| dbo:abstract
|
- Izobary jsou skupiny nuklidů různých prvků, které ale mají stejný počet nukleonů. Izobary se tedy liší atomovým číslem, ale mají stejné číslo nukleonové. Příkladem izobarů je skupina 40Ar, 40K, 40Ca, ve které má jádro každého z těchto nuklidů dohromady 40 nukleonů, liší se ale počtem protonů a neutronů. Označení izobar je odvozeno z řeckého ἴσος (isos – „stejný“) + βάρος (baros – „váha“). (cs)
- Un núclid isòbar és un núclid que té igual nombre màssic A respecte a un altre amb el qual es compara, tot i que no necessàriament igual nombre atòmic Z. Altrament dit, dos isòbars són dos núclids amb igual nombre de nucleons, és a dir als quals la suma de protons i neutrons dona el mateix nombre. Dos núclids isòbars són químicament diferents però des del punt de vista de la física i tecnologia nuclear són més semblants entre ells que el que puguin ser-ho dos isòtops, ja que la mateixa quantitat de nucleons es relaciona més directament amb l'estabilitat del nucli atòmic i la radioactivitat. Per exemple, són isòbars la parella de núclids hidrogen-3 i heli-3. Tant l'hidrogen-3 com l'heli-3 sumen tres nucleons cadascun, però el primer té un protó i dos neutrons mentre que el segon té dos protons i un neutró. Un altre exemple poden ser el potassi-40 (dinou protons més vint-i-un neutrons, quaranta núclids en total) i el calci-40 (els seus quaranta núclids són vint protons i vint neutrons). (ca)
- متساوي الكتل (isobar) تعبير مستخدم في الفيزياء والكيمياء النووية لوصف النويدات التي تنتمي لعناصر كيميائية مختلفة، ولكن لنواتها العدد نفسه من النويات. بتعبير آخر، فإن النويدات متساوية الكتلة لها عدد ذري مختلف، لكن لها نفس عدد الكتلة. على سبيل المثال، إن النويدات التالية: كبريت-40 وكلور-40 وأرغون-40 وبوتاسيوم-40 وكالسيوم-40 عبارة عن نويدات متساوية الكتل، حيث أن جميع نوى هذه النويدات تحوي 40 نوية، على الرغم من أن العدد الذري (عدد البروتونات) متفاوت. جرى اقتراح تسمية ايزوبار (isobar) للنويدات متساوية الكتل من قبل الكيميائي البريطاني ألفد والتر ستيوارت Alfred Walter Stewart، وذلك في عام 1918. (ar)
- En atoma fiziko, sammasnumeraj izotopoj estas malsamaj specoj de atomoj (izotopoj) de malsamaj kemiaj elementoj (malsamaj kvantoj de protonoj Z) kaj malsamaj kvantoj de neŭtronoj N, kiuj tamen havas la saman kvanton de nukleonoj A=N+Z. Tiel, sammasnumeraj izotopoj diferenciĝas je atomnumero sed ne je masnumero. Aro de kelkaj sammasnumeraj izotopoj estas nomata kiel sammasnumera izotopa ĉeno aŭ serio. Ekzemplo de serio de sammasnumeraj izotopoj estas sulfuro 40S, kloro 40Cl, argono 40Ar, kalio 40K, kalcio 40Ca. La kernoj de ĉi tiuj izotopoj ĉiuj enhavas po 40 nukleonojn, tamen ili enhavas malsamajn kvantojn de protonoj kaj neŭtronoj. Kvankam masnumero (kvanto de nukleonoj) A=N+Z en sammasnumeraj izotopoj estas la sama, iliaj atommasoj estas la samaj nur proksimume. Dependeco de atommaso de Z en sammasnumera izotopa ĉeno difinas direkton de eblaj beta-disfaloj. Ĉi tiu dependeco proksimume estas parabolo - sekco de la per ebeno A=const. Tiuj specoj de radiaktiveco, kiuj ŝanĝas izotopon sed ne ŝanĝas masnumeron - beta disfalo, duopa beto-disfalo, aliigas la atomkernon en la alian eron de la sammasnumera izotopa ĉeno. Pro tio ke radiaktivaj disfaloj okazas en direkto de malpligrandigo de atommaso, la vico de la disfaloj finiĝas je kerno kun minimuma maso, kiu estas beta-stabila atomkerno. Por kernoj kun para masnumero, kvanto de la lokaj minimumoj povas esti 1 ... 3, ĉar kernoj kun para kvanto de protonoj kaj para kvanto de neŭtronoj (Z kaj N paraj) havas pli grandan kaj do malpli grandan atommason ol kernoj kun nepara kvanto de protonoj kaj nepara kvanto de neŭtronoj (Z kaj N neparaj). La lokaj minimumoj tiel malsamas je 2 unuoj de Z, do senperaj beta-disfaloj inter ĉi tiaj izotopoj ne eblas, ĉar beta-disfalo ŝanĝas Z nur je 1. Trairo el loka minimumo al malloka minimumo en ĉi tiu okazo eblas nur per duopa beto-disfalo, kiu estas procezo de la dua ordo je konstanto de malforta nuklea forto kaj do estas tre malrapida: duoniĝaj tempoj de ĉi tiuj disfaloj estas pli grandaj ol 1019 jaroj. Tiel, por neparaj A estas unu beta-stabila izotopo, por paraj A - 1 ... 3 izotopoj stabilaj je unuopa beta-disfalo. Se alfa-disfalo kaj la aliaj specoj de la disfalo, ŝanĝiĝantaj la masnumeron, por unuopo-beta-stabila izotopo estas malpermesitaj aŭ tre malrapidigitaj, do la izotopo estas en natura izotopa miksaĵo de la kemia elemento. (eo)
- Isobare (von altgriechisch ἴσος isos, deutsch ‚gleich‘ und βαρύς barýs, deutsch ‚schwer‘) sind Nuklide zweier verschiedener chemischer Elemente, also von verschiedener Kernladungszahl, deren Atomkerne aber die gleiche Anzahl von Nukleonen enthalten, also die gleiche Massenzahl haben. Sie unterscheiden sich also in den Anzahlen ihrer Protonen und Neutronen. Als eine Isobare wird manchmal auch die Reihe von Isobaren bezeichnet, wie sie sich in Nuklidkarten als Diagonale darstellt. Sie wird beispielsweise im Zusammenhang der aufeinander folgenden Betazerfälle von Spaltprodukten betrachtet. Auch das Eigenschaftswort isobar im Sinne von „gleich schwer wie...“ wird gelegentlich verwendet. Unterscheidet sich die Ordnungszahl zweier Isobare nur um 1, so ist erfahrungsgemäß mindestens eines dieser Nuklide radioaktiv (Mattauchsche Isobarenregel). (de)
- Isobars are atoms (nuclides) of different chemical elements that have the same number of nucleons. Correspondingly, isobars differ in atomic number (or number of protons) but have the same mass number. An example of a series of isobars is 40S, 40Cl, 40Ar, 40K, and 40Ca. While the nuclei of these nuclides all contain 40 nucleons, they contain varying numbers of protons and neutrons. The term "isobars" (originally "isobares") for nuclides was suggested by Alfred Walter Stewart in 1918. It is derived from the Greek word isos, meaning "equal" and baros, meaning "weight". (en)
- Se denominan isóbaros a los distintos núcleos atómicos con el mismo número de masa (A), pero diferente número atómico (Z). Las especies químicas son distintas (a diferencia de los isótopos), ya que el número de protones y por consiguiente el número de electrones difieren:
* 40Ca, 40Ar pero también es una masa que se diferencia (es)
- Isobar adalah atom-atom (atau nuklida-nuklida) yang memiliki nomor massa (jumlah proton + neutron) yang sama tetapi memiliki nomor atom atau jumlah proton berbeda (sehingga merupakan unsur yang berbeda). Contoh deretan isobar adalah 40S, 40Cl, 40Ar, , dan 40Ca. Semuanya memiliki 40 nukleon (proton dan neutron), tetapi terdiri dari kombinasi proton dan neutron yang berbeda. (in)
- Des atomes sont isobares s'ils partagent le même nombre de masse, c'est-à-dire s'ils ont le même nombre de nucléons : la somme du nombre de neutrons et du nombre de protons qui composent leur noyau est identique. Par exemple, le soufre 40 ( 4016S24 ), le chlore 40 ( 4017Cl23 ), l'argon 40 ( 4018Ar22 ), le potassium 40 ( 4019K21 ) et le calcium 40 ( 4020Ca20 ) sont isobares : leur noyau contient 40 nucléons répartis en 16 à 20 protons et 24 à 20 neutrons respectivement. Chaque nucléide est défini par les nombres suivants :
* Z = nombre de protons = nombre d'électrons pour les atomes électriquement neutres, qui définit le numéro atomique ;
* N = nombre de neutrons ;
* A = nombre de nuclé de masse, qui vaut Z + N (voir aussi masse atomique). Un nucléide X est ainsi noté A Z XN, bien qu'en pratique on ne mentionne jamais le nombre N, qui vaut toujours A – Z, et qu'on écrive très rarement le nombre Z, qui caractérise l'élément chimique et est donc directement déductible du symbole chimique ; on explicite Z généralement dans les réactions nucléaires pour en faciliter la lecture. Le carbone 14 et l'azote 14 sont isobares car ils comptent chacun 14 nucléons : 6 protons et 8 neutrons pour 146C8 et 7 protons et 7 neutrons pour 147N7. Lors d'une désintégration β ou d'une capture électronique, le nucléide père et le nucléide fils sont isobares l'un de l'autre : 146C ⟶ 147N + e− + νe. On appelle isotopes deux variétés d'un même élément chimique qui se différencient par leur nombre de neutrons (Z identiques, N différents, A différents), par exemple le carbone 12 et le carbone 14, notés respectivement 126C6 et 146C8. Des nucléides qui ont le même nombre de neutrons sont dits isotones (Z différents, N identiques, A différents), par exemple le carbone 13 et l'azote 14, notés respectivement 136C7 et 147N7. (fr)
- 동중 원소(同重元素, Isobar)는 원자 번호는 다르지만 원자 질량, 즉 양성자와 중성자 수의 합이 같은 화학 원소이다. 동중 원소의 예로는 40S, 40Cl, 40Ar, 40K, 40Ca 등이 있다. (ko)
- 同重体（どうじゅうたい、英: isobar、同重核、カタカナでアイソバーとも）は、質量数が等しいが、陽子や中性子の数が異なる核種のことである。例えば、14Cと14Nは同重体である。同重体同士は異なる元素であるので、化学的性質は異なる。要するに、陽子と中性子の数の和が等しく、その比率が違うということである。 ベータ崩壊はどのモードでも陽子と中性子が互いに移り変わるだけで質量数が変化しないので、親核種と娘核種は同重体の関係にある。 隣り合った同重体、すなわち原子番号が1つだけ異なる同重体の双方が安定核種である例は知られていない。このことはオーストリアの物理学者によって1934年に提唱され、マッタウフの通則と呼ばれる。2つ以上離れた同重体が共に安定核種である例はあり、例えば36Sと36Ar、124Snと124Teと124Xeなどは安定である。奇数の質量数で安定した同重体が複数ある例は知られていない。 (ja)
- Izobary – jądra atomowe o równej liczbie masowej A, różniące się liczbą atomową Z. W praktyce oznacza to, że izobarami są atomy różnych pierwiastków, mające jednak tę samą liczbę nukleonów. Jak dotąd nie znaleziono dwóch trwałych izobarów o liczbach atomowych różniących się o 1 (sąsiadujące w układzie okresowym pierwiastków). (pl)
- L'etimologia del termine isobaro deriva dalle parole del greco antico: ἴσος ìsos (uguale) e βαρύς barýs (pesante), cioè "ugualmente pesante"; il termine fu suggerito originariamente da A. W. Stewart nel 1918. In fisica nucleare, infatti, vengono definiti isobari i nuclidi che presentano, a differenza degli isotopi, lo stesso numero di nucleoni nel loro nucleo e che hanno quindi lo stesso numero di massa (A) ma un diverso numero atomico (Z); in altre parole, due nuclei atomici appartenenti a elementi chimici distinti, ma costituiti dallo stesso numero complessivo di nucleoni, e aventi quindi approssimativamente la stessa massa atomica. Essi avranno quindi massa molto simile (il che giustifica il nome isobaro) pur avendo un comportamento chimico sicuramente diverso (numero atomico differente). Ad esempio, il trizio (3H) e l'elio-3 sono nuclidi tra loro isobari; così, anche il 14C e il , come pure il 54Cr e il 54Fe. Gli isobari sono coinvolti nei processi radioattivi in ogni tipo di decadimento beta di un nucleo atomico: decadimento β–, β+ e cattura elettronica (ε); in queste trasformazioni un neutrone diviene un protone, o vice versa, e le altre particelle emesse o assorbite dal nucleo sono leptoni (elettroni e neutrini) e quindi il numero di massa, prima e dopo la trasformazione, resta inalterato. Esistono vari numeri di massa per i quali nessun isobaro risulta stabile, i primi due esempi sono per A = 5 (decadimento a elio-4 più un protone o un neutrone) e A = 8 (decadimento in 2 particelle alfa). (it)
- In de kernfysica zijn isobaren nucliden met een gelijk aantal kerndeeltjes. Met andere woorden: de som van het aantal protonen en neutronen (het massagetal A) is gelijk. Voorbeelden van isobaren zijn tritium (3H) en helium-3 (3He), omdat hun kernen elk 3 deeltjes bevatten. Een andere reeks isobare nucliden is , chloor-40, argon-40, kalium-40 en calcium-40. De term is afgeleid uit het Oudgrieks: ἶσος (isos) betekent gelijk en βάρος (baros) betekent gewicht. (nl)
- Изоба́ры (в ед.ч. изоба́р; др.-греч. ἴσος [isos] «одинаковый» + βάρος [baros] «вес») — нуклиды разных элементов, имеющие одинаковое массовое число; например, изобарами являются 40Ar, 40K, 40Ca. Термин предложен в 1918 году британским химиком Альфредом Уолтером Стюартом. (ru)
- Isóbaros são átomos de diferentes elementos químicos e, portanto, de diferentes números atômicos, que apresentam o mesmo número de massa. (pt)
- Ізобари (в ед.ч. ізобар; др.-греч. ἴσος (Isos) — «однаковий» + βάρος (Baros) — «вагу») — нукліди різних елементів, що мають однакове масове число; наприклад, ізобарами є 40 Ar, 40 K, 40 Ca. Хоча масове число (тобто число нуклонів) A = N + Z в ядрах-ізобарах однакове, числа протонів Z і нейтронів N розрізняються: Сукупність ізотопів з однаковим A, Але різним Z називають ізобаричним ланцюжком. У той час як масове число ізобарів однаково, їхні атомні маси збігаються лише приблизно. Залежність атомної маси (або надлишку маси) від Z в ізобаричному ланцюжку показує напрямок можливих бета-розпадів. Ця залежність у першому наближенні являє собою параболу (див. ) — перетин долини стабільності площиною A = const . Ті види радіоактивного розпаду, які не змінюють масове число (бета-розпад, подвійний бета-розпад, ізомерний перехід), переводять одне ядро-ізобар в інше. Оскільки розпади такого роду відбуваються в напрямку зменшення надлишку маси, послідовність таких розпадів закінчується на ядрі, що представляє енергетичний мінімум в даній ізобаричному ланцюжку (бета-стабільне ядро). Для ядер з парним масовим числом таких локальних мінімумів на ізобаричному ланцюжку може бути від 1 до 3, оскільки парно-парні ядра (Z і N парні) завдяки енергії спарювання мають більшу енергію зв'язку, ніж непарній-непарні ядра з тим же масовим числом. Локальні мінімуми відрізняються зарядом ядра на 2 одиниці, тому прямі бета-переходи між основними станами таких ядер неможливі (бета-розпад змінює заряд ядра на одиницю). Переходи з локальних мінімумів ланцюжка в глобальний можливі лише завдяки подвійним бета-процесам, які є процесами другого порядку по константі зв'язку слабкої взаємодії і тому сильно пригнічені: періоди напіврозпаду перевищують 10 19 років. Таким чином, для непарних A існує один бета-стабільний ізобар, для парних A — від одного до трьох. Якщо альфа-розпад (та інші види розпаду, що змінюють масове число) для бета-стабільного ізотопу заборонений або сильно пригнічений, то цей ізотоп присутній в природної суміші ізотопів. В мас-спектрометрії ізобарами називаються як ядра з однаковим масовим числом, так і молекули з (приблизно) однаковою молекулярною масою. Так, молекули 16 O 1H 2H (напівважка вода) є молекулярними ізобарами до атома 19F. Іони таких молекул і атомів мають майже однакове відношення маса/заряд (при рівному заряді) і, отже, рухаються в електромагнітних полях мас-спектрометра по майже однакових траєкторіях, будучи джерелом фону для своїх ізобар. (uk)
- 同量素是質量數相同，但質子數不同的原子核。同量素必然是不同的元素。例：銅（原子序29）和鋅（原子序30）具有質量數同為65的同量素。 理論上，由於馬陶赫同量異位素規則的緣故，兩個以上的同量素不會都是穩定的，例如氬-40，它使得鈣-40理論上不穩定，而衰變為與（理論上不穩定）之機率幾乎相同，而沒有任何穩定同位素之質量數為5（氦-4加上一個質子或中子）、8（衰變為兩個氦-4核素）、145、147、148、149、151、182、183、184、186、192以及209或以上。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Izobary jsou skupiny nuklidů různých prvků, které ale mají stejný počet nukleonů. Izobary se tedy liší atomovým číslem, ale mají stejné číslo nukleonové. Příkladem izobarů je skupina 40Ar, 40K, 40Ca, ve které má jádro každého z těchto nuklidů dohromady 40 nukleonů, liší se ale počtem protonů a neutronů. Označení izobar je odvozeno z řeckého ἴσος (isos – „stejný“) + βάρος (baros – „váha“). (cs)
- متساوي الكتل (isobar) تعبير مستخدم في الفيزياء والكيمياء النووية لوصف النويدات التي تنتمي لعناصر كيميائية مختلفة، ولكن لنواتها العدد نفسه من النويات. بتعبير آخر، فإن النويدات متساوية الكتلة لها عدد ذري مختلف، لكن لها نفس عدد الكتلة. على سبيل المثال، إن النويدات التالية: كبريت-40 وكلور-40 وأرغون-40 وبوتاسيوم-40 وكالسيوم-40 عبارة عن نويدات متساوية الكتل، حيث أن جميع نوى هذه النويدات تحوي 40 نوية، على الرغم من أن العدد الذري (عدد البروتونات) متفاوت. جرى اقتراح تسمية ايزوبار (isobar) للنويدات متساوية الكتل من قبل الكيميائي البريطاني ألفد والتر ستيوارت Alfred Walter Stewart، وذلك في عام 1918. (ar)
- Isobars are atoms (nuclides) of different chemical elements that have the same number of nucleons. Correspondingly, isobars differ in atomic number (or number of protons) but have the same mass number. An example of a series of isobars is 40S, 40Cl, 40Ar, 40K, and 40Ca. While the nuclei of these nuclides all contain 40 nucleons, they contain varying numbers of protons and neutrons. The term "isobars" (originally "isobares") for nuclides was suggested by Alfred Walter Stewart in 1918. It is derived from the Greek word isos, meaning "equal" and baros, meaning "weight". (en)
- Se denominan isóbaros a los distintos núcleos atómicos con el mismo número de masa (A), pero diferente número atómico (Z). Las especies químicas son distintas (a diferencia de los isótopos), ya que el número de protones y por consiguiente el número de electrones difieren:
* 40Ca, 40Ar pero también es una masa que se diferencia (es)
- Isobar adalah atom-atom (atau nuklida-nuklida) yang memiliki nomor massa (jumlah proton + neutron) yang sama tetapi memiliki nomor atom atau jumlah proton berbeda (sehingga merupakan unsur yang berbeda). Contoh deretan isobar adalah 40S, 40Cl, 40Ar, , dan 40Ca. Semuanya memiliki 40 nukleon (proton dan neutron), tetapi terdiri dari kombinasi proton dan neutron yang berbeda. (in)
- 동중 원소(同重元素, Isobar)는 원자 번호는 다르지만 원자 질량, 즉 양성자와 중성자 수의 합이 같은 화학 원소이다. 동중 원소의 예로는 40S, 40Cl, 40Ar, 40K, 40Ca 등이 있다. (ko)
- 同重体（どうじゅうたい、英: isobar、同重核、カタカナでアイソバーとも）は、質量数が等しいが、陽子や中性子の数が異なる核種のことである。例えば、14Cと14Nは同重体である。同重体同士は異なる元素であるので、化学的性質は異なる。要するに、陽子と中性子の数の和が等しく、その比率が違うということである。 ベータ崩壊はどのモードでも陽子と中性子が互いに移り変わるだけで質量数が変化しないので、親核種と娘核種は同重体の関係にある。 隣り合った同重体、すなわち原子番号が1つだけ異なる同重体の双方が安定核種である例は知られていない。このことはオーストリアの物理学者によって1934年に提唱され、マッタウフの通則と呼ばれる。2つ以上離れた同重体が共に安定核種である例はあり、例えば36Sと36Ar、124Snと124Teと124Xeなどは安定である。奇数の質量数で安定した同重体が複数ある例は知られていない。 (ja)
- Izobary – jądra atomowe o równej liczbie masowej A, różniące się liczbą atomową Z. W praktyce oznacza to, że izobarami są atomy różnych pierwiastków, mające jednak tę samą liczbę nukleonów. Jak dotąd nie znaleziono dwóch trwałych izobarów o liczbach atomowych różniących się o 1 (sąsiadujące w układzie okresowym pierwiastków). (pl)
- In de kernfysica zijn isobaren nucliden met een gelijk aantal kerndeeltjes. Met andere woorden: de som van het aantal protonen en neutronen (het massagetal A) is gelijk. Voorbeelden van isobaren zijn tritium (3H) en helium-3 (3He), omdat hun kernen elk 3 deeltjes bevatten. Een andere reeks isobare nucliden is , chloor-40, argon-40, kalium-40 en calcium-40. De term is afgeleid uit het Oudgrieks: ἶσος (isos) betekent gelijk en βάρος (baros) betekent gewicht. (nl)
- Изоба́ры (в ед.ч. изоба́р; др.-греч. ἴσος [isos] «одинаковый» + βάρος [baros] «вес») — нуклиды разных элементов, имеющие одинаковое массовое число; например, изобарами являются 40Ar, 40K, 40Ca. Термин предложен в 1918 году британским химиком Альфредом Уолтером Стюартом. (ru)
- Isóbaros são átomos de diferentes elementos químicos e, portanto, de diferentes números atômicos, que apresentam o mesmo número de massa. (pt)
- 同量素是質量數相同，但質子數不同的原子核。同量素必然是不同的元素。例：銅（原子序29）和鋅（原子序30）具有質量數同為65的同量素。 理論上，由於馬陶赫同量異位素規則的緣故，兩個以上的同量素不會都是穩定的，例如氬-40，它使得鈣-40理論上不穩定，而衰變為與（理論上不穩定）之機率幾乎相同，而沒有任何穩定同位素之質量數為5（氦-4加上一個質子或中子）、8（衰變為兩個氦-4核素）、145、147、148、149、151、182、183、184、186、192以及209或以上。 (zh)
- Un núclid isòbar és un núclid que té igual nombre màssic A respecte a un altre amb el qual es compara, tot i que no necessàriament igual nombre atòmic Z. Altrament dit, dos isòbars són dos núclids amb igual nombre de nucleons, és a dir als quals la suma de protons i neutrons dona el mateix nombre. Dos núclids isòbars són químicament diferents però des del punt de vista de la física i tecnologia nuclear són més semblants entre ells que el que puguin ser-ho dos isòtops, ja que la mateixa quantitat de nucleons es relaciona més directament amb l'estabilitat del nucli atòmic i la radioactivitat. (ca)
- Isobare (von altgriechisch ἴσος isos, deutsch ‚gleich‘ und βαρύς barýs, deutsch ‚schwer‘) sind Nuklide zweier verschiedener chemischer Elemente, also von verschiedener Kernladungszahl, deren Atomkerne aber die gleiche Anzahl von Nukleonen enthalten, also die gleiche Massenzahl haben. Sie unterscheiden sich also in den Anzahlen ihrer Protonen und Neutronen. Unterscheidet sich die Ordnungszahl zweier Isobare nur um 1, so ist erfahrungsgemäß mindestens eines dieser Nuklide radioaktiv (Mattauchsche Isobarenregel). (de)
- En atoma fiziko, sammasnumeraj izotopoj estas malsamaj specoj de atomoj (izotopoj) de malsamaj kemiaj elementoj (malsamaj kvantoj de protonoj Z) kaj malsamaj kvantoj de neŭtronoj N, kiuj tamen havas la saman kvanton de nukleonoj A=N+Z. Tiel, sammasnumeraj izotopoj diferenciĝas je atomnumero sed ne je masnumero. Aro de kelkaj sammasnumeraj izotopoj estas nomata kiel sammasnumera izotopa ĉeno aŭ serio. (eo)
- Des atomes sont isobares s'ils partagent le même nombre de masse, c'est-à-dire s'ils ont le même nombre de nucléons : la somme du nombre de neutrons et du nombre de protons qui composent leur noyau est identique. Par exemple, le soufre 40 ( 4016S24 ), le chlore 40 ( 4017Cl23 ), l'argon 40 ( 4018Ar22 ), le potassium 40 ( 4019K21 ) et le calcium 40 ( 4020Ca20 ) sont isobares : leur noyau contient 40 nucléons répartis en 16 à 20 protons et 24 à 20 neutrons respectivement. Chaque nucléide est défini par les nombres suivants : 146C ⟶ 147N + e− + νe. (fr)
- L'etimologia del termine isobaro deriva dalle parole del greco antico: ἴσος ìsos (uguale) e βαρύς barýs (pesante), cioè "ugualmente pesante"; il termine fu suggerito originariamente da A. W. Stewart nel 1918. Gli isobari sono coinvolti nei processi radioattivi in ogni tipo di decadimento beta di un nucleo atomico: decadimento β–, β+ e cattura elettronica (ε); in queste trasformazioni un neutrone diviene un protone, o vice versa, e le altre particelle emesse o assorbite dal nucleo sono leptoni (elettroni e neutrini) e quindi il numero di massa, prima e dopo la trasformazione, resta inalterato. (it)
- Ізобари (в ед.ч. ізобар; др.-греч. ἴσος (Isos) — «однаковий» + βάρος (Baros) — «вагу») — нукліди різних елементів, що мають однакове масове число; наприклад, ізобарами є 40 Ar, 40 K, 40 Ca. Хоча масове число (тобто число нуклонів) A = N + Z в ядрах-ізобарах однакове, числа протонів Z і нейтронів N розрізняються: Сукупність ізотопів з однаковим A, Але різним Z називають ізобаричним ланцюжком. У той час як масове число ізобарів однаково, їхні атомні маси збігаються лише приблизно. Залежність атомної маси (або надлишку маси) від Z в ізобаричному ланцюжку показує напрямок можливих бета-розпадів. Ця залежність у першому наближенні являє собою параболу (див. ) — перетин долини стабільності площиною A = const . (uk)
|