Традиційне житлово-господарське будівництво українців північно-західної Галичини і південно-західної Волині другої половини XIX – початку ХХ ст.: етнічні риси і локальна специфіка : автореф. дис... канд. іст. наук

Схід-Захід. Історико-культурологічний збірник 16–17, Special Issue: Нео-анти-колоніалізм vs нео-імперіалізм: релевантність постколоніального дискурсу на пострадянському просторі, ed. Г. Грінченко, Т. Дзядевич, 2012, S. 232-246

(Postcolonial Vision of the Habsburg Periphery: Rusyny, Ukrainians, and Polish Idea of “Civilization” in Galicia) The article deals with the question of appropriation of postcolonial theory to history of Habsburg Galicia in the 19th-20th centuries. I propose here the approach advocated by the authors of “Habsburg postcolonial” (2003) that concentrates on the strategies and praxis of cultural domination within the empire. In contrast to postcolonial studies using the scheme of domination and subalternity to retell the nation’s occupation, this approach concentrates on processuality of “othering” practices under imperial conditions and thus deconstruction of binary cultural categories. Following this proposition, I analyse the meanders of cultural differentiation following the Polish hegemonic discourse of “civilisation” which divided the cultural groups in the region and, as I argue looking at the media coverage of EURO 2012, still characterizes Polish-Ukrainian relations. On the example of student protest in L’viv 1907 and its aftermath I show how this discourse led to reconciliation between the Russophiles and Ukrainian groups. The 1907 incident, however, shows also how the Galician groups were dependent directly on the Habsburg Empire’s and indirectly on European symbolical hierarchies.

Гощіцька Т. Б. Традиційне житлово-господарське будівництво на бойківсько-підгір'янському пограниччі в середині ХІХ – першій половині ХХ ст. – Автореферат дисертації на здобуття ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю «етнологія» 05.00.07. – Львів, 2017. – 19с.

2016

В статті проаналізовано форми діяльності родини Ґалаґанів у культовому та житловому будівництві на території власних маєтків у XVIII ст. Еволюція культурних орієнтирів осіб з козацько-старшинського кола визначалася зміною історичного контексту та духовного стану суспільства впродовж XVIII ст. Тому спостерігаємо зменшення масштабів діяльності у культурній сфері – від прагнення піднести рід, що мав козацьке коріння, до рангу нобілітету, до бажання розбудовувати власні маєтки, облаштувати їх для приватного життя родини.The article analyzes forms the activity of the Galagans family in the field cult and housing building in the territory of their Manorial Estate in the XVIII century. The evolution of cultural landmarks of people of Cossack Hetman range was determined by changing historical context and spiritual state of society during the 18th century. This is the reason of the reduction scale in the cultural sphere – from the desire to raise a family name which had Cossack roots, to the...

Гощіцька Т. Вмеблювання традиційного житла кінця ХІХ− першої половини ХХ ст. (на польових матеріалах із пограниччя Бойківщини та Підгіря) // Народознавчі Зошити. − Львів, 2012. − №1. − С.132−142.

Народознавчі зошити, 2018

Бібліографічний опис: Радович Р. Традиційне житло на північному заході Східного Полісся кін. ХІХ — сер. ХХ ст. (за матеріалами Ріпкинського р-ну Чернігівської обл.). Народознавчі зошити. 2018. № 1. С. 156-170. На основі польових етнографічних матеріалів розглянуті специфічні риси житлового будівництва на північному заході Східного Полісся. Дослідження охоплює сучасний Ріпкинський р-н Чернігівської обл. Увага зосереджена на особливостях планування, техніки та технології будівництва, виборі будівельних матеріалів, опалювальних пристроях, особливостях інтер’єру та освітлення.