Roman Zarichnyi's Reviews > Stray Dogs

До стрімкого успіху лімітованої серії коміксів «Бродячі собаки», що виходив у видавництві Image Comics, Тоні Флікс і Тріш Форстнер були найбільш відомі своєю роботою над коміксами у світі «Мій маленький поні». Хоча «Бродячі собаки» також зосереджені навколо антропоморфних тварин, але це явний відхід від їхньої попередньої роботи. Як результат, комікс здобув багато схвальних відгуків. Навіть тепер отримає анімаційну адаптацію цього коміксу.

Софі — маленька, нервова собачка, яку ми вперше зустрічаємо під час звичайної поїздки до ветеринара для одного з її чергових щеплень. Вона є головною героїнею, боязкою і трохи вередливою, а її власниця доброзичливою людиною. Тут все відбувається з погляду собаки. Це цікавий вибір, оскільки він акуратно дає змогу використовувати один із чудових сюжетних гачків. Як інформативно розповідає ветеринар, собаки не здатні ненавидіти свого господаря й не мають такого ж опрацювання короткочасної пам’яті, як ми.

Коли Софі прокидається після відвідин ветеринара, уже інша людина веде її до нового дому, повного інших собак. Коли вона знайомиться зі своїми новими сусідами по кімнаті та намагається звикнути до свого дивного нового оточення, її час від часу переслідують спогади про те, як її першого власника вбив новий господар. Вона залучає кількох інших собак, щоби вони допомогли їй дослідити ці сумніви щодо власника цього їхнього дому. І собаки виявляють у будинку низку тривожних підказок, які вказують на те, що їхній люблячий господар набагато злісніший, ніж вони могли собі уявити.

Найбільшою родзинкою коміксу є не сама історія, яку я вважаю досить простою в плані сюжету, а малюнок. А точніше поєднання зворушливого і яскравого «діснеєвського» стилю (чи краще сказати, стилю Дона Блута) та жахливих горорних і кривавих сцен. Команда Тріш Форстнер і Бреда Сімпсона неперевершена в цьому плані. Вони створюють прекрасні сцени, викликають тривогу та показують жорстокість нового господаря, коли Софі прокладає собі шлях крізь цей новий світ. Малюнок дотепний, чарівний, але водночас вельми атмосферний і лячний. І дивно бачити такі речі на сторінках у поєднанні. Тому завдяки цій унікальній концепції, комікс, скоріш за все, і привабив стількох читачів.

Але, звісно, про сюжет та ідею не варто забувати, адже Тоні Флікс створив добре спланований і тривожний трилер, який став ще більш доступним і ефектним завдяки тому, що всі головні герої — чарівні собаки. Автор надає кожній собаці особливу індивідуальність, що дозволяє кожному учаснику цього складу героїв грати свою окрему роль у розповіді. Одним із найцікавіших і наймиліших елементів історії є те, як Флікс грає з мінливою природою спогадів і вірності собак. Вони створюють цікаві практичні та емоційні виклики та допомагають приземлити балакучих собак у сувору реальність.

Що ж, «Бродячі собаки» — це однин із найдивніших коміксів, які я прочитав за останні роки. Поєднавши «діснеєвський» стиль із жорстокістю, вийшло щось вельми цікаве. Спочатку я трохи сумнівався в тому, наскільки добре спрацює ця майже діаметрально протилежна пара. Але після прочитання всі сумніви розвіялися. Це чарівно жахливий комікс, який безумовно вартує вашої уваги.