Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації

• Об'єктом злочину є порядок формування Збройних сил України (або Збройних сил відповідних країн, зокрема Молдови, Казахстану тощо) та інших військових формувань, порядок здійснення мобілізації та мобілізаційної підготовки.
• Об'єктивна сторона злочину збігається з об'єктивною стороною аналогічного злочину, але замість строкової військової служби тут винна особа ухиляється від призову за мобілізацією, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; особа може не прибути не обов'язково до призовної дільниці, а й до військової частини чи установи (форма бездіяльності). Кримінальна відповідальність настає, коли за визначених законодавством підстав не настає адміністративна відповідальність за статтею 210¹ КУпАП (та аналогічними нормами інших країн). Якщо військовозобов'язана особа ухилилася від повістки для звірки військово-облікових даних, вона підлягає адміністративній відповідальності, а якщо вона пройшла звірку і медичну комісію, але уникнула відправки до Збройних сил України у військову частину, — кримінальній^[1].
• Суб'єктивна сторона злочину також збігається з суб'єктивною стороною ухилення від призову на строкову військову службу, тобто характеризується прямим умислом.
• Суб'єктом злочину є громадяни України (або іншої країни) чоловічої або жіночої статі — військовозобов'язані, які підлягають мобілізації, резервісти. За віком суб'єктом злочину може бути особа від 18 років до граничного віку перебування в запасі. Жінки можуть бути зобов'язаними (а отже, бути суб'єктом злочину в разі ухилення від призову) тільки в разі, якщо вони пройшли військову службу за контрактом і були звільнені в запас або мають за спеціальністю медичну підготовку або підготовку, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, і придатні до військової служби за станом здоров'я та віком.

Мобілізація — це комплекс заходів, які здійснюються в державі з метою переведення органів державної влади, місцевого самоврядування та деяких інших органів на функціювання в умовах особливого періоду, а Збройних сил чи інших військових формувань — на організацію і штати воєнного часу. Ефективно дати відсіч нападникам на країну чи виконати зобов'язання по спільній обороні від агресора без швидкої і своєчасної мобілізації неможливо. Тому ухилення від призову до Збройних сил з числа військовозобов'язаних громадян під час воєнних дій, які розпочались або передбачаються, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони.

• Казахстан: за статтею 388 Кримінального кодексу «ухилення від призову на військову службу за мобілізацією у Збройні Сили, інші війська та військові формування Республіки Казахстан» — штраф або виправні роботи на суму до п'яти тисяч «місячних розрахункових показників», громадські роботи до 1200 годин, обмеження або позбавлення волі на строк до п'яти років; ухилення від подальших призовів, ті самі дії, вчинені у воєнний час — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
• Білорусь: за статтею 434 Кримінального кодексу «ухилення від заходів щодо призову на військову службу за мобілізацією» — позбавлення волі на строк від двох до семи років.
• Україна: кримінальна: за статтею 336 КК «ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» — позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; адміністративна: за статтею 210-1 КУпАП «порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — штраф у розмірі: на громадян — від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700—3400 грн), на посадових осіб — від двохсот до трьохсот (3400–5100 грн); за повторне правопорушення, вчинене протягом року після накладення стягнення за попереднє, за правопорушення, вчинене в особливий період, — штраф у розмірі: на громадян — від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400—5100 грн), на посадових осіб — від трьохсот до п'ятисот (5100–8500 грн).
• Молдова: за статтею 354 Кримінального кодексу «ухилення від призову за мобілізацією» — позбавлення волі від двох до п'яти років.
• В СРСР за даний злочин наставала відповідальність за статтею 18 Закону СРСР «Про кримінальну відповідальність за державні злочини» у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років; за підставами, визначеними ч. 2 ст. 174 КК Казахстану (тільки щодо Збройних сил СРСР), — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років або смертна кара.

З лютого по серпень 2022 року в Україні було винесено 66 вироків за ухилення від мобілізації, найбільше — у Закарпатській області (особливо Мукачівський міськрайонний суд). Майже в усіх випадках застосовувалось звільнення від відбування покарання з випробуванням (з іспитовим строком один рік)^[2]. Станом на квітень 2023 року кількість засуджених за ухилення від мобілізації сягнула кількох сотень українців, переважно на заході України.^[3] Як і раніше, значна кількість вироків і проваджень — у Закарпатській області, і суди призначають переважно «умовні» покарання. Серед причин, які спонукали осіб на вчинення злочину, зазначалися наявність утриманців, ідейні мотиви, перебування під домашнім арештом, переконання у непридатності за станом здоров'я^[4].

Окрім того, у серпні 2023 суддя Зіньківського райсуду Полтавської області вмотивував виправдувальний вирок за статтею 336 ККУ (ухилення від призову) тим, що Закони України є «авторськими творами».^[5]

Також, у лютому 2024 суддя Любешівського районного суду Волинської області у виправдувальному вироці за тією ж статтею вказав таке:^{[6][первинне джерело]}

Статтею 336 Кримінального кодексу України, передбачено кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією. Злочин, передбачений вказаною статтею, має формальний склад та не є триваючим за своєю суттю. Факт вчинення суспільно небезпечного діяння (яке складає об`єктивну сторону злочину) утворює закінчений злочин. Об`єктивна сторона злочину в диспозиції ст. 336 КК визначена із застосуванням терміну «ухилення». Ухилятися - означає намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь, відсторонятися від чогось (Словник української мови: в 11 томах. - Том 10, 1979. - С.527). Таким чином зміст ухилення як діяння (дія чи бездіяльність) визначається змістом того, від чого ухиляється особа, в даному випадку - змістом понять «мобілізація» і «призов за мобілізацією». У статті 336 КК ці поняття не розкриваються, що свідчить про те, що її диспозиція є бланкетною.

• Білий квиток
• Хвилі мобілізації в Україні (2014‒2015)

• Кримінальний кодекс України, ст. 336
• Коментар до статті 336 Кримінального кодексу України
• КУпАП, ст. 210¹
• Кримінальний кодекс Молдови, ст. 354
• Кримінального кодексу Казахстану, ст. 388
• Кримінальний кодекс Білорусі, ст. 434
• Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
• Закон Казахстану «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
• Закон СРСР «Про кримінальну відповідальність за державні злочини»

• Ухилення від призову за мобілізацією // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.