| dbo:abstract
|
- Lucius Iunius Brutus byl římský občan, jeden ze zakladatelů Římské republiky a jeden ze dvou prvních konzulů. (cs)
- لوشيوس جونيوس بروتوس مؤسس الجمهورية الرومانية وأحد أوائل القناصل في عام 509 ق.م. ويعتقد أنه أصل أسرة جونيا الرومانية التي انحدر منها دسيموس جونيوس بروتوس ألبينوس وبروتس أشهر من اغتالوا يوليوس قيصر. كان لوشيوس سابع ملوك روما - الملقّب ( 534- 509 قبل الميلاد ) سيئاً بحيث اجتمع عدد من أعضاء مجلس الشيوخ وطردوه من الحكم ، وأقسموا على ألا يسمحوا بعد اليوم بأن يكون في روما أي ملك. ولتحقيق ذلك ابتكروا هيكلية جديدة للحكومة، فاثنان منهم، كل سنة، يتمّ انتخابهما لمنصب قنصل، وتكون لهما السلطات نفسهما .وكان أول قنصل لوشيوس جونيوس بروتوس الذي قاد الشيوخ ضد سنة 509 قبل الميلاد، وكان زميله، والقنصل الثاني .غير أن بروتوس كان رجلاً قاسياً وعنيفاً. فلما علم أن اثنين من أبنائه يتآمران لإِعادة تاركوينيوس إلى العرش، أصدر الأمر بإعدامهما. (ar)
- Luci Juni Brut (en llatí: Lucius Junius Brutus) va ser cònsol romà l'any 509 aC segons els Fasti, després de l'expulsió dels tarquins de Roma. (ca)
- Ο Λεύκιος Ιούνιος Βρούτος (6ος αιώνας π.Χ.) ήταν ο ημιμυθικός ιδρυτής της Ρωμαϊκής Δημοκρατίας και ο πρώτος Ύπατος της Ρώμης (509 π.Χ.). Το Ρωμαϊκό Βασίλειο και ο βασιλιάς Ταρκύνιος ο Υπερήφανος ανατράπηκαν όταν ο γιος του Σέξτος Ταρκύνιος βίασε την Λουκρητία, σύζυγος της ήταν ο ανεψιός του βασιλιά Λεύκιος Ταρκύνιος Κολλατίνος που έγινε κατόπιν Ύπατος μαζί του. Ο Λεύκιος ωστόσο καθαίρεσε σύντομα τον Κολλατίνο με την κατηγορία ότι έδειξε επιείκεια στους συνωμότες που ήθελαν να επαναφέρουν τους Ταρκυνίους στην βασιλεία, εκτέλεσε και δύο από τους δικούς του γιους. Ο Λεύκιος θεωρείται γενάρχης του Ρωμαϊκού γένους Ιούνιος από το οποίο κατάγονται ο και ο Μάρκος Ιούνιος Βρούτος, δολοφόνοι του Ιούλιου Καίσαρα. Οι παραδόσεις σχετικά με την ζωή του διαφέρουν και πολλοί υποθέτουν ότι ήταν ο Ετρούσκος βασιλιάς Πορσένα που ανέτρεψε τον Ταρκύνιο τον Υπερήφανο. Οι Πληβείοι ανήκαν συνήθως στην Ιουνία γενιά, το γεγονός ότι ανήλθε στον τίτλο του Υπάτου είχε σαν αποτέλεσμα να το αμφισβητήσουν οι Πατρίκιοι. Η αναπαράσταση του σαν ανεψιός του τελευταίου βασιλιά Ταρκύνιου πιθανότατα ανταποκρίνεται στις συγκρούσεις που ξέσπασαν όταν η Ρωμαϊκή δημοκρατία ανέτρεψε το καθεστώς της βασιλείας στην Ρώμη. Η Ρώμη κυβερνήθηκε αρχικά από βασιλείς αλλά ο τελευταίος βασιλιάς Ταρκύνιος ο υπερήφανος ανατράπηκε όταν ο γιος του Σέξτος βίασε την ευγενή Λουκρητία που ήταν ταυτόχρονα και ανεψιά του βασιλιά. Το γεγονός αυτό καταγράφει μόνο ο Τίτος Λίβιος, άλλες πηγές δεν υπάρχουν επειδή καταστράφηκαν όλα τα αρχεία όταν οι Γαλάτες του Βρέννου λεηλάτησαν την Ρώμη (390 π.Χ., 387 π.Χ.). (el)
- Lucius Iunius Brutus († angeblich 509 v. Chr.) stammte der Sage nach aus der Familie der Tarquinier und war der erste Konsul bzw. praetor maximus der römischen Republik nach dem Sturz des letzten etruskischen Königs von Rom, Tarquinius Superbus. Der heutigen Forschung zufolge hat Brutus allerdings womöglich gar nicht existiert. Es gibt praktisch keine authentischen Quellen, die bis in die Zeit der frühen Republik zurückreichen. Spätere Autoren haben die spärliche Überlieferung immer freier ausgestaltet, teilweise aus Eigeninteresse. So erfand vermutlich das plebejische (und damit erst während der mittleren Republik, ab Ende des 4. Jahrhunderts v. Chr., politisch wirksame) Geschlecht der Iunii Bruti einen mythischen Vorvater, der angeblich Patrizier gewesen sein soll, so wie alle Konsuln der frühen Republik. Brutus soll maßgeblich an der Vertreibung des letzten etruskischen Königs Tarquinius Superbus im Jahr 509 v. Chr. beteiligt gewesen sein. Die Königsherrschaft wurde dabei durch die römische Republik (libera res publica) abgelöst. (de)
- Luzio Junio Bruto (latinez: Lucius Iunius Brutus) Erromatar Errepublikako fundatzaile mitiko bat zen. 509an Erromako lehen kontsuletako bat ere bazen. Hautaketa hori baino lehen, Erroma erregeek gobernatzen zuten. Azken erregea, Luzio Tarkinio Superbo, boteretik kentzeko matxinadaren burua izan zen Bruto, Tarkinioren semeak Brutoren arreba, Lukrezia, bortxatu zuelako. Tito Liviok ematen digu horren guztiaren berri. Nolanahi ere, galiarrek Erroma arpilatu (K.a. 390) baino lehenagoko kontuez ez zegoen inolako erregistrorik, Tito Livioren garairako ere ez. Hori zela eta, garai horretarako kontakizunak historian baino legendan oinarritzen dira. Tito Liviok zioenez, Brutok bazeuzkan Tarkinio hiltzeko zioak. Izan ere, Tarkiniok Brutoren anaia baten hilketa agindu zuen, anaia hori Tarkinio errege bihurtzearen kontra agertu zelako. Bruto Tarkinioaren familian mozorroturik sartu zen. Haren semeekin Delfosko orakulura joan zen, Erromako hurrengo erregea zein izanen zen jakitera. Orakuluak erantzun zien amari musu bat emanen zion lehenengoa izanen zela erregea. Brutok uste zuen Orakuluk lurraz ari zela. Horregatik, estropezu egindakoan musu bat eman zion lurrari. Erromara itzulita, hiria alboko tribu baten kontra borrokatzen ari zen. Brutok orduantxe ezagutu zuen Lukrezia bortxatu zutela. Emakumeak, gainera, ohore galduta, bere buruaz beste egin zuen. Brutok erregearen kontrako matxinada abian jarri zuen. Tarkinio eta haren familia hiritik botata, Brutok boterea Erromako Senatuan geratzen zela aldarrikatu zuen.
* Datuak: Q223440
* Multimedia: Lucius Junius Brutus (eu)
- Lucio Junio Bruto (m. 509 a. C.) fue un político y militar romano del siglo VI a. C., uno de los fundadores de la República y uno de los más famosos personajes de la historia tradicional de la Ciudad Eterna. (es)
- Lucius Junius Brutus, ou Lucius Iunius Brutus, est le fondateur légendaire de la République romaine et un des deux premiers consuls romains pour l'année 509 av. J.-C. Les membres de la gens Iunia, dont Decimus Junius Brutus Callaicus, puis plus tard Decimus Junius Brutus et Marcus Junius Brutus, le considèrent comme un de leurs ancêtres. Comme la plus grande partie des hommes et des institutions des premiers siècles de l'histoire romaine, l'existence historique de Brutus n'est pas assurée. Les sources dont on dispose aujourd'hui sont trop lacunaires et s'appuient sur des récits et des traditions plus anciennes qui ont été considérablement réécrits et déformés. (fr)
- Lucius Junius Brutus (fl. 6th century BC) was the semi-legendary founder of the Roman Republic, and traditionally one of its first consuls in 509 BC. He was reputedly responsible for the expulsion of his uncle the Roman king Tarquinius Superbus after the suicide of Lucretia, which led to the overthrow of the Roman monarchy. He was involved in the abdication of fellow consul Tarquinius Collatinus, and executed two of his sons for plotting the restoration of the Tarquins. He was claimed as an ancestor of the Roman gens Junia, including Decimus Junius Brutus, and Marcus Junius Brutus, the most famous of Julius Caesar's assassins. Traditions about his life may have been fictional, and some scholars argue that it was the Etruscan king Porsenna who overthrew Tarquinius. The plebeian status of the Junia gens has also raised doubts about his position as a consul and the alleged initial patrician domination of the office. Depicted as the nephew of Tarquinius, he may have symbolized the internal tensions that occurred during the transition between the monarchy and the republic. (en)
- Lucio Giunio Bruto (in latino: Lucius Iunius Brutus; 545 a.C. circa – 509 a.C.) è stato il fondatore della Repubblica romana e secondo la tradizione uno dei due primi consoli nel 509 a.C.. (it)
- Lucius Junius Brutus, in het Latijn gespeld als LVCIVS IVNIVS BRVTVS, was volgens de Romeinse overlevering een van de twee eerste consuls van de Romeinse Republiek. Hij was een zoon van Tarquinia, de zus van koning Tarquinius Superbus. Een van zijn broers was het slachtoffer geworden van Tarquinius’ schrikbewind, en om zelf te kunnen overleven en door zijn oom met rust te worden gelaten deed hij zich voor als achterlijk (brutus betekent zoveel als domoor). Brutus was aanwezig geweest bij de dood van Lucretia. Toen was de maat voor hem vol: hij legde eindelijk zijn voorgewende onnozelheid af en liet de aanwezige familieleden zweren dat ze de gehate monarchie omver zouden werpen. Ook zette hij het volk aan tot de algemene opstand. Na de uitdrijving van koning Tarquinius werd Brutus dan ook tot eerste consul verkozen, samen met zijn neef Collatinus, de echtgenoot van Lucretia. Tarquinius begon echter heimelijk de jonge aristocraten op te zetten tegen de nieuwe staatsvorm, maar het complot lekte uit, en de samenzweerders werden gearresteerd. Het was een zware slag voor Brutus toen hij onder de gevangenen zijn zonen Titus en Tiberius herkende. Zijn vaderlijke gevoelens beletten hem echter niet om consequent de doodstraf over de verraders uit te spreken. De burgers waren zo kwaad over het verraad van de Tarquinii, dat zij alle personen die de gehate naam Tarquinius droegen, voorgoed uit de stad verbanden. Dat gebod gold ook voor Brutus’ medeconsul Lucius Tarquinius Collatinus, die ook een Tarquinius was, ook al had hij een hekel aan de koning. Collatinus nam consequent ontslag als consul en verliet de stad, waarna een vervanger werd gekozen. Brutus sneuvelde uiteindelijk in een veldslag tegen de Tarquinii. In een tweegevecht met Tarquinius’ zoon Arruns werden beide tegenstanders door elkaars wapen dodelijk gewond. (nl)
- ルキウス・ユニウス・ブルトゥス（ラテン語: Lucius Iunius Brutus）は、共和政ローマの実質的な設立者。紀元前509年、第7代ローマ王タルクィニウス・スペルブスを追放して共和政を布き、初代執政官（コンスル）に就任した。 (ja)
- Lucjusz Juniusz Brutus (łac. Lucius Iunius Brutus) – rzymski polityk, pierwszy konsul Rzymu. Był siostrzeńcem króla Tarkwiniusza Pysznego. Według rzymskiej tradycji król zgładził jego ojca i starszego brata, natomiast sam Lucjusz uniknął takiego losu udając głupca, stąd przydomek Brutus (z łac. głupiec). Według Liwiusza (I,56) wysłany wraz z synami królewskimi do wyroczni Apollina w Delfach, których zadaniem było nakłonienie kapłana, by oznajmił im, w imieniu bóstwa, który z braci zostanie królem. Kapłan, odpowiedział: „ten, który pierwszy wyciśnie pocałunek na obliczu matki”. Brutus nagle upadł na ziemię, czym rozweselił królewiczów — „nie będziemy się sprzeczać — rzekł jeden z nich drugiemu — wrócimy razem do Rzymu i za pomocą losów rozstrzygniemy, który z nas ma pocałować naszą matkę”. Lecz Brutus upadłszy, jakby niechcący, wycisnął nieznacznie pocałunek na obliczu Matki-Ziemi. Zbrodnie Tarkwiniuszy – ojca i jego dwóch synów – wywołały powstanie ludu, podburzanego przez Brutusa, dla którego czarę goryczy przepełnił gwałt dokonany przez , syna Tarkwiniusza, na Lukrecji, żonie , a krewniaczce Brutusa. Lukrecja, znana powszechnie z cnoty, nie mogąc znieść hańby popełniła samobójstwo – przeszyła swoją pierś sztyletem. W 509 p.n.e. Brutus jako przywódca powstania przeciw Tarkwiniuszowi, doprowadził do wypędzenia króla (ten, chcąc wrócić do Rzymu, znalazł wrota miasta przed sobą zamknięte). Na miejsce monarchii wprowadził republikę – oddając władzę Senatowi, w skład którego wchodziło dwóch corocznie wybieranych konsulów. Na pierwszych konsulów comitia centuriata wybrało Brutusa i Lucjusza Tarkwiniusza Kollatyna. Zginął podczas wojny z Arunsem Tarkwiniuszem. Za zasługi Rzymianie wystawili mu posąg na Kapitolu. Zapoczątkował ród Juniuszów Brutusów. Jego potomkiem był Marek Juniusz Brutus, jeden z zabójców Juliusza Cezara. (pl)
- Lúcio Júnio Bruto (em latim: Lucius Iunius Brutus) foi um personagem lendário, considerado o fundador da República, e um dos dois primeiros cônsules de Roma, em 509 a.C., juntamente com Lúcio Tarquínio Colatino. Segundo a tradição romana (talvez lendária), articulou a queda do último rei Tarquínio, o Soberbo após o estupro e martírio da jovem Lucrécia. A história foi contada por Lívio em sua obra Ab Urbe Condita e trata-se de um período da história de Roma para o qual não sobreviveram registros históricos confiáveis, uma vez que virtualmente todos os registros foram destruídos pelos gauleses durante a Batalha de Ália ou se perderam com o tempo. (pt)
- Lucius Junius Brutus var, enligt den senare romerske historieskrivaren Titus Livius, en av grundarna av den romerska republiken 509 f.Kr. och även en av de första konsulerna, vald samma år. (sv)
- Луций Юний Брут (лат. Lucius Iunius Brutus) — один из основателей Римской республики, возглавивший восстание против последнего римского царя Тарквиния Гордого в 509 до н. э. Один из двух первых римских консулов. По одной из версий, в его честь назван месяц июнь. (ru)
- 卢修斯·尤尼乌斯·布鲁图斯（拉丁语：Lucius Junius Brutus，－前509年），罗马共和国的建立者，第六任羅馬國王 塞尔维乌斯·图利乌斯的儿子；传统上被认为是其第一个罗马执政官（公元前509年）。他被称为是罗马的一位祖先，该氏族的后代包括刺杀了凯撒的马尔库斯·尤尼乌斯·布鲁图。 (zh)
- Луцій Юній Брут (лат. Lucius Junius Brutus) — один із засновників Римської республіки, очоливший повстання проти останнього римського царя Тарквінія Гордого в 509 році до н. е. Один з двох перших римських консулів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Lucius Iunius Brutus byl římský občan, jeden ze zakladatelů Římské republiky a jeden ze dvou prvních konzulů. (cs)
- لوشيوس جونيوس بروتوس مؤسس الجمهورية الرومانية وأحد أوائل القناصل في عام 509 ق.م. ويعتقد أنه أصل أسرة جونيا الرومانية التي انحدر منها دسيموس جونيوس بروتوس ألبينوس وبروتس أشهر من اغتالوا يوليوس قيصر. كان لوشيوس سابع ملوك روما - الملقّب ( 534- 509 قبل الميلاد ) سيئاً بحيث اجتمع عدد من أعضاء مجلس الشيوخ وطردوه من الحكم ، وأقسموا على ألا يسمحوا بعد اليوم بأن يكون في روما أي ملك. ولتحقيق ذلك ابتكروا هيكلية جديدة للحكومة، فاثنان منهم، كل سنة، يتمّ انتخابهما لمنصب قنصل، وتكون لهما السلطات نفسهما .وكان أول قنصل لوشيوس جونيوس بروتوس الذي قاد الشيوخ ضد سنة 509 قبل الميلاد، وكان زميله، والقنصل الثاني .غير أن بروتوس كان رجلاً قاسياً وعنيفاً. فلما علم أن اثنين من أبنائه يتآمران لإِعادة تاركوينيوس إلى العرش، أصدر الأمر بإعدامهما. (ar)
- Luci Juni Brut (en llatí: Lucius Junius Brutus) va ser cònsol romà l'any 509 aC segons els Fasti, després de l'expulsió dels tarquins de Roma. (ca)
- Lucio Junio Bruto (m. 509 a. C.) fue un político y militar romano del siglo VI a. C., uno de los fundadores de la República y uno de los más famosos personajes de la historia tradicional de la Ciudad Eterna. (es)
- Lucio Giunio Bruto (in latino: Lucius Iunius Brutus; 545 a.C. circa – 509 a.C.) è stato il fondatore della Repubblica romana e secondo la tradizione uno dei due primi consoli nel 509 a.C.. (it)
- ルキウス・ユニウス・ブルトゥス（ラテン語: Lucius Iunius Brutus）は、共和政ローマの実質的な設立者。紀元前509年、第7代ローマ王タルクィニウス・スペルブスを追放して共和政を布き、初代執政官（コンスル）に就任した。 (ja)
- Lucius Junius Brutus var, enligt den senare romerske historieskrivaren Titus Livius, en av grundarna av den romerska republiken 509 f.Kr. och även en av de första konsulerna, vald samma år. (sv)
- Луций Юний Брут (лат. Lucius Iunius Brutus) — один из основателей Римской республики, возглавивший восстание против последнего римского царя Тарквиния Гордого в 509 до н. э. Один из двух первых римских консулов. По одной из версий, в его честь назван месяц июнь. (ru)
- 卢修斯·尤尼乌斯·布鲁图斯（拉丁语：Lucius Junius Brutus，－前509年），罗马共和国的建立者，第六任羅馬國王 塞尔维乌斯·图利乌斯的儿子；传统上被认为是其第一个罗马执政官（公元前509年）。他被称为是罗马的一位祖先，该氏族的后代包括刺杀了凯撒的马尔库斯·尤尼乌斯·布鲁图。 (zh)
- Луцій Юній Брут (лат. Lucius Junius Brutus) — один із засновників Римської республіки, очоливший повстання проти останнього римського царя Тарквінія Гордого в 509 році до н. е. Один з двох перших римських консулів. (uk)
- Ο Λεύκιος Ιούνιος Βρούτος (6ος αιώνας π.Χ.) ήταν ο ημιμυθικός ιδρυτής της Ρωμαϊκής Δημοκρατίας και ο πρώτος Ύπατος της Ρώμης (509 π.Χ.). Το Ρωμαϊκό Βασίλειο και ο βασιλιάς Ταρκύνιος ο Υπερήφανος ανατράπηκαν όταν ο γιος του Σέξτος Ταρκύνιος βίασε την Λουκρητία, σύζυγος της ήταν ο ανεψιός του βασιλιά Λεύκιος Ταρκύνιος Κολλατίνος που έγινε κατόπιν Ύπατος μαζί του. Ο Λεύκιος ωστόσο καθαίρεσε σύντομα τον Κολλατίνο με την κατηγορία ότι έδειξε επιείκεια στους συνωμότες που ήθελαν να επαναφέρουν τους Ταρκυνίους στην βασιλεία, εκτέλεσε και δύο από τους δικούς του γιους. Ο Λεύκιος θεωρείται γενάρχης του Ρωμαϊκού γένους Ιούνιος από το οποίο κατάγονται ο και ο Μάρκος Ιούνιος Βρούτος, δολοφόνοι του Ιούλιου Καίσαρα. Οι παραδόσεις σχετικά με την ζωή του διαφέρουν και πολλοί υποθέτουν ότι ήταν ο Ετρούσκο (el)
- Lucius Iunius Brutus († angeblich 509 v. Chr.) stammte der Sage nach aus der Familie der Tarquinier und war der erste Konsul bzw. praetor maximus der römischen Republik nach dem Sturz des letzten etruskischen Königs von Rom, Tarquinius Superbus. Brutus soll maßgeblich an der Vertreibung des letzten etruskischen Königs Tarquinius Superbus im Jahr 509 v. Chr. beteiligt gewesen sein. Die Königsherrschaft wurde dabei durch die römische Republik (libera res publica) abgelöst. (de)
- Luzio Junio Bruto (latinez: Lucius Iunius Brutus) Erromatar Errepublikako fundatzaile mitiko bat zen. 509an Erromako lehen kontsuletako bat ere bazen. Hautaketa hori baino lehen, Erroma erregeek gobernatzen zuten. Azken erregea, Luzio Tarkinio Superbo, boteretik kentzeko matxinadaren burua izan zen Bruto, Tarkinioren semeak Brutoren arreba, Lukrezia, bortxatu zuelako. Tito Liviok ematen digu horren guztiaren berri. Nolanahi ere, galiarrek Erroma arpilatu (K.a. 390) baino lehenagoko kontuez ez zegoen inolako erregistrorik, Tito Livioren garairako ere ez. Hori zela eta, garai horretarako kontakizunak historian baino legendan oinarritzen dira. (eu)
- Lucius Junius Brutus (fl. 6th century BC) was the semi-legendary founder of the Roman Republic, and traditionally one of its first consuls in 509 BC. He was reputedly responsible for the expulsion of his uncle the Roman king Tarquinius Superbus after the suicide of Lucretia, which led to the overthrow of the Roman monarchy. He was involved in the abdication of fellow consul Tarquinius Collatinus, and executed two of his sons for plotting the restoration of the Tarquins. (en)
- Lucius Junius Brutus, ou Lucius Iunius Brutus, est le fondateur légendaire de la République romaine et un des deux premiers consuls romains pour l'année 509 av. J.-C. Les membres de la gens Iunia, dont Decimus Junius Brutus Callaicus, puis plus tard Decimus Junius Brutus et Marcus Junius Brutus, le considèrent comme un de leurs ancêtres. (fr)
- Lucjusz Juniusz Brutus (łac. Lucius Iunius Brutus) – rzymski polityk, pierwszy konsul Rzymu. Był siostrzeńcem króla Tarkwiniusza Pysznego. Według rzymskiej tradycji król zgładził jego ojca i starszego brata, natomiast sam Lucjusz uniknął takiego losu udając głupca, stąd przydomek Brutus (z łac. głupiec). W 509 p.n.e. Brutus jako przywódca powstania przeciw Tarkwiniuszowi, doprowadził do wypędzenia króla (ten, chcąc wrócić do Rzymu, znalazł wrota miasta przed sobą zamknięte). Zginął podczas wojny z Arunsem Tarkwiniuszem. Za zasługi Rzymianie wystawili mu posąg na Kapitolu. (pl)
- Lucius Junius Brutus, in het Latijn gespeld als LVCIVS IVNIVS BRVTVS, was volgens de Romeinse overlevering een van de twee eerste consuls van de Romeinse Republiek. Hij was een zoon van Tarquinia, de zus van koning Tarquinius Superbus. Een van zijn broers was het slachtoffer geworden van Tarquinius’ schrikbewind, en om zelf te kunnen overleven en door zijn oom met rust te worden gelaten deed hij zich voor als achterlijk (brutus betekent zoveel als domoor). (nl)
- Lúcio Júnio Bruto (em latim: Lucius Iunius Brutus) foi um personagem lendário, considerado o fundador da República, e um dos dois primeiros cônsules de Roma, em 509 a.C., juntamente com Lúcio Tarquínio Colatino. (pt)
|