remote sensing from space. (fr)
- リモートセンシング (英: remote sensing) とは、原義的には一応、「離れた位置からセンシングすること」（遠隔地からセンサーを使って感知すること）やその手法・技法・技術のことである。広範囲のものを指しうる用語ではあるが、しかしこの用語は大抵はもっと狭義に用いて、人工衛星や航空機などから地球の表面（Earth's surface）付近を観測する技術を指すことが多い。 (ja)
- Il telerilevamento (in inglese remote sensing) è la disciplina tecnico-scientifica o scienza applicata con finalità diagnostico-investigative che permette di ricavare informazioni, qualitative e quantitative, sull'ambiente e su oggetti posti a distanza da un sensore mediante misure di radiazione elettromagnetica (emessa, riflessa o trasmessa) che interagisce con le superfici fisiche di interesse. Esso utilizza foto o dati numerici rilevati da aerei, satelliti, droni di tipo UAV o sonde spaziali per caratterizzare la superficie di un pianeta nei suoi parametri di interesse (in questo caso si parla di monitoraggio ambientale) con applicazioni sia in campo civile che militare. Appartiene dunque al più vasto ambito disciplinare del cosiddetto settore della "geoinformazione" anche se in esso possono essere inclusi sistemi e tecniche di telerilevamento spaziale. L'osservazione della terra dallo spazio ha viaggiato e viaggia tuttora di pari passo con lo sviluppo dei satelliti artificiali (nello specifico i satelliti per telerilevamento), delle telecomunicazioni satellitari e dei sensori di rilevazione. (it)
- 원격탐사(遠隔探査)는 대상을 원격으로 측정하는 수단이며, 그 정의는 광범위하다. 그러나 협의는 인공위성이나 항공기 등 지구 표면 부근을 관측하는 기술을 가리키는 경우가 많다. 원격탐사는 관측 장치 (센서)와 그것을 상공에 전달하는 플랫폼이 필요하다. 관측 장비로는 사진, 레이다 등이 사용된다. 플랫폼으로 비행기, 헬기, 인공위성 등이 사용된다. (ko)
- Teledetekcja (ang. remote sensing) – rodzaj badań wykonywanych z pewnej odległości (zdalnie) przy wykorzystaniu specjalistycznych sensorów (czujników). Badania teledetekcyjne można wykonywać z samolotów, przestrzeni kosmicznej lub z powierzchni ziemi. Metody teledetekcyjne dzielą się na aktywne i pasywne. W aktywnej teledetekcji sygnał jest wysłany z instrumentu, a po odbiciu od obiektu, odbierany i analizowany. Przykładami aktywnej teledetekcji jest aktywny radar, w którym wysyłane są mikrofale, lidar – w tym przypadku wysyłane jest światło, czy sodar lub sonar – wtedy wysyłane są fale akustyczne. Pasywnymi metodami teledetekcji są metody oparte na analizie sygnałów emitowanych przez obserwowany obiekt. Zdjęcie fotograficzne jest przykładem teledetekcji pasywnej. Terminu teledetekcja używa się zwykle przy pomiarach wykonywanych z pokładu satelitów czy też samolotów, ale dotyczy on także wszelkich innych pomiarów wykonywanych zdalnie. Techniki teledetekcyjne używają tzw. metod odwrotnych do oceny interesujących własności. Dla przykładu, ocena ilości deszczu z chmur może być dokonana na podstawie intensywności sygnału z radaru meteorologicznego. Dziedzina ta rozwija się bardzo intensywnie głównie na potrzeby robotyki (orientacja przestrzenna), bezpieczeństwa (obserwacja poprzez nieprzeźroczyste przeszkody np. ściany - (ang. through-the-wall detection)) i zdalna identyfikacja osób, przemysłu samochodowego (wykrywanie zagrożeń na drodze) (ang. automotive radar), logistyki (zdalna identyfikacja towarów), monitoringu środowiska naturalnego, medycynie i wielu innych dziedzin. (pl)
- Remote sensing (in Vlaanderen ook wel teledetectie genoemd) is een verzamelterm voor technieken om informatie te verkrijgen over voorwerpen door middel van instrumenten die er niet rechtstreeks contact mee maken, dus in tegenstelling tot waarneming ter plaatse. Twee bekende voorbeelden van remote sensing zijn radar en lidar, waarmee de snelheid en de locatie van een voorwerp kunnen worden gemeten. Tegenwoordig wordt het begrip vooral gebruikt voor aardobservatie: het verzamelen van gegevens over het aardoppervlak door middel van satellieten, luchtballonnen, schepen (sonar) of andere hulpmiddelen. Gebieden die slecht bereikbaar of gevaarlijk zijn, kunnen dankzij teledetectie toch worden bekeken. Hieronder verstaat men voornamelijk satellietbeelden en soms ook luchtfotografie. Remote sensing wordt voor verschillende doeleinden gebruikt; om milieuproblemen in kaart te brengen, voor meteorologische waarnemingen en voor defensiedoeleinden. (nl)
- Sensoriamento remoto (português brasileiro) ou deteção remota (português europeu) é o conjunto de técnicas que possibilita a obtenção de informações sobre alvos na superfície terrestre (objetos, áreas, fenômenos), através do registro da interação da radiação eletromagnética com a superfície, realizado por sensores distantes, ou remotos. Geralmente estes sensores estão presentes em plataformas orbitais ou satélites, aviões e a nível de campo. A NASA é uma das maiores captadoras de imagens recebidas por seus satélites. No Brasil, o principal órgão que atua nesta área é o Instituto Nacional de Pesquisas Espaciais. (pt)
- Дистанционное зондирование Земли (ДЗЗ) — наблюдение поверхности Земли наземными, авиационными и космическими средствами, оснащёнными различными видами . Рабочий диапазон длин волн, принимаемых съёмочной аппаратурой, составляет от долей микрометра (видимое оптическое излучение) до метров (радиоволны). Методы зондирования могут быть пассивные, то есть использующие естественное отраженное или вторичное тепловое излучение объектов на поверхности Земли, обусловленное солнечной активностью, и активные — использующие вынужденное излучение объектов, инициированное искусственным источником направленного действия. Данные ДЗЗ, полученные с космического аппарата (КА), характеризуются большой степенью зависимости от прозрачности атмосферы. Поэтому на КА используется многоканальное оборудование пассивного и активного типов, регистрирующее электромагнитное излучение в различных диапазонах. Аппаратура ДЗЗ первых КА, запущенных в 1960 — 1970-х гг. была трассового типа — проекция области измерений на поверхность Земли представляла собой линию. Позднее появилась и широко распространилась аппаратура ДЗЗ панорамного типа — сканеры, проекция области измерений на поверхность Земли которых представляет собой полосу. Космические аппараты дистанционного зондирования Земли используются для изучения природных ресурсов Земли и решения задач метеорологии. КА для исследования природных ресурсов оснащаются в основном оптической или радиолокационной аппаратурой, преимущества последней заключаются в том, что она позволяет наблюдать поверхность Земли в любое время суток, независимо от состояния атмосферы см. англ. Radar imaging. (ru)
- Fjärranalys är ett vetenskapsområde nära relaterat till bildanalys som avser metoder att göra mätningar av egenskaper hos omgivningen från satellitbilder och flygbilder. Vanliga tillämpningar utgörs av väderobservationer, mätningar av vegetationsegenskaper och miljöföroreningar. Fjärranalystermen hänvisar egentligen till metoden som innebär att man inhämtar information om ett objekt utan att fysiskt vara i kontakt med det. Oftast är sensorn väldigt långt från objektet i fråga. Fjärranalysens utveckling hänger starkt ihop med militär utveckling och till exempel under första världskriget utvecklades det för att kunna spionera på och kvantifiera fiendens militära styrka. Idag används fjärranalys till exempel för miljöanalys och klimat/väderleksprognoser. Det nära relaterade området fotogrammetri avser metoder att göra geometriska mätningar i terrängen för kartografi, lantmäteri och byggnader. (sv)
- 遥感（台湾作遙測，英語：remote sensing）廣義是指用间接的手段来获取目标状态訊息的方法。一般多指從人造衛星或飛機對地面觀測，通过电磁波（包括光波）的传播与接收，感知目标的某些特性并加以进行分析的技術。实际应用中，遥感技术被广泛应用于资源调查、地表环境监测、人类活动监测等多个方面。 遙感的最大优点是能於短時間內取得大范围的數據，讯息可以图像与非图像方式表现出来，以及代替人類前往難以抵達或危險的地方觀測。遥感技术主要用于航海、农业、气象、资源、环境、行星科學等等各领域。 地理資訊系统（GIS）与全球定位系统（GPS）、（RS）合称3S。 (zh)
- Дистанці́йне зондува́ння Землі (ДЗЗ)́ — спостереження поверхні Землі авіаційними і космічними засобами, спорядженими різноманітними видами знімальної апаратури. На кінець 2012 року у світі нараховувалося понад два десятки космічних апаратів віддаленого зондування Землі, а в безпосередньому впровадженні програм супутникових спостережень, беруть участь 25 країн. Космічні апарати дистанційного зондування можуть використовуватись для цивільних завдань і для здійснення розвідки. Космічні технології знімання земної поверхні дозволяють суттєво підвищити ефективність досліджень у різних галузях геології: геологічному зніманні та пошуку корисних копалин, неотектонічних дослідженнях, геоекології тощо. Сучасні зображення космічних знімань, мають роздільну здатність на місцевості від десятків кілометрів до десятків сантиметрів. Отримувати такі дані зараз набагато простіше, ніж кілька років тому. Кількість спектральних діапазонів, в яких може здійснюватись знімання з космічних апаратів, постійно зростає. Зараз існують знімальні системи, які здійснюють фільмування у 7, 20, 220 діапазонах. Стрімке зростання науково-технічного космічно-знімального арсеналу, впровадження технологій з високим рівнем розрізнення, вимагає відповідних технологій їхньої інтерпретації для потреб української геології. Основою сучасних дистанційних досліджень є цифрова обробка, дешифрування та геологічна інтерпретація матеріалів космічних зйомок (МКЗ) залежно від особливостей знімальної апаратури, ландшафтних та геологічних умов територій, що вивчаються. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Bealach éigin chun tréithe réada a thomhas gan teagmháil a dhéanamh leis is ea cianmhothú. Luaitear é i gcás íomhánna an Domhain a thógtar le satailítí nó ó eitleán a bhíonn in ann feiniméin éagsúla a mhapáil. Samplaí is ea Meteosat a íomhánn an clúdach scamall, agus Landsat a íomhánn patrúin úsáid na talún. (ga)
- リモートセンシング (英: remote sensing) とは、原義的には一応、「離れた位置からセンシングすること」（遠隔地からセンサーを使って感知すること）やその手法・技法・技術のことである。広範囲のものを指しうる用語ではあるが、しかしこの用語は大抵はもっと狭義に用いて、人工衛星や航空機などから地球の表面（Earth's surface）付近を観測する技術を指すことが多い。 (ja)
- 원격탐사(遠隔探査)는 대상을 원격으로 측정하는 수단이며, 그 정의는 광범위하다. 그러나 협의는 인공위성이나 항공기 등 지구 표면 부근을 관측하는 기술을 가리키는 경우가 많다. 원격탐사는 관측 장치 (센서)와 그것을 상공에 전달하는 플랫폼이 필요하다. 관측 장비로는 사진, 레이다 등이 사용된다. 플랫폼으로 비행기, 헬기, 인공위성 등이 사용된다. (ko)
- Sensoriamento remoto (português brasileiro) ou deteção remota (português europeu) é o conjunto de técnicas que possibilita a obtenção de informações sobre alvos na superfície terrestre (objetos, áreas, fenômenos), através do registro da interação da radiação eletromagnética com a superfície, realizado por sensores distantes, ou remotos. Geralmente estes sensores estão presentes em plataformas orbitais ou satélites, aviões e a nível de campo. A NASA é uma das maiores captadoras de imagens recebidas por seus satélites. No Brasil, o principal órgão que atua nesta área é o Instituto Nacional de Pesquisas Espaciais. (pt)
- 遥感（台湾作遙測，英語：remote sensing）廣義是指用间接的手段来获取目标状态訊息的方法。一般多指從人造衛星或飛機對地面觀測，通过电磁波（包括光波）的传播与接收，感知目标的某些特性并加以进行分析的技術。实际应用中，遥感技术被广泛应用于资源调查、地表环境监测、人类活动监测等多个方面。 遙感的最大优点是能於短時間內取得大范围的數據，讯息可以图像与非图像方式表现出来，以及代替人類前往難以抵達或危險的地方觀測。遥感技术主要用于航海、农业、气象、资源、环境、行星科學等等各领域。 地理資訊系统（GIS）与全球定位系统（GPS）、（RS）合称3S。 (zh)
- الاستشعار عن بعد، يُعد من أحدث الاختراعات في عالم التقنية الحديثة، ويُعين في الكشف عن خبايا الأرض من الفضاء العريض. ويعتمد هذا الأسلوب على قياس انعكاسات الأشعة الكهرومغناطيسية المرتدة، من الموارد الطبيعية المدفونة في الأعماق، أو المتناثرة على سطح الأرض، أو بقياس الإشعاعات، التي تطلقها هذه الموارد. كما يمكن بوساطة هذه الوسائل متابعة الموارد الطبيعية وملاحظة ما يصيبها من خلل أو ثراء. فإزالة النبات يمكن رصدها، وكذلك حركة الرمال، وجفاف المسطحات المائية، وغور مياه الأعماق. (ar)
- La teledetecció és un mètode basat en l'aparició d'una pertorbació (energia electromagnètica, camps gravitacionals, ones sísmiques, etc.) en el que el procés o objecte estudiat es reprodueix en el medi i que pot ser registrat per un objecte receptor.Posteriorment totes aquestes dades seran processades i interpretades. La radiometria seria una disciplina que estudiaria la radiació electromagnètica emesa per aquests objectes i processos.Els intervals de l'espectre electromagnètic més utilitzats són el visible, l'infraroig i, en menor mesura, la regió de les microones. (ca)
- Dálkový průzkum Země (DPZ) je moderní metoda získávání informací o objektech a jevech na povrchu planety Země bez nutnosti fyzického kontaktu. Základem metody dálkového průzkumu je využití dvou následujících poznatků:
* člověk, sám či s přístroji je schopen získávat kvalitativní i kvantitativní informace o jevech a objektech, které ho obklopují;
* každý tento jev nebo objekt nějakým charakteristickým způsobem ovlivňuje své okolí. Systém dálkového průzkumu tvoří oblast sběru, přenosu a úpravy dat, tzv. technická stránka a oblast analýzy a interpretace dat - zpracování prostorové informace. (cs)
- Με τον όρο τηλεπισκόπηση εννοείται η επιστήμη παρατήρησης φαινομένων και χαρακτηριστικών από απόσταση. Η λέξη είναι σύνθετη και αποτελείται από το επίρρημα τηλε- και το ρήμα επισκοπέω/-ώ, δηλαδή παρατηρώ από μακριά. (el)
- Der Begriff Fernerkundung bezeichnet die Gesamtheit der Verfahren zur Gewinnung von Informationen über die Erdoberfläche oder andere nicht direkt zugängliche Objekte durch Messung und Interpretation der von ihnen ausgehenden oder reflektierten elektromagnetischen oder Schallwellen. (de)
- En la moderna kosmoesploro, distanca sondado estas la atingo de informoj pri la surfaco de la tero aŭ alia astro sen fizika kontakto kun ĝi. Tio estas farita perceptante kaj registrante reflektitan aŭ elradiitan energion kaj per transformado, analizado kaj uzado de la gajnitaj informoj. Ofte ĉi tiu procezo inkluzivas interagadojn inter alvenanta radiado kaj la celobjektoj. Tamen rimarku, ke distanca sondado ankaŭ inkludas la percepton de elradiita radiado kaj uzadon de ne-bildigaj sensoroj.Ĝenerale, oni povas realigi la procezon tiel: (eo)
- La teledetección, o detección remota, es la adquisición de información a pequeña o gran escala de un objeto o fenómeno, ya sea usando instrumentos de grabación o instrumentos de escaneo en tiempo real inalámbricos o que no están en contacto directo con el objeto (como por ejemplo aviones, satélites, astronave, boyas o barcos). En la práctica, la teledetección consiste en recoger información a través de diferentes dispositivos de un objeto concreto o un área. Por ejemplo, la observación terrestre o los satélites meteorológicos, las boyas oceánicas y atmosféricas, las imágenes por resonancia magnética (MRI en inglés), la tomografía por emisión de positrones (PET en inglés), los rayos-X y las sondas espaciales son todos ejemplos de teledetección. Actualmente, el término se refiere de manera p (es)
- Teledetekzioa airetik edo espaziotik irudiak hartu eta irudi horien tratamendua barne hartzen dituen prozesua da. Teledetekzio-teknikarik erabiliena airetiko argazkia da oraindik, baina espazioan sateliteetan jarritako sentsoreen bidez hartzen diren irudien garrantzia gero eta handiagoa da. (eu)
- La télédétection est l'ensemble des techniques utilisées pour déterminer à distance les propriétés d'objets naturels ou artificiels à partir des rayonnements qu'ils émettent ou réfléchissent. Les techniques de télédétection comprennent l'ensemble du processus : la capture et l'enregistrement de l'énergie d'un rayonnement émis ou réfléchi par les objets observés, le traitement des données résultantes et enfin l'analyse des données finales. Ce processus met en œuvre un capteur (appareil photographique, laser, radar, sonar, lidar, sismographe, gravimètre,...) qui est généralement embarqué à bord d'une plateforme mobile : avion, satellite, ballon, navire (sonar),... La télédétection moderne repose normalement sur des traitements numériques mais peut tout aussi bien utiliser des méthodes non nu (fr)
- Remote sensing is the acquisition of information about an object or phenomenon without making physical contact with the object, in contrast to in situ or on-site observation. The term is applied especially to acquiring information about Earth and other planets. Remote sensing is used in numerous fields, including geography, land surveying and most Earth science disciplines (e.g. hydrology, ecology, meteorology, oceanography, glaciology, geology); it also has military, intelligence, commercial, economic, planning, and humanitarian applications, among others. (en)
- Pengindraan jarak jauh (disingkat indraja) adalah pengukuran atau akuisisi data suatu objek atau fenomena oleh sebuah alat yang tidak secara fisik melakukan kontak dengan objek tersebut atau dari jarak jauh, misalnya dari pesawat, pesawat luar angkasa, satelit, dan kapal. Contoh pengindraan jauh antara lain satelit pengamatan bumi, satelit cuaca, memonitor janin dengan ultrasonik, dan wahana luar angkasa yang memantau planet dari orbit. Indraja berasal dari bahasa Inggris remote sensing, bahasa Prancis télédétection, bahasa Jerman Fernerkundung, bahasa Portugis sensoriamento remota, bahasa Spanyol percepcion remote, dan bahasa Rusia distangtionaya. Pada masa modern, istilah pengindraan jauh mengacu kepada teknik yang melibatkan instrumen pada pesawat atau pesawat luar angkasa dan dibedakan (in)
- Il telerilevamento (in inglese remote sensing) è la disciplina tecnico-scientifica o scienza applicata con finalità diagnostico-investigative che permette di ricavare informazioni, qualitative e quantitative, sull'ambiente e su oggetti posti a distanza da un sensore mediante misure di radiazione elettromagnetica (emessa, riflessa o trasmessa) che interagisce con le superfici fisiche di interesse. (it)
- Remote sensing (in Vlaanderen ook wel teledetectie genoemd) is een verzamelterm voor technieken om informatie te verkrijgen over voorwerpen door middel van instrumenten die er niet rechtstreeks contact mee maken, dus in tegenstelling tot waarneming ter plaatse. Twee bekende voorbeelden van remote sensing zijn radar en lidar, waarmee de snelheid en de locatie van een voorwerp kunnen worden gemeten. Remote sensing wordt voor verschillende doeleinden gebruikt; om milieuproblemen in kaart te brengen, voor meteorologische waarnemingen en voor defensiedoeleinden. (nl)
- Teledetekcja (ang. remote sensing) – rodzaj badań wykonywanych z pewnej odległości (zdalnie) przy wykorzystaniu specjalistycznych sensorów (czujników). Badania teledetekcyjne można wykonywać z samolotów, przestrzeni kosmicznej lub z powierzchni ziemi. Metody teledetekcyjne dzielą się na aktywne i pasywne. W aktywnej teledetekcji sygnał jest wysłany z instrumentu, a po odbiciu od obiektu, odbierany i analizowany. Przykładami aktywnej teledetekcji jest aktywny radar, w którym wysyłane są mikrofale, lidar – w tym przypadku wysyłane jest światło, czy sodar lub sonar – wtedy wysyłane są fale akustyczne. Pasywnymi metodami teledetekcji są metody oparte na analizie sygnałów emitowanych przez obserwowany obiekt. Zdjęcie fotograficzne jest przykładem teledetekcji pasywnej. Terminu teledetekcja używ (pl)
- Дистанционное зондирование Земли (ДЗЗ) — наблюдение поверхности Земли наземными, авиационными и космическими средствами, оснащёнными различными видами . Рабочий диапазон длин волн, принимаемых съёмочной аппаратурой, составляет от долей микрометра (видимое оптическое излучение) до метров (радиоволны). Методы зондирования могут быть пассивные, то есть использующие естественное отраженное или вторичное тепловое излучение объектов на поверхности Земли, обусловленное солнечной активностью, и активные — использующие вынужденное излучение объектов, инициированное искусственным источником направленного действия. Данные ДЗЗ, полученные с космического аппарата (КА), характеризуются большой степенью зависимости от прозрачности атмосферы. Поэтому на КА используется многоканальное оборудование пассивно (ru)
- Fjärranalys är ett vetenskapsområde nära relaterat till bildanalys som avser metoder att göra mätningar av egenskaper hos omgivningen från satellitbilder och flygbilder. Vanliga tillämpningar utgörs av väderobservationer, mätningar av vegetationsegenskaper och miljöföroreningar. Fjärranalystermen hänvisar egentligen till metoden som innebär att man inhämtar information om ett objekt utan att fysiskt vara i kontakt med det. Oftast är sensorn väldigt långt från objektet i fråga. (sv)
- Дистанці́йне зондува́ння Землі (ДЗЗ)́ — спостереження поверхні Землі авіаційними і космічними засобами, спорядженими різноманітними видами знімальної апаратури. На кінець 2012 року у світі нараховувалося понад два десятки космічних апаратів віддаленого зондування Землі, а в безпосередньому впровадженні програм супутникових спостережень, беруть участь 25 країн. Космічні апарати дистанційного зондування можуть використовуватись для цивільних завдань і для здійснення розвідки. (uk)
|