| dbo:abstract
|
- Mikrorajon (russisch Микрорайон) ist die Bezeichnung einer Siedlung außerhalb einer Kernstadt in der ehemaligen UdSSR. Mikrorajony sind typischerweise mit standardisierten mehrgeschossigen Gebäuden in Großtafelbauweise („Plattenbau“) bebaut. Der Begriff Mikrorajon bezeichnet eine noch kleinere räumliche Ordnung als den Rajon. Ein Mikrorajon war und ist zunächst die Bezeichnung einer eigenständigen planerischen Einheit in der Planungsphase einer Stadterweiterung oder -neugründung. Nach seiner Fertigstellung gingen die Benennungen der fortlaufend durchnummerierten Mikrorajony oft in den Sprachgebrauch seiner Bewohner über. Oftmals ist die Bezeichnung des Mikrorajons Bestandteil von Bus- oder Straßenbahn-Haltestellennamen. Der Begriff Mikrorajon kommt auch häufig in der Adresse bzw. der Anschrift vor. Gemäß der sowjetischen Planungsnormen bedeckt ein Mikrorajon eine Fläche von zehn bis 60, maximal 80 Hektar. Es soll nicht durch Haupt-Autostraßen zerschnitten werden. Weiterhin gelten Maximalentfernungen zu den Infrastruktureinrichtungen (z. B. Schulen nicht weiter als 500 m vom entferntesten Wohnblock). Ein Mikrorajon verfügt gewöhnlich über eigene Kindergärten, Schulen und Freizeitinfrastruktur (Spiel-, Sportplätze) sowie je nach Größe Einzelhandels-, Gesundheits- und Verwaltungseinheiten. In der DDR wurde das sowjetische Modell des Mikrorajons übernommen, trug dort die Bezeichnung „Wohngebiet“ und wurde ebenfalls durchnummeriert. Diese Bezeichnungsweise hält sich bis heute (z. B. in Berlin-Marzahn, Strausberg u. a.). (de)
- Un microdistrito (ruso: микрорайо́н, transliterado como mikroraión o mikrorayón), es un complejo residencial, un «elemento estructural primario» dentro de la construcción residencial dentro de la antigua Unión Soviética y en algunas repúblicas de la antigua URSS. Los distritos residenciales en la mayoría de las ciudades y pueblos rusos, así como en las repúblicas de la antigua Unión Soviética, fueron construidos de acuerdo con ese concepto. (es)
- Microdistrict, or microraion (Russian: микрорайо́н, mikrorajón), is a residential complex—a primary structural element of the residential area construction in the Soviet Union and in some post-Soviet and former Socialist states. Residential districts in most of the cities and towns in Russia and the republics of the former Soviet Union were built in accordance with this concept. According to the Construction Rules and Regulations of the Soviet Union, a typical microdistrict covered the area of 10–60 hectares (30–160 acres), up to but not exceeding 80 hectares (200 acres) in some cases, and comprised residential dwellings (usually multi-story apartment buildings) and public service buildings. As a general rule, major motor roads, greenways, and natural obstacles served as boundaries between microdistricts, allowing an overall reduction in city road construction and maintenance costs and emphasizing public transportation. Major motor roads or through streets were not to cross microdistricts' territories. The entrances to a microdistrict's territory were to be located no further than 300 meters (1000 ft) apart. Standards also regulated the accessibility of the public service buildings (excluding schools and pre-school facilities) by imposing a 500-meter (1,500–foot) limit as the farthest distance from any residential dwelling. One of the city-planners' tasks was to ensure that the public buildings were built to cover the microdistrict's territory in accordance with the norms. Typical public service structures include secondary schools, pre-school establishments (usually combined kindergarten and nursery), grocery stores, personal service shops, cafeterias, clubs, playgrounds, and building maintenance offices, as well as a number of specialized shops. The exact number of buildings of each type depended on the distance requirement and the microdistrict's population density and was determined by means of certain per capita standards. (en)
- Een microdistrict of microrayon (Russisch: микрорайон; [mikrorajon]) is een woongebied; het belangrijkste structuurelement van de bouw van woonwijken in de Sovjet-Unie. In veel steden van de Sovjet-Unie werden de woondistricten op basis van dit concept gebouwd. De bouwreglementen van de Sovjet-Unie schreven voor dat een microdistrict een gebied van 10 tot 60 hectares omspande (soms tot 80 hectare) en woongebouwen omvatte (meestal flatgebouwen) en gebouwen voor openbare diensten. Een algemene regel was dat belangrijke autowegen, groengordels, en natuurlijke obstakels dienden als grenzen tussen microdistricten, waardoor een algehele reductie van stadswegenbouw en onderhoudskosten werd verkregen en openbaar vervoer werd gepromoot. Belangrijke autowegen of doorgaande wegen mochten microdistricten niet doorsnijden. De ingangen naar een microdistrict mochten niet verder dan 300 meter uit elkaar liggen. De standaarden reguleerden ook de toegankelijkheid van gebouwen met openbare diensten (behalve scholen en voorschoolse diensten, zoals peuterspeelzalen) door het opleggen van een 500-meterlimiet als de langste afstand ten opzichte van elk woongebouw. Een van de taken van stadsplanologen was het ervoor zorgen dat er, binnen de geldende normen, zo min mogelijk openbare gebouwen werden gebouwd binnen het microdistrictsgebied. De openbare diensten bestonden meestal uit middelbare scholen, voorschoolse diensten (meestal een combinatie van een kleuterschool en een kinderdagverblijf), kruidenierswinkels, winkels voor persoonlijke dienstverlening, zelfbedieningsrestaurants, barren, speeltuinen, kantoren voor gebouwenonderhoud en een aantal speciaalzaken. Het aantal gebouwen ven elk type hing af van de afstandseis en de bevolkingsdichtheid van het microdistrict en werd bepaald op basis van bepaalde standaarden per hoofd van de bevolking. (nl)
- Микрорайо́н (от др.-греч. μικρός — маленький и фр. rayon — радиус, район) — первичная единица городской жилой застройки, представляющая собою комплекс жилых домов и учреждений бытового обслуживания, примыкающая к транспортным магистралям. (ru)
- Мікрорайо́н (від мікро і район) — первинна одиниця сучасної житлової забудови. Мікрорайон складається з комплексу житлових будинків і розташованих поблизу них закладів повсякденного культурно-побутового обслуговування населення (дитячі садки і ясла, школи, їдальні, магазини товарів першої необхідності), спортивних майданчиків і садів. Найпослідовніше проведення принципу мікрорайонування можливе переважно при забудові вільних територій. Мікрорайон поділяється на три типи: 1.
* маленький (наприклад, Ракове у Хмельницькому) 2.
* середній (наприклад, Гладківка у Донецьку) 3.
* великий (наприклад, Троєщина у Києві) (uk)
- 小区（英語：Microdistrict，俄語：микрорайо́н，烏克蘭語：мікрорайон）是指苏联设计的一种居住建筑群规划区，在今天的俄罗斯及一些前苏联国家依然沿用了这一概念。中华人民共和国于1957年从苏联引入“小区”规划理念。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Un microdistrito (ruso: микрорайо́н, transliterado como mikroraión o mikrorayón), es un complejo residencial, un «elemento estructural primario» dentro de la construcción residencial dentro de la antigua Unión Soviética y en algunas repúblicas de la antigua URSS. Los distritos residenciales en la mayoría de las ciudades y pueblos rusos, así como en las repúblicas de la antigua Unión Soviética, fueron construidos de acuerdo con ese concepto. (es)
- Микрорайо́н (от др.-греч. μικρός — маленький и фр. rayon — радиус, район) — первичная единица городской жилой застройки, представляющая собою комплекс жилых домов и учреждений бытового обслуживания, примыкающая к транспортным магистралям. (ru)
- 小区（英語：Microdistrict，俄語：микрорайо́н，烏克蘭語：мікрорайон）是指苏联设计的一种居住建筑群规划区，在今天的俄罗斯及一些前苏联国家依然沿用了这一概念。中华人民共和国于1957年从苏联引入“小区”规划理念。 (zh)
- Mikrorajon (russisch Микрорайон) ist die Bezeichnung einer Siedlung außerhalb einer Kernstadt in der ehemaligen UdSSR. Mikrorajony sind typischerweise mit standardisierten mehrgeschossigen Gebäuden in Großtafelbauweise („Plattenbau“) bebaut. Gemäß der sowjetischen Planungsnormen bedeckt ein Mikrorajon eine Fläche von zehn bis 60, maximal 80 Hektar. Es soll nicht durch Haupt-Autostraßen zerschnitten werden. Weiterhin gelten Maximalentfernungen zu den Infrastruktureinrichtungen (z. B. Schulen nicht weiter als 500 m vom entferntesten Wohnblock). (de)
- Microdistrict, or microraion (Russian: микрорайо́н, mikrorajón), is a residential complex—a primary structural element of the residential area construction in the Soviet Union and in some post-Soviet and former Socialist states. Residential districts in most of the cities and towns in Russia and the republics of the former Soviet Union were built in accordance with this concept. (en)
- Een microdistrict of microrayon (Russisch: микрорайон; [mikrorajon]) is een woongebied; het belangrijkste structuurelement van de bouw van woonwijken in de Sovjet-Unie. In veel steden van de Sovjet-Unie werden de woondistricten op basis van dit concept gebouwd. (nl)
- Мікрорайо́н (від мікро і район) — первинна одиниця сучасної житлової забудови. Мікрорайон складається з комплексу житлових будинків і розташованих поблизу них закладів повсякденного культурно-побутового обслуговування населення (дитячі садки і ясла, школи, їдальні, магазини товарів першої необхідності), спортивних майданчиків і садів. Найпослідовніше проведення принципу мікрорайонування можливе переважно при забудові вільних територій. Мікрорайон поділяється на три типи: (uk)
|