| dbo:abstract
|
- Una de les més riques repúbliques de l'antiga Iugoslàvia, Croàcia va sofrir severament els efectes de la guerra civil, entre 1991 i 1995. La producció va caure i l'economia va perdre les primeres portes d'inversions que van ser dirigides als països de l'Europa de l'Est després de la caiguda del Mur de Berlín. Entre el 2000 i el 2007 l'economia va tenir un continu creixement anual, entre el 4% i el 6%, sobretot a causa del creixement del turisme i de l'oferta de crèdit al consum. En aquest període, la inflació es va quedar baixa i la moneda, kuna, va quedar estable. Actualment, és una economia que es troba molt prop del desenvolupament segons el Fòrum Econòmic Mundial. Al costat de la de la República d'Eslovènia, eren i segueixen sent les nacions més industrialitzades i avançades de la exRepública Federal de Iugoslàvia. Els principals socis comercials de Croàcia són Itàlia i Alemanya, amb els quals realitza intercanvis comercials que sumen més d'un 20% del seu PIB. (ca)
- اقتصاد كرواتيا هو اقتصاد قائم على الخدمات مع محاسبة صناعة الخدمات 70٪ من مجموع الناتج المحلي الإجمالي (GDP). وقد مرت كرواتيا بعد انهيار الاشتراكية، بعملية انتقال إلى اقتصاد السوق في عقد 1990، ولكن عانى اقتصادها بشدة خلال حرب الاستقلال الكرواتية. وبعد الحرب بدأ الاقتصاد في التحسن، وقبل الأزمة المالية 2007-2008 نما الاقتصاد الكرواتي في بيئة صحية 4-5٪ سنوياً، وتضاعف الدخل وتحسنت الفرص الاقتصادية والاجتماعية بشكل كبير. (ar)
- Dieser Artikel befasst sich mit der Lage und Entwicklung der Wirtschaft Kroatiens. (de)
- Η Οικονομία της Κροατίας είναι μια οικονομία η οποία βασίζεται στις υπηρεσίες του τριτογενή τομέα παραγωγής, που αντιπροσωπεύουν το 70% του συνολικού ακαθάριστου εγχώριου προϊόντος (ΑΕΠ). Μετά την κατάρρευση του σοσιαλισμού, η Κροατία πέρασε από τη διαδικασία μετάβασης στην ελεύθερη αγορά, κατά τη δεκαετία του 1990, όμως η οικονομία της υπέφερε σημαντικά κατά τη διάρκεια των . Μετά τη λήξη των πολέμων και μέχρι την οικονομική κρίση του 2007-2008, η οικονομία άρχισε να βελτιώνεται σταδιακά, με ποσοστά ανάπτυξης 4-5% ετησίως, διπλασιασμό των εισοδημάτων και δημιουργία πολλών θέσεων απασχόλησης. Η Κροατία έγινε μέλος του Παγκόσμιου Οργανισμού Εμπορίου το 2000, του ΝΑΤΟ το 2009 και της Ευρωπαϊκής Ένωσης την 1η Ιουλίου 2013. Η κροατική οικονομία, ωστόσο, επηρεάστηκε σοβαρά από την οικονομική κρίση, η οποία, μαζί με την αργή πρόοδο των οικονομικών μεταρρυθμίσεων, οδήγησε σε έξι χρόνια ύφεσης και σε σωρευτική μείωση του ΑΕΠ κατά 12,5%. Η ανάκαμψη έφθασε επισήμως το 2014, όταν η χώρα πέτυχε τρία συνεχή τρίμηνα ανοδικού ρυθμού αύξησης του ΑΕΠ. Ο βιομηχανικός τομέας, που παρουσιάζει εξαγωγές της τάξης άνω του 1 δισεκατομμυρίου ευρώ ετησίως, κυριαρχείται από τη ναυπηγική βιομηχανία, η οποία αντιπροσωπεύει πάνω από το 10% των εξαγόμενων προϊόντων. Η επεξεργασία τροφίμων και η χημική βιομηχανία αντιπροσωπεύουν σημαντικά τμήματα της βιομηχανικής παραγωγής και των εξαγωγών. Ο βιομηχανικός τομέας αντιπροσωπεύει το 27% της συνολικής οικονομικής παραγωγής της Κροατίας, ενώ η γεωργία αντιπροσωπεύει το 6%. Ο τουρισμός αποτελεί μια παραδοσιακά αξιοσημείωτη πηγή εισοδήματος, ιδιαίτερα κατά τους καλοκαιρινούς μήνες, αλλά και κατά τα τελευταία έτη, κατά τους χειμερινούς μήνες, εξαιτίας της αύξησης της δημοτικότητας των χειμερινών αθλημάτων. Με πάνω από 14 εκατομμύρια τουρίστες κάθε χρόνο, ο τουρισμός παράγει έσοδα άνω των 8 δισεκατομμυρίων ευρώ. Η Κροατία κατατάσσεται μεταξύ των είκοσι πιο δημοφιλών τουριστικών προορισμών στον κόσμο. Το 2005 ψηφίστηκε ως ο καλύτερος τουριστικός προορισμός στον κόσμο, σύμφωνα με την εταιρεία . Το εμπόριο διαδραματίζει σημαντικό ρόλο στην κροατική οικονομική παραγωγή. Το 2007, οι εξαγωγές της Κροατίας αποτιμήθηκαν σε 12,84 δισεκατομμύρια δολάρια (24,7 συμπεριλαμβανομένων των εξαγωγών υπηρεσιών). Το νόμισμα της Κροατίας είναι το κούνα, το οποίο τέθηκε σε εφαρμογή το 1994 και παραμένει έκτοτε σε σταθερή χρήση. (el)
- The economy of Croatia is a developing high-income service based economy with the tertiary sector accounting for 60% of total gross domestic product (GDP). Croatia joined the World Trade Organization in 2000, NATO in 2009 and became a member of the European Union on 1 July 2013. The Croatian economy was badly affected by the financial crisis which, together with slow progress of economic reforms, resulted in six years of recession and a cumulative decline in GDP of 12.5%. Croatia formally emerged from the recession in the fourth quarter of 2014, and had a continuous GDP growth since. The Croatian economy reached pre crisis levels in 2019, but due to the Coronavirus pandemic its GDP had decreased by 8.4% in 2020, growth picked up in 2021 when Croatia recorded biggest GDP growth since 1991. However Croatia bounced back supported by strong private consumption, the better-than-expected performance of tourism industry and the boom merchandise exports, that in the first nine months of 2021 amounted to 13.3 billion euros, an annual increase of 24.6 per cent. This made 2021 Croatian export's record year as the score from 2019 was exceeded by 2 billion euros. Tourism is one of the main pillars of the Croatian economy, comprising 19.6% of Croatia's GDP. Croatia is working to become an energy powerhouse with its floating liquefied natural gas (LNG) regasification terminal on the island of Krk and investments in green energy, particularly wind energy, solar and geothermal energy, having opened 17 MW geothermal power plant in Ciglena in late 2019, that is the largest power plant in continental Europe with and starting the work on the second one in the summer of 2021. The government intends to spend about $1.4 billion on grid modernisation, with a goal of increasing renewable energy source connections by at least 800 MW by 2026 and 2,500 MW by 2030 and predicts that renewable energy resources as a share of total energy consumption will grow to 36.4% in 2030, and to 65.6% in 2050. In 2021 Croatia joined the list of countries with its own automobile industry, with Rimac Automobili's Nevera started being produced. The company also took over Bugatti Automobiles in November same year and started building its new HQ in Zagreb, titled as the ‘’, that will serve as the company’s international research and development (R&D) and production base for all future Rimac products, as well as home of R&D for future Bugatti models. The company also plans to build battery systems for different manufacturers from the automotive industry This campus will also become the home of R&D for future Bugatti models due to the new joint venture, though these vehicles will be built at Bugatti’s Molsheim plant in France. On Friday, 12 November 2021 Fitch raised Croatia's credit rating by one level, from ‘BBB-‘ to ‘BBB’, Croatia's highest credit rating in history, with a positive outlook, noting progress in preparations for euro area membership and a strong recovery of the Croatian economy from the pandemic crisis. In late March 2022 Croatian Bureau of Statistics announced that Croatia's industrial output rose by 4% in February, thus growing for 15 months in a row. Croatia continued to have strong growth during 2022 fuelled by tourism revenue and increased exports. According to a preliminary estimate, Croatia's GDP in Q2 grew by 7.7% from the same period of 2021. The International Monetary Fund (IMF) projected in early September 2022 that Croatia's economy will expand by 5.9% in 2022, whilst EBRD expects Croatian GDP growth to reach 6.5% by the end of 2022. Pfizer announced launching a new production plant in Savski Marof whilst Croatian IT industry grew 3.3% confirming the trend that started with Coronavirus pandemic where the Croatia's digital economy increased by 16 percent on average annually from 2019 to 2021, and by 2030 its value could reach 15 percent of GDP, with the ICT sector the main driver of that growth. Croatia is set to join both the euro area and Schengen Area in 2023 which will strengthen the country’s resilience and bring long-term economic benefits. The minimum wage is expected to rise to NET 700 EUR in 2023, further increasing consumer spending and combating the high inflation rate. (en)
- L'économie de la Croatie est une économie de marché. Lors de la dislocation de la Yougoslavie dans les années 1990 et de son indépendance, la Croatie est passée d'une économie collectiviste à une économie de marché. Mais son économie a beaucoup souffert pendant la guerre d'indépendance. Après la guerre, la situation économique a commencé à s'améliorer, la croissance augmentant de 4 à 5 % par an, les revenus ont doublé et les opportunités économiques et sociales se sont considérablement améliorées. La Croatie a rejoint l'Organisation mondiale du commerce en 2000 et est devenue membre de l'Union européenne le 1er juillet 2013. Durant la crise économique de 2008, l'économie croate a été durement touchée par la crise financière qui a abouti à six années de récession et une baisse cumulée du PIB de 12,5 %. La Croatie est sortie officiellement de la récession au 4e trimestre 2014 et a connu une croissance continue de son PIB depuis. L'économie croate a atteint ses niveaux d'avant la crise en 2019. La monnaie de la Croatie est la kuna depuis 1994. Le tourisme est un secteur d'activité important, en particulier pendant les mois d'été le long de sa côte, avec plus de 18 millions de touristes par an. (fr)
- Croacia posee una economía post comunista basada principalmente en el sector servicios, algunas industrias ligeras, y la industria química; posee también grandes astilleros de barcos comerciales. El turismo es una importante fuente de ingresos. Junto a la República de Eslovenia, eran las naciones más industrializadas y avanzadas de la antigua República Federal de Yugoslavia. Los principales socios comerciales de Croacia son Italia y Alemania. (es)
- 크로아티아의 경제는 발전하는 고소득 서비스 기반 경제로 제3 부문이 국내총생산(GDP)의 60%를 차지한다. 유고슬라비아가 해체된 후, 크로아티아는 1990년대에 시장 기반 경제로의 전환 과정을 거쳤다. 크로아티아의 경제는 크로아티아 독립 전쟁 동안 심하게 어려움을 겪었다. 전쟁이 끝난 후, 경제는 호전되기 시작했다. 2007-2008년 세계 금융 위기 이전에 크로아티아 경제는 매년 4~5%의 성장률을 보였고, 수입은 두 배로 증가했으며, 경제적, 사회적 기회는 극적으로 개선되었다. 크로아티아 경제는 동남유럽에서 가장 강력한 경제 중 하나이다. 크로아티아는 2000년 세계무역기구, 2009년 NATO에 가입했으며 2013년 7월 1일 유럽 연합에 가입했다. 크로아티아 경제는 경제 개혁의 느린 진행과 함께 6년간의 불황과 12.5%의 누적 GDP 감소를 초래한 재정 위기로 인해 심각한 영향을 받았다. 크로아티아는 2014년 4/4분기에 공식적으로 경기 침체에서 벗어났고 그 이후 지속적인 GDP 성장세를 보였다. 크로아티아 경제는 2019년에 위기 이전 수준에 도달했지만 코로나19 범유행으로 인해 첫 번째 추정치는 2020년 2분기에 분기 GDP가 2019년 같은 분기에 비해 실질적으로는 15.1% 감소했음을 보여준다. 이는 분기별 GDP가 추정되기 시작한 1995년 이후 실질적으로는 가장 큰 감소폭이다. 회복은 1분기 마지막 달과 2021년 2분기부터 시작될 예정이다. GDP 성장 예상치는 1.4%, 3.0%이다. 연간 천만 유로 이상의 수출이 이루어지고 있는 산업 부문은 조선업이 지배하고 있다. 조선업은 수출품의 10% 이상을 차지한다. 식품 가공과 화학 산업 또한 산업 생산과 수출의 상당한 부분을 차지한다. 산업 부문은 크로아티아 전체 경제 생산의 27%를 차지하며 농업은 6%를 차지한다. 산업 부문은 크로아티아 GDP의 25%를 차지하며, 농업, 임업, 어업은 크로아티아 GDP의 나머지 5%를 차지한다. 관광업은 전통적으로, 특히 여름철에 주목할 만한 수입원이다. 최근 몇 년 동안, 스키와 같은 겨울 스포츠의 인기의 증가 때문에 겨울 동안의 관광은 성장을 해왔다. 연간 1,400만 명 이상의 관광객이 방문하는 관광 산업은 8,000,000,000 유로를 넘는 수익을 창출한다. 크로아티아는 세계에서 가장 인기 있는 관광지 20위 안에 들었고, 2005년 론리 플래닛에 의해 세계 최고의 관광지로 뽑혔다. 무역은 크로아티아의 경제 생산에서 중요한 역할을 한다. 2007년 크로아티아의 수출액은 128억 4천만 달러(서비스 수출 포함 247억 달러)였다. 힐리컨설턴트에 따르면 크로아티아 무역은 무역가중 평균관세인 1.2%에 의해 힘을 받고 있다. 크로아티아의 통화는 쿠나로, 1994년에 도입되었고 그 이후로 안정세를 유지하고 있다. (ko)
- Gospodarka Chorwacji – gospodarka mieszana, rozwijająca się gospodarka rynkowa po transformacji ekonomicznej w latach 90. XX wieku, której rozwój zaburzyła wojna w Chorwacji w latach 1991–1995, stopniowo odbudowana, bazuje w dużej mierze na sektorze usług, przede wszystkim na turystyce, która generuje ponad 17% PKB (2016). W 2015 roku, chorwacka gospodarka wyszła z sześcioletniej recesji dzięki wzrostowi konsumpcji i eksportu, notując wzrost realnego PKB w tempie 1,6% oraz spadek stopy bezrobocia o 1 punkt procentowy. Gospodarka przyspieszyła w 2016 roku – realny PKB wzrósł o 2.8% dzięki rosnącemu popytowi wewnętrznemu a stopa bezrobocia zmalała do 12,8%. Dobra koniunktura przełożyła się na polepszenie wyników budżetowych – zmniejszenie deficytu budżetu państwa do 1,8% PKB oraz spadek długu publicznego do 84,1% PKB. Według zimowej prognozy Komisji Europejskiej z 2017 roku, w 2017 roku Chorwacja ma zanotować wzrost gospodarczy na poziomie 3,1% dzięki coraz mocniejszej konsumpcji i inwestycjom finansowanym z funduszy europejskich. Aktualnie jest to jednak jeden z biedniejszych krajów Unii Europejskiej, bogatszy jedynie od Rumunii i Bułgarii. (pl)
- A economia da Croácia baseia-se fundamentalmente no serviços variados e indústria, notadamente dos setores químico, naval e metal-mecânico. O turismo é uma grande fonte de receitas. O produto interno bruto per capita de 2008, em termos de paridade de poder de compra, foi de 18.575 dólares americanos, ou 63,2% da média da União Europeia, segundo o Eurostat. O mercado imobiliário local é representado principalmente por objetos secundários. Novos edifícios no país um pouco, embora nos últimos anos tem havido um aumento na taxa de construção. Especialmente ativamente estão sendo construídas novas casas e locais turísticos nas regiões costeiras. Os objetos líquidos aqui são comprados muito rapidamente. A economia croata é . No fim dos anos 80, no início do processo de transição económica, a sua posição era favorável mas foi fortemente prejudicada pela guerra, essa terminada em 1995 (guerra de bósnia). Os problemas principais incluem o desemprego estrutural e uma quantidade de reformas económicas considerada insuficiente por alguns economistas, pois que enfrenta resistência pública. Particularmente preocupante é o antiquado, em especial no que diz respeito à posse das terras estatizadas no período comunista. Contudo, tais problemas vêm sendo alvo de grande mobilização no sentido de serem resolvidos por reformas legais ocorridas no âmbito das negociações para a entrada do país na União Europeia. Mesmo assim, o país tem vindo a experimentar um crescimento econômico rápido em preparação de uma adesão à União Europeia, que já é o seu principal parceiro comercial, sendo, sua economia, considerada pelo Fundo Monetário Internacional como uma economia desenvolvida. (pt)
- Хорватія (Республіка Хорватія, хорв. Republika Hrvatska) має сервісно орієнтовану економіку, тому що третинний сектор (сфера послуг) створює до 70 % її валового внутрішнього продукту — ВВП (в 2012 р.— бл. 62 %). Хорватія (разом із Словенією) була однією з найбільш розвинених республік колишньої Югославії. Дохід на душу населення в соціалістичній Хорватії щонайменше на третину перевищував цей середній показник у СФРЮ. Крім традиційно потужної туристичної галузі, транспорту, торгівлі і сфери послуг, сучасна Республіка Хорватія має доволі розвинену індустрію (насамперед харчову, машинобудівну, легку та хімічну) та сільське господарство (включно з такою новою галуззю як штучне розведення риби). (uk)
- Kroatiens ekonomi är beroende av turism. Men det finns också andra viktiga inkomstkällor.
* Viktigaste exportvaror: textilier, kemiska produkter, livsmedel, bränsle
* Viktigaste exportländer: Italien (21%), Bosnien-Hercegovina (14,3%), Tyskland (10,6%), Slovenien (8%) och Österrike (7,1%).
* Viktigaste importländer: Italien (16%), Tyskland (14.8%), Ryssland (9.1%), Slovenien (6.7%), Österrike (5.7%) och Frankrike (4.1%). (sv)
- 克罗地亚经济以第三产业为主，第二产业为副。旅游业是国家经济的重要组成部分。2002年度人均国内生产总值（购买力平价）为9800美元，略低于欧盟平均水平的一半。 克罗地亚原属南斯拉夫，经济处于从计划经济到市场经济的转型期。独立初期由于内战，经济发展受到严重影响，近年来有所复苏，但失业率依然高居不下，2010年1月为17.7%。 (zh)
- Экономика Хорватии — В рамках единой Республики Югославия по уровню развития промышленности и по выпуску продукции на душу населения Хорватия занимала второе после Словении место. Экономика Хорватии базировалась на добыче полезных ископаемых (бокситы, нефть, уголь), на морских перевозках и на туристической индустрии. Образование независимой Республики Хорватии и последующая за этим гражданская война 90-х годов прошлого столетия спровоцировали резкое снижение уровня экономического развития и гиперинфляцию. До 1996 года экономику страны можно рассматривать как экономику военного времени - 40 % госрасходов направлялось на оборону страны. Лишь после этого года, когда экономический спад достиг 46 %, наметился все возрастающий экономический подъем. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- اقتصاد كرواتيا هو اقتصاد قائم على الخدمات مع محاسبة صناعة الخدمات 70٪ من مجموع الناتج المحلي الإجمالي (GDP). وقد مرت كرواتيا بعد انهيار الاشتراكية، بعملية انتقال إلى اقتصاد السوق في عقد 1990، ولكن عانى اقتصادها بشدة خلال حرب الاستقلال الكرواتية. وبعد الحرب بدأ الاقتصاد في التحسن، وقبل الأزمة المالية 2007-2008 نما الاقتصاد الكرواتي في بيئة صحية 4-5٪ سنوياً، وتضاعف الدخل وتحسنت الفرص الاقتصادية والاجتماعية بشكل كبير. (ar)
- Dieser Artikel befasst sich mit der Lage und Entwicklung der Wirtschaft Kroatiens. (de)
- Croacia posee una economía post comunista basada principalmente en el sector servicios, algunas industrias ligeras, y la industria química; posee también grandes astilleros de barcos comerciales. El turismo es una importante fuente de ingresos. Junto a la República de Eslovenia, eran las naciones más industrializadas y avanzadas de la antigua República Federal de Yugoslavia. Los principales socios comerciales de Croacia son Italia y Alemania. (es)
- Kroatiens ekonomi är beroende av turism. Men det finns också andra viktiga inkomstkällor.
* Viktigaste exportvaror: textilier, kemiska produkter, livsmedel, bränsle
* Viktigaste exportländer: Italien (21%), Bosnien-Hercegovina (14,3%), Tyskland (10,6%), Slovenien (8%) och Österrike (7,1%).
* Viktigaste importländer: Italien (16%), Tyskland (14.8%), Ryssland (9.1%), Slovenien (6.7%), Österrike (5.7%) och Frankrike (4.1%). (sv)
- 克罗地亚经济以第三产业为主，第二产业为副。旅游业是国家经济的重要组成部分。2002年度人均国内生产总值（购买力平价）为9800美元，略低于欧盟平均水平的一半。 克罗地亚原属南斯拉夫，经济处于从计划经济到市场经济的转型期。独立初期由于内战，经济发展受到严重影响，近年来有所复苏，但失业率依然高居不下，2010年1月为17.7%。 (zh)
- Экономика Хорватии — В рамках единой Республики Югославия по уровню развития промышленности и по выпуску продукции на душу населения Хорватия занимала второе после Словении место. Экономика Хорватии базировалась на добыче полезных ископаемых (бокситы, нефть, уголь), на морских перевозках и на туристической индустрии. Образование независимой Республики Хорватии и последующая за этим гражданская война 90-х годов прошлого столетия спровоцировали резкое снижение уровня экономического развития и гиперинфляцию. До 1996 года экономику страны можно рассматривать как экономику военного времени - 40 % госрасходов направлялось на оборону страны. Лишь после этого года, когда экономический спад достиг 46 %, наметился все возрастающий экономический подъем. (ru)
- Una de les més riques repúbliques de l'antiga Iugoslàvia, Croàcia va sofrir severament els efectes de la guerra civil, entre 1991 i 1995. La producció va caure i l'economia va perdre les primeres portes d'inversions que van ser dirigides als països de l'Europa de l'Est després de la caiguda del Mur de Berlín. Entre el 2000 i el 2007 l'economia va tenir un continu creixement anual, entre el 4% i el 6%, sobretot a causa del creixement del turisme i de l'oferta de crèdit al consum. En aquest període, la inflació es va quedar baixa i la moneda, kuna, va quedar estable. (ca)
- Η Οικονομία της Κροατίας είναι μια οικονομία η οποία βασίζεται στις υπηρεσίες του τριτογενή τομέα παραγωγής, που αντιπροσωπεύουν το 70% του συνολικού ακαθάριστου εγχώριου προϊόντος (ΑΕΠ). Μετά την κατάρρευση του σοσιαλισμού, η Κροατία πέρασε από τη διαδικασία μετάβασης στην ελεύθερη αγορά, κατά τη δεκαετία του 1990, όμως η οικονομία της υπέφερε σημαντικά κατά τη διάρκεια των . Μετά τη λήξη των πολέμων και μέχρι την οικονομική κρίση του 2007-2008, η οικονομία άρχισε να βελτιώνεται σταδιακά, με ποσοστά ανάπτυξης 4-5% ετησίως, διπλασιασμό των εισοδημάτων και δημιουργία πολλών θέσεων απασχόλησης. (el)
- The economy of Croatia is a developing high-income service based economy with the tertiary sector accounting for 60% of total gross domestic product (GDP). Croatia joined the World Trade Organization in 2000, NATO in 2009 and became a member of the European Union on 1 July 2013. The Croatian economy was badly affected by the financial crisis which, together with slow progress of economic reforms, resulted in six years of recession and a cumulative decline in GDP of 12.5%. Croatia formally emerged from the recession in the fourth quarter of 2014, and had a continuous GDP growth since. The Croatian economy reached pre crisis levels in 2019, but due to the Coronavirus pandemic its GDP had decreased by 8.4% in 2020, growth picked up in 2021 when Croatia recorded biggest GDP growth since 1991. (en)
- L'économie de la Croatie est une économie de marché. Lors de la dislocation de la Yougoslavie dans les années 1990 et de son indépendance, la Croatie est passée d'une économie collectiviste à une économie de marché. Mais son économie a beaucoup souffert pendant la guerre d'indépendance. Après la guerre, la situation économique a commencé à s'améliorer, la croissance augmentant de 4 à 5 % par an, les revenus ont doublé et les opportunités économiques et sociales se sont considérablement améliorées. (fr)
- 크로아티아의 경제는 발전하는 고소득 서비스 기반 경제로 제3 부문이 국내총생산(GDP)의 60%를 차지한다. 유고슬라비아가 해체된 후, 크로아티아는 1990년대에 시장 기반 경제로의 전환 과정을 거쳤다. 크로아티아의 경제는 크로아티아 독립 전쟁 동안 심하게 어려움을 겪었다. 전쟁이 끝난 후, 경제는 호전되기 시작했다. 2007-2008년 세계 금융 위기 이전에 크로아티아 경제는 매년 4~5%의 성장률을 보였고, 수입은 두 배로 증가했으며, 경제적, 사회적 기회는 극적으로 개선되었다. 회복은 1분기 마지막 달과 2021년 2분기부터 시작될 예정이다. GDP 성장 예상치는 1.4%, 3.0%이다. 연간 천만 유로 이상의 수출이 이루어지고 있는 산업 부문은 조선업이 지배하고 있다. 조선업은 수출품의 10% 이상을 차지한다. 식품 가공과 화학 산업 또한 산업 생산과 수출의 상당한 부분을 차지한다. 산업 부문은 크로아티아 전체 경제 생산의 27%를 차지하며 농업은 6%를 차지한다. 산업 부문은 크로아티아 GDP의 25%를 차지하며, 농업, 임업, 어업은 크로아티아 GDP의 나머지 5%를 차지한다. (ko)
- Gospodarka Chorwacji – gospodarka mieszana, rozwijająca się gospodarka rynkowa po transformacji ekonomicznej w latach 90. XX wieku, której rozwój zaburzyła wojna w Chorwacji w latach 1991–1995, stopniowo odbudowana, bazuje w dużej mierze na sektorze usług, przede wszystkim na turystyce, która generuje ponad 17% PKB (2016). (pl)
- A economia da Croácia baseia-se fundamentalmente no serviços variados e indústria, notadamente dos setores químico, naval e metal-mecânico. O turismo é uma grande fonte de receitas. O produto interno bruto per capita de 2008, em termos de paridade de poder de compra, foi de 18.575 dólares americanos, ou 63,2% da média da União Europeia, segundo o Eurostat. A economia croata é . No fim dos anos 80, no início do processo de transição económica, a sua posição era favorável mas foi fortemente prejudicada pela guerra, essa terminada em 1995 (guerra de bósnia). (pt)
- Хорватія (Республіка Хорватія, хорв. Republika Hrvatska) має сервісно орієнтовану економіку, тому що третинний сектор (сфера послуг) створює до 70 % її валового внутрішнього продукту — ВВП (в 2012 р.— бл. 62 %). Хорватія (разом із Словенією) була однією з найбільш розвинених республік колишньої Югославії. Дохід на душу населення в соціалістичній Хорватії щонайменше на третину перевищував цей середній показник у СФРЮ. (uk)
|
.jpg){kind=link}