Нападник (футбол): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.1) (робот додав: uz:Hujumchi |
Jphwra (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 88.155.18.189 (обговорення) до зробленого Jphwra Мітка: Відкіт |
||
| (Не показані 36 проміжних версій 28 користувачів) | |||
Рядок 1:
[[Файл:Andrey Shevchenko.jpg|thumb
'''Нападник''' (у [[футбол
== Історія тактики нападу ==
Головна мета футбольного матчу
== Варіанти позицій ==
=== Центрфорвард ===
У центрального нападника ({{lang-en|centre forward}}) або «чистого форварда» одне завдання — забити м'яч у ворота суперника. Часто він перебуває у штрафному або поруч з ним, постійно шукаючи можливість прийняти м'яч і вдарити по воротах. Таких гравців часто називають «лисицею в клітці», тому що вони переміщаються в основному по штрафному суперника. Їм необов'язково мати високу швидкість, головне — з'явитися в потрібному місці в потрібний час і технічно вдарити по м'ячу.
Інший тип центральних нападників — потужні, фізично розвинені гравці, які вміють добре грати головою і прикривати м'яч. Вся команда працює на те, щоб подавати їм м'ячі, і вони або забивають ударом голови, або, протягують його в штрафний і забивають гол.
Інші забивають голи, заробляючи їх виключно завдяки філігранної техніки володіння м'ячем. Отримуючи передачу, вони на високій швидкості прориваються в штрафний і обманними рухами звільняються від захисту; залишившись наодинці з голкіпером чи порожніми воротами, забивають м'яч у сітку.
Багато гравців грамотно використовують всі прийоми для того, щоб добитися результату. Вони могли скористатися будь-якою можливістю, завдяки своїм широким умінням — здатності читати гру, застосувати нестандартний хід — і забити м'яч у ворота.
Серед нападників такого типу відомі [[Роналдо]], [[Герд Мюллер]], [[Алан Ширер]].
=== Відтягнутий форвард ===
Відтягнутий форвард зазвичай грає між нападниками і півзахистом. Вперше з нападником на такій позиції стала грати збірна Угорщини кінця 1940-х — середини 1950-х років, у якій цю роль виконував Нандор Хідегкуті. Команда Чудових угорців, як її називали тоді, була лідером світового футболу тих років і стала однією з найбільших команд всіх часів.
Популярність цієї позиції принесла збірна Італії; італ. trequartista — гравець, який не грає ні в нападі, ані в півзахисті, але тримає всі нитки гри, як зараз прийнято говорити — плеймейкер.
Незалежно від назви, такий гравець виконує не тільки завдання в нападі, але й оборонні завдання. На це місце вибирається або півзахисник з хорошими атакуючими здібностями, або нападник, здатний грамотно грати у відборі м'яча. Так повелося, що найчастіше гравець цього амплуа має десятий номер.
Серед нападників такого типу відомі [[Пеле]], [[Денніс Бергкамп]], [[Алессандро Дель П'єро]], [[Франческо Тотті]].
== Українські нападники ==
Найвідомішими українськими нападниками у радянському футболі були [[Віктор Каневський]], [[Олег Базилевич]], [[Олег Блохін]], [[Онищенко Володимир Іванович|Володимир Онищенко]], [[Віталій Старухін]], [[Олег Протасов]] та [[Ігор Бєланов]], а після проголошення незалежності [[Тимерлан Гусейнов]], [[Віктор Леоненко]], [[Сергій Ребров]] і [[Андрій Шевченко]].
{{Позиції гравців у футболі}}
{{soccer-stub}}
{{без джерел|дата=березень 2013}}
[[Категорія:Ігрові амплуа футболістів]]
| |||