Dornier Do 26: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
м додано Категорія:Літаки з крилом «чайка» за допомогою HotCat |
||
(Не показані 5 проміжних версій 2 користувачів) | |||
Рядок 51:
|Підвісне озброєння=
}}
[[Файл:Dornier Do 26 3view drawings.png|thumb|праворуч|220пкс|Схематичне зображення летючого човна Dornier Do 26]]
'''Дорньє Do 26''' ({{lang-de|Dornier Do 26}}) — [[Третій Рейх|німецький]] чотиримоторний суцільнометалевий [[летючий човен]] з крилами [[Чайка (крило)|типу «чайка»]], розроблений наприкінці 1930-х років німецькою авіабудівною компанією [[Dornier|Dornier Flugzeugwerke]]. З екіпажем їх чотирьох чоловіків літак призначався для трансокеанських поштових перевезень, зокрема для доставки 500 кг пошти на маршруті [[Лісабон]] — [[Нью-Йорк]]. Але, з початком [[Друга світова війна|Другої світової війни]] діяв як [[патрульний літак|морський розвідник-патрульний літак]]. У разі необхідності він перевозив до вісімнадцяти пасажирів.
Рядок 56 ⟶ 57:
=== Конструкція ===
У середині 30-х років комбінація ширококорпусного човна зі спонсонами і змонтованого на пілоні крила була своєрідною візитною карткою «Дорньє», і дебют Do 26 у 1938 році виявився сюрпризом,
Робота над
Хвостове оперення мало звичайну конструкцію і складалося з горизонтального оперення та одного вертикального [[Оперення (авіація)|оперення]] з кермом. Консоль крила дозволяла прибирати до неї стабілізуючі поплавці. [[Фюзеляж]] прямокутного перерізу мав звичайні для Дорньє два редани і ділився на вісім водонепроникних відсіків, забезпечуючи розміщення чотирьох членів екіпажу та 500 кг пошти.
Рядок 65 ⟶ 66:
=== Застосування ===
У 1937 році [[Deutsche Luft Hansa]] замовила три літаки Do 26, які були розроблені для запуску за допомогою катапульти зі спеціальних суден постачання для цілей трансатлантичної повітряної пошти. Перший, Do 26A D-AGNT V1 «Морський орел» ({{lang-de|Seeadler}}) вперше піднявся в небо 21 травня 1938 року; D-AWDS V2 «Морський сокіл» ({{lang-de|Seefalke}}) — 23 листопада 1938 року, пілотований борткапітаном Егоном Фатхом. Обидва були завершені та передані Deutsche Lufthansa до початку Другої світової війни. Через спротив Сполучених Штатів німецька авіакомпанія не змогла експлуатувати ці літаки на запланованому трансатлантичному маршруті; натомість у 1939 році їх використовували для перевезення повітряної пошти між [[Банжул|Батерстом]] і [[Натал (Ріу-Гранді-ду-Норті)|Наталом]] на південноатлантичному маршруті. Третій літак, Do 26B D-ASRA «Чайка» ({{lang-de|Seemöwe}}), було завершено незадовго до початку Другої світової війни.
На початку Другої світової війни усі три літаки Deutsche Lufthansa були передані на військову службу як ''P5+AH, P5+BH'' і ''P5+CH'' відповідно.
Три інші літаки Do 26 (V4 — V6) були побудовані як Do 26C для Люфтваффе з більш потужними двигунами Junkers Jumo 205D потужністю 648 кВт (880 к.с.); оригінальні три літаки були аналогічно переобладнані для військової служби. Озброєння складалося з однієї 20-мм гармати MG 151/20 і трьох 7,92-мм (0,312 дюйма) кулеметів MG 15.
Спочатку передані до складу 406-ї берегової авіаційної групи ({{lang-de|KüFlGr, Küstenfliegergruppe}}) (пізніше 506-ї), Do 26 брали участь у Норвезькій кампанії у квітні та травні 1940 року, транспортуючи припаси, війська та поранених до та з ізольованих німецьких сил, що [[Битва за Нарвік|билися біля Нарвіка]] під командуванням генерала [[Едуард Дітль|Едуарда Дітля]]. Під час цієї кампанії три з них були втрачені.
[[Файл:Do 26 46170342.jpg|міні|ліворуч|260пкс|[[Летючий човен]] Dornier Do 26V-2 у польоті]]
16 листопада 1940 року V5 був втрачений, загинув весь екіпаж, після того, як був запущений вночі з корабля-катапульти ''Friesenland'' у Бресті, Франція. Доля V4 і V6, які в 1944 році все ще перебували у випробувальному підрозділі ({{lang-de|Erprobungsstelle}}) в [[Травемюнде]], залишається невідомою.
== Літаки, схожі за призначенням, ТТХ та епохою застосування ==
Рядок 134 ⟶ 138:
[[Категорія:Летючі човни]]
[[Категорія:Високоплани]]
[[Категорія:Літаки з крилом «чайка»]]
|