| dbo:abstract
|
- El Discurs del Mètode és la principal obra del filòsof René Descartes i es considera una obra fonamental de la filosofia occidental amb implicacions al desenvolupament de la filosofia i de la ciència. Es va publicar de forma anònima a Leiden (República de les Set Províncies Unides), l'any 1637. Consistia, en realitat, en el pròleg de tres assajos: Diòptrica, Meteoros i Geometria; agrupats sota el títol conjunt d'Assaigs filosòfics. Descartes va titular aquesta obra Discurs del mètode amb una finalitat molt precisa. En una carta que dirigí a Marin Mersenne li va explicar que l'havia titulat Discurs en lloc de Tractat per mostrar que no tenia intenció d'ensenyar, sinó de parlar. Amb això Descartes intenta allunyar-se de qualsevol problema que pugui sorgir amb els seus coetanis per les idees que conté aquesta obra i a més a més escapa d'una possible condemna eclesiàstica com li havia passat poc abans a Galileu amb les seves idees, les quals Descartes no considerava del tot encertades. (ca)
- Rozprava o metodě, vrcholné dílo Reného Descarta, byla vydána roku 1637 v Leidenu. Roku 1656 byla v Amsterdamu přeložena z francouzštiny do latiny. Plný titul knihy zní Rozprava o metodě, jak správně vést svůj rozum a hledat pravdu ve vědách (francouzsky Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la verité dans les sciences). Její první vydání bylo anonymní, protože Descartes měl obavy ze záporných reakcí na své revoluční názory, které v knize popsal; v době procesů s Galileem Galileim a dalších byly takové obavy namístě. Původně byla kniha vydán společně s dalšími spisy pod titulem Plán všeobecné vědy schopné povznést naši povahu na nejvyšší stupeň dokonalosti, potom Dioptrika, Meteory a Geometrie, Descartes se zde vyznává ze svých poznatků a své poutě za nimi. Ve spisech následujících po samotné Rozpravě pak čtenářům ukazuje, jak metodu využít v praxi. Spisek o geometrii je prvním výkladem o kartézské soustavě souřadnic. Rozprava vyvolala poměrně rozmanité reakce, výměny názorů a diskuze se o ní vedly po celé Evropě. Jejím důsledkem bylo např. zakázání Descartových přednášek v Holandsku či vyvolání soudního procesu proti němu. (cs)
- المقال عن المنهج هو مقال السيرة الذاتية الفلسفية، قام بنشره رينيه ديكارت في 1637. اسمه الكامل هو: (مقالٌ عن المنهج المتبع لحسن قيادة عقل المرء والبحث عن الحقيقة في العلوم) (العنوان الفرنسي: Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences). والمقال عن المنهج هو المصدر الشهير لاقتباس "je pense, donc je suis" (أنا أفكر، إذًا أنا موجود)، التي توجد في الجزء الرابع من العمل. (البيان مماثل في اللاتينية، كوجيتو إرجو صام، تم العثور عليه في الجزء الأول، §7 أسس الفلسفة). ويُعد مقالٌ عن المنهج أحد الأعمال الأكثر تأثيرًا في تاريخ الفلسفة الحديثة، وهو مهمٌ لتطور العلوم الطبيعية. في هذا العمل يعالج ديكارت مشكلة الشك، والتي سبق دراستها من قبل سيكستوس إمبيريكوس، ابو حامد الغزالي وميشيل دي مونتين. وقد طوره ديكارت لغرض الحقيقة، ووجد أن الأدلة الدامغة جدالٌ. بدأ ديكارت صاحب الخط من التفكير من قبل الشك في كل شيء، وذلك لتقييم العالم من منظورٍ جديدٍ واضحٍ من أي أفكارٍ مسبقةٍ. وقد نُشر الكتاب في الأصل في ليدن، هولندا. وفي وقتٍ لاحقٍ، تم ترجمته إلى اللاتينية، ونُشر مرةً أخرى في 1656 في أمستردام. كان المقصود من الكتاب أن يكون مقدمةً لثلاثة أعمال خواص البصريات والأرصاد الجوية. تحتوي مقدمة ديكارت الأولى على نظام إحداثي ديكارتي، التي تم كتابة النص ونشره باللغة الفرنسية بدلًا من اللاتينية، حيث أنها هي اللغة التي كانت تُكتب بها في معظم الأحيان النصوص الفلسفية والعلمية، وتُنشر (كما كانت معظم أعمال ديكارت الأخرى الجديرة بالذكر). خواص البصريات (باللغة الفرنسية dioptrique تختص بالبصريات أو مبحث انكسار الضوء)، هي أطروحةٌ قصيرةٌ نُشرت في عام 1637، تدرج في واحدةٍ من المقالات المكتوبة مع المقال عن المنهج التي كتبها رينيه ديكارت. في هذا المقال يستخدم ديكارت نماذج مختلفة لفهم خصائص الضوء، يُعرف هذا المقال بأنه أكبر مساهمةٍ لديكارت في علم البصريات، كما أنه أول نشرٍ لقانون الانكسار جنبًا إلى جنب مع تأملات في الفلسفة الأولى، مبادئ الفلسفة وقواعد في اتجاه العقل (قواعد لتوجيه العقل)، وأنها تشكل قاعدة نظرية المعرفة المعروفة باسم الديكارتية. (ar)
- Der Discours de la méthode, mit vollem Titel Discours de la méthode pour bien conduire sa raison et chercher la verité dans les sciences („Abhandlung über die Methode, seine Vernunft gut zu gebrauchen und die Wahrheit in den Wissenschaften zu suchen“), ist ein philosophisches und autobiographisches Werk des französischen Philosophen René Descartes. Es erschien erstmals 1637 anonym in Leiden in französischer Sprache und war daher auch philosophischen Laien zugänglich. 1656 folgte eine lateinische Fassung, die in Amsterdam herausgegeben wurde. (de)
- Discourse on the Method of Rightly Conducting One's Reason and of Seeking Truth in the Sciences (French: Discours de la Méthode Pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences) is a philosophical and autobiographical treatise published by René Descartes in 1637. It is best known as the source of the famous quotation "Je pense, donc je suis" ("I think, therefore I am", or "I am thinking, therefore I exist"), which occurs in Part IV of the work. A similar argument, without this precise wording, is found in Meditations on First Philosophy (1641), and a Latin version of the same statement Cogito, ergo sum is found in Principles of Philosophy (1644). Discourse on the Method is one of the most influential works in the history of modern philosophy, and important to the development of natural sciences. In this work, Descartes tackles the problem of skepticism, which had previously been studied by other philosophers. While addressing some of his predecessors and contemporaries, Descartes modified their approach to account for a truth he found to be incontrovertible; he started his line of reasoning by doubting everything, so as to assess the world from a fresh perspective, clear of any preconceived notions. The book was originally published in Leiden, in the Netherlands. Later, it was translated into Latin and published in 1656 in Amsterdam. The book was intended as an introduction to three works: Dioptrique, Météores and Géométrie. La Géométrie contains Descartes's initial concepts that later developed into the Cartesian coordinate system. The text was written and published in French rather than Latin, the latter being the language in which most philosophical and scientific texts were written and published at that time. Most of Descartes' other works were written in Latin. Together with Meditations on First Philosophy, Principles of Philosophy and Rules for the Direction of the Mind, it forms the base of the epistemology known as Cartesianism. (en)
- Metodoaren diskurtsoa (jatorrizko izenburua: Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences) Rene Descartesen lan garrantzitsuena da, bertan mendebaldeko filosofiaren eta zientziaren oinarriak azaltzen dira. Lehenengo aldiz 1637an Leidenen (Holanda) argitaratu zenean era anonimoan plazaratu zen. Hiru entsaioren hitzaurrea osatzen du: Dioptrika, Meteoros eta Geometria. Hiru atal hauek Ensaio filosofikoen barruan daude. Rene Descartesek Metodoaren diskurtsoa izenburua helburu jakin batekin izendatu zuen bere lana. Marin Mersenne-ri igorritako gutun batean hitzarmen edo itun terminoak erabili beharrean diskurtso erabili zuela azalduko dio irakasteko helburua ez zuela adierazteko. Era honetan, garai hartan zeuden hainbat arazori aurre egin ahal izan zien. Bere liburuan azaltzen ziren hainbat gai polemikazaleak izan zitezkeen garaian, batez ere elizarekin. Garai hartan arruntak ziren elizarekin bat ez zetozen ideiak zigortzea, adibide garbia dugu Galileo Galilei. Aipagarria da, René Descartesi Galileo Galileik aipatutako zenbait ideia interesgarri iruditu zitzaizkiola. (eu)
- El Discurso del método (Discours de la méthode en francés), cuyo título completo es Discurso del método para conducir bien la propia razón y buscar la verdad en las ciencias (Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences) es la principal obra escrita por René Descartes y una obra fundamental de la filosofía occidental con implicaciones para el desarrollo de la filosofía y de la ciencia. Se publicó de forma anónima en Leiden (Holanda) en el año 1637. Constituía, en realidad, el prólogo a tres ensayos: Dióptrica, Meteoros y Geometría; agrupados bajo el título conjunto de Ensayos filosóficos. Descartes tituló esta obra Discurso del método con una finalidad precisa. En una carta que dirige a Marin Mersenne le explica que la ha titulado Discurso y no Tratado para poner de manifiesto que no tenía intención de enseñar, sino solo de hablar. Con esto Descartes trata de alejarse de cualquier problema que pudiese surgir con sus contemporáneos por las ideas vertidas en esta obra y además escapa así de una posible condena eclesiástica como había ocurrido poco tiempo antes con Galileo y cuyas ideas Descartes no consideraba desacertadas.[cita requerida] (es)
- Pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences(
Ne doit pas être confondu avec Traité de la Méthode. )(
Pour les articles homonymes, voir Méthode. ) Le Discours de la méthode (sous-titré : Pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences) est un texte philosophique publié anonymement par René Descartes à Leyde le 8 juin 1637. Il devait originellement servir d'introduction générale aux traités scientifiques écrits par l'auteur (La Dioptrique, Les Météores et La Géométrie). Il s'agissait pour Descartes « d’en dire assez pour faire juger que les nouvelles opinions, qui se verraient dans la Dioptrique et dans les Météores, n’étaient point conçues à la légère. » Toutefois, la célébrité du texte est devenue telle, qu’il est désormais souvent publié seul, comme un essai indépendant. Il est reconnu comme l'une des œuvres fondatrices de la philosophie occidentale. (fr)
- Discourse on the Method atau Discourse on the Method for Properly Guiding the Reason and Finding Truth in the Sciences adalah buku yang ditulis oleh Rene Descartes dalam bahasa Prancis. Di dalamnya, Descartes menyajikan contoh-contoh penemuan-penemuan yang telah dilakukannya dengan menggunakan metode yang telah disusunnya. (in)
- 『方法序説』（ほうほうじょせつ、方法叙説とも、仏: Discours de la méthode）とは、1637年に公刊されたフランスの哲学者、ルネ・デカルトの著書である。 刊行当時の正式名称は、『理性を正しく導き、学問において真理を探究するための方法の話。加えて、その試みである屈折光学、気象学、幾何学。』（りせいをただしくみちびき、がくもんにおいてしんりをたんきゅうするためのほうほうのはなし。くわえて、そのこころみであるくっせつこうがく、きしょうがく、きかがく、仏: Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences. Plus la Dioptrique, les Météores et la Géométrie, qui sont des essais de cette méthode.）であり、元来は3つの科学論文集を収めた500ページを超える大著だった。今日の『方法序説』として扱われているテキストは、その書籍中の最初の78ページの「序文」部分であり、自身の方法論の発見・確立や刊行に至るまでの経緯を述べている。 序説と訳されるDiscoursは、Traitéが教科書のように体系的に書かれた論説であるのに対して、形式ばらない論考の意であり、デカルト自身がメルセンヌへの書簡で「方法の試み」であると呼んでいる。哲学的な内容はその後に出版された『省察 Meditationes de prima philosophia』とほぼ重なっているが、『方法序説』は自伝の記述をふくみ、思索の順序を追ってわかりやすく書かれているため、この一冊でデカルト哲学の核心を知ることができる。当時、多くの本がラテン語で書かれることが多い中、ラテン語の教育を受ける可能性が低かった当時の女性や子供たちでも読めるように、フランス語で書かれ、6つの部分に分かれている。 オランダのライデンで出版され、その後ラテン語に翻訳されて、1656年にアムステルダムで出版された。初版は、宗教裁判によって異端とされることを恐れて、偽名で発行された。 「我思う、ゆえに我あり」の出典としてよく知られている。 (ja)
- 《방법서설》(方法序說, 프랑스어: Discours de la méthode)은 프랑스의 철학자 르네 데카르트가 1637년에 쓴 철학서이다. 책의 완전한 제목은 《이성을 올바르게 이끌어, 여러 가지 학문에서 진리를 구하기 위한 방법의 서설 (Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la verité dans les sciences)》이다. 방법서설은 "나는 생각한다. 그러므로 나는 존재한다(cogito ergo sum)"는 글로 유명하다. 또 이 책에서 데카르트는 직교 좌표계를 처음으로 소개하였다. (ko)
- Verhandeling over de methode (Discours de la Méthode) is een filosofisch boek geschreven door de Franse filosoof René Descartes in 1637. De Verhandeling over de methode is het best bekend als de bron van het beroemde citaat "Je pense, donc je suis" ("Ik denk, dus ik ben"), dat voorkomt in deel IV van het werk. De volledige titel luidt: Discours de la Méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences, ofwel: Verhandeling over de methode om de rede op de juiste manier te leiden en de waarheid in de wetenschappen te zoeken. Het is een van de eerste pogingen tot modern natuurwetenschappelijk onderzoek. Daardoor is het een bron van de moderne "wetenschapsfilosofie". Het boek is niet dik en ook voor een leek goed toegankelijk en vrij makkelijk leesbaar. Het was dan ook in eerste instantie gericht aan de geïnteresseerde leek, en werd bovendien geschreven in het Frans, niet in het Latijn. Er zijn drie bijlages: , en . (nl)
- Il Discorso sul metodo è la prima opera pubblicata da René Descartes (italianizzato in Cartesio) in forma anonima e in francese nel 1637 a Leida congiuntamente a tre saggi scientifici La diottrica, Le meteore, La geometria, dei quali costituisce la prefazione. Il discorso è quindi da considerarsi come «un tutt'uno con i saggi». Il titolo originale prova questo intento di unitarietà dell'opera: "Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la verité dans les sciences Plus la Dioptrique, les Meteores, et la Geometrie qui sont des essais de cete Methode" (Discorso sul metodo per un retto uso della propria ragione e per la ricerca della verità nelle scienze più la diottrica, le meteore e la geometria che sono saggi di questo metodo.) L'argomento dell'opera è indicato dallo stesso Cartesio: (it)
- O Discurso sobre o método, por vezes traduzido como Discurso do método, ou ainda Discurso sobre o método para bem conduzir a razão na busca da verdade dentro da ciência (em francês, Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences), é um tratado matemático e filosófico de René Descartes, publicado em Leiden, Holanda, em 1637. Inicialmente apareceu junto a outros trabalhos seus, Dioptrique, Météores e Géométrie. Uma tradução para o latim foi produzida em 1656 e publicada em Amsterdam. Constitui, ao lado de Meditações sobre filosofia primeira (Meditationes de prima philosophia), Princípios de filosofia e Regras para a direção do espírito (Regulae ad directionem ingenii), a base da epistemologia do filósofo, sistema que passou a ser conhecido como cartesianismo. O Discurso propõe um modelo quase matemático para conduzir o pensamento humano, uma vez que a matemática tem por característica a certeza, a ausência de dúvidas. De acordo com o próprio Descartes, parte da inspiração de seu método (descrito nesse tratado) deveu-se a três sonhos ocorridos na noite de 10 para 11 de novembro de 1619: nestes sonhos lhe havia ocorrido "a ideia de um método universal para encontrar a verdade". Discurso sobre o método foi escrito em vernáculo (os textos filosóficos costumavam ser escritos em latim), de maneira não-doutrinária, pois Descartes tentou popularizar ao máximo os conceitos ali expressos e de maneira não impositiva, porém compartilhada. Em toda a obra permeia a autoridade da razão, conceito banal para o homem moderno, mas um tanto novo para o homem medieval (muito mais acostumado à autoridade eclesiástica). A autoridade dos sentidos (ou seja, as percepções do mundo) também é particularmente rejeitada; o conhecimento significativo, segundo o tratado, só pode ser atingido pela razão, abstraindo-se a distração dos sentidos. Uma das mais conhecidas frases do Discurso é Je pense, donc je suis (citada frequentemente em latim, cogito ergo sum; penso, logo sou): o ato de duvidar como indubitável, e as evidências de "pensar" e "ser" ligadas. (A forma "penso, logo existo", popularizada por algumas traduções da obra, não é a mais correta, uma vez que identifica o ser com o existir, conceitos diferentes no cartesianismo). Além dessa conclusão, Descartes também apresenta argumentos em favor da existência de Deus, especifica critérios para a boa condução da razão e faz algumas demonstrações. (pt)
- Rozprawa o metodzie (fr. Discours de la méthode) – podzielony na 6 części traktat filozoficzno – matematyczny, opublikowany przez Kartezjusza w roku 1637. To jedno z najbardziej wpływowych dzieł w historii, opisuje metodę poznawczą modelowaną na matematyce, która daje solidne podstawy rozwoju wszystkim nowoczesnym naukom ścisłym. Dzięki tej rozprawie odżyła na nowo antyczna idea sceptycyzmu – wątpienia o wszystkim – od której Kartezjusz zaczął, aby wyzbyć się błędnych przekonań i założeń, w które na co dzień kompletnie bezpodstawnie wierzy ludzkość. O wszystkim trzeba było udowodnić, że istnieje. Taka metoda określana jest jako sceptycyzm metodologiczny. Rozprawa o metodzie razem z Zasadami filozofii (Principa philosophiae), Medytacjami o pierwszej filozofii (Meditationes de prima philosophia) i (Regulae ad directionem ingenii) stanowi podstawę kartezjańskiej teorii poznania. Dzieło po raz pierwszy zostało wydane w Lejdzie w języku francuskim, razem z pracami Dioptryka (La Dioptrique), Meteory (Les Météorese) i Geometria (La Géométrie). W roku 1656, przetłumaczona na łacinę, opublikowana została w Amsterdamie. (pl)
- «Рассуждение о методе, чтобы хорошо направлять свой разум и отыскивать истину в науках» (фр. Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la verité dans les sciences) — философский трактат, опубликованный Рене Декартом в 1637 году в Лейдене. Считается переломной работой, ознаменовавшей переход от философии Ренессанса и начавшей эпоху философии Нового времени и современное научное познание. В одном томе с этой работой в качестве приложений к ней были опубликованы «Диоптрика», «Метеоры» и «Геометрия», которые были призваны продемонстрировать идею метода на примере конкретных наук. Трактат состоит из шести частей:
* Соображения, касающиеся наук.
* Основные правила метода.
* Несколько правил морали, извлеченных из этого метода.
* Доводы, доказывающие существование Бога и бессмертие Души, или основания метафизики.
* Порядок физических вопросов.
* Что необходимо, чтобы продвинуться вперед в исследовании природы. Рассуждение о методе известно как источник знаменитой фразы Je pense, donc je suis — «Я мыслю, следовательно, я существую» (в латинском варианте: cogito ergo sum). (ru)
- 《谈谈方法》（Discours de la méthode），全名《谈谈正确引导理性在各门科学上寻找真理的方法》（法語：Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences；英語：Discourse on the Method of Rightly Conducting One's Reason and of Seeking Truth in the Sciences），是笛卡儿在1637年出版的著名哲学论著，对西方人的思维方式，思想观念和科学研究方法有极大的影响，有人曾说：欧洲人在某种意义上都是笛卡儿主义者，就是指的受方法论的影响，而不是指笛卡儿的二元论哲学。 笛卡儿在《谈谈方法》中指出，研究问题的方法分四个步骤： 1.
* 永远不接受任何我自己不清楚的真理，就是说要尽量避免鲁莽和偏见，只能是根据自己的判断非常清楚和确定，没有任何值得怀疑的地方的真理。就是说只要没有经过自己切身体会的问题，不管有什麽权威的结论，都可以怀疑。这就是著名的“怀疑一切”理论。例如亚里士多德曾下结论说，女人比男人少两颗牙齿。但事实并非如此。 2.
* 可以将要研究的复杂问题，尽量分解为多个比较简单的小问题，一个一个地分开解决。 3.
* 将这些小问题从简单到复杂排列，先从容易解决的问题着手。 4.
* 将所有问题解决后，再综合起来检验，看是否完全，是否将问题彻底解决了。 在1960年代以前，西方科学研究的方法，从机械到人体解剖的研究，基本是按照笛卡儿的《谈谈方法》进行的，对西方近代科学的飞速发展，起了相当大的促进作用。但也有其一定的缺陷，如人体功能，只是各部位机械的综合，而对其互相之间的作用则研究不透。直到阿波罗1号登月工程的出现，科学家才发现，有的复杂问题无法分解，必须以复杂的方法来对待，因此导致系统工程的出现，方法论的方法才第一次被综合性的方法所取代。系统工程的出现对许多大规模的西方传统科学起了相当大的促进作用，如环境科学，气象学，生物学，人工智能等等。 笛卡儿在《谈谈方法》中还第一次提出“我思故我在”（法语：Je pense, donc je suis）的名言，第一次引入笛卡儿坐标系，对牛顿和莱布尼茨发明微积分理论有很大的作用。 (zh)
- «Міркування про метод, щоб правильно спрямувати свій розум і відшукати істину в науках»(фр. Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la verité dans les sciences) — філософський трактат, опублікований Рене Декартом у 1637 рік у Лейдені. Вважається переломною роботою, яка ознаменувала перехід від філософії Ренесансу і почала епоху філософії Нового часу і сучасне наукове пізнання. "Міркування про метод" — одна з найвпливовіших праць в історії сучасної філософії та важливий для розвитку природничих наук. У цій роботі Декарт вирішує проблему скептицизму, яку раніше вивчали інші філософи. Звертаючись до деяких своїх попередників та сучасників, Декарт модифікував їхній підхід до того, щоб пояснити правду, яку він вважав непорушною; він розпочав своє міркування, сумніваючись у всьому, щоб оцінити світ під новим кутом зору, без будь-яких заздалегідь задуманих уявлень. Книга спочатку була видана в Лейдені, в Нідерландах. Пізніше вона була перекладена латинською мовою та опублікована в 1656 р. в Амстердамі. Книга була задумана як вступ до трьох творів: «Діоптрік», «Метеорес» та «Геометрія». La Géométrie містить початкові концепції Декарта, які згодом перетворилися на декартову систему координат. Текст був написаний та опублікований французькою, а не латинською мовами, остання була мовою, якою написано та опубліковано на той час більшість філософських та наукових текстів. Більшість інших творів Декарта були написані латиною. В одному томі з роботою "Міркування про метод" як додатки до неї були опубліковані «Діоптріка», «Метеори» і « Геометрія», які були покликані продемонструвати ідею методу на прикладі конкретних наук. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Der Discours de la méthode, mit vollem Titel Discours de la méthode pour bien conduire sa raison et chercher la verité dans les sciences („Abhandlung über die Methode, seine Vernunft gut zu gebrauchen und die Wahrheit in den Wissenschaften zu suchen“), ist ein philosophisches und autobiographisches Werk des französischen Philosophen René Descartes. Es erschien erstmals 1637 anonym in Leiden in französischer Sprache und war daher auch philosophischen Laien zugänglich. 1656 folgte eine lateinische Fassung, die in Amsterdam herausgegeben wurde. (de)
- Discourse on the Method atau Discourse on the Method for Properly Guiding the Reason and Finding Truth in the Sciences adalah buku yang ditulis oleh Rene Descartes dalam bahasa Prancis. Di dalamnya, Descartes menyajikan contoh-contoh penemuan-penemuan yang telah dilakukannya dengan menggunakan metode yang telah disusunnya. (in)
- 《방법서설》(方法序說, 프랑스어: Discours de la méthode)은 프랑스의 철학자 르네 데카르트가 1637년에 쓴 철학서이다. 책의 완전한 제목은 《이성을 올바르게 이끌어, 여러 가지 학문에서 진리를 구하기 위한 방법의 서설 (Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la verité dans les sciences)》이다. 방법서설은 "나는 생각한다. 그러므로 나는 존재한다(cogito ergo sum)"는 글로 유명하다. 또 이 책에서 데카르트는 직교 좌표계를 처음으로 소개하였다. (ko)
- المقال عن المنهج هو مقال السيرة الذاتية الفلسفية، قام بنشره رينيه ديكارت في 1637. اسمه الكامل هو: (مقالٌ عن المنهج المتبع لحسن قيادة عقل المرء والبحث عن الحقيقة في العلوم) (العنوان الفرنسي: Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences). والمقال عن المنهج هو المصدر الشهير لاقتباس "je pense, donc je suis" (أنا أفكر، إذًا أنا موجود)، التي توجد في الجزء الرابع من العمل. (البيان مماثل في اللاتينية، كوجيتو إرجو صام، تم العثور عليه في الجزء الأول، §7 أسس الفلسفة). (ar)
- El Discurs del Mètode és la principal obra del filòsof René Descartes i es considera una obra fonamental de la filosofia occidental amb implicacions al desenvolupament de la filosofia i de la ciència. Es va publicar de forma anònima a Leiden (República de les Set Províncies Unides), l'any 1637. Consistia, en realitat, en el pròleg de tres assajos: Diòptrica, Meteoros i Geometria; agrupats sota el títol conjunt d'Assaigs filosòfics. (ca)
- Rozprava o metodě, vrcholné dílo Reného Descarta, byla vydána roku 1637 v Leidenu. Roku 1656 byla v Amsterdamu přeložena z francouzštiny do latiny. Plný titul knihy zní Rozprava o metodě, jak správně vést svůj rozum a hledat pravdu ve vědách (francouzsky Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la verité dans les sciences). Její první vydání bylo anonymní, protože Descartes měl obavy ze záporných reakcí na své revoluční názory, které v knize popsal; v době procesů s Galileem Galileim a dalších byly takové obavy namístě. (cs)
- Discourse on the Method of Rightly Conducting One's Reason and of Seeking Truth in the Sciences (French: Discours de la Méthode Pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences) is a philosophical and autobiographical treatise published by René Descartes in 1637. It is best known as the source of the famous quotation "Je pense, donc je suis" ("I think, therefore I am", or "I am thinking, therefore I exist"), which occurs in Part IV of the work. A similar argument, without this precise wording, is found in Meditations on First Philosophy (1641), and a Latin version of the same statement Cogito, ergo sum is found in Principles of Philosophy (1644). (en)
- Metodoaren diskurtsoa (jatorrizko izenburua: Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences) Rene Descartesen lan garrantzitsuena da, bertan mendebaldeko filosofiaren eta zientziaren oinarriak azaltzen dira. Lehenengo aldiz 1637an Leidenen (Holanda) argitaratu zenean era anonimoan plazaratu zen. Hiru entsaioren hitzaurrea osatzen du: Dioptrika, Meteoros eta Geometria. Hiru atal hauek Ensaio filosofikoen barruan daude. (eu)
- El Discurso del método (Discours de la méthode en francés), cuyo título completo es Discurso del método para conducir bien la propia razón y buscar la verdad en las ciencias (Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences) es la principal obra escrita por René Descartes y una obra fundamental de la filosofía occidental con implicaciones para el desarrollo de la filosofía y de la ciencia. (es)
- Pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences(
Ne doit pas être confondu avec Traité de la Méthode. )(
Pour les articles homonymes, voir Méthode. ) Le Discours de la méthode (sous-titré : Pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences) est un texte philosophique publié anonymement par René Descartes à Leyde le 8 juin 1637. Il devait originellement servir d'introduction générale aux traités scientifiques écrits par l'auteur (La Dioptrique, Les Météores et La Géométrie). Il s'agissait pour Descartes « d’en dire assez pour faire juger que les nouvelles opinions, qui se verraient dans la Dioptrique et dans les Météores, n’étaient point conçues à la légère. » (fr)
- Il Discorso sul metodo è la prima opera pubblicata da René Descartes (italianizzato in Cartesio) in forma anonima e in francese nel 1637 a Leida congiuntamente a tre saggi scientifici La diottrica, Le meteore, La geometria, dei quali costituisce la prefazione. Il discorso è quindi da considerarsi come «un tutt'uno con i saggi». L'argomento dell'opera è indicato dallo stesso Cartesio: (it)
- Verhandeling over de methode (Discours de la Méthode) is een filosofisch boek geschreven door de Franse filosoof René Descartes in 1637. De Verhandeling over de methode is het best bekend als de bron van het beroemde citaat "Je pense, donc je suis" ("Ik denk, dus ik ben"), dat voorkomt in deel IV van het werk. De volledige titel luidt: Discours de la Méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences, ofwel: Verhandeling over de methode om de rede op de juiste manier te leiden en de waarheid in de wetenschappen te zoeken. (nl)
- 『方法序説』（ほうほうじょせつ、方法叙説とも、仏: Discours de la méthode）とは、1637年に公刊されたフランスの哲学者、ルネ・デカルトの著書である。 刊行当時の正式名称は、『理性を正しく導き、学問において真理を探究するための方法の話。加えて、その試みである屈折光学、気象学、幾何学。』（りせいをただしくみちびき、がくもんにおいてしんりをたんきゅうするためのほうほうのはなし。くわえて、そのこころみであるくっせつこうがく、きしょうがく、きかがく、仏: Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences. Plus la Dioptrique, les Météores et la Géométrie, qui sont des essais de cette méthode.）であり、元来は3つの科学論文集を収めた500ページを超える大著だった。今日の『方法序説』として扱われているテキストは、その書籍中の最初の78ページの「序文」部分であり、自身の方法論の発見・確立や刊行に至るまでの経緯を述べている。 「我思う、ゆえに我あり」の出典としてよく知られている。 (ja)
- Rozprawa o metodzie (fr. Discours de la méthode) – podzielony na 6 części traktat filozoficzno – matematyczny, opublikowany przez Kartezjusza w roku 1637. To jedno z najbardziej wpływowych dzieł w historii, opisuje metodę poznawczą modelowaną na matematyce, która daje solidne podstawy rozwoju wszystkim nowoczesnym naukom ścisłym. Dzięki tej rozprawie odżyła na nowo antyczna idea sceptycyzmu – wątpienia o wszystkim – od której Kartezjusz zaczął, aby wyzbyć się błędnych przekonań i założeń, w które na co dzień kompletnie bezpodstawnie wierzy ludzkość. O wszystkim trzeba było udowodnić, że istnieje. Taka metoda określana jest jako sceptycyzm metodologiczny. (pl)
- O Discurso sobre o método, por vezes traduzido como Discurso do método, ou ainda Discurso sobre o método para bem conduzir a razão na busca da verdade dentro da ciência (em francês, Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences), é um tratado matemático e filosófico de René Descartes, publicado em Leiden, Holanda, em 1637. Inicialmente apareceu junto a outros trabalhos seus, Dioptrique, Météores e Géométrie. Uma tradução para o latim foi produzida em 1656 e publicada em Amsterdam. (pt)
- «Рассуждение о методе, чтобы хорошо направлять свой разум и отыскивать истину в науках» (фр. Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la verité dans les sciences) — философский трактат, опубликованный Рене Декартом в 1637 году в Лейдене. Считается переломной работой, ознаменовавшей переход от философии Ренессанса и начавшей эпоху философии Нового времени и современное научное познание. Трактат состоит из шести частей: (ru)
- «Міркування про метод, щоб правильно спрямувати свій розум і відшукати істину в науках»(фр. Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la verité dans les sciences) — філософський трактат, опублікований Рене Декартом у 1637 рік у Лейдені. Вважається переломною роботою, яка ознаменувала перехід від філософії Ренесансу і почала епоху філософії Нового часу і сучасне наукове пізнання. (uk)
- 《谈谈方法》（Discours de la méthode），全名《谈谈正确引导理性在各门科学上寻找真理的方法》（法語：Discours de la méthode pour bien conduire sa raison, et chercher la vérité dans les sciences；英語：Discourse on the Method of Rightly Conducting One's Reason and of Seeking Truth in the Sciences），是笛卡儿在1637年出版的著名哲学论著，对西方人的思维方式，思想观念和科学研究方法有极大的影响，有人曾说：欧洲人在某种意义上都是笛卡儿主义者，就是指的受方法论的影响，而不是指笛卡儿的二元论哲学。 笛卡儿在《谈谈方法》中指出，研究问题的方法分四个步骤： 笛卡儿在《谈谈方法》中还第一次提出“我思故我在”（法语：Je pense, donc je suis）的名言，第一次引入笛卡儿坐标系，对牛顿和莱布尼茨发明微积分理论有很大的作用。 (zh)
|