| dbo:abstract
|
- El girih (persa: گره, ‘nus’), també girih sāzī (گره سازی, ‘fer nusos') o girih chīnī (چینی), és un art decoratiu islàmic usat en arquitectura i en artesanies (cobertes de llibres, tapets, objectes petits de metall), consisteix en línies geomètriques les quals s'entrellacen formant un arranjament. En l'arquitectura iraniana, els patrons gereh sazi es veuen en treballs en maó banna'i, estuc i treballs en mosaic fayenza. El girih ha estat definit com a "geomètric" (moltes vegades com a estel i polígon) els dissenys composts o generats d'arranjaments de punts, dels quals surten les de construcció i intersecten. En girih s'usen les formes simètriques amb vores rectes. El girih consisteix en un arranjament de línies que formen estels de 6, 8, 10 o 12 punts separades per polígons i línies, moltes vegades van ser dibuixades de manera entrellaçada. Tals patrons consisteixen usualment de repetir una "unitat" amb una simetria rotacional de 2, 3 o 6 vegades, això embona les unitats de manera que no existeix espai algun entre els elements repetits. L'equivalent tridimensional del girih és anomenat Mocàrab, i és usat per decorar la part inferior de cúpules o voltes semicòniques. (ca)
- Girih (en persa, گره, "nudo"), también girih sāzī (گره سازی, "hacer nudos") o girih chīnī (گره چینی), es un arte decorativo islámico usado en arquitectura y en distintas artesanías (como cubiertas de libros, tapetes, o pequeños objetos de metal). Consiste en líneas geométricas que se entrelazan formando combinaciones geométricas. En la arquitectura iraní, los patrones gereh sazi se ven en trabajos con ladrillos banna'i, estuco y trabajos en mosaico fayenza. El término girih ha sido definido como arte "geométrico" (y también como estrella y polígono), debido a la utilización de diseños compuestos o generados a partir de disposiciones con forma de estrella, de las que parten líneas que se entrelazan e intersecan. En el girih se usan las formas simétricas con bordes rectos. Predominan los patrones de líneas que forman estrellas de 6, 8, 10 o 12 puntas separadas por polígonos y líneas, siendo representadas de forma entrelazada en muchas ocasiones. Tales patrones consisten usualmente en repetir una "unidad" con una simetría rotacional de 2, 3 o 6 veces, permitiendo empaquetar las unidades de forma que no queda espacio alguno entre los elementos repetidos. El equivalente tridimensional del girih es el entrelazado denominado mocárabe, usado para decorar la parte inferior de cúpulas o bóvedas semicónicas. (es)
- Girih (Persian: گره, "knot", also written gereh) are decorative Islamic geometric patterns used in architecture and handicraft objects, consisting of angled lines that form an interlaced strapwork pattern. Girih decoration is believed to have been inspired by Syrian Roman knotwork patterns from the second century. The earliest girih dates from around 1000 CE, and the artform flourished until the 15th century. Girih patterns can be created in a variety of ways, including the traditional straightedge and compass construction; the construction of a grid of polygons; and the use of a set of girih tiles with lines drawn on them: the lines form the pattern. Patterns may be elaborated by the use of two levels of design, as at the 1453 Darb-e Imam shrine. Square repeating units of known patterns can be copied as templates, and historic pattern books may have been intended for use in this way. The 15th century Topkapı Scroll explicitly shows girih patterns together with the tilings used to create them. A set of tiles consisting of a dart and a kite shape can be used to create aperiodic Penrose tilings, though there is no evidence that such a set was used in medieval times. Girih patterns have been used to decorate varied materials including stone screens, as at Fatehpur Sikri; plasterwork, as at mosques and madrasas such as the Hunat Hatun Complex in Kayseri; metal, as at Mosque-Madrassa of Sultan Hassan in Cairo; and in wood, as at the Mosque–Cathedral of Córdoba. (en)
- Girih (bahasa Persia: گره, "knot"), juga girih sāzī (گره سازی, "pembuat knot") atau girih chīnī (گره چینى), adalah sebuah bentuk Seni dekoratif Islam Persia yang digunakan dalam arsitektur dan kerajinan tangan (sampul buku, permadani dinding, objek metal kecil), terdiri dari pola geometri Islam yang membentuk sebuah jalinan simpul. Di , pola gereh sazi dapat terlihat di bata , , dan mosaik. Girih termasuk sebagai deain "geometrik (sering kali bintang dan poligon) yang dipadukan diatasnya atau berkembang dari kesatuan titik-titik dari garis konstruksi menyebar dan kemudian mereka saling bertemu." (in)
- Le piastrelle Girih sono una serie di cinque tessere che sono state utilizzate per la creazione di modelli di tassellatura per la decorazione degli edifici di architettura islamica. Sono state utilizzate all'incirca dall'anno 1200; la decorazione con questa tecnica ha trovato un significativo miglioramento a partire dal santuario a Isfahan in Iran, costruito nel 1453. Il termine Girih si riferisce specificamente alle linee che decorano le piastrelle. Nella maggior parte dei casi, solo le linee (e altre decorazioni minori come dei fiori) sono visibili, senza i bordi delle piastrelle stesse. Le girih sono linee spezzate che incrociano i lati delle piastrelle al centro con un angolo di 54° (3π/10). Due linee incrociantisi attraversano ogni lato di una piastrella. Le cinque forme delle piastrelle sono:
* un decagono regolare con angoli interni di 144°
* un esagono allungato (convesso) con angoli interni di 72°, 144°, 144°, 72°, 144°, 144°
* un esagono irregolare non convesso con angoli interni di 72°, 72°, 216°, 72°, 72°, 216°
* un rombo con angoli interni di 72°, 108°, 72°, 108°
* un pentagono regolare con angoli interni di 108° Tutti i lati di queste figure hanno la stessa lunghezza, e tutti gli angoli sono multipli di 36° (π/5). Ad eccezione del pentagono, tutte hanno simmetria bilaterale (di riflessione) rispetto a due linee perpendicolari. Alcune hanno anche altre simmetrie; in particolare, il decagono ha una simmetria per rotazioni di 36°, e il pentagono una simmetria per rotazioni di 72°. La maggior parte delle piastrelle hanno un unico tracciato di girih al loro interno che segue la simmetria della piastrella stessa; Il decagono ha due possibili tracciati, uno dei quali ha solo una simmetria per rotazioni di 72°, invece che di 36°. (it)
- Джиріх (перс. گره, джиріх, буквально — «вузол»), також джиріх сазі (перс. گره سازی, «плетіння вузлів») або джиріх чіні (перс. گره چینی), — це форма ісламського декоративного мистецтва, яка використовується в архітектурі та народних ремеслах (обкладинках книг, шпалерах, маленьких металевих предметах) і складається з геометричних ліній, які формують переплетений орнамент. В іранській архітектурі, орнаменти джиріх сазі можна побачити у цегляних орнаментах , стукко та мозаїчному фаянсі. Джиріх визначається як «геометричні (часто з зір та багатогранників) орнаменти, які складаються або генерується з масивів точок, з яких лінії побудови виходять та в яких вони перетинаються.» Для джиріх використовуються симетричні форми з прямими сторонами; типово він складається з плетеного орнаменту, який формує 6-, 8-, 10- або 12-вершинні зорі розділені багатогранниками та смугами, та часто намальованим з перетином. Такі орнаменти зазвичай складаються з повторюваних «одиничних елементів» з 2-, 3- або 6-кратною обертальною симетрією, які ділять площину без дір. Тривимірним еквівалентом джиріх вважаються мукарни, які використовуються для декорування нижньої сторони куполів або тромпів. (uk)
- Гирих (перс. گره, «узел»), а также گره سازی («завязывание узлов») — вид исламского декоративного искусства в архитектуре и художественных ремёслах (обложки книг, ковры, небольшие металлические объекты), состоящий из , образующих . В персидской архитектуре орнаменты с узлами можно видеть в кирпичной кладке , в изделиях из стукко и мозаичных фаянсовых работах. Гирих определяется как «геометрические (часто в виде звёзд и многоугольников) рисунки, определяемые массивом точек, в которых (прямые) линии пересекаются». В гирих используются симметричные узоры из прямолинейных отрезков. Гирих обычно состоит из переплетений, которые образуют 6-, 8-, 10- или 12-угольные звёзды, разделённые многоугольниками и лентами, и часто они рисовались в виде. Такие узоры обычно состоят из повторяющихся «единичных ячеек» с 2-, 3- или 6-кратной вращательной симметрией, которые замощают плоскость без зазоров. Трёхмерный эквивалент гирих называется мукарны. Он используется для украшения нижних частей куполов или тромпов. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Girih (bahasa Persia: گره, "knot"), juga girih sāzī (گره سازی, "pembuat knot") atau girih chīnī (گره چینى), adalah sebuah bentuk Seni dekoratif Islam Persia yang digunakan dalam arsitektur dan kerajinan tangan (sampul buku, permadani dinding, objek metal kecil), terdiri dari pola geometri Islam yang membentuk sebuah jalinan simpul. Di , pola gereh sazi dapat terlihat di bata , , dan mosaik. Girih termasuk sebagai deain "geometrik (sering kali bintang dan poligon) yang dipadukan diatasnya atau berkembang dari kesatuan titik-titik dari garis konstruksi menyebar dan kemudian mereka saling bertemu." (in)
- El girih (persa: گره, ‘nus’), també girih sāzī (گره سازی, ‘fer nusos') o girih chīnī (چینی), és un art decoratiu islàmic usat en arquitectura i en artesanies (cobertes de llibres, tapets, objectes petits de metall), consisteix en línies geomètriques les quals s'entrellacen formant un arranjament. En l'arquitectura iraniana, els patrons gereh sazi es veuen en treballs en maó banna'i, estuc i treballs en mosaic fayenza. El girih ha estat definit com a "geomètric" (moltes vegades com a estel i polígon) els dissenys composts o generats d'arranjaments de punts, dels quals surten les de construcció i intersecten. (ca)
- Girih (en persa, گره, "nudo"), también girih sāzī (گره سازی, "hacer nudos") o girih chīnī (گره چینی), es un arte decorativo islámico usado en arquitectura y en distintas artesanías (como cubiertas de libros, tapetes, o pequeños objetos de metal). Consiste en líneas geométricas que se entrelazan formando combinaciones geométricas. En la arquitectura iraní, los patrones gereh sazi se ven en trabajos con ladrillos banna'i, estuco y trabajos en mosaico fayenza. El término girih ha sido definido como arte "geométrico" (y también como estrella y polígono), debido a la utilización de diseños compuestos o generados a partir de disposiciones con forma de estrella, de las que parten líneas que se entrelazan e intersecan. (es)
- Girih (Persian: گره, "knot", also written gereh) are decorative Islamic geometric patterns used in architecture and handicraft objects, consisting of angled lines that form an interlaced strapwork pattern. (en)
- Le piastrelle Girih sono una serie di cinque tessere che sono state utilizzate per la creazione di modelli di tassellatura per la decorazione degli edifici di architettura islamica. Sono state utilizzate all'incirca dall'anno 1200; la decorazione con questa tecnica ha trovato un significativo miglioramento a partire dal santuario a Isfahan in Iran, costruito nel 1453. Le cinque forme delle piastrelle sono: (it)
- Гирих (перс. گره, «узел»), а также گره سازی («завязывание узлов») — вид исламского декоративного искусства в архитектуре и художественных ремёслах (обложки книг, ковры, небольшие металлические объекты), состоящий из , образующих . В персидской архитектуре орнаменты с узлами можно видеть в кирпичной кладке , в изделиях из стукко и мозаичных фаянсовых работах. Гирих определяется как «геометрические (часто в виде звёзд и многоугольников) рисунки, определяемые массивом точек, в которых (прямые) линии пересекаются». (ru)
- Джиріх (перс. گره, джиріх, буквально — «вузол»), також джиріх сазі (перс. گره سازی, «плетіння вузлів») або джиріх чіні (перс. گره چینی), — це форма ісламського декоративного мистецтва, яка використовується в архітектурі та народних ремеслах (обкладинках книг, шпалерах, маленьких металевих предметах) і складається з геометричних ліній, які формують переплетений орнамент. В іранській архітектурі, орнаменти джиріх сазі можна побачити у цегляних орнаментах , стукко та мозаїчному фаянсі. Джиріх визначається як «геометричні (часто з зір та багатогранників) орнаменти, які складаються або генерується з масивів точок, з яких лінії побудови виходять та в яких вони перетинаються.» (uk)
|