| dbo:abstract
|
- الخولوبس (بالروسية: Холопы) كانوا أشخاصاً وضعهم القانوني أشبه بالعبيد للإقطاعيين في الإمبراطورية الروسية بين القرن العاشر وأوائل القرن الثامن عشر. ذكرت كلمة خولوب لأول مرة في وقائع سنة 986. تأثيلها يبقى غير واضح. هناك فرضية أولى تقول بأنها كلمة نسيبة من الكلمات السلافية التي تعني «الصبي» (على نحو أكثر تحديدا، ذكر مراهق؛ الروسية الحديثة: хлопец (خلوبتس) والبولندية: (chłopak)، التي هي مماثلة لكلمة الصبي في الإنجليزية والتي تعني خادم.الكلمة السلافية نفسها مشتقة من الجذر الافتراضي تشول المتصل بالوضع قبل الزواج، (unmarriedness) أو عازب، وعدم القدرة على الإنجاب.من جانب آخر هناك فرضية تقول انها مشتقة من الجذر الجرماني لكلمة «مساعدة». برافدا روسكايا، وهي مدونة قانونية، تعطي تفاصيل ووضع وأنواع الخولوبس. في القرنين 11 و 12، فإن المصطلح يشير إلى فئات مختلفة من السكان وخصوصا العبيد. تعتبر سلطة سيد الخولوبس غير محدودة على مدى حياته، وعلى سبيل المثال، يستطيع قتله أو بيعه أو دفعه عوض دين. والسيد يكون مسؤولا عن أفعال الخولوبس، مثل إهانة حر أو سرقته. يمكن لأي شخص أن يصبح خولوب نتيجة للاعتقال أو بيع النفس أو تسديدا للديون، بعد أن يرتكب جريمة، أو عن طريق الزواج من خولوب آخر. وحتى أواخر القرن 15، مثل الخولوبس أغلبية الخدم، الذين كانوا يعملون في الأراضي. بعض الخولوبس، معظمهم من الأقنان، تقلد منصب خادم أميري بما في ذلك أولئك الموجودين في الجيش، أو انخرطوا في حرفة أو زراعة أو أنشطة إدارية. طوال القرن 16، كان دور الخولوبس هو السخرة وتناقص نظرا لزيادة مشاركة الفلاحين (انظر ). (ar)
- Los Jolop (del ruso: Холоп) eran gente feudalmente dependientes en Rusia entre el siglo X y a comienzos del siglo XVIII. Su estatus legal era cercano a la esclavitud. (es)
- A kholop (Russian: холо́п, IPA: [xɐˈlop]) was a type of feudal serf in Kievan Rus', then in Russia between the 10th and early 18th centuries. Their legal status was close to that of slaves. (en)
- Un kholop (en russe : Холо́п) est une personne privée de liberté dans la Rus' de Kiev, puis dans l'État russe, et appartenant à un propriétaire terrien. Le mot kholopstvo désigne le régime juridique relatif aux personnes relevant de cet état de kholop. Ce statut a été aboli par Pierre le Grand selon sa résolution du 19 janvier 1723 suivant laquelle, sur le plan juridique, le statut des kholops est devenu le même que celui des serfs. Le servage n'a été aboli qu'en 1861 en Russie. Il convient de distinguer le kholop, qui est un esclave issu de la population locale, du tchéliad qui est un esclave capturé dans une tribu, un état étranger à la suite d'une campagne militaire. Le statut du tchéliadine donne moins de droits à la personne du fait de son origine étrangère. (fr)
- Een cholop (Russisch: холоп, mv.: холопы; cholopy) was in Rusland tussen de 10e en de 18e eeuw de benaming voor een afhankelijk persoon in het feodale systeem, wiens wettelijke status bijna gelijkstond aan een slaaf. De etymologie is onduidelijk. Volgens een hypothese is het woord cognaat met Slavische woorden die worden vertaald als 'jongen' (meer specifiek 'adolescente man'; Russisch: хлопец; chlopets, Pools: chłopak). Het Slavische woord zou afgeleid van de hypotetische stam *chol, die verband houdt met (nog) ongetrouwd zijn. De eerste vermelding van het woord cholopy komt voor in een Slavische kroniek bij het jaar 986. De , het wetboek ten tijde van het late Kievse Rijk, specificeert de status en de typen cholopy uit die tijd. De eigenaar van een cholop kon alles met hem doen wat hem goed leek, zoals hem doden, hem verkopen of een schuld aflossen door hem voor iemand anders te laten werken. Daarbij droeg de eigenaar echter ook de verantwoordelijkheid over de daden van zijn cholop, zoals het uitschelden van een vrij man of het stelen van goederen. Iemand kon de status van cholop krijgen door gevangen te worden genomen (bijvoorbeeld tijdens een oorlog), zichzelf te verkopen, zelf te worden verkocht om schulden af te lossen, als gevolg van het begaan van misdaden of door een cholop te trouwen. Tot de late 15e eeuw vormden de cholopy de meerderheid onder de knechten die werkten op de landen van de adel. Sommige cholopy zaten in het gevolg van de vorsten, ook in militaire rangen, of namen deel aan de handel, bedreven landbouw of vervulden bestuurlijke activiteiten. In de 16e eeuw nam de rol van de cholopy in de corvee-economie af, omdat er steeds vaker gebruik werd gemaakt van de diensten van de kleine boeren. Aan het einde van de 16e eeuw ontstonden de dienstklasse-cholopy (служилое холопство; sloezjiloje cholopstvo). Eind 17e eeuw kwamen er cholopy voor die waren gebonden aan hun land (посаженные на землю; posazjennije na zemljoe), zelf hun eigen huishouden runden en erfpacht moesten betalen. Van 1722 tot 1724 moesten de cholopy die de functie van huisdienaren vervulden hoofdgeld betalen, later werden ze behandeld als gewone lijfeigenen. (nl)
- Холо́пство — состояние несвободного населения в Киевской, Удельной Руси и Русском государстве. Отменено Петром I высочайшей резолюцией на докладные пункты генерала Чернышёва 19 января 1723 года. По правовому положению холопы приближались к рабам. Близким по значению был термин челядь — зависимое население. С XI века помимо общего термина челядин начали употребляться два новых: закуп (лицо, попавшее в зависимость на период отработки ссуды) и обельный (полный) холоп. Также, в письменном обращении к государю Руси (России), холоп (холопы) — самоименование его подданных. (ru)
- Chołopi (ros. lp. холоп, lm. холопы, zbiorowo холопство) – grupa ludności wiejskiej na Rusi. Termin ten pierwotnie odnosił się do niewolników. Uznawani byli za najniższą warstwę ludności wiejskiej. Chołopami byli zarówno jeńcy wojenni przymusowo osadzani na ziemiach należących do kniaziów, Cerkwi i bojarów, różnego rodzaju przestępcy, dłużnicy niemogący spłacić długów, jak i słudzy dworscy, zubożali rolnicy dobrowolnie zaprzedający się w niewolę, bądź mężczyźni ożenieni z chołopkami. Ułożenie soborowe z 1649 roku dzieliło chołopstwo na dwie kategorie:
* całkowite – przechodzące z ojca na syna,
* kabalne (od słowa kabała – skrypt dłużny) – stanowiące coś w rodzaju dożywotniej służby, gdzie wraz ze śmiercią pana, chołop otrzymywał wolność. Chołopów kabalnych nie wolno było sprzedać, darować lub przekazać w spadku. Wyłącznie jeńcy, przestępcy i inni mogli stać się chołopami kabalnymi. Jednakże po odzyskaniu wolności chołop nadal mógł wrócić do stanu chołopstwa – wraz z nowym właścicielem. Znaczny odsetek ludności niewolnej stanowili mieszkańcy krainy chwilowo lub stale okupowanej, siłą przesiedlani celem osłabienia oporu w ziemiach podbitych, jak i wzmocnienia osadnictwa na ziemiach własnych. We wszystkich krajach Europy Środkowo-wschodniej spotykamy osady jenieckie. W Polsce i krajach sąsiednich wiele miejscowości nosi w nazwach ślad takiego osadnictwa: Lachowice, Pomorzany, Prusinowice, Rusinowice itp. Na Rusi nie posiadali osobowości prawnej, a za popełnione przez nich ewentualne przestępstwa odpowiadali ich właściciele. Zabicie chołopa nie pociągało za sobą kary za zabójstwo, jedynie wypłacenie odszkodowania, jak za zniszczony czy utracony przedmiot. Bycie chołopem nie było jednak stanem permanentnym, bowiem istniały możliwości wykupienia się lub wyzwolenia. Wraz z utrwalaniem się stosunków feudalnych chołopi stawali się przypisanymi do ziemi członkami warstwy ludności uzależnionej (pańszczyźnianej), czyli chłopami. (pl)
- Холопи — назва невільних людей у давній Русі, вживана поряд з назвою «челядь». Холопами називали чоловіків, а жінок — рабами. Холопи — населення, що перебувало у повній власності князя. За «Руською Правдою», холоп був скоріше об'єктом, ніж суб'єктом права: за вбивство холопа вбивця платив лише продажу, а не виру, яка платилася за вбивство вільної людини. Відповідальність за злочин, вчинений холопом, падала на його пана. Холопами ставали внаслідок: 1.
* полону, 2.
* злочину, вчиненого закупом, 3.
* неспроможності заплатити борг, 4.
* шлюбу з невільним, 5.
* продажу при свідках, 6.
* народження від невільних батьків. Вільна особа могла також добровільно приймати холопство через одруження з рабою, продати себе і прийняти службу тивуна або ключника у князів і бояр. Становище і вартість останніх, як і холопів, що знали ремесло, були куди кращі, ніж звичайних холопів («рядовичів»). Холопом, як об'єктом права, вільно розпоряджалися їх пани-власники, включно до продажу. Проте холопи могли мати власне майно. Під впливом церкви становище холопів дещо змінилося. Церква сприяла викупові холопів, а також опікувалася деякими їх групами (див. Невільництво в Україні). Повних холопів т. зв. «обельних» холопів слід відрізняти від напіввільних людей, гол. закупів. У Московській державі більшість холопів у 14—15 вв. стала кріпаками, але інститут холопів існував далі, зокрема як форма кабального холопства (служба за борг у кредитора). У Речі Посполитій «хлопи» не були холопами (рабами), а тільки категорією залежного від пана (шляхтича) селянства. За новітніх часів польська назва «хлоп» була поширена на селянство взагалі. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Los Jolop (del ruso: Холоп) eran gente feudalmente dependientes en Rusia entre el siglo X y a comienzos del siglo XVIII. Su estatus legal era cercano a la esclavitud. (es)
- A kholop (Russian: холо́п, IPA: [xɐˈlop]) was a type of feudal serf in Kievan Rus', then in Russia between the 10th and early 18th centuries. Their legal status was close to that of slaves. (en)
- Холо́пство — состояние несвободного населения в Киевской, Удельной Руси и Русском государстве. Отменено Петром I высочайшей резолюцией на докладные пункты генерала Чернышёва 19 января 1723 года. По правовому положению холопы приближались к рабам. Близким по значению был термин челядь — зависимое население. С XI века помимо общего термина челядин начали употребляться два новых: закуп (лицо, попавшее в зависимость на период отработки ссуды) и обельный (полный) холоп. Также, в письменном обращении к государю Руси (России), холоп (холопы) — самоименование его подданных. (ru)
- الخولوبس (بالروسية: Холопы) كانوا أشخاصاً وضعهم القانوني أشبه بالعبيد للإقطاعيين في الإمبراطورية الروسية بين القرن العاشر وأوائل القرن الثامن عشر. ذكرت كلمة خولوب لأول مرة في وقائع سنة 986. تأثيلها يبقى غير واضح. (ar)
- Un kholop (en russe : Холо́п) est une personne privée de liberté dans la Rus' de Kiev, puis dans l'État russe, et appartenant à un propriétaire terrien. Le mot kholopstvo désigne le régime juridique relatif aux personnes relevant de cet état de kholop. Ce statut a été aboli par Pierre le Grand selon sa résolution du 19 janvier 1723 suivant laquelle, sur le plan juridique, le statut des kholops est devenu le même que celui des serfs. Le servage n'a été aboli qu'en 1861 en Russie. (fr)
- Chołopi (ros. lp. холоп, lm. холопы, zbiorowo холопство) – grupa ludności wiejskiej na Rusi. Termin ten pierwotnie odnosił się do niewolników. Uznawani byli za najniższą warstwę ludności wiejskiej. Chołopami byli zarówno jeńcy wojenni przymusowo osadzani na ziemiach należących do kniaziów, Cerkwi i bojarów, różnego rodzaju przestępcy, dłużnicy niemogący spłacić długów, jak i słudzy dworscy, zubożali rolnicy dobrowolnie zaprzedający się w niewolę, bądź mężczyźni ożenieni z chołopkami. Ułożenie soborowe z 1649 roku dzieliło chołopstwo na dwie kategorie: (pl)
- Een cholop (Russisch: холоп, mv.: холопы; cholopy) was in Rusland tussen de 10e en de 18e eeuw de benaming voor een afhankelijk persoon in het feodale systeem, wiens wettelijke status bijna gelijkstond aan een slaaf. De etymologie is onduidelijk. Volgens een hypothese is het woord cognaat met Slavische woorden die worden vertaald als 'jongen' (meer specifiek 'adolescente man'; Russisch: хлопец; chlopets, Pools: chłopak). Het Slavische woord zou afgeleid van de hypotetische stam *chol, die verband houdt met (nog) ongetrouwd zijn. (nl)
- Холопи — назва невільних людей у давній Русі, вживана поряд з назвою «челядь». Холопами називали чоловіків, а жінок — рабами. Холопи — населення, що перебувало у повній власності князя. За «Руською Правдою», холоп був скоріше об'єктом, ніж суб'єктом права: за вбивство холопа вбивця платив лише продажу, а не виру, яка платилася за вбивство вільної людини. Відповідальність за злочин, вчинений холопом, падала на його пана. Холопами ставали внаслідок: (uk)
|