| dbo:abstract
|
- Pjotr Semjonowitsch Wannowski (russisch Пётр Семёнович Ванновский, wiss. Transliteration Pëtr Semënovič Vannovskij; * 24. Novemberjul. / 6. Dezember 1822greg. in Kiew; † 17. Februarjul. / 1. März 1904greg. in Sankt Petersburg) war ein russischer General der zaristischen Armee und Staatsmann. (de)
- Piotr Semiónovich Vannovski (en ruso, Пётр Семёнович Ванно́вский, Kiev, Imperio ruso, 24 de noviembre de 1822 - San Petersburgo, 17 de febrero de 1904), general y político ruso, ministro de la Guerra desde el 25 de mayo de 1882 al 1 de enero de 1898, ministro de la Instrucción pública del 24 de marzo de 1901 al 11 de abril de 1902. (es)
- Piotr Semionovitch Vannovski (en russe : Пётр Семёнович Ванно́вский), né le 24 novembre 1822 (6 décembre dans le calendrier grégorien) à Kiev et décédé le 17 février 1904 (1er mars dans le calendrier grégorien) à Saint-Pétersbourg, est un général et homme politique russe, ministre de la Guerre du 25 mai 1882 au 1er janvier 1898, ministre de l'Instruction publique du 24 mars 1901 au 11 avril 1902. (fr)
- Pyotr Semyonovich Vannovsky (Russian: Пётр Семёнович Ванновский, romanized: Pëtr Semënovič Vannovskij; Russian (before 1918): Пётръ Семёновичъ Ванновскій; Belarusian: Пётр Сямёнавіч Ванновскі, romanized: Pëtr Sjamënavič Vannovski; 6 December [O.S. 24 November] 1822 – 1 March [O.S. 17 February] 1904) was a Russian statesman and military leader of Belarusian extraction, who served in the Imperial Russian Army. He was also an honorary member of the Academy of Military Medical, the Mikhailovsky Artillery School, the Mykolaiv Engineering School, the Imperial Academy of Sciences, and a full knight of the Order of St. Vladimir. Born in Kiev into a family of Belarusian landed gentry, Vannovsky chose his career early on in his life and began military schooling. After a few years, he participated in the Hungarian Revolution of 1848 and the Crimean War as part of the Life Guards Finnish Regiment, distinguishing himself at the Siege of Silistra, he was highly decorated after the war, becoming the head of his own regiment, and several military schools. During the Russo-Turkish War of 1877–1878, he took the prominent role as the chief of staff of the Ruschuk Detachment, under the Tsesarevich, future emperor Alexander III. Taking part in many minor but important campaigns, especially a campaign for breaking the Siege of Plevna and the battle between Trastenik and . For his and Alexander's achievements, they were both awarded the Order of St. George of the 3rd and 2nd degree respectively. A few years after the war, Alexander ascended to the throne, and Vannnovsky was subsequently appointed Minister of War. Vannovsky was one of the most successful Minister of War during the course of the Russian Empire, he was in office during most of the reign of Emperor Alexander III and the early reign of Emperor Nicholas II from 1881 to 1898, he was credited with maintaining order, preventing corruption and reforming the Russian military during his role as the Minister of War. But after Vannovsky resigned, he had warned the military about modern war tactics, should the general's warning be remembered by the generals of the next generation (those who served in the Russo-Japanese War and the First World War), the Russian performance in the Russo-Japanese War and the First World War would have been completely different. He also briefly served as the Minister of National Education from 1901 to 1902. After which he retired and died suddenly in 1904 following the Russo-Japanese War, perhaps dying upon learning of the disastrous war with Japan. (en)
- Piotr Siemionowicz Wannowski (ros. Пётр Семёнович Ванновский, ur. 24 listopada?/ 6 grudnia 1822 w Kijowie, zm. 17 lutego?/ 1 marca 1904 w Petersburgu) – rosyjski polityk i wojskowy, generał piechoty i generał adiutant armii carskiej, minister wojny (1881–1898), minister oświecenia publicznego (1901–1902). (pl)
- Pjotr Semjonovitj Vannovskij (ryska: Пётр Семёнович Ванновский), född 6 december (gamla stilen: 24 november) 1822 i Kiev, död 1 mars (gamla stilen: 17 februari) 1904, var en rysk militär och statsman. Vannovskij började sin militära bana som officer vid , deltog i krigen i Ungern och på Krim, blev 1855 överste, 1861 generalmajor och chef för pavlovska kadettkåren, 1868 generallöjtnant och fördelningschef samt 1876 kommenderande general för 12:e armékåren, vilken han, under storfursten-tronföljaren, förde i början av rysk-turkiska kriget (1877). Under detta övertog han chefskapet för generalstaben vid den mot turkiska östarmén opererande Rustsjukarmén. Efter fredsslutet återtog Vannovskij befälet över 12:e kåren. Han var krigsminister 1881-1898 och fullbordade som sådan den ryska härens modernisering. År 1898 utnämndes han till ledamot av riksrådet och fick i uppdrag att undersöka orsakerna till studentoroligheterna. Efter mordet på undervisningsminister Nikolaj Bogolepov 1901 utsågs han till dennes efterträdare. Hans kompromissande reformförslag rörande universitetsundervisningen och studenternas organisation misslyckades, men i fråga om de allmänna läroverken hade han större framgång. Så till exempel borttogs grekiska som läroämne i gymnasierna och blev ej obligatoriskt för inträde vid universiteten. Efter mordet på inrikesminister Dmitrij Sipjagin 1902 drog Vannovskij sig tillbaka från det offentliga livet. (sv)
- Ванновський Петро Семенович (06.12(24.11).1822 — 29(17).02. 1904) — російський державний і військовий діяч, генерал від інфантерії (1883). Народився в м. Київ. Закінчив 1-й Московський кадетський корпус. Учасник Кримської війни 1853—1856 та Російсько-турецької війни 1877—1878. 1881–98 — військовий міністр, од 1898 — член Державної ради. Від 1901 — міністр народної освіти. Тоді ж започаткував низку прогресивних перетворень у системі вищої та середньої освіти: дозволив сходки студентів, виборність старост курсів, організацію наукових та літературних гуртків, повернув до учбових закладів студентів, відданих у солдати. Очолив товариство з розроблення університетської реформи, скоротив викладання стародавніх мов у гімназіях. У квітні 1902 звільнений з посади за власним бажанням. Помер у м. Санкт-Петербург. (uk)
- Пётр Семёнович Ванно́вский (24 ноября [6 декабря] 1822, Киев — 16 [29] февраля 1904, Санкт-Петербург) — русский военный и государственный деятель, военный министр (1881—1898) и министр народного просвещения (1901—1902). Генерал от инфантерии, генерал-адъютант. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Pjotr Semjonowitsch Wannowski (russisch Пётр Семёнович Ванновский, wiss. Transliteration Pëtr Semënovič Vannovskij; * 24. Novemberjul. / 6. Dezember 1822greg. in Kiew; † 17. Februarjul. / 1. März 1904greg. in Sankt Petersburg) war ein russischer General der zaristischen Armee und Staatsmann. (de)
- Piotr Semiónovich Vannovski (en ruso, Пётр Семёнович Ванно́вский, Kiev, Imperio ruso, 24 de noviembre de 1822 - San Petersburgo, 17 de febrero de 1904), general y político ruso, ministro de la Guerra desde el 25 de mayo de 1882 al 1 de enero de 1898, ministro de la Instrucción pública del 24 de marzo de 1901 al 11 de abril de 1902. (es)
- Piotr Semionovitch Vannovski (en russe : Пётр Семёнович Ванно́вский), né le 24 novembre 1822 (6 décembre dans le calendrier grégorien) à Kiev et décédé le 17 février 1904 (1er mars dans le calendrier grégorien) à Saint-Pétersbourg, est un général et homme politique russe, ministre de la Guerre du 25 mai 1882 au 1er janvier 1898, ministre de l'Instruction publique du 24 mars 1901 au 11 avril 1902. (fr)
- Piotr Siemionowicz Wannowski (ros. Пётр Семёнович Ванновский, ur. 24 listopada?/ 6 grudnia 1822 w Kijowie, zm. 17 lutego?/ 1 marca 1904 w Petersburgu) – rosyjski polityk i wojskowy, generał piechoty i generał adiutant armii carskiej, minister wojny (1881–1898), minister oświecenia publicznego (1901–1902). (pl)
- Пётр Семёнович Ванно́вский (24 ноября [6 декабря] 1822, Киев — 16 [29] февраля 1904, Санкт-Петербург) — русский военный и государственный деятель, военный министр (1881—1898) и министр народного просвещения (1901—1902). Генерал от инфантерии, генерал-адъютант. (ru)
- Pyotr Semyonovich Vannovsky (Russian: Пётр Семёнович Ванновский, romanized: Pëtr Semënovič Vannovskij; Russian (before 1918): Пётръ Семёновичъ Ванновскій; Belarusian: Пётр Сямёнавіч Ванновскі, romanized: Pëtr Sjamënavič Vannovski; 6 December [O.S. 24 November] 1822 – 1 March [O.S. 17 February] 1904) was a Russian statesman and military leader of Belarusian extraction, who served in the Imperial Russian Army. He was also an honorary member of the Academy of Military Medical, the Mikhailovsky Artillery School, the Mykolaiv Engineering School, the Imperial Academy of Sciences, and a full knight of the Order of St. Vladimir. (en)
- Pjotr Semjonovitj Vannovskij (ryska: Пётр Семёнович Ванновский), född 6 december (gamla stilen: 24 november) 1822 i Kiev, död 1 mars (gamla stilen: 17 februari) 1904, var en rysk militär och statsman. Vannovskij började sin militära bana som officer vid , deltog i krigen i Ungern och på Krim, blev 1855 överste, 1861 generalmajor och chef för pavlovska kadettkåren, 1868 generallöjtnant och fördelningschef samt 1876 kommenderande general för 12:e armékåren, vilken han, under storfursten-tronföljaren, förde i början av rysk-turkiska kriget (1877). Under detta övertog han chefskapet för generalstaben vid den mot turkiska östarmén opererande Rustsjukarmén. (sv)
- Ванновський Петро Семенович (06.12(24.11).1822 — 29(17).02. 1904) — російський державний і військовий діяч, генерал від інфантерії (1883). Народився в м. Київ. Закінчив 1-й Московський кадетський корпус. Учасник Кримської війни 1853—1856 та Російсько-турецької війни 1877—1878. 1881–98 — військовий міністр, од 1898 — член Державної ради. Від 1901 — міністр народної освіти. Тоді ж започаткував низку прогресивних перетворень у системі вищої та середньої освіти: дозволив сходки студентів, виборність старост курсів, організацію наукових та літературних гуртків, повернув до учбових закладів студентів, відданих у солдати. Очолив товариство з розроблення університетської реформи, скоротив викладання стародавніх мов у гімназіях. У квітні 1902 звільнений з посади за власним бажанням. (uk)
|