| dbo:abstract
|
- Baqueta designa tot primer la d'arma de foc, dita també atacador o burxa , una barra prima de ferro, amb una caboteta a un cap, que serveix per a atacar la càrrega dins el canó de les armes de foc que es carreguen per la boca. La paraula prové de l'italià bacchetta, diminutiu de bacchio, del llatí bacŭlum que significa bastonet. Posteriorment també és la vareta d'acer annexa a l'arma de foc, principalment a les d'avantcàrrega, que porta en el seu extrem un botó o cilindre petit anomenat atacador, atès que amb aquest s'ataca o es compacta la càrrega. (De fet a les de retrocàrrega es fa servir una baqueta diferent, dita verga d'artilleria però solament per a netejar l'anima del canó. Antigament el botafoc o mitifoc era un bastó amb una metxa a un cap, per a calar foc al canó. (ca)
- Der Ladestock diente als Ladehilfe einer Vorderladerwaffe. Zuerst wurde eine bestimmte Menge Schwarzpulver in den Gewehr- oder Pistolenlauf gegeben. Danach wurde zur Abdämmung und Verdichtung ein Filz mit Hilfe des Ladestocks in den Lauf gepresst. An dafür vorgesehenen Ladestöcken konnten , Krätzer oder Ösen befestigt werden. Somit diente der Ladestock nicht nur als Ladehilfe, sondern auch zur Wiedererstellung der Schussfähigkeit sowie zur Reinigung und Pflege der Waffe. Bei Gewehren wird in der Regel der Ladestock unter dem Lauf, in einer Nut im Schaft untergebracht. Er wird dort von einer Ladestockfeder gehalten. Bei manchen Pistolen gab es eine Ladestockgelenk unterhalb der Mündung. Der Ladestock war so dauerhaft mit der Waffe verbunden und konnte nicht verloren gehen. (de)
- Baqueta (del francés baguette que a su vez, provendría del latín baculus) es la varilla de acero anexa al arma de fuego (principalmente las de avancarga), que lleva en su extremo un botón o cilindro pequeño llamado atacador, porque con él se ataca o se aprieta o se reúne la carga. En el otro extremo tenía varios pasos de rosca en forma de tornillo, donde se aseguraban los útiles destinados a descargar o limpiar el cañón. Antiguamente, la baqueta era de madera y esa mejora tan obvia de hacerlas de hierro no se ocurrió, o no se propagó al menos, introducida por primera vez en el regimiento de Anhalt hacia 1700 para sustituir a las baquetas de madera y a partir de 1718 en todo el ejército prusiano, coincidiendo en las reformas tácticas de Federico II de Prusia que contribuyeron a hacer más vivo el fuego y más útil el orden extenso. Desde la aparición del fusil de aguja, en 1866 y en el mismo país de Federico, aquella mejora cayó en desuso. (es)
- Pelantak:612 atau ramrud (ramrod):337 adalah sebatang kayu atau besi khusus untuk mengisi peluru dari moncong senjata api seperti senapan lontak atau meriam dengan "memukul kuat-kuat", "menghentak" atau "melantak" peluru tersebut supaya "keras atau padat" bersama mesiu dalam laras senjata. Batang ini sering dibawa dengan senapan dalam lubang atau celah di bawah larasnya. (in)
- A ramrod (or scouring stick) is a metal or wooden device used with muzzleloading firearms to push the projectile up against the propellant (mainly blackpowder). The ramrod was used with weapons such as muskets and cannons and was usually held in a notch underneath the barrel. Bullets that did not fit snugly in the barrel were often secured in place by a wad of paper or cloth, but either way, ramming was necessary to place the bullet securely at the rear of the barrel. Ramming was also needed to tamp the powder so that it would explode properly instead of fizzle (this was a leading cause of misfires). The ramrod could also be fitted with tools for various tasks such as cleaning the weapon, or retrieving a stuck bullet. Cap and ball revolvers were loaded a bit like muzzleloaders—powder was poured into each chamber of the cylinder from the muzzle end, and a bullet was then squeezed in. Such handguns usually had a ramming mechanism built into the frame. The user pulled a lever underneath the barrel of the pistol, which pushed a rammer into the aligned chamber. Naval artillery began as muzzle-loading cannon and these too required ramming. Large muzzle loading guns continued into the 1880s, using wooden staffs worked by several sailors as ramrods. Manual ramming was replaced with hydraulic powered ramming with trials on HMS Thunderer from 1874. (en)
- Une baguette ou refouloir est un dispositif utilisé avec les premières armes à feu pour pousser le projectile contre la poudre. La baguette a été utilisée avec des armes à chargement par la bouche tels que les mousquets et les canons, et était généralement tenue par une encoche située sous le canon. Les balles ne s'ajustaient pas parfaitement dans le canon et ont souvent été maintenues en place par du papier, mais le tassage était nécessaire pour placer la balle au fond du canon. Le battage était également nécessaire pour tasser la poudre de sorte qu'elle explose et ne fasse long feu (ce qui était une des principales causes de ratés d'allumage). La baguette peut aussi être équipée d'outils pour diverses opérations, nettoyage du canon ou récupération d'une balle coincée. Les premiers revolvers étaient chargés un peu comme des fusils — la poudre était versée dans chacune des chambres du cylindre, et une balle était introduite dans chaque alvéole. Ces revolvers ont en général un mécanisme de battage inclus dans le cadre. L'utilisateur actionne un levier sous le canon du pistolet, qui pousse une tige dans les chambres. (fr)
- 꽂을대는 초기 화기에 추진제(주로 화약)에 닿도록 추진체를 밀어넣는 데 사용하던 금속이나 나무로 만들어진 장비이다. 꽂을대는 머스킷이나 포(砲) 같은 전장식 무기에 사용하였고, 보통 총열 아래의 홈에 보관하였다. 총열 안에서 꼭 맞게 들어가지 않던 총알은 종종 종이 뭉치 때문에 걸렸지만, 다른 방법으로 총알을 잘 장전시키기 위해 총열 뒷쪽으로 꽂을대질하는 것은 필수적이었다. 꽂을대질은 불발을 막고 제대로 폭발시키기 위해 화약을 다져넣는 데도 필요하였다. 꽂을대는 화기를 청소하거나 총알을 재장전하는 등 여러 작업을 하는 도구로 사용할 수도 있었다. 초기 권총은 머스킷처럼 장전했는데, 탄창의 각 약실에서 넘쳤으며, 총알은 짜내기도 했다. 일부 권총은 구조 상 꽂을대질이 되는 방식을 가지기도 했다. 사용자는 피스톨의 총열 아래에 있는 손잡이를 당겨, 정렬된 약실 안으로 밀어 넣었다. (ko)
- 槊杖（かるか・さくじょう・こめや。英語：ラムロッド）とは、前装式古式銃の装塡用の棒につけられた名称である。装塡ばかりでなく銃腔清掃にも使用する。 (ja)
- Stempel (pobojczyk, lasztok, arch. stępel) – przyrząd w postaci długiego pręta, używany w dawnej odprzodowej broni palnej do ubijania w lufie prochu, przybitki i pocisku. Stempele do broni strzeleckiej początkowo wykonywane były z drewna zakończonego metalowymi okuciami: z jednej strony głowicą służącą do ubijania, z drugiej ochronnym trzewikiem lub stosowanym w jego miejsce grajcarem (służącym do rozładowania broni w przypadku niewypału). Zależnie od budowy stempel mógł również pełnić funkcję wycioru. W XVIII w. zaczęto wprowadzać stemple o całkowicie metalowej konstrukcji, co zainicjowała armia pruska w 1730 r. Pierwotnie noszone były jako osobny element wyposażenia, jednak z czasem zaczęto umieszczać je pod lufą w specjalnym uchwycie (najczęściej w postaci tulei wydrążonej w łożu). Wczesne stemple posiadały szersze, wystające poza przekrój pręta głowice co komplikowało obsługę broni – po wyjęciu z tulei należało odwrócić stempel o 180 stopni, a po użyciu ponowić tę czynność aby z powrotem go schować. Z tego też powodu pod koniec XVIII w. w armii pruskiej zaczęto wprowadzać stemple o jednolitym cylindrycznym przekroju, których można było używać obustronnie (bez potrzeby odwracania przyrządu). Stempele artyleryjskie często wyposażano dodatkowo w szczotkę wycioru (na przeciwnym krańcu względem głowicy). Przewożono je natomiast w specjalnych uchwytach umieszczonych na lawecie działa.
* Muszkieter używający stempla
* Dubeltówka z wyjętym stemplem. Pod lufą widoczny uchwyt do chowania stempla
* Wyjęty stempel pistoletowy z trzewikiem z funkcją wyciora. Pod lufą widoczny uchwyt do chowania stempla
* Stempel artyleryjski ze szczotką wycioru
* Stempel na lawecie działa (pl)
- Vareta, no contexto de armas de fogo, é um dispositivo, composto por uma haste de metal ou madeira, usado para fazer a limpeza da alma (o interior do cano). Contudo, nos primeiros tempos das armas de fogo, antes das balas e cartuchos modernos, a vareta era utilizada para aconchegar a pólvora na câmara e, posteriormente, o projéctil. A artilharia naval começou como canhões de carregamento pela boca (antecarga), e estes também exigiam que a pólvora e a munição fossem socados em seus canos, evidentemente, as "varetas" nesses casos eram substituídas por cajados de madeira mas o termo em inglês "ramrod", era aplicado da mesma forma. A compactação manual da pólvora foi substituída por compactação hidráulica com testes no HMS Thunderer em 1874. (pt)
- Шо́мпол (від нім. Stempel — «товкач», «пробійник» < stopfen — «забивати, затикати») — металевий, дерев'яний або комбінований стрижень для чищення й змащування каналу ствола та інших частин стрілецької зброї. Зазвичай кріпиться під стволом (гвинтівки, автомати), до ноги сошки (кулемети) або до кобури (пістолети, револьвери). Аналог банника в артилерії. Шомполи з'явилися тоді, коли рушниці й пістолети ще заряджалися з дула. За допомогою металевого або дерев'яного стрижня стрільці забивали кулю і пиж (пізніше паперовий набій) у ствол, подібно тому як гарматники для цієї ж мети користувалися забивачем. З впровадженням казеннозарядної зброї шомпол застосовується для доглядання каналу ствола, а також як екстрактор для гільз (у деяких револьверах). Шомполи для довгоствольної зброї можуть складатися з кількох частин, які згвинчуються між собою. Для прочищання каналу на шомпол нагвинчується протирка, для змащування — йоржик. (uk)
- Шо́мпол (от нем. Stempel — пест), обычно — стальной, ранее — деревянный или металлическо-деревянный стержень, длина которого не меньше длины канала ствола, предназначенный для чистки и смазки ствола ручного огнестрельного или пневматического оружия. Также может использоваться для выталкивания застрявших в стволе (патроннике) патронов, гильз, не вылетевших пуль либо извлечения стрелянных гильз из камор барабана револьвера. На ранних стадиях развития ручного огнестрельного оружия шомпол был необходим для снаряжения дульнозарядного оружия: им проталкивали пулю по каналу ствола до упора. Для снаряжения пуль Нейслера и других остроконечных пуль использовались шомполы с соответствующей формой головки. При снаряжении штуцеров, ввиду высокой плотности вхождения, пулю необходимо было с силой вбивать в ствол с помощью шомпола. Чтобы отказаться от вбивания пуль в нарезной ствол, была придумана пуля Минье, и с тех пор роль шомпола в снаряжении оружия нивелируется. Бывает цельным и разборным, состоящим из нескольких частей. В первых образцах огнестрельного оружия (например штуцеров), заряжавшегося с дула, использовался также и для заряжания пыжей и пуль. Для армейского современного оружия обычно снабжен винтовой резьбой на конце для навинчивания принадлежностей для чистки и смазки, и носится в составе оружия, закрепленным под стволом. Существовали и другие, экзотические места хранения шомпола в составе оружия — так, например, в немецком автомате Stg-44 он находился внутри газопоршневого механизма. Штатный шомпол пистолета или револьвера может крепиться на кобуре. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Pelantak:612 atau ramrud (ramrod):337 adalah sebatang kayu atau besi khusus untuk mengisi peluru dari moncong senjata api seperti senapan lontak atau meriam dengan "memukul kuat-kuat", "menghentak" atau "melantak" peluru tersebut supaya "keras atau padat" bersama mesiu dalam laras senjata. Batang ini sering dibawa dengan senapan dalam lubang atau celah di bawah larasnya. (in)
- 꽂을대는 초기 화기에 추진제(주로 화약)에 닿도록 추진체를 밀어넣는 데 사용하던 금속이나 나무로 만들어진 장비이다. 꽂을대는 머스킷이나 포(砲) 같은 전장식 무기에 사용하였고, 보통 총열 아래의 홈에 보관하였다. 총열 안에서 꼭 맞게 들어가지 않던 총알은 종종 종이 뭉치 때문에 걸렸지만, 다른 방법으로 총알을 잘 장전시키기 위해 총열 뒷쪽으로 꽂을대질하는 것은 필수적이었다. 꽂을대질은 불발을 막고 제대로 폭발시키기 위해 화약을 다져넣는 데도 필요하였다. 꽂을대는 화기를 청소하거나 총알을 재장전하는 등 여러 작업을 하는 도구로 사용할 수도 있었다. 초기 권총은 머스킷처럼 장전했는데, 탄창의 각 약실에서 넘쳤으며, 총알은 짜내기도 했다. 일부 권총은 구조 상 꽂을대질이 되는 방식을 가지기도 했다. 사용자는 피스톨의 총열 아래에 있는 손잡이를 당겨, 정렬된 약실 안으로 밀어 넣었다. (ko)
- 槊杖（かるか・さくじょう・こめや。英語：ラムロッド）とは、前装式古式銃の装塡用の棒につけられた名称である。装塡ばかりでなく銃腔清掃にも使用する。 (ja)
- Baqueta designa tot primer la d'arma de foc, dita també atacador o burxa , una barra prima de ferro, amb una caboteta a un cap, que serveix per a atacar la càrrega dins el canó de les armes de foc que es carreguen per la boca. La paraula prové de l'italià bacchetta, diminutiu de bacchio, del llatí bacŭlum que significa bastonet. Antigament el botafoc o mitifoc era un bastó amb una metxa a un cap, per a calar foc al canó. (ca)
- Der Ladestock diente als Ladehilfe einer Vorderladerwaffe. Zuerst wurde eine bestimmte Menge Schwarzpulver in den Gewehr- oder Pistolenlauf gegeben. Danach wurde zur Abdämmung und Verdichtung ein Filz mit Hilfe des Ladestocks in den Lauf gepresst. An dafür vorgesehenen Ladestöcken konnten , Krätzer oder Ösen befestigt werden. Somit diente der Ladestock nicht nur als Ladehilfe, sondern auch zur Wiedererstellung der Schussfähigkeit sowie zur Reinigung und Pflege der Waffe. (de)
- Baqueta (del francés baguette que a su vez, provendría del latín baculus) es la varilla de acero anexa al arma de fuego (principalmente las de avancarga), que lleva en su extremo un botón o cilindro pequeño llamado atacador, porque con él se ataca o se aprieta o se reúne la carga. (es)
- Une baguette ou refouloir est un dispositif utilisé avec les premières armes à feu pour pousser le projectile contre la poudre. La baguette a été utilisée avec des armes à chargement par la bouche tels que les mousquets et les canons, et était généralement tenue par une encoche située sous le canon. La baguette peut aussi être équipée d'outils pour diverses opérations, nettoyage du canon ou récupération d'une balle coincée. Ces revolvers ont en général un mécanisme de battage inclus dans le cadre. L'utilisateur actionne un levier sous le canon du pistolet, qui pousse une tige dans les chambres. (fr)
- A ramrod (or scouring stick) is a metal or wooden device used with muzzleloading firearms to push the projectile up against the propellant (mainly blackpowder). The ramrod was used with weapons such as muskets and cannons and was usually held in a notch underneath the barrel. The ramrod could also be fitted with tools for various tasks such as cleaning the weapon, or retrieving a stuck bullet. (en)
- Stempel (pobojczyk, lasztok, arch. stępel) – przyrząd w postaci długiego pręta, używany w dawnej odprzodowej broni palnej do ubijania w lufie prochu, przybitki i pocisku. Stempele do broni strzeleckiej początkowo wykonywane były z drewna zakończonego metalowymi okuciami: z jednej strony głowicą służącą do ubijania, z drugiej ochronnym trzewikiem lub stosowanym w jego miejsce grajcarem (służącym do rozładowania broni w przypadku niewypału). Zależnie od budowy stempel mógł również pełnić funkcję wycioru. W XVIII w. zaczęto wprowadzać stemple o całkowicie metalowej konstrukcji, co zainicjowała armia pruska w 1730 r. Pierwotnie noszone były jako osobny element wyposażenia, jednak z czasem zaczęto umieszczać je pod lufą w specjalnym uchwycie (najczęściej w postaci tulei wydrążonej w łożu). Wcze (pl)
- Vareta, no contexto de armas de fogo, é um dispositivo, composto por uma haste de metal ou madeira, usado para fazer a limpeza da alma (o interior do cano). Contudo, nos primeiros tempos das armas de fogo, antes das balas e cartuchos modernos, a vareta era utilizada para aconchegar a pólvora na câmara e, posteriormente, o projéctil. (pt)
- Шо́мпол (от нем. Stempel — пест), обычно — стальной, ранее — деревянный или металлическо-деревянный стержень, длина которого не меньше длины канала ствола, предназначенный для чистки и смазки ствола ручного огнестрельного или пневматического оружия. Также может использоваться для выталкивания застрявших в стволе (патроннике) патронов, гильз, не вылетевших пуль либо извлечения стрелянных гильз из камор барабана револьвера. (ru)
- Шо́мпол (від нім. Stempel — «товкач», «пробійник» < stopfen — «забивати, затикати») — металевий, дерев'яний або комбінований стрижень для чищення й змащування каналу ствола та інших частин стрілецької зброї. Зазвичай кріпиться під стволом (гвинтівки, автомати), до ноги сошки (кулемети) або до кобури (пістолети, револьвери). Аналог банника в артилерії. (uk)
|